Крім уроку – провідної форми організації навчання – використовують також позаурочні форми: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу, консультації тощо.

Семінарські заняття рекомендуються для проведення у старших класах. Залежно від складності і обсягу вимог шкільні семінари умовно поділяються на три відносно великі групи: підготовчі (просемінари), власне семінари і міжпредметні семінари. Просемінарські заняття проводяться в середніх класах. На цих заняттях відбувається знайомство з новими формами роботи (як скласти план, тези, виступ і провести дискусію). За цільовою спрямованістю семінарські заняття можна поділити на семінари повторення і систематизації знань, умінь і навичок; семінари вивчення нового матеріалу; комбіновані семінари. За основними методами проведення їх можна поділити: на семінар-бесіду, семінар-коментар, семінар-комбінований, семінар-обговорення.

Практикуми – це така форма занять, форма навчального процесу, при якій учні самостійно виконують практичні і лабораторні роботи, застосовуючи засвоєні знання, навички, вміння. Засобом керівництва навчальною діяльністю учнів при проведенні практикумів є інструкції, які за чітко визначеними правилами послідовно керують діями учнів.

Навчальна екскурсія – складна форма навчально-виховного процесу. Вона не має такого чіткого обмеження в часі. Тривалість навчальної екскурсії обумовлена навчальними завданнями, конкретними умовами її проведення, віком учнів. Місце проведення екскурсії теж не є точно визначеним і постійним. Це може бути виробництво, музей, природа та ін. Залежно від типу, змісту і методів проведення екскурсії, віку учнів, місцевих умов і виду переміщення в складі екскурсійної групи може бути від 10 до 40 учнів.

Перед екскурсіями ставляться такі завдання: збагатити знання учнів (на основі безпосереднього сприймання, накопичення наочних уявлень і фактів). встановити зв’язок теорії з практикою, життєвими явищами і процесами. виховувати любов до природи, праці і розвивати творчі здібності учнів, їх самостійність, організованість у навчальній праці, почуття колективізму і взаємодопомоги; збагачувати естетичні почуття, спостережливість, пам’ять. мислення, емоції; активізувати пізнавальну і практичну діяльність; виховувати позитивне ставлення до учіння.

Факультативи – надпрограмні заняття, право вибору яких на добровільній основі залишається за учнями. Введені в школах України з 1967 року як форма диференційованого навчання. Мета їх: задоволення потреб учнів у більш глибокому вивченні окремих предметів; розвиток навчально-пізнавальних інтересів, пізнавальної активності, творчих здібностей школярів. Серед методів навчання на факультативних заняттях особливе місце посідають лекції, семінари, на яких учні виступають з доповідями та повідомленнями, лабораторно-практичні роботи, екскурсії, індивідуальні завдання, що розвивають навички самоосвіти тощо.

Важливою формою організації навчання є домашнє завдання. Домашня робота організується з урахуванням наступних умов:

- наявності пізнавального інтересу до виконання завдання і усвідомлення мети роботи. Цього можна досягти чіткістю і точністю завдання, постановкою їх у проблемному плані;

- виховання відповідальності в результаті роз’яснення і контролю з боку вчителя;

- формування навичок самостійної роботи.

Резюме:

1. Класифікація методів навчання на основі діяльнісного підходу (за Ю.К.Бабанським) включає три групи методів: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання навчальної діяльності школярів, методи контролю і самоконтролю.

2. Визначаючи метод навчання як спосіб взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, розглядаємо тим самим учня як партнера вчителя, а навчання – як співробітництво вчителя і учня. Методи навчання забезпечують зміну індивідуальності школяра, його розвитку і виховання. Необхідно оптимально використати всі методи навчання, організуючі сам процес навчання таким чином, щоб кожен учень брав особисту участь у ньому і щоб навчання приносило йому задоволення, давало насолоду, радість пізнання і спілкування.

3. Процес навчання передбачає певні форми його організації, які пройшли довгий історичний шлях: індивідуальне навчання, індивідуально-групове, класно-урочна система.

4. Способи навчальної роботи школярів обумовлені відносинами між учителем і учнями у процесі вирішення навчальних завдань. Відношення “вчитель-клас” – це фронтальна робота, “вчитель-клас-учень” – колективна, “вчитель-група учнів” – групова, “вчитель-учень” – індивідуальна.

5. Найбільшого поширення серед форм організації навчання одержав урок, який також пройшов багаторічний шлях удосконалення від традиційного комбінованого до нестандартних уроків у сучасній школі (уроки-екскурсії, уроки-прес-конференції; театралізовані уроки, уроки-аукціони, уроки-телемости тощо). Функціонують у школах факультативи, удосконалюється організація домашньої роботи, проведення додаткових занять і консультацій.

6. Ефективність використання форм навчання визначається рядом факторів: позитивною мотивацією навчання школярів, оптимізацією навчально-виховного процесу, творчим потенціалом вчителя тощо.

Питання для самоконтролю

1. Що таке метод навчання?

2. Як класифікувати методи навчання?

3. Які функції методів навчання?

4. У чому переваги і недоліки різних форм організації навчання?

5. Що таке тип, структура уроку і як вони сприяють реалізації мети і завдань уроку?

6. Яким вимогам повинен відповідати урок?

Мета – сформувати цілісне уявлення про про технологічній підхід в освіті, сутність технології навчання, про сучасні види навчання.

За результатами вивчення теми студенти мають:

Знати сутність понять: “педагогічна технологія”, “інновації”, “технологія навчання”, вміти здійснювати порівняльний аналіз видів навчання за метою навчання, відношенням учителя до учня, особливостями організації навчання, його результатами.

Володіти ключовими поняттями: педагогічна технологія, технологія навчання, інновації, проблемне навчання, проблемна ситуація, гіпотеза, дослідницька технологія, програмоване навчання, лінійні, розгалужені й комбіновані програми, модульне навчання, модуль, особистісно орієнтоване навчання, суб’єктивний досвід, творчість, самореалізація, самовизначення, інтегроване навчання, міжпредметні зв’язки.

Основні терміни та поняття: педагогічна технологія, технологія навчання, інновації, проблемне навчання, програмоване навчання, модульне навчання, особистісно орієнтоване навчання, інтегроване навчання.

План

1. Сутність педагогічної технології.

2. Інноваційна система навчання.

3. Технологія проблемного навчання.

4. Програмоване навчання.

5. Технологія модульного навчання.

6. Технологія особистісно орієнтованого навчання.

7. Технології інтегрованого навчання.