Плавкі запобіжники вибирають за наступними параметрами:

1. За номінальною напругою:

. (7.1)

де  – номінальна напруга мережі, В.

2. За номінальним струмом плавкої вставки.

Плавка вставка запобіжника для захисту окремого струмоприймача вибирається більшою із двох умов:

– умова 1  (7.2)

де  – тривалий робочий струм лінії, А;

Для електродвигуна:

 , (7.3)

де  – коефіцієнт завантаження.

Р_н – номінальна потужність електродвигуна, кВт;

U_н – номінальна напруга мережі, кВ;

cosφ_н – коефіцієнт потужності при номінальному завантаженні;

η_н – к.к.д. електродвигуна при номінальному завантаженні.

Для освітлювального навантаження:

, (7.4)

де Р_л – освітлювальне навантаження лінії, кВт.

– умова 2 , (7.5)

де  – максимальний струм лінії обумовлений запуском електродвигуна, А.

 – коефіцієнт, що враховує умови пуску електродвигунів;
 = 2,5 при легкому пуску (5…10с),  = 1,6…2,0 при тяжкому пуску електродвигуна (до 40с).

Для лінії, що живить один електродвигун:

, (7.6)

де  – кратність пускового струму електродвигуна.

Для мережі, яка живить групу струмоприймачів умова 1 (7.2) записується так:

, (7.7)

де  – коефіцієнт одночасності.

Для групи струмоприймачів, серед яких є електродвигуни:

 (7.8)

де  – пусковий струм одного електродвигуна, під час пуску якого максимальний струм в лінії буде найбільшим, А;

 – сума тривалих робочих струмів інших споживачів, без врахування електродвигуна із найбільшим пусковим струмом, А.

Тоді умова 2 (7.5) буде мати вигляд:

(7.9)

Умова селективності: необхідно, щоб номінальний струм плавкої вставки кожного наступного запобіжника (за напрямком до джерела живлення) був на одну (дві) ступені більше номінального струму плавкої вставки попереднього запобіжника.

Після того, як визначили номінальний струм плавкої вставки вибирають відповідний йому переріз провода. Вибір перерізу провода залежить від того чи буде він захищатися плавкою вставкою лише від КЗ, чи й від перевантаження.

Від перевантаження необхідно захищати:

– всі мережі у вибухонебезпечних приміщеннях;

– освітлювальні мережі в житлових та суспільних приміщеннях, в торгових та службово-побутових приміщеннях виробничих підприємств та в пожежонебезпечних зонах;

– мережі будь-якого призначення виконані проводами із горючою ізоляцією, які прокладені відкрито;

– силові мережі промислових підприємств, житлових, громадських і торговельних приміщень, в яких за умовами технологічного процесу або режиму роботи можуть виникнути тривалі перевантаження.

Якщо мережу необхідно захистити від короткого замикання та перевантаження, то допустимий струм проводів з полівінілхлоридною,  гумовою та аналогічною ізоляцією визначається так:

, (7.10)

де  – допустимий струм проводу, А.

Для кабелів з паперовою ізоляцією допускається:

. (7.11)

Якщо проводку необхідно захищати лише від струмів КЗ, тоді:

. (7.12)

За значенням допустимого розрахункового струму та способу прокладки проводу за таблицями ПУЭ визначають значення допустимого табличного струму та відповідний йому стандартний переріз проводу або кабелю [1-4, 6, 7]. Допустимі струми проводів і кабелів наведені для температури повітря +25⁰С та температури землі +15⁰С.

Вибраний провід перевіряють на тривалий робочий струм мережі:

 (7.13)

де  – поправочний температурний коефіцієнт.

Переріз нульового проводу повинен становити не менше 50% від перерізу фазного проводу (може бути нижчим на одну ступень).