Побудуємо ітераційний процес для обчислення значень функції
, яка задана неявно, тобто за допомогою рівняння
.
Нехай
- наближене значення функції
у деякій точці
. Тоді

де
– деяке проміжне значення між
. І отже,

Замінюючи в останній формулі невідоме значення
на відоме
, отримуємо формулу для уточненого значення функції
в точці
:
(5)
Якщо похідні
і
існують і зберігають постійні знаки в інтервалі, що містить шукане значення, то ітераційний процес при досить хорошому початковому наближенні збігається до
. Початкове значення
вибирають, по можливості, близьким до істинного значення
. Процес ітерації продовжують до тих пір, поки в межах заданої точності два послідовні наближення
та
не співпадуть між собою. Після цього вважають
, при цьому, звичайно, не гарантується що
, для цього потрібне додаткове дослідження.
ПРИКЛАД 12. Обчислення квадратного кореня.
Нехай
,
. Тоді
і формула
має вигляд 
Це відома формула Герона. Ітераційний процес за формулою Герона легко програмується на ЕОМ, причому процес збігається при будь-якому виборі
.
Обчислимо за цією формулою
з точністю до
:
;


;

Отже,
.
ПРИКЛАД 13. Обчислення кубічного кореня
. Застосовуючи формулу (5) до функції
, отримуємо ітераційну формулу для обчислення кубічного кореня

Використаємо її для обчислення 
;




Отже, 
Задачі
1. Узагальнити схему Горнера для ділення многочлена
на квадратичний множник
.
2. Обчислити з точністю до
значення многочлена
при 
3. Обчислити з точністю до
значення многочлена
при 
4. Обчислити з точністю до 
5. Обчислити з точністю до
при
.
6. Обчислити з точністю до
при
=0,4.
7. Вивести ітераційну формулу для обчислення оберненої величини квадратного кореня.
8. Обчислити
з точністю до
.
9. Обчислити
з точністю до
.
10. Скласти таблицю значень функції
для
з точністю до
.
11. Обчислити
з точністю до
.
ЧИСЕЛЬНЕ РОЗВ’ЯЗАННЯ АЛГЕБРАЇЧНИХ ТА ТРАНСЦЕНДЕНТНИХ РІВНЯНЬ
Етап відділення коренів
Наближене знаходження коренів рівняння
(6)
проводиться в два етапи: спочатку корені відділяються, тобто знаходяться відрізки заданої довжини, що містять лише один корінь рівняння, а потім початкові наближення коренів (будь-які значення із заданих відрізків) уточнюються тим чи іншим способом, поки не буде виконано нерівність
, де
- корінь,
-
-е наближення до кореня,
задана точність.
Нехай функція
в рівнянні (6) неперервна в заданому інтервалі, і нехай рівняння (6) має лише ізольовані корені, та вимагається відокремити ці корені.
Аналітичний метод відділення коренів грунтується на наступній теоремі з аналізу:
Якщо неперервна на відрізку
функція
набуває значень різних знаків на кінцях відрізку, тобто
, то усередині цього відрізку міститься принаймні один корінь рівняння (6), тобто існує хоч би одне
, таке що
.
Для знаходження такого відрізку часто доводиться визначати знак функції
в досить великому числі точок.
Зручнішим, як правило, виявляється графічний метод відділення коренів. Корені рівняння (6) є абсцисами точок перетину графіку функції
з віссю абсцис. Проте, часто буває вигідніше подати рівняння (6) у вигляді

(
та
простіші, ніж
) і знайти абсциси точок перетину кривих
та
. Краще вказати відрізки, які містять абсциси точок перетину цих кривих.
Практично надійніше поєднувати ці два методи. Спочатку зробити графічний рисунок, що показує розташування і число дійсних коренів, потім перевірити аналітичним методом, чи дійсно отримані з графіку відрізки містять корені цього рівняння. Річ у тому, що будувати графік з великою точністю недоцільно, а при малій точності графіку можливі помилки.
ПРИКЛАД 14. Відокремити корені рівняння

так, щоб довжина відрізку
, що містить корінь, не перев ищувала
; тобто
та
.

Рисунок 1 - Графіки функцій
; 
Зводимо рівняння до вигляду
:
і будуємо графіки функцій
;
. На рис. 1 показано, що це рівняння має три дійсні корені, приблизно
;
;
; причом
;
;
.
Дійсно,
;
ПРИКЛАД 15. Відокремити корені рівняння

так, щоб
та
Побудувавши графіки функцій
та
(рис. 2), бачимо, що рівняння має два корені
и
. Оскільки
;
та
, то
;
.

Рисунок 2 - Графіки функцій
та 
Помітимо, що в цьому прикладі в силу парності
можна було обмежитися розглядом
.
Існує ще один аналітичний метод відділення коренів. Він полягає в наступному. Для даного рівняння знаходиться простіше рівняння, яке має корені, що приблизно дорівнюють кореням початкового рівняння. Корені цього рівняння і будуть початковими наближеннями для коренів даного рівняння. Наприклад, нехай вимагається відокремити позитивний корінь рівняння

Можна помітити, що позитивний корінь цього рівняння близький до
. Очевидно,
. Оскільки для
виконується нерівність
, то, замінюючи спочатку
нулем, а потім - одиницею, отримуємо рівняння
і
, між коренями яких розташований позитивний корінь цього рівняння, тобто
.
При відділенні коренів корисно враховувати різні особливості функції
. Так, наприклад, очевидно, що алгебраїчне рівняння з позитивними коефіцієнтами не може мати позитивних коренів; корінь рівняння (6) в інтервалі
буде єдиним, якщо похідна
зберігає постійний знак на
та ін.
Задачі
Відокремити корені наведених нижче рівнянь так, щоб довжина відрізку, що містить корінь, не перевищувала
.
24.
.
25.
.
26.
.
27. 
28.
.
29.
.
30.
.
31.
.
32.
.
33.
.
34.
.
35.
.
36.
.
37.
.
38.
.
39.
.
40.
.
41.
.
42.
.
43.
.
44.
.
45.
.
Дата: 2019-03-05, просмотров: 313.