КОЛЬОРОВА КІМНАТА
Усі діти стають у коло, а один учасник – ведучий стає в центр. Ведучий в центрі кола називає будь-який колір на свій розсуд. Решта гравців, які стоять у колі, розбігаються по всій кімнаті. Їх завдання швидше за всіх знайти в кімнаті предмет такого ж кольору, який загадав ведучий. Перемагає той, хто швидше за всіх знайде предмет потрібного кольору. Він стає ведучим у наступному турі.
ЯК ЗМІНИЛОСЯ СЛОВО?
Діти сідають або стають у коло. Перший гравець придумує яке- небудь випадкове слово, наприклад, «олівець». Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього. Другий гравець повинен придумати інше слово, пов'язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «точилка». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч. Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово. Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов'язаних з ним слів, які придумали учасники.
Де ще можна провести вільний час?
Назви, якщо знаєш, зображені культурні пам’ятки Донецька – головного міста Республіки.
Чи доводилося тобі бувати там?
 |
 |  |
Перевір себе!
Колективна робота: підготуйте віртуальну екскурсію
«Місця відпочинку мого міста (села)».
ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ
Придивляється – присматривается.
Настовбурчивши – оттопырив.
Краснопірка – краснопёрка.
Звідкілясь – откуда-то.
Навшпиньки – на цыпочках.
ЖИВА КАЗКА
Якось дідусь Микола сказав Сергійкові: «Ходи над річкою тихо, як
ходить сонечко, і ти побачиш живу казку...». І ось Сергійко на зеленому березі. Тихо присідає у траву, пильно придивляється і уважно прислухається.
Раптом у воді щось булькнуло, і над поверхнею, втікаючи, застрибала маленька краснопірка. За нею гнався смугастий окунь,
настовбурчивши колючки свого плавця. В цю мить біла лілія підставила рибці зелений листочок, схожий на долоню. Краснопірка вистрибнула на нього і завмерла, а окунь стрілою промчав мимо. «Ква-а-ах!» – зітхнула полегшено жаба.
Краснопірка почала підстрибувати на листочку. «Танцює!» – вирішив зелений коник, гойдаючись над водою на тонкій травинці. Він дістав свою жовту скрипочку. «Ті-лі-лінь, ве-се-лінь», – зазвучала ніжна пісенька. Почувши її, звідкілясь узялися метушливі пуголовки, жук- водолюб виринув з глибин, навіть жук-вертячка застиг, заслухався.
Стомилася рибка танцювати, чемно вклонилася товариству і пірнула у воду. Тут і скрипочка затихла. Артистам аплодували прозорокрилі бабки, схожі на вертольоти.
Сергійко теж хотів зааплодувати, але згадав дідусеву пораду ходити над річкою тихо, як ходить сонечко. Закотивши холоші, хлопчик навшпиньки перейшов неглибокою протокою до маленького острівця. Раптом біля куща він побачив видру. Вона тільки-но вийшла з води.
«Тихо!.. Починається ще одна жива казка», – радісно прошепотів сам до себе Сергійко.
Правду дідусь казав: ходити над річкою треба тихо.
Василь Струтинський
· Як ти думаєш, чому рибалка для багатьох людей – найулюбленіший вид дозвілля і розваги?
ЧОМУ ТИМКО ПОДРЯПАНИЙ?
— 
Чому це ти подряпаний? Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
— Та я ж купав кота!
— А я от не подряпаний, Хоч теж купав свого...
— Еге, ти ж не викручував І не сушив його!
Грицько Бойко
* * *
ТАРАСИКОВА ЗНАХІДКА
Тарасик будував фортецю. Вивів мури, вежу. Далі взявся копати рів.
І раптом наткнувся на щось тверде.
Тарасик з цікавістю розгріб землю і дістав іржаву гострозубу залізячку.
— А дивіться-но, дідусю, що я знайшов! – кинувся він до діда Овсія, що клопотався в садку.
— Ця залізячка, – сказав дід, – осколок від снаряда, бодай йому!..
— Від справжнісінького снаряда?
— Авжеж. Ще з війни лишився. – Дід покрутив у руках осколка, трохи помовчав, ніби згадував щось. – Ех, війна, війна! – зітхнув він. – Скільки вона людям горя накоїла!.. Та хоч фашисти і були до зубів озброєні, ми їх все одно здолали...
Дід підкинув осколка на долоні, а тоді розмахнувся і шпурнув якнайдалі в густу кропиву.
— Це щоб ти, Тарасику, об нього ногу не наколов, – сказав він і пошкутильгав у садок до яблунь.
Тарасик дивився йому вслід. Одна нога в діда була дерев'яна.
Василь Чухліб
Розгадай ребус.
 | |||
 | |||
Прочитай прислів’я.
Нема в світі дорожчого, як родина.
v Як розумієш подане прислів’я?
* * * Склади асоціативний кущ.
|
· Який висновок можна зробити на основі прочитаних прислів’їв та приказок?
* * *
Дата: 2018-12-21, просмотров: 398.
