Ринкове середовище і посилення конкуренції змушує кожне підприємство шукати нові, більш кращі методи підвищення ефективності використання основних фондів, які повинні гарантувати досягнення бажаного рівня рентабельності. Як уже зазначалося, основні фонди складають матеріально-технічну базу підприємства, склад та структура якої прямо впливає на собівартість та має опосередкований вплив рівень рентабельності підприємства. Для збільшення рентабельності підприємства слід оптимізувати наявну структуру основних фондів. З цією метою необхідно залучити інвестиції [10, с. 154-158].

Але спочатку необхідно щоб була відповідальна особа, яка буде керувати даним процесом. Тобто, слід для закупівлі обладнання необхідно виокремити під функцію матеріально-технічного забезпечення. Виокремлення підфункції матеріально-технічного забезпечення у самостійну та створення відповідної підсистеми дає змогу розв’язувати такі проблеми:

• удосконалення процесів управління процесами матеріально-технічного забезпечення;
• створення ефективного механізму управління запасами;
• налагодження ефективної системи зв’язків з наявними та потенційно можливими постачальниками окремих видів ресурсів;
• створення механізму стимулювання раціонального використання, заміни окремих ресурсів і комплексного використання вторинних ресурсів.

Управління матеріальним забезпеченням - це відображення фізичного розподілу та руху матеріальних потоків. Ця функція сприяє просуванню необхідних ресурсів до місця виробництва.Процес організації закупок ресурсів унаочнює рис. 3.1.

Рис. 3 .1 Процес організації закупівлі ресурсів

Джерело :побудовано на основі джерела [54].

Головною метою оптимізації структури основних фондів є задоволення потреб виробництва відповідними матеріально-технічними ресурсами з максимальною економічною ефективністю. Матеріально - технічне постачання підприємства — це процес постачання на склади підприємства чи відразу на робочі місця необхідних відповідно до планів виробництва матеріально - технічних ресурсів [39].

Виокремлення підфункції матеріально-технічного забезпечення у самостійну та створення відповідної підсистеми забезпечить для                             ДП "Городницький лісгосп":

– удосконалення процесів управління процесами матеріально-технічного забезпечення;

– створення ефективного механізму управління запасами;

– налагодження ефективної системи зв’язків з наявними та потенційно можливими постачальниками окремих видів ресурсів;

– створення механізму стимулювання раціонального використання, заміни окремих ресурсів і комплексного використання вторинних ресурсів [53].

Розробка та реалізація інвестиційного проекту (насамперед виробничого спрямування) проходить тривалий шлях від ідеї до випуску продукції. В умовах ринку цей період прийнято розглядати як життєвий цикл інвестиційного проекту або інвестиційний цикл, який охоплює три фази:

– передінвестиційну (попередні дослідження до остаточного прийняття інвестиційного рішення);

– інвестиційну (проектування, укладання договорів, підряду, будівництво);

–  виробничу (етап експлуатації знову створених об'єктів).

Кожна з цих фаз у свою чергу поділяється на стадії та етапи, яким відповідають свої цілі та методи. Так у передінвестиційній фазі є декілька паралельних видів діяльності, які частково займають і наступну, інвестиційну фазу. Таким чином, як тільки дослідження інвестиційних можливостей визначать доцільність проекту, починаються етапи сприяння інвестиціям та планування їх здійснення. В інвестиційному циклі найвагомішою є передінвестиційна фаза, яка включає в себе чотири стадії:

– пошук інвестиційних концепцій;

– попередня підготовка проекту;

– остаточне формулювання проекту та оцінка його техніко-економічної та фінансової прийнятності;

– етап фінального розгляду проекту та прийняття рішення за ним.

Основою першої фази життєвого циклу інвестиційного проекту є розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту, яка проводиться у два етапи:попередня техніко-економічна оцінка проекту, детальна оцінка ефективності інвестиційного проекту. Розглянемо стадії інвестицйної фази на рис. 3.2.

Рис. 3. 2 Стадії інвестиційної фази

Джерело: побудовано автором на основі джерела [44].

Експлуатаційний етап є останнім у проектному циклі, де інвестор одержує результати від вкладеного капіталу. Крім того, основою експлуатаційної фази є реабілітаційні дослідження, які проводяться на рівні фірми або підприємства. Основною метою досліджень є аналіз технічного, комерційного, фінансового та економічного стану підприємства з метою збільшення ефективності його діяльності та прибутковості із збереженням його як самостійної економічної одиниці, а також для прийняття рішень про злиття з іншими компаніями або про його повне закриття [44].

Для досягнення раціональної структури основних засобів на досліджуваному підприємств було розроблено чотири інвестиційні альтернативні проекти, як є взоємозамінними. Тобто, підприємство може обрати лише один з запропонованих проектів. Розглянемо їх. Було обрано виробництво трьох видів продукції, як є найрентабельнішими та попит на як з кожним роком зростає. Ціллю здійснення першого проекту є збільшення чистого доходу шляхом виробництва максимально можливого обсягу паливної тріски. Ми пропонуємо інвестувати кошти в подрібнювач деревини PL 120. Наведемо характеристики обладнання в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1