Розподіл і використання прибутку
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Розподіл і використання прибутку є важливим господарським процесом, який забезпечує покриття потреб організації та формування доходів України. Механізм розподілу прибутку має бути побудований таким чином, щоб сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання. Однією з найважливіших проблем розподілу прибутку є оптимальне співвідношення частки прибутку, що акумулюється в доходах бюджету і тієї, що залишається в розпорядженні господарюючих суб'єктів.

Етапи розподілу прибутку наступні:.

1. Відносини підприємств і держави з приводу прибутку будуються на основі оподаткування прибутку.

2. Далі прибуток розподіляється між власниками (акціонерами і засновниками) і самим підприємством. Цей розподіл залежить від багатьох чинників. У період технічного переозброєння і модернізації виробництва, освоєння нових видів продукції і нових технологій підприємство має потребу у фінансових ресурсах, а надати їх повинні в першу чергу власники, при цьому отримання своїх дивідендів можливо після виходу виробництва на проектну потужність, коли підприємство почне отримувати прибуток у достатньому розмірі.

3. На підприємстві розподілу підлягає прибуток після сплати податків і виплати дивідендів. З цього прибутку також сплачуються деякі податки в місцеві бюджети і стягуються економічні санкції. Розподіл цієї частини прибутку відображує процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробничого і соціального розвитку. В умовах ринкового господарства держава не втручається в процес розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків, який може спрямовуватися на будівництво житла, благодійні цілі, фінансування природоохоронних заходів, на утримання об'єктів і закладів соціальної сфери, на проведення науково-дослідних робіт. Законодавчо встановлений мінімальний розмір резервного капіталу для акціонерних товариств регулює порядок створення резерву щодо сумнівних боргів і від знецінення цінних паперів.

4. Розподіл прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, регламентується внутрішніми його документами.

До витрат, пов'язаних з розвитком виробництва, які фінансуються з прибутку, відносяться витрати на науково-дослідні, проектні, технологічні роботи, на фінансування розробок та освоєння нової продукції і технологічних процесів, витрати на вдосконалювання технології та організації виробництва, модернізації устаткування, витрати, пов'язані з технічним переозброєнням і розширенням підприємства, новим будівництвом об'єктів, з проведенням природоохоронних заходів. До цієї ж групи витрат відносяться витрати на погашення довгострокових кредитів банків і відсотків, які з ними пов'язані. Накопичений прибуток може бути спрямований підприємством у статутні фонди інших підприємств, довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, перераховуватися вищим організаціям, спілкам, концернам, асоціаціям та ін. Ці напрямки також вважаються використанням прибутку на розвиток.

5. Розподіл прибутку на соціальні потреби складається з експлуатації соціально-побутових об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства, фінансування будівництва об'єктів невиробничого призначення, проведення оздоровчих і культурно-масових заходів і т. ін.

До витрат на матеріальне заохочення відносяться:

– виплати премій за досягнення в роботі;

– одноразова допомога ветеранам, пенсіонерам.

Увесь прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, розподіляється на прибуток, що бере участь у процесі нагромадження, і прибуток, що спрямовується на споживання. Якщо прибуток не витрачається на споживання, то він залишається на підприємстві як нерозподілений прибуток минулих років і збільшує розмір власного капіталу підприємства. Наявність нерозподіленого прибутку збільшує фінансову стійкість підприємства, свідчить про існування джерел для наступного розвитку.

 

Показники рентабельності

Підприємство, що здійснює виробничо-господарську діяльність, зацікавлене не тільки в найбільшій масі прибутку, але і в ефективності використання вкладених у виробництво засобів.

Отже, прибуток показує абсолютний ефект діяльності без урахування використання при цьому ресурсів.

Рентабельність - це відносний узагальнюючий показник економічної ефективності роботи підприємства, оскільки ця ефективність залежить від виконання всіх якісних і кількісних показників діяльності підприємства. У загальній формі рентабельність розраховується як відношення прибутку до витрат.

Показники рентабельності підрозділяються на дві групи:

- рентабельність продукції (продажів)

- рентабельність вкладень в підприємства (рентабельність капіталу).

Разом узяті вони дають можливість оцінити ефективність діяльності підприємства.

 

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ (ПРОДАЖІВ)

Цю рентабельність можна розраховувати по всій реалізованій продукції і по окремих її видах.

У разі визначення рентабельності всієї реалізованої продукції її розраховують

у промисловості

1) як відношення прибутку від реалізації (Пр) продукції до витрат (ЗП) на її виробництво і реалізацію

Пр

Рпр =                  ×× 100

 ЗП

2) як відношення прибутку від реалізації товарною до чистої виручки від реалізації продукції (Вр)

Пр

Рком =×           × 100

Вр

У торгівлі

3) як відношення прибутку до товарообігу (Т)

 

П

Р =           ×× 100

Т

При визначенні рівня рентабельності

у роздрібній торгівлі в розрахунок приймається вся сума товарообігу в роздрібних цінах

у громадському харчуванні - весь валовий оборот громадського харчування по продажних цінах

у оптовій торгівлі - оптовий оборот з участю в розрахунках по роздрібних цінах

у плодоовочевій торгівлі - об'єм обороту в тонах.

У разі визначення рентабельності окремих видів продукції, вона залежить від ціни, по якій продукція реалізується споживачеві, і собівартості по даному її вигляду. У торгівлі цей показник не розраховується у зв'язку з трудністю визначення витратоємності товару.

 

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВКЛАДЕНЬ В ПІДПРИЄМСТВО (КАПІТАЛУ)

Рентабельність вкладень в підприємство характеризується величиною прибутку, отримуваною підприємством на 1 грн. вкладеного капіталу, тобто вартості всього майна, що є у розпорядженні підприємства).

П

Рк =×      × 100

А

де А - сума активу балансу (валюта балансу, підсумок балансу).

 

Рентабельність виробничих фондів розраховується як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОФ) і матеріальних оборотних активів (МОА).

П                                                 П

Роф =×         × 100                  Рмос =×          × 100

Офср.                                           МОАср.

 

П

Рпф =×                          × 100

Офср + МОАср.

На зміну даних показників впливає зміна рівнів фондовіддачі і оборотності матеріальних оборотних коштів, а також рентабельності продажів.

Рентабельність оборотних активів визначається відношенням прибутку до середнього залишку оборотних коштів.

П

Ріс =            ×100

ОАср

Рентабельність власних оборотних активів - це ділення прибутку на суму власних оборотних коштів:

П

Рсос =               ×× 100

СОА      

 

Рентабельність власного капіталу підприємства визначається як ділення чистого прибутку на суму власного капіталу підприємства (підсумок 1 розділу пасиву балансу).

П

Рск =×              ×100

СК

Рентабельність акціонерного капіталу характеризується розміром прибутку на 1 грн. акціонерного капіталу (статутного фонду) підприємства.

 

П

Рак = ×          × 100

АК

 

Рентабельність позикового капіталу підприємства - це відношення прибутку до суми позикового капіталу підприємства (сума ІІ і ІІІ розділів пасиву балансу).

П

Рзс =×            ×100

ЗК

 

Рентабельність реальних інвестицій визначається відношенням приросту прибутку або зниження витрат виробництва до суми капітальних вкладень (інвестицій - Инв), що забезпечила цей приріст.

 

D П

Рінв =                  × 100

Інв

 

Діяльність підприємств в умовах ринку вимагає від них обов'язкового досягнення певного рівня рентабельності. Підвищення рентабельності сприяє зміцненню фінансової стійкості підприємств. З цього проте не виходить, що рентабельність підприємства повинна тільки підвищуватися. Рентабельність належить до економічних показників, що оптимізуються. Недосягнення оптимальної рентабельності створює утруднення у функціонуванні підприємств. Разом з тим підвищення оптимальної рентабельності підприємства надає стримуючий вплив на реалізацію товарів.

З цього можна зробити вивід: успішна діяльність підприємства на ринку залежить від уміння управляти рентабельністю. Питання управління рентабельністю підприємства будуть розглянуті нами пізніше.

 


Питання для самоконтролю:

1. Дайте поняття валового доходу підприємства та основних його складових.

2. Чинники, які впливають на розмір валового доходу підприємства.

3. Розкрійте економічний зміст прибутку.

4. Дайте характеристику основним функціям прибутку.

5. Які фактори вливають на величину прибутку підприємства?

6. Назвіть основні етапи розподілу прибутку підприємства.

7. Сутність і види рентабельності підприємства.




Дата: 2019-03-05, просмотров: 255.