Трудові ресурси – це усі громадяни, що працюють на підприємстві, які вкладають свою працю, фізичні і розумові здібності, знання, практичні навики в діяльність підприємства для виконання його місії і досягнення цілей.
Розрізняють трудові ресурси
· реальні (ті люди, які вже працюють)
· потенційні (ті, які повинні бути привернуті до певної праці в перспективний період).
Трудові ресурси, реальні і потенційні, є одним з головних об'єктів управління на рівні як макросистем (держава, регіон, галузь), так і мікросистем (підприємство).
На рівні окремого підприємства для характеристики всієї сукупності працівників замість терміну «трудові ресурси» використовують терміни: персонал, кадри, або трудовий колектив.
Персоналом підприємства є сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку і мають досвід практичної роботи.
Для правильної економічної характеристики, аналізу і планування трудових ресурсів велике значення має науково-обґрунтована їх класифікація.
Всі працівники підприємства класифікуються за наступними основними показниками:
1) залежно від участі їх в господарській діяльності
персонал основного виду діяльності – працівники, зайняті закупівлею, транспортуванням, зберіганням і іншими функціями, пов'язаними з торгово-технологічною діяльністю підприємства.
персонал неосновного виду діяльності – персонал, який працює на об'єктах соціальної інфраструктури підприємства (обслуговуючий вид діяльності).
2) за характером виконуваних функцій;
керівники - це працівники, які займають посади керівників і їх структурних підрозділів. До них відносяться: директор, начальники, завідувачки, керівники, виконроби, майстри і головні фахівці: головний бухгалтер, головний інженер, головний механік і так далі;
фахівці - працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними і іншими роботами: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи і так далі;
службовці - працівники, які здійснюють підготовку і оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування, тобто виконують технічну роботу: діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти. креслярі, секретарі-друкарки, стенографістки і так далі;
робочі - працівники безпосередньо зайняті в процесі виробництва матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів. Крім того, до робочих відносять двірників, прибиральниць, охорону, кур'єрів, гардеробників.
3) за статтєвовіковим складом:
чоловіки у віці до30 років
від 30 до 60 років
і понад 60 років
жінки - до 30 років
від30 до 55 років
іпонад55 років;
4) за стажем роботи
працівники із стажем до 1 року
1-3 років
3-10 років
і понад 10 років;
5) за професіями і спеціальностями:
Професія - це вид трудової діяльності, здійснення якої вимагає відповідного комплексу спеціальних знань і практичних навиків.
Спеціальність - це вузький різновид трудової діяльності у межах професії.
Кожна галузь має властиві тільки їй професії і спеціальності. У той же час є загальні (крізні) професії робочих і службовців. В Україні діє номенклатура професій і спеціальностей.
6) за кваліфікаційним рівнем.
Кваліфікація - це сукупність спеціальних знань і практичних навиків, які визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.
Рівні кваліфікації керівника, фахівців і службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на посаді.
Розрізняються фахівці найвищої (що мають вчені ступені і звання), вищої (з вищому освітою), середньої кваліфікації і фахівці-практики.
Серед робочих розрізняють висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих і некваліфікованих працівників.
Управління трудовими ресурсами, забезпечення їх ефективного використання, вимагає формування системи оцінки трудового потенціалу підприємства.
Слід розрізняти явочну, облікову і середньоблікову чисельність працівників на підприємствах.
Явочна чисельність (Чя) – це кількість працівників, які повинні бути на робочому місці щодня для забезпечення нормального процесу господарської діяльності (у торгівлі – це продавці і касири, які реалізують товар і обслуговують покупців).
Явочна чисельність продавців і касирів розраховується за наступною формулою:
Qрмср×М (tд + tпод) ×Дн
Чя =
tр
де Qрмср - кількість атестованих робочих місць на підприємстві;
tд - час роботи підприємства в день;
tпод - час на підготовку робочих місць в день;
Дн - кількість робочих днів підприємства в тиждень;
tр- тривалість робочого тижня працівника підприємства за трудовим законодавством - 40 годин.
Облікова чисельність (Чсп) включає всіх працівників, прийнятих на постійну, тимчасову і сезонну роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу,незалежно від того на роботі вони чи ні.
Чсп = Чяв × Кув
Кув = Fк × Fн
Середньооблікова чисельність (Чсу) – чисельність за певний період (середньомісячна, середньоквартальна і середньорічна), розраховується за формулою:
Чпр × Дотр Чув × (Д - Дотр)
Чсу = Чн +- , де
Д Д
Чпр - чисельність працівників, прийнятих на роботу;
Чув - чисельність працівників, звільнених з роботи;
Дотр - кількість днів (місяців), відпрацьованих знов прийнятими працівниками;
Д - кількість календарних днів (місяців) в періоді.
Або
å Чі × Д
Чсу = і=1 де
Д
Ч - облікова чисельність працівників в і-том періоді;
Д - кількість днів (місяців), в перебігу яких облікова чисельність не мінялася.
Для оцінки чисельності персоналу також використовуються наступні показники:
· коефіцієнт обороту по прийому (Кпр) = Чпр : Чк
· коефіцієнт обороту по вибуттю (Квиб) = Чвиб : Чк
· Коефіцієнт текучості персоналу (Ктп)
кількість звільнених працівників (Чув)
Ктп =
середньооблікова чисельність (Чсу)
Чим менше значення коефіцієнта текучості кадрів, тим краще.
· Коефіцієнт стабільності персоналу (Кстп):
загальна кількість років роботи на даній
підприємстві всього персоналу (О)
Кстп =
середньооблікова чисельність (Чсу)
Значення коефіцієнта стабільності персоналу тим краще, чим воно вище.
· коефіцієнт постійності кадрів (Кпост) = Чк : Чсу
Чим ближче до 1, тим краще.
Дата: 2019-03-05, просмотров: 276.
