Єноти вивели гуляти Своє єдине дитинча.
За їх сім’єю вовк зубатий Єхидно стежить з-за куща.
· Знайди та випиши слова з буквою є. Поділи їх на склади.
· Проаналізуй позицію цієї букви, скільки звуків вона позначає? Чому?
· Підбери слова з буквою є, коли вона позначає два звуки.
* * *
Зверни увагу!
Буква є може позначати один звук – [е], коли вживається після приголосного (у закритому складі для позначення м'якості приголосних – ллє, осіннє, раннє), а також два звуки – [йе], коли стоїть на початку слова (єдність, Єгор);на початку складу після букви, що позначає голосний звук (палає, вживає);після апострофа (в'яне, б'є); після м'якого знака (портьєра, вольєр).
* * *
Вправляйся у правильній українській звуковимові.
· Прочитай спочатку слова, у яких буква є позначає один звук, потім слова, у яких – два звуки.
* * *
Робота за варіантами. Прочитай прислів’я.
Запиши, поясни їх значення. Підкресли голосні букви, що позначають два звуки, поясни чому.
 |
* * *
Прочитай слова-анаграми. Запиши ті, що починаються з великої літери Є. Чому вжито велику букву?
Скільки звуків у них позначає буква є.
 |
* * *
Заочна екскурсія до осіннього лісу (парку).
· Роздивись ілюстрації.
· Вибери ту, яка тобі найбільше до вподоби.
·
 |
Знайди у класі однодумців. Об ’єднайтеся у пари (групи). Складіть текст-опис «Чарівна осінь».
Словничок: золота, сонячна, різнобарвна, непогожа, сумна, дощова, холодна осінь, багряне листя, сіре небо, їстівні гриби, різнокольорові ягідки, рясний дощ та ін.
Цікаво знати!
У донецькому степу і в лісах живуть лосі, козулі, лисиці, зайці, єнотовидний собака, ласка, їжак, сліпак. Рідко зустрічаються вовк та борсук.
· А тобі цікаві тварини нашого краю?
· Дізнайся про них якомога більше і підготуй розповідь.
* * *
Перевір себе!
Розгадай кросворд.
 |  | ||||
 | |||||
1. 
Коли нема – чекають, коли прийду – тікають.
2. Влітку виростає, а восени опадає.
3. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.
4. Не дід, а сивий, не спить, а стелиться, Вкриває землю й океан, а звуть його…
5. В золотий клубочок схований дубочок.
ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ
Я ХОЧУ СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО...
(оповідання)
Катерина Іванівна повела своїх першачків у поле. Був тихий ранок ранньої осені. Далеко в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від того в степу було сумно.
Катерина Іванівна сказала дітям:
— Сьогодні ми будемо складати твір про осінь, небо, про перелітних птахів. Кожен із вас нехай скаже, яке зараз небо.
Дивіться, діти, уважно. Вибирайте в нашій мові красиві точні слова.
Діти притихли. Вони дивились на небо й думали. Через хвилину почулося:
— Небо синє-синє...
— Небо голубе...
— Небо чисте...
— Небо блакитне...
І все. Діти знов і знов повторювали ті самі слова: синє, голубе, чисте, блакитне.
Трохи збоку стояла маленька синьоока Валя й мовчала.
— А ти чого мовчиш, Валю?
— Я хочу сказати своє слово.
— Ну, яке ж твоє слово про небо?
— Небо ласкаве... – тихо сказала Валя й сумно усміхнулась.
Діти притихли. І в цю мить вони побачили те, чого не бачили досі.
— Небо сумне...
— Небо тривожне...
— Небо журливе...
— Небо студене...
Небо грало, тремтіло, дихало, усміхалось, як жива істота, і діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.
Василь Сухомлинський
· Яким діти побачили небо в степу?
· Що нового побачили діти після слів Валі?
· Як ти розумієш слова: «Небо ласкаве, сумне, тривожне, журливе»?
· Чи бачив ти колись небо, яке тебе здивувало, налякало, приголомшило? Розкажи.
Дата: 2018-12-21, просмотров: 357.
