У складнопідрядному реченні до одного головного може приєднуватися не тільки одне, а й два або більше підрядних речень.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяють на чотири різновиди: складнопідрядні з однорідною супідрядністю, складнопідрядні з неоднорідною супідрядністю, складнопідрядні з послідовною підрядністю, складнопідрядні мішаного типу.

У складнопідрядному реченні з о д н о р і д н о ю с у п і д р я д н і с т ю два або більше підрядних того самого виду однаково залежать від того самого слова головного речення: Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Грабовський). Тут від присудка люблю, що в головному реченні, однаково залежить три підрядні додаткові (відповідають на питання к о г о? щ о?). такі підрядні речення до головного приєднуються, як правило, однаковими сполучниками. Але можуть вживатися також різні сполучники чи сполучні слова: Тихо розмовляли, наказували, як бути з хлібом, що треба продати, що купити, чим засіяти пари і що сіяти по озимині (С. Скляренко).

Супідрядні однорідні речення можуть з’єднуватися між собою сполучниками сурядності (як однорідні члени). Якщо такі два однорідні супідрядні речення з’єднано неповторюваним сполучником і, та (= і), або, чи, то кома між ними не ставиться незалежно від того, чи сполучник підрядності (або сполучне слово) повторюється на початку кожного підрядного речення, чи стоїть тільки перед першим: Так буває лише ранньої весни, (коли?) коли пробуджується степ і розімліла від сонця земля сповнюється чарами материнства (І. Цюпа). Події, що проних гомін ходив у народі і що до них закликали всі оті промовці на ярмарку, тепер уже здавалися не химерою, а неминучою дійсністю (А. Гоовко).

У складнопідрядному реченні з неоднорідною супідрядністю два або більше підрядних по-різному залежать від того самого головного речення.

Неоднорідними є підрядні речення різного виду: (коли?) Коли я був хлопчиком на Десні, мені хотілось, (чого?) щоб дикі птиці сідали мені на голову і на плечі не тільки в снах (О. Довженко). Тут до головного речення мені хотілось приєднано підрядне обставини часу (починається сполучним словом коли) і підрядне додаткове (починається сполучником підрядності щоб). Ці супідрядні речення неоднорідні.

Неоднорідними е й ті підрядні, які хоч і одного виду, проте стосуються різних слів у головному реченні: Ми працю любимо, (яку?) що в творчість перейшла, і музику палку, (яку?) що ніжно серце тисне (М. Рильський).

У складнопідрядному реченні з послідовною підрядністю перше підрядне залежить від головного, друге – від першого, третє – від другого і т.д.: Я син народу, (якого?) що вгору йде, (незважаючи на що?) хоч був запертий в льох (І. Франко). Ці підрядні так і називаються: підрядне першого ступеня (що вгору йде), підрядне другого ступеня (хоч був запертий в льох) і т.д.

У такому реченні можуть опинитися поряд два сполучники чи сполучні слова: Віщувало серце, що, як тільки зміцніють синові крила, не втримати його в хаті (О. Гончар). Між ними звичайно ставиться кома.

Але якщо далі йде друга частина сполучника то, так, то кома між ними не ставиться: Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі (Є. Гуцало). Тут до головного речення за допомогою сполучника що приєднано не просто підрядні першого та другого ступеня, а ціле складнопідрядне речення ... якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі, частини якого не можна переставити місцями за принципом підпорядкованості.

У складнопідрядному реченні мішаного типу поряд існують однорідна й неоднорідна супідрядність, супідрядність і послідовна підрядність. Наприклад, у реченні Треба було ще глибоко розуміти, (кого? що?) що мова тільки та невичерпно багата й гарна, (яка?) яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, (яких?) що ніколи не замулюються (П. Панч) перше (мова багата й гарна), третє (яка живиться) і четверте (що не замулюються) підрядні одне до одного приєднані способом послідовної підрядності, а друге (яка виплекана) і третє (яка живиться) – з’єднані між собою як однорідні супідрядні.

Ще більш складні підрядні відношення між предикативними частинами в реченні І коли ми так стоїмо і на мене хвилями напливають уривки згадок про сьогоднішній вечір, хаотична суміш звуків, барв, думок, почуттів, сказаних слів, мені починає здаватись, що все, що було сьогодні ввечері, було химерою, що не було нічого, що ієратичний спокій господаря, коли він говорив, був удаваний, що в ньому сьогодні немає вже віри, що ті думки, які він плекав у собі протягом століть, стали нетривкі, ланки – розірвалися (В. Домонтович). У цьому складнопідрядному реченні головне – мені починає здаватись. До нього по-різному приєднано одинадцять підрядних. Перше (ми стоїмо) і друге (напливають уривки, суміш) – супідрядні однорідні; так само супідрядні однорідні між собою третє ( все було химерою), п’яте (не було), шосте ( спокій був удаваний), восьме (немає), дев’яте (думки стали нетривкі) й одинадцяте (ланки розірвалися). Між першою (підрядні часу) і другою (під­рядні підметові) групами однорідних супідрядних речень існує неоднорідна супідрядність. А третє (що було), сьоме (він гово рив) і десяте (він плекав) підрядні приєднані до попередніх підрядних за принципом послідовної підрядності.

Буває також, коли одне підрядне речення приєднується відразу до двох чи більше головних, пов'язаних між собою сурядним зв'язком: Море так невинно голубіє під стінами скель і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський). Тут підрядне речення міри й ступеня уточнює вказівне слово так водночас в обох головних реченнях. Між такими головними реченнями, якщо вони з'єднані неповторюваним сполучником і, та (= і), або, чи, кома не ставиться.