Термін «кореляція» означає співвідношення, відповідність між ознаками, що виявляються при масовому спостереженні змін середньої величини однієї ознаки залежно від значення іншої. Кореляційно-регресійний аналіз дає змогу виміряти ступінь впливу факторних ознак на результативні, встановити єдину міру тісноти зв’язку і роль досліджуваного фактора (факторів) у загальній зміні результативної ознаки. Кореляційно-регресійний зв’язок є неповним, він проявляється при великій кількості спостережень, при порівнянні середніх значень результативної і факторної ознак. У цьому відношенні виявлення кореляційних залежностей пов’язано з дією закону великих чисел: тільки при досить великій кількості спостережень індивідуальні особливості і другорядні фактори згладяться і залежність між результативною і факторною ознаками, якщо вона має місце, виразиться досить виразно. Собівартість – це економічна категорія, що визначає грошове вираження витрат підприємства на підготовку, виробництво і реалізацію продукції. До неї включаються матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів та інші витрати [28, c. 125]. Собівартість по своїй економічній природі є категорією простого відтворення, тобто відшкодування витрат за рахунок виторгу від реалізації продукції забезпечує підприємству процес відтворення в колишньому масштабі. Однак просте відтворення є складовою частиною і реальним чинником розширеного відтворення. Насамперед, будь-яке підприємство повинне відшкодувати собівартість продукції, тобто забезпечити відтворення в колишньому масштабі, і лише після цього воно може вести розширене відтворення за рахунок прибутку. Собівартість, як категорія простого відтворення, характеризує рух коштів підприємства у процесі одного кругообігу, в межах даного виробничого циклу. У попередніх і в наступних виробничих циклах обсяг виробництва може змінюватися, але в кожному з них собівартість виступає як елемент простого відтворення [49].

З економічних та соціальних позицій зниження собівартості для підприємства полягає у наступному: у збільшенні прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, а отже, у появі можливості не тільки в простому, але й розширеному відтворенні; у появі більшої можливості для матеріального стимулювання робітників і вирішення багатьох соціальних проблем колективу підприємства; у поліпшенні фінансового стану підприємства і зниженні ступеню ризику банкрутства; у можливості зниження ціни реалізації на свою продукцію, що дозволяє значною мірою підвищити конкурентоздатність продукції і збільшити обсяг продажів [50].

Розпочнемо кореляційно-регресійний аналіз з узагальнення фінансових результатів діяльності підприємства (таблиця 2.16).

Таблиця 2.16

Динаміка фінансових результатів діяльності ДП "Городницький лісгосп"

Джерело: фінансова звітність підприємства форма 2 "Звіт про фінансові результати" «ДП Городницький лісгосп»

Нестабільність економічного та політичного становища в державі призвела до погіршення результатів діяльності багатьох підприємств. Досліджуване підприємство також зазнало впливу, але не дивлячись на це його фінансові результати покращились. Результати діяльності покращились за рахунок наступних факторів: збільшення обсягів виробництва та продажу продукції, покращення її якості, зростання ціни. Але покращити результати діяльності можна ще і за рахунок зменшення собівартості продукції.

Ефективне управління сучасним підприємством не можливо без використання сучасних методів економіко-математичного моделювання, економічного та статистичного аналізу. На діяльність будь-якого підприємства впливає багато факторів. Оцінити результати їх дії можливо методами статистики, основу яких становлять побудова і аналіз відповідної математичної моделі.  Для багатофакторних моделей чи явищ доцільно використовувати методи множинного кореляційно-регресійного аналізу, які дають змогу вивчити та кількісно оцінити внутрішні і зовнішні наслідкові зв’язки між утворюючими модель факторами та встановити закономірності функціонування і тенденції розвитку досліджуваної результативної ознаки [51].

Кореляційний і регресійний методи аналізу вирішують два основних завдання:

- визначення за допомогою рівнянь регресії аналітичну форму зв’язку між варіацією ознак Х і У;

- знаходження і статистичне оцінювання рівняння зв’язку між результативною і факторною ознаками на підставі регресивного аналізу.

Взаємодія результуючого показника (Y) з факторними ознаками (Х1, Х2….Хn) традиційно описується рівнянням лінійної багатофакторної регресії, що визначається за формулою 2.1:[5, c. 54-60].

   (2.1)

У якості результуючого показника (Y) було обрано собівартість реалізованої продукції ДП "Городницький лісгосп", тис. грн., а у якості факторних величин наступні показники:

Х1 – Матеріальні затрати, тис. грн.;

Х2 – Витрати на оплату праці, тис. грн.;

Х3 – Відрахування на соціальні заходи, тис. грн.;

Х4 – Амортизація, тис. грн.;

Х5 – Інші витрати, тис. грн.;

Зведені дані для кореляційно-регресійного аналізу впливу факторних величин на обсяг реалізованої продукції подано у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17