3.1.Адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид).
3.2.Бронхолітики (див. тему 10).
3.3. Препарати кальцію (див. тему 17.1.4).
Антигістамінні препарати — засоби, що блокують гістамінові рецептори і запобігають дії на них гістаміну.
Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС
Димедрол — антигістамінний препарат, що справляє виражену протиалергійну, седативну, снодійну, протиблювотну, місцевоане-стезувальну дію; посилює дію засобів, що пригнічують ЦНС. Тривалість дії — 4—6 год. Застосовують при кропив'янці, алергійному дерматиті, риніті, полінозі (сінній гарячці), для посилення дії снодійних, анальгезивних та засобів для наркозу. Побічна дія — сонливість, зниження працездатності.
Супрастин — антигістамінний препарат, що справляє менш виражену протиалергійну дію, ніж димедрол, меншою мірою пригнічує ЦНС. Тривалість дії — 8-12 год. Застосовують при анафілактичному шоку, набряку Квінке, кропив'янці, свербежі, алергійному дерматиті, риніті тощо.
Антигістамінні засоби, що мало впливають на ЦНС
Діазолін — антигістамінний препарат для внутрішнього застосування. Застосовують при алергії на ліки, продукти (кропив'янка, свербіж, алергійний дерматит). На ЦНС практично не впливає. Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлунка.
Глюкокортикостероїди (див. тему 15) — гормони кіркової речовини надниркових залоз, справляють виражену протиалергійну дію, впливають на всі стадії розвитку алергійних реакцій. Препарати застосовують при будь-яких алергійних реакціях тяжкого і середнього ступеня (анафілактичний шок, набряк Квінке, сироваткова хвороба), прогресуючих тяжких захворюваннях алергійної природи — бронхіальній астмі, колагенозах, поліартритах, ревматизмі. При застосуванні глюкокортикостероїдів слід пам'ятати про їх виражену побічну дію.
Кромолін-натрій (інтал) — стабілізатор лаброцитів, який запобігає, їх руйнуванню і виділенню медіаторів алергії. Застосовують інгаляційно за допомогою спеціального турбоінгалятора. Системне введення — профілактика нападів бронхіальної астми. Під час нападу неефективний. Протипоказаний дітям до 5 років, у І триместрі вагітності.
Невідкладна допомога при анафілактичному шоку. Анафілактичний шок — найтяжчий прояв алергії:
— у дошоковий період вводять антигістамінні препарати — супрастин, дипразин (піпольфен), димедрол, тавегіл;
— при зниженні AT і бронхоспазмах вводять адреналіну гідрохлорид (підшкірно по 0,5 мл 0,1 % розчину через кожні 5-Ю хв; за відсутності ефекту — внутрішньовенно, розвівши в 10 разів), ефедрину гідрохлорид. Ефективне внутрішньовенне крапельне (40-50 крапель за 1 хв) введення протишокової суміші — 5 мл 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду і 0,06 г преднізолону (2 ампули), розчинених в 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду;
— при бронхоспазмах використовують також інші бронхолітики (див. тему 10);
— при пригніченні дихання застосовують оксигенотерапію, вводять стимулятори дихання (аналептики — див. тему 10);
— при гострому набряку легенів уводять сечогінні засоби — фуросемід, маніт;
— корекція гемодинамічних розладів (сольові розчини, плазмозамінники тощо).
Особливості роботи з препаратами:
— антигістамінні препарати несумісні з промедолом, стрепто міцином, канаміцином, неоміцином, трициклічними антидепресан тами;
— димедрол і дипразин (піпольфен) при підшкірному введенні зумо влюють подразнення, тому їх вводять парентерально внутрішньо м'язово чи внутрішньовенно;
— димедрол несумісний з аскорбіновою кислотою, натрію бро мідом, гентаміцином;
— всі антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС (димедрол, дипразин, супрастин, тавегіл), не рекомендовано призначати хворим, робота яких пов'язана з точною психічною реакцією (водіям, операторам тощо);
— діазолін призначають внутрішньо після їди;
— кромолін-натрій не можна вводити інгаляційно разом з бромге ксином, амброксолом.
Запалення — патологічний процес, що виникає у відповідь на дію пошкоджувальних факторів, які стимулюють утворення, виділення медіаторів запалення, ейкозаноїдів (простагландини, лейкотрієни, тромбоксани), брадикініну, гістаміну, серотоніну.
Протизапальні препарати поділяють на 2 групи:
— стероїдні протизапальні препарати — глюкокортикостероїди;
— нестероїдні протизапальні препрати — ненаркотичні анальгетики.
Стероїдні протизапальні препарати — гормони кіркової речовини надниркових залоз, глюкокортикостероїди. Вони чинять виражену протизапальну дію. До глкжокортикостероїдів відносять кортизон, гідрокортизон, преднізолон, тріамцинолон, дексамета-зон (див. тему 15).
Механізм протизапальної дії ГКС:
— пригнічують фермент фосфоліпазу А2, яка на певному етапі бере участь в утворенні простагландинів — медіаторів запалення;
— гальмують утворення інших медіаторних речовин — бради-кініну, лейкотрієнів, гістаміну, серотоніну;
— знижують чутливість тканинних рецепторів до медіаторів запалення;
— послаблюють продуктивну й альтернативну фази запалення.
Застосовують глюкокортикостероїди для лікування тяжких форм ревматизму, ревматоїдного артриту, поліартритів тощо.
Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП):
— пригнічують фермент циклооксигеназу і порушують синтез простагландинів;
— пригнічують активність інших медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну тощо);
— зменшують енергозабезпечення в ділянці запалення;
— пригнічують підкіркові больові центри.
Класифікація НПЗП
1. Похідні індолу — індометацин (метиндол), суліндак.
2. Похідні фенолоцтової кислоти — диклофенак-натрій (вольтарен, ортофен).
3. Похідні пропіонової кислоти — ібупрофен (бруфен), кетопрофен, напроксен.
4. Оксиками — піроксикам, мелоксикам (моваліс).
5. Похідні піразолону — бутадіон (фенілбутазон), анальгін (метамізол).
6. Похідні кислоти саліцилової — кислота ацетилсаліцилова (аспірин), аспізол, ацелізин.
Застосовують НПЗП при міалгіях, артритах, радикулітах, бурситах, ревматизмі, болю на фоні травматичних пошкоджень тощо (див. тему 9).
Особливості роботи з препаратами:
— ацетилсаліцилову кислоту не можна поєднувати з іншими НПЗП, бо це посилить її ульцерогенну дію (утворення виразки шлунка);
— бутадіон несумісний з ГКС;
— внутрішньом 'язове введення аналгіну болюче.
Таблиця . Протиалергійні і протизапальні препарати
Назва препарату
Форма випуску
Протиалергійні препарати
Димедрол (Dimedrolum)
Порошок, таблетки
по 0,05; 0,02; 0,01; 0,005 г
Супозиторій по 0,005; 0,001 г
Ампули 1% розчину по 1 мл
Очні краплі 0,2-0,5% розчину по 5 мл
Дипразин (Diprasinum)
Порошок, таблетки, драже по 0,025г Ампули 2,5% розчину
по 2 мл
Діазолін (Diazolinum)
Порошок, драже по 0,05-0,1 г
Супрастин (Suprastinum)
Таблетки по 0,025 г
Ампули 2% розчину по 1 мл
Фенкарол (Phencarolum)
Таблетки по 0,025 г
Ампули 2% розчину по 1 мл
Кромолін-натрій
(Cromolynum-
Sodium)
Капсули по 0,02 г по 30 шт. в упаковці
Протизапальні засоби
би
Капсули, драже по 0,025 г Супозиторій по 0,05 г Мазь 10%
по 40 г
Внутрішньо по 0,025 г 2-4 рази на день Ректально Зовнішньо
Таблетки по 0,025 г
По 1 таблетці тричі на день після їди
Примітка. Форми випуску інших ненаркотичних анальгетиків див. у темі 9, ГКС — у темі 15.
Дата: 2019-02-19, просмотров: 312.