· Порівняй вимову і написання цих слів в російській та українській мовах.
* * *
* * *
Зверни увагу!
Звертайся так:
Олена – Олено, Петро – Петре, Марія – Маріє, Андрій – Андрію, матуся – матусю, хлопчик – хлопчику, дідусь – дідусю.
* * *
Українською мовою | Російською мовою | |
знайо́мство ім’я́ прі́звище по ба́ тькові | знако́ мство и́ мя фами́ лия о́ тчество |
* * *
Вправляйся у правильній українській звуковимові. | |
· Як звати кожного з вас? | Відповідай так: Мене звати . |
· Дай ім’я кожній дитині, зображеній на малюнку. · Розкажи, хто біля кого стоїть і хто з ким познайомився. Відповідай так: Першою стоїть . Біля неї . Оленка познайомилась з . |
·
* * *
Солов’яненко Анатолій Борисович | Береговий Георгій Тимофійович | Кобзон Йосип Давидович |
ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ
ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ
Є в нас дівчинка Маринка, Зовсім крихітна дитинка. І сестричка Галочка, Галочка-стрибалочка, І руда вусата киця – На малюнок подивіться! Ось Маринка спить у ліжку, А круг ліжка бродить кішка. Кішка спинку вигинає, На Маринку поглядає. – Ой, як добре у колисці! А мені немає місця... Я не хочу спать сама, В мене й ліжечка нема. Я пішла б собі в комірку, Тільки мишачі там нірки, Мишенята там стрибають, Киці спати заважають. Я заснула б на вікні – Буде холодно мені. Я заснула б у кутку, У кутку на килимку, Тільки там сидить Жучок, Не пускає у куток. Ой, як добре у колисці! Може, й киці буде місце? | Наша кішка – в ліжко скік! До Мариночки під бік, Вмить згорнулася в клубочок І тихесенько вуркоче. Тут прибігла Галочка, Галочка-стрибалочка. Подивилась – от біда! Спить у ліжечку руда. – Ах ти ж, киця, наша киця! Так робити не годиться, Бо Мариночка мала Налякатися могла!.. А Мариночка прокинулась, Побачила кішку – і сміється! Наталя Забіла |
· Чи всі імена у вірші Н. Забіли «Про дівчинку Маринку» належали людям?
· Про яких тварин ідеться у вірші?
· Що ти знаєш про цих тварин?
· Підготуйся до виразного читання.
Пом’якшена вимова приголосних [ж’], [ш’] перед і
· Яку відповідь ти даси на поставлені запитання? Поясни свою думку.
Українською мовою | Російською мовою | |
хвили́ на до заги́ ну забари́ вся хвилю́ юсь зажури́ вся жва́ вий | мину́та до конца́ , на всю жизнь заме́ длил волну́юсь приуны́ л ре́ звый, шу́стрый |
* * *
Прочитай вірш.
Жук у житі зажурився,
Жвавий джміль десь забарився. Жук жужжить: “Хвилююсь я, Дружба в нас на все життя”.
· Чому Жук хвилювався?
· Кого можна назвати другом?
· Що необхідно для того, щоб виникла дружба?
· Між ким може існувати дружба?
* * *
Послухай текст.
Потреба в дружбі, друзях виникла дуже давно. Ще первісні люди, наші пращури, разом полювали на звіра, берегли вогонь. Охороняли житло, ділилися здобиччю. Разом долали ворога. Друзі завжди разом і в радості і в біді.
· Чи є в тебе друзі? Розкажи про них.
· А що ти знаєш про друзів нашого рідного краю?
Зверни увагу!
* * *
В кінці слова після шиплячих [ж], [ч], [ш], [дж] пишемо і:
гроші, ключі, чужі, дріжджі, кущі.
Тверді приголосні [ж],[ш], [ч], [дж] перед [і] вимовляються пом’якшено.
* * *
Дата: 2018-12-21, просмотров: 461.