• бронхопневмонія

• перибронхіальна (інтерстиційна) пневмонія

• перехід в хронічний бронхіт.

Гостра пневмонія (ГП) – це група гострих захворювань легень, різних за етіологією патогенезом і клініко-морфологічними проявами, які характеризуються пошкодженням паренхіми, тобто респіраторних ланок.

Етіологія пов'язана з інфекцією (стрептокок, стафілокок, пневмокок, віруси, мікоплазми, гриби).

Фактори ризику:

• обструкція бронхів

• імунодефіцити

• алкоголізм

• куріння

• проф. шкідливості

• травми (рани)

• операції, післяопераційний період

• застійне повнокрів’я

• інфузія ліків

• вік (люди похилого віку, діти)

• ателектаз (постателектатична)

• аспірація (післяопераційна)

• аутоінфекція

Класифікація гострих пневмоній (ГП) – прийнята у 1995 р. в Москві на конгресі пульмонологів Росії та закордонних країн. Виділяють ГП:

1. первинні (домашні)

2. вторинні (госпітальні)

3. при порушенні імунітету

4. атипові.

Первинні – виникають вдома у практично здорових людей – переважно пневмококові.

Вторинні – гострі пневмонії, що виникають через дві доби (або більше) після госпіталізації як ускладнення серцево-судинних захворювань, пухлин, травм, операцій,

Атипові, при яких загальнотоксичні прояви домінують і маскують легеневі ушкодження.

Також пневмонії поділяються на: бронхопневмонію (вогнищева), крупозну пневмонію та інтерстиціальну пневмонію.

Бронхопневмонія - запалення легень, що виникає в зв'язку з наявністю бронхіту та бронхіоліту, завжди має вогнищевий характер, тому називається ще вогнищевою пневмонією.

Патогенез. Починається з бронхіту і бронхіоліту, потім запалення розповсюджується на паренхіму (на ацинуси). Спостерігається два шляхи розповсюдження запалення на паренхіму легень:

а) низхідний по слизовій оболонці бронха (бронхіоли);

б) контактний (ендо-, мезо-, пери-, панбронхіт)

Патологічна анатомія. При будь-якій етіології визначається катаральний бронхіоліт з порушенням мукоциліарного апарату та розвитком обструкції за рахунок набухання епітелію і всієї слизової оболонки (набряк, повнокров’я).

Серозно-лейкоцитарний ексудат в альвеолах

Виникають умови для аспірації катарального ексудату із збудником. Вогнища запалення частіше спостерігаються в 2, 4, 6, 8, 9, 10 сегментах.

За розмірами вогнища запалення пневмонії бувають:

• альвеолярні;

• ацинозні;

• часточкові;

• сегментарні;

• полісегментарні.

Мікроскопічно.  В альвеолах серозний ексудат з домішками лейкоцитів, макрофагів, альвеолоцитів. Співвідношення між ними нерівномірне.