Кореляційно-регресійний аналіз ефективності використання основних фондів
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Термін «кореляція» означає співвідношення, відповідність між ознаками, що виявляються при масовому спостереженні змін середньої величини однієї ознаки залежно від значення іншої. Кореляційно-регресійний аналіз дає змогу виміряти ступінь впливу факторних ознак на результативні, встановити єдину міру тісноти зв’язку і роль досліджуваного фактора (факторів) у загальній зміні результативної ознаки. Кореляційно-регресійний зв’язок є неповним, він проявляється при великій кількості спостережень, при порівнянні середніх значень результативної і факторної ознак. У цьому відношенні виявлення кореляційних залежностей пов’язано з дією закону великих чисел: тільки при досить великій кількості спостережень індивідуальні особливості і другорядні фактори згладяться і залежність між результативною і факторною ознаками, якщо вона має місце, виразиться досить виразно. Собівартість – це економічна категорія, що визначає грошове вираження витрат підприємства на підготовку, виробництво і реалізацію продукції. До неї включаються матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів та інші витрати [28, c. 125]. Собівартість по своїй економічній природі є категорією простого відтворення, тобто відшкодування витрат за рахунок виторгу від реалізації продукції забезпечує підприємству процес відтворення в колишньому масштабі. Однак просте відтворення є складовою частиною і реальним чинником розширеного відтворення. Насамперед, будь-яке підприємство повинне відшкодувати собівартість продукції, тобто забезпечити відтворення в колишньому масштабі, і лише після цього воно може вести розширене відтворення за рахунок прибутку. Собівартість, як категорія простого відтворення, характеризує рух коштів підприємства у процесі одного кругообігу, в межах даного виробничого циклу. У попередніх і в наступних виробничих циклах обсяг виробництва може змінюватися, але в кожному з них собівартість виступає як елемент простого відтворення [49].

З економічних та соціальних позицій зниження собівартості для підприємства полягає у наступному: у збільшенні прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, а отже, у появі можливості не тільки в простому, але й розширеному відтворенні; у появі більшої можливості для матеріального стимулювання робітників і вирішення багатьох соціальних проблем колективу підприємства; у поліпшенні фінансового стану підприємства і зниженні ступеню ризику банкрутства; у можливості зниження ціни реалізації на свою продукцію, що дозволяє значною мірою підвищити конкурентоздатність продукції і збільшити обсяг продажів [50].

Розпочнемо кореляційно-регресійний аналіз з узагальнення фінансових результатів діяльності підприємства (таблиця 2.16).

Таблиця 2.16

Динаміка фінансових результатів діяльності ДП "Городницький лісгосп"

Показник

Рік

2017 р. до 2015 р., +/-

2015 р.

2016 р.

2017 р.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг

73717

128937

142180

68463

Валовий прибуток

29596

38736

42287

12691

Чистий прибуток

531

2886

2783

2252

Джерело: фінансова звітність підприємства форма 2 "Звіт про фінансові результати" «ДП Городницький лісгосп»

Нестабільність економічного та політичного становища в державі призвела до погіршення результатів діяльності багатьох підприємств. Досліджуване підприємство також зазнало впливу, але не дивлячись на це його фінансові результати покращились. Результати діяльності покращились за рахунок наступних факторів: збільшення обсягів виробництва та продажу продукції, покращення її якості, зростання ціни. Але покращити результати діяльності можна ще і за рахунок зменшення собівартості продукції.

Ефективне управління сучасним підприємством не можливо без використання сучасних методів економіко-математичного моделювання, економічного та статистичного аналізу. На діяльність будь-якого підприємства впливає багато факторів. Оцінити результати їх дії можливо методами статистики, основу яких становлять побудова і аналіз відповідної математичної моделі.  Для багатофакторних моделей чи явищ доцільно використовувати методи множинного кореляційно-регресійного аналізу, які дають змогу вивчити та кількісно оцінити внутрішні і зовнішні наслідкові зв’язки між утворюючими модель факторами та встановити закономірності функціонування і тенденції розвитку досліджуваної результативної ознаки [51].

Кореляційний і регресійний методи аналізу вирішують два основних завдання:

- визначення за допомогою рівнянь регресії аналітичну форму зв’язку між варіацією ознак Х і У;

- знаходження і статистичне оцінювання рівняння зв’язку між результативною і факторною ознаками на підставі регресивного аналізу.

Взаємодія результуючого показника (Y) з факторними ознаками (Х1, Х2….Хn) традиційно описується рівнянням лінійної багатофакторної регресії, що визначається за формулою 2.1:[5, c. 54-60].

   (2.1)

У якості результуючого показника (Y) було обрано собівартість реалізованої продукції ДП "Городницький лісгосп", тис. грн., а у якості факторних величин наступні показники:

Х1 – Матеріальні затрати, тис. грн.;

Х2 – Витрати на оплату праці, тис. грн.;

Х3 – Відрахування на соціальні заходи, тис. грн.;

Х4 – Амортизація, тис. грн.;

Х5 – Інші витрати, тис. грн.;

Зведені дані для кореляційно-регресійного аналізу впливу факторних величин на обсяг реалізованої продукції подано у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17

Дата: 2018-12-28, просмотров: 554.