Коник плаче, | серце мліє; | кинувсь він| до Мурав'я: || – Дядьку, | он зима біліє!| От тепер же згину я! | Чуєш –| в лісі ворон кряче,| вітри буйнії гудуть? || Порятуй, | порадь, земляче,| як це лихо| перебуть!

Опізнився, небораче,–| одказав земляк йому,– | хто кохав життя ледаче, | непереливки тому.

Як же в світі| не радіти? | Все кругом тебе цвіте.–| каже Коник, |– пташки, | квіти. | любе літечко на те;| скочиш на траву шовкову –| все співав би та співав

На таку веселу мову| Муравей йому сказав: | –Проспівав ти| літо боже,–| вдача вже твоя така,–| а тепер| танцюй, небоже,| на морозі гопака! А. Глібов Уважно прочитай байку. Зверни увагу на слова: вдатний, молодець, проворний, стрибунець, досхочу, розношував. Подумай, яку рису Коника вони передають. Простеж, як і від чого змінювалася поведінка Коника. Передай ці зміни голосом. З яким проханням звернувся Коник до Мурав’я? Що відповів йому Муравей? Прочитай. Як ти поставився до поведінки Мурав’я? Чому? Яким тобі видався тут Муравей? А Коник? Чи можна з тексту байки зробити висновок про те, кого в ній автор засуджує? Доведи свої міркування Як ти гадаєш, кого мав на увазі байкар, розповідаючи про Коника та Мурав'я? (Читанка.- 3(2) кл.~- С. 45-47.; 2) Прочитайте оповідання В. Кави «Він живий!» і завдання до нього у підручнику (2 кл.– С. 307-309). Складіть повний план підготовки цього тексту до виразного читання за поданим у даному розділі зразком. У кінці городу, за густо-зеленою картоплею, за стіною золотоголових погордливих соняшників сховалася під похилими вербами копанка. Ой, вабить туди Славу! Надто літнього спекотливого дня, коли сонце роздмухує в небі величезне горно. Але за копанкою зелено-червоним муром стоять верболози. Там, казала мама, живе дід Шило. У нього в руках аж тисяча голок-циганок, і ними він штрикає не слухняних дітей, котрі наближаються до копанки... Слава сидить на призьбі, зорить туди, де дихає прохолодою копанка, і ноги його нетерпляче тупають. Але перед очима весь час крутяться оті довгі-довгі й гострі-гострі голки-циганки і не дають ногам зірватися з місця й щодуху побігти стежкою між соняхів. Раптом від копанки лине пронизливий хлоп'ячий крик. Слава перелякано здригається: невже дід когось схопив і безжалісно штрикає голками? Наступної миті знов лунає крик, але немає в ньому страху, тільки нетерплячий запал. Слава незчувся, як ноги кинули його на стежку. І вже тільки вітер свистить у вухах та соняхи здивовано похитують важкими головами десь у синьому небі. Хлопці стояли так тісно, що Слава ледь проліз між ними. Він хутко глянув на темнувату воду, помережану тінню від вербових листочків, і йому забракло повітря. Посеред копанки безпорадно борсався їжак, а хлопці наввипередки кидали в нього грудки, не даючи пристати до берега. У Слави самі собою бризнули сльози з очей. Все навколо нього пойнялося туманом. 1 малюк, стиснувши кулачки, щосили крикнув туди, де невиразно коливалися в тумані хлопці: – Він же... він... живий! Опам'ятався Слава у воді. Схопив нещасного їжака, притис до грудей. Він зовсім не відчув, що на їжаку повнісінько гострих-прегострих, як голки, колючок... В. Кава Прочитай правильно слова: золотоголових., погордливих., спекотливого, наввипирсдки. Навіщо мати страхала сина дідом Шилом? Яким уявляв його собі Слава? Чому Слава все-таки побіг до копанки? Що його там вразило? Чому він не відчув їжакових колючок? Чию поведінку ти схвалюєш? А кого осуджуєш? Яке місце в цьому оповіданні тобі найбільше сподобалось? Прочитай його. Як ти розумієш значення висловів: «сонце роздмухує в небі величезне горно», «дихає прохолодою копанка», «щодуху побігти»? Використовуючи виділені речення, склади вдома розповідь «Маленький рятівник» 3)Розробіть орієнтовний план аналізу вірша Г. Чубач «Я беру своє відерце» (Читанка.– 1 кл.– С. 276-277) для підготовки його до виразного читання. Підготуйтесь його прочитати. Я беру своє відерце і біжу мерщій по воду, бо чекають на городі помідори й огірки. Цілу ніч вони не спали - раннє сонце виглядали. Хочуть їсти, хочуть пити, та не вміють говорити. Ні очей, ні вух не мають, та мене вони впізнають, їх щоранку напуваю, їм я пісеньку співаю. Помідори червоніють, бо подякувать не вміють. А зелені огірки тулять листя до руки. Г. Чубач Чому дівчинка поспішає на город5 Прочитай, як овочі їй «радіють». Звертаючись до вірша, прослідкуй, що з чим зв'язано: «біжу мерщій по воду, бо...», «не спали –...», «впізнають –...». Які рядки вірша тобі особливо сподобались? 4)Запишіть на магнітофон власне читання зазначених вище байки або вірша. Прослухайте записаний текст і дайте письмову оцінку виконання згідно поданих ре комендацій. (Орієнтовні критерії пропонуються у Додатках )