«Федько-халамидник» приклади до наведеної таблиці.
Доберіть із оповідання Володимира Винниченка
«Федько-халамидник» слова із суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згрубілості, збільшення. Прочитайте ці слова, спробуйте пояснити їх значення й емоційне забарвлення.
Утворіть від поданих слів іменники зі зменшувально-пестливим значенням. У тексті якого стилю можна використати подані й утворені іменники? Доведіть свою думку, склавши з ними 3–4 речення, і запишіть їх.
Вулиця, Марійка, кошик, Софійка, палиця, слово, віконце, усмішка, стрічка, свічка, словник, п’ятниця, криця, каблучка.
88. Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси й з’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів.
Становлення, формулювання, архаїзм, посередництво, упертюх, бурмило, тонісінький, ординарний, рівнесенький, гостинчик, порозходитись, прадавній, історизм, дійсність, нездара, хлопчисько, хатиночка, звірятко, вовчище, водиця.
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ
СТИЛІСТИКИ. ПРИКМЕТНИК
ПРИКМЕТНИК: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
Ознайомившись із матеріалом, ви:
| дізнаєтесь | навчитесь | зрозумієте |
| · про значення й морфологічні ознаки прикметника; · яку синтаксичну роль виконує прикметник; · про форми й розряди прикметників, ступені порівняння; · про особливості відмінювання, правопис | · визначати граматичні категорії прикметника; · відмінювати прикметники; · правильно визначати розряд, групу; · визначати способи творення прикметників; · виконувати морфологічний розбір прикметників | · як розрізняти прикметники серед інших частин мови; · як правильно відмінювати прикметники; · як правильно вживати прикметники та прізвища прикметникової форми в мовленні |
ВИВЧІТЬ!
Прикметник – це самостійна частина мови, що виражає ознаку (прикмету) предмета і відповідає на питання який? чий? (кольоровий папір, вітряна погода, мамина хустка). Початкова форма прикметника – називний відмінок однини чоловічого роду.
Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками.
У реченні прикметник найчастіше буває означенням, рідше – присудком. Наприклад: 1. Пливуть над степом хмари волохаті (Л. Костенко). 2. Повітря було холодне і чисте (Є. Гуцало).
| Загальне значення | На які питання відповідає | Морфологічні ознаки | Синтаксична роль |
| ознака предмета (колір, смак, просторові й часові ознаки, належність комусь, зовнішні та внутрішні прикмети людей і тварин) | який? чий? яка? чия? яке? чиє? які? чиї? | постійні: розряд (якісні, відносні, присвійні); ступінь порівняння (вищий, найвищий); форма (коротка й повна); непостійні: рід (в однині), число, відмінок | означення, присудок |
 |
Дата: 2019-02-02, просмотров: 769.
