Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Українська мова

Та літературне читання

Навчальний посібник

Клас

Донецьк 2017

ББК 74.26 я7

У 45

Укла да чі :

Рекомендовано Міністерством освіти та науки Донецької Народної Республіки (наказ № 823 від 11.08.2017р.)

Грабова Г.С., завідувач відділу початкової освіти ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО»

Сєдова Н.М., Калафат О.В., Поліщук О.М., методисти відділу початкової освіти ДОЗ ДПО

«Донецький РІДПО»

У підготовці матеріалів брала участь творча група вчителів початкових класів міст: Донецька, Макіївки, Харцизька, Єнакієвого (наказ МОН ДНР від 01.11.2016р. №1137 додаток №2 ).

На ук ов о - мет оди чн а ред акц і я :

Полякова Л.П., міністр освіти і науки Донецької Народної Республіки, доктор наук з державного управління, професор, член-кореспондент Російської академії природознавства

Чернишов О.І., ректор ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО», кандидат педагогічних наук, доцент, академік Міжнародної академії наук педагогічної освіти

Рец ен зен т и :

Комов О.В.,  викладач-методист державного професійного освітнього закладу

«Донецький педагогічний коледж», кандидат філологічних наук

Кухаренко Л.Л., заступник директора державного професійного освітнього закладу

«Шахтарський педагогічний коледж»

Аліфанова І.А., учитель початкових класів МОУ «Школа № 4 міста Докучаєвська».

Андросова І.Ф., учитель початкових класів ЗОШ с. Малоорловка управління освіти адміністрації м. Шахтарська

Кон с уль т ан ти :

Сімонова І.В., заступник міністра освіти і науки Донецької Народної Республіки

Зарицька В.Г., проректор з науково-педагогічної роботи ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО», кандидат філологічних наук, доцент

 

 

У45             Українська мова та літературне читання. 2 клас : Навчальний посібник. / Укл. Грабова Г.С., Сєдова Н.М., Калафат О.В. Поліщук О.М. та ін. – ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО». – Донецьк : Витоки, 2017. – 144 с.

 

Навчальний посібник «Українська мова і літературне читання 2 клас» розроблено відповідно до Державного освітнього стандарту початкової загальної освіти, Програми початкової загальної освіти

«Українська мова та літературне читання. 2-4 клас» на 2017-2018 навчальний рік.

Посібник розраховано на реалізацію основної змістовної лінії Програми курсу «Українська мова і літературне читання» – мовленнєвої і розвиток комунікативної компетенції молодших школярів.

Виховний потенціал змістовного матеріалу посібника дозволяє формувати в учнів основи громадянської ідентичності, почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ та його історію; оволодівати духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу Донецької Народної Республіки; виховувати у дітей допитливість, активність та зацікавленість у пізнанні навколишнього світу.

 

© ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО», 2017

 

Юний друже!

Запрошуємо тебе продовжити чарівну подорож стежинами української мови. Сподіваємося, тобі цікаво пізнавати світ. А наш посібник допоможе в цьому. З ним ти будеш:

 

v вчитися та вправлятися:

розмовляти та спілкуватися українською мовою;

v збагачувати:

свій словник через знайомство із новими оповіданнями та віршами, казками та загадками, піснями та приказками;

v пізнавати:

наш рідний славний край – Донбас, щоб стати його справжнім громадянином.

 

Пам’ ятай!

Бажання та старанність, уважність та організованість, співпраця з товаришами та дорослими – твої вірні помічники!

 

УМОВНІ ПОЗНАЧКИ

Згадай

Словник

Поміркуй

Щоденник краєзнавця

Завдання для допитливих

Мовленнєва розминка

Звуки мовлення. Алфавіт

Українською мовою		Російською мовою
алфаві́т, абе́ тка мо́ ва, мо́ влення каза́ ти, мо́ вити Батьківщи́ на рі́дний край		алфави́ т язы́ к, речь говори́ ть Ро́ дина родно́ й край

* * *

Послухай вірш та поміркуй.

Запиши каліграфічно.

СКОРОМОВКА

Перепілка – гарна птиця, Та хлоп’ят вона боїться, Бо хлоп’ята беруть гілку І лякають перепілку.

Не потрібно так лякать, В неї п’ять перепелят.

 

* * *

Прочитай текст.

НАША ШКОЛА

Ра́ нок. Катру́ся та Юрко́ йдуть до школи. Ось наша школа. За школою – парк. Діти заходять у школу. Там клас за класом. Направо – їдальня,

спортивний зал. Катруся та Юрко                   люблять школу.

· У другому реченні поділи слова на склади, зроби їх звукову модель.

* * * Встав слова з дужок. Спиши.

Ось   школа. Наша школа . Я люблю               школу. (на́ ша, нова́, на́шу).

* * *

НАШ КЛАС

- Ось наш клас, – сказав Юрко. – Заходь, Катрусю, будь ласка. Катруся зайшла у клас.

- А ось наша парта, – сказала вона й поклала сумку на парту.

Почався урок. Павло Олександрович розказував про наш рідний край, його красу, працю наших земляків.

* * *

Розглянь фотографії. Розкажи, чим займаються жителі нашого краю.

* * *

Прочитай загадки. Слова-відгадки запиши. Склади звукову модель цих слів.

1. Стоїть будинок: хто в нього увійде, той знання знайде.

2. Ось до класу всіх скликає голосистий цей дзвінок. А ми радо поспішаємо не в садок, а на .

3. Разом стіл я і стілець. Хто вгадає – молодець.

4. В сумці зошит і буквар. Хто до школи йде?

· Знайди слова, де є звуки [а], [о]. Правильно вимовляй їх українською мовою.

Перевір себе!

Прочитай лічилки. Вивчи одну з них напам’ять. Правильно вимовляй звуки [о], [а].

ЛІЧИЛКИ

Летів рій бджілок зі ста лічилок. Зійшлися діти, давай лічити,

бо кожна бджілка, немов лічилка: кого укусить – жмурити мусить.

 

 

 

Бiля двору – дві Федори, біля ґанку – дві Тетянки, а на лузі – дві Ганнусі, біля річки – дві Марічки. Ой, дівчаток тих багато. Порахуйте їх, малята.

 

 

Тікав заєць через міст. Довгі вуха, куций хвіст, А ти далі не тікай, рахувати починай,

раз, два, три – вийди ти.

 

 

Ходила квочка коло кілочка.

Водила діточок біля квіточок! Квок!

 

Загадки

· Що таке навчальне приладдя. Розкажи, навіщо нам воно потрібне?

* * *

Українською мовою		Російською мовою
зо́ шит підру́чник щоде́нник оліве́ць ластик кре́йда лінійка но́ жиці папір фа́ рби пе́нзлик прила́ ддя		тетра́ дь уче́бник дневни́к каранда́ ш ла́ стик мел лине́йка но́ жницы бума́ га кра́ ски ки́сточка принадле́жности

* * *

Запиши каліграфічно.

* * *

Прочитай і вивчи скоромовку.

У бобра добра багато.

Склади монолог:

«Що візьму з собою , , .»

«Для чого мені потрібні ці речі?».

* * *

ЧИСТОМОВКА

Ра-ра-ра – розпочалася гра. Ру-ру-ру – ми продовжуємо гру. Ри-ри-ри – книжечку бери.

Ав-ав-ав – не лови ґав. Ва-ва-ва – книжка нова. Ра-ра-ра – висока гора. Ро-ро-ро – гостре перо.

Гра «Хто що робить?»

Склади за малюнками речення.

* * *

МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК

Перший раз малий Микола Став збиратися до школи. Олівця поклав у сумку, Книги, зошит, ручку, гумку, М’яч, перо, граблі́, подушку, На обід м’яку пампушку, Два ведмедики, лопату, Білочку руду хвостату,

Лук і стріли, і рушницю, Ще й пухкеньку паляницю. Ще стільця, стола і парту, Ще й географічну карту, Трактора, машину, мило. Вже й надво́ рі звечоріло. Сів Микола, дума думку – Чи усе поклав у сумку? Надія Кир’ян

Звук [и] та буква и на його позначення

· Назви, кого ти бачиш на малюнку.

· Що роблять діти та вчителька?

· Де відбувається дія? Свою думку обґрунтуй.

· Розкажи, які завдання тобі подобається виконувати на уроці разом (у групі)? Чому?

· Які труднощі виникають у тебе під час цієї роботи?

* * *

Прочитай.

* * *

НА УРОЦІ

У нас сьогодні був урок української мови. Ми читали вірші, казки, вчилися розмовляти українською мовою. Наприкінці уроку ми вивчили пісню про школу.

· Який урок був у дітей?

· Що вони робили на уроці?

· Якою мовою вони розмовляли?

* * *

СКОРОМОВКА

Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.

 

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ ДУРНИЦІ

Як-то раз Їжак Їжович сів за вчительський стіл і сказав:

- Сховайте, друзі, ручки, зошити і книги. Давайте з вами поговоримо – для чого треба і звідки дурниці беруться. Ось ти, віслюче, скажи – для чого тобі потрібні ноги?

- Щоб брикатися.

- Я скажу! – крикнуло лисеня. – Щоб тікати. – Він вибрався із-за парти, пробіг між рядами і повернувся на місце. – Ось так.

Всі засміялися.

Вчитель теж усміхнувся, а потім сказав:

- Ну, а для чого потрібна голова?

- Щоб дивитися, – сказало вовченя.

- Щоб нюхати, – сказало лисеня.

- Щоб гризти, – сказало зайченя.

- Для краси, – сказала вона.

Всі озирнулися на косулю і здивувалися, тому що ніхто раніше не помічав, що у неї така чарівна голівка.

Тоді вчитель сказав:

- Дивляться очима, їдять ротом, нюхають носом.    Подумайте, друзі, може голова потрібна для чогось іншого?

- Так, – сказав ведмедик, – для іншого! Головою думають...

- Молодець! – сказав учитель. – Якби всі це зрозуміли, двійок у нас давним-давно б не було.

Всі примовкли. А ослик раптом запитав:

- Звідки ж беруться дурниці? Не розумію...

 

ЗУБ МУДРОСТІ

Лисеня влетів в клас, як руда блискавка.

- Я знаю, чому заєць такий розумний! У нього виріс зуб мудрості!

– прокричав він ще з порога.

- Постривай, не лотоши! – зупинило його вовченя. – Говори по порядку: хто сказав, коли, де?

- Лікар! Він оглядав Куцого і сказав, що у нього з'явився зуб мудрості.

- Везе ж, а?

- Поклянись, що правда.

- Нехай   у   мене    хвіст відвалиться, якщо брешу!

- Як же ти це почув?

- Двері  в  лікарні   були

відчинені, я і почув, – знову збрехав лисеня. Насправді він просто підслуховував біля дверей.

Коли Їжак Їжович увійшов у клас, учні не кинулися            гортати підручники, не нашіптували, а сиділи спокійно.

Першим підняв лапу Дзвінка Паща.

- Їжак Їжович! – сказав він. – Ви нам радили брати приклад з Куцого Хвоста. А виходить, нічого особливого в ньому немає. Просто у нього виріс зуб мудрості. Якщо б, наприклад, такий зуб був у ослика, і ослик не поступився би зайцю.

Барсученя Чхну-Перечихну зморщився, чхнув і сказав                      сонним голосом:

- Так-так!

- Звичайно, – схопився Твердий Лоб, – будь у мене такий зуб...

- А він у тебе є, друже, – посміхнувся Їжак Їжович. Ослик роззявив рота від здивування.

- Навіть два, – засміявся вчитель. – І у вовченяти, і у лисеняти, і в білченят – у всіх є зуби мудрості.

Звірята примовкли. А Їжак Їжович продовжував:

- Сьогодні ми з вами розстанемося до весни. Ви стали трохи старші, а стало бути, і розумніші. Дивіться ж, не втрачайте розуму, бережіть його.

Звірята задумалися – нічого не поробиш, доведеться берегти. Так ось!

 

Чергові по класу

· Розглянь ці фотографії і розкажи: де і коли відбувається дія, що роблять діти? Чи знайомі тобі ігри, у які вони грають?

· Згадай, у які ігри граєте ви на перерві?

* * *

Українською мовою	Російською мовою
чергува́ ння чергови́й спра́ ви пере́рва вікно квіти	дежу́рство дежу́рный дела́ переме́на окно́ цветы́

Запиши каліграфічно.

Гра «Як би вчинив ти?»

* * *

* * *

В коридорі я побачив, як кинули сміття.

В коридорі я побачив, як штовхнули друга.  

Плаче учень-першокласник.  

Вчитель несе багато книг.  

Повз вас пробігає учень і голосно кричить.  

 

 

Послухай вірш.

* * *

ЧЕРГОВІ

· Які обов’язки сьогодні у Галі? Як ти вважаєш, чи важлива роль чергового у класі? Аргументуй свою думку?

* * *

ВЕЛИКА ПЕРЕРВА

Чергові Данило і Мишко поливають і бризкають квіти. Марійка і Софійка у книжковому куточку розглядають книгу. Ярослав і Костя грають у шахи. Вчителька Марія Василівна пише на дошці. А чи будемо ми разом грати на перерві?

* * *

Перевір себе!

Граємо на перерві.

ПОДОЛЯНОЧКА

Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні.

Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона сіла, Тут вона впала, До землі припала, Сім літ не вмивалась, Бо води не мала.

Ой устань, устань, подоляночко, Ой устань, устань, молодесенька! Умий своє личко, Та личко біленьке, Біжи до Дунаю, Бери молоденьку, Бери ту, що скраю!

Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.

Запропонуй ще ігри для великої перерви.

 

Звук [і] та буква і на його позначення

· Послухай і відгадай загадку.

З якого звука починається слово-відгадка?

* * *

Запиши каліграфічно.

* * *

Українською мовою		Російською мовою
і и		и ы

* * *

Доповни речення. Запиши.

Моє прізвище                                . Моє ім’я   . По батькові                                           .

 

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Прочитай вірш.

Жук у житі зажурився,

Жвавий джміль десь забарився. Жук жужжить: “Хвилююсь я, Дружба в нас на все життя”.

· Чому Жук хвилювався?

· Кого можна назвати другом?

· Що необхідно для того, щоб виникла дружба?

· Між ким може існувати дружба?

* * *

Послухай текст.

Потреба в дружбі, друзях виникла дуже давно. Ще первісні люди, наші пращури, разом полювали на звіра, берегли вогонь. Охороняли житло, ділилися здобиччю. Разом долали ворога. Друзі завжди разом і в радості і в біді.

· Чи є в тебе друзі? Розкажи про них.

· А що ти знаєш про друзів нашого рідного краю?

 

 

 

Зверни увагу!

* * *

В кінці слова після шиплячих [ж], [ч], [ш], [дж] пишемо і:

гроші, ключі, чужі, дріжджі, кущі.

Тверді приголосні [ж],[ш], [ч], [дж] перед                  [і] вимовляються пом’якшено.

* * *

СУНИЦІ ДЛЯ НАТАЛІ

У третьому класі вчиться маленька дівчинка Наталя. Вона довго хворіла. Повернулась до школи бліда, швидко втомлювалась.

Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама сказала:

– Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьорою, червонощокою. Понеси їй суниць, Андрійку.

Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але чомусь соромно. Він так і сказав мамі:

– Соромно мені, не понесу...

– Чому ж тобі соромно? – здивувалась мама. Андрійко і сам не знає, чому йому соромно.

Наступного дня він все ж таки взяв з дому пакуночок з суницями. Коли вже закінчились уроки, він підійшов до Наталі. Віддав їй пакуночок з суницями й тихо сказав:

– Це суниці. Ти їж, і щоки в тебе будуть червоні.

Наталя взяла пакуночок з суницями. І тут сталося дивне. Щічки її стали червоними, немов мак. Вона ласкаво подивилась в очі Андрійкові й прошепотіла: «Дякую!..»

«Чому ж щічки в неї стали червоними? – з подивом думав Андрійко.

– Вона ще ж не їла суниці...».

Василь Сухомлинський

 

· Чому Наталя швидко втомлювалася?

· Кому розповів Андрійко про Наталю?

· Що приніс Андрійко дівчинці?

· Чому у Наталі почервоніли щічки?

· Як ти вважаєш, Андрійко і Наталя – друзі, чи можуть стати ними?

 

Звук [е] та буква е на його позначення

Пам’ятай!

* * *

Оточуючі роблять висновки про тебе, судячи з твоєї поведінки та вчинків.

Це цікаво! Послухай тексти.

* * *

Які бувають привітання?

Привітання бувають рiзнi. Але чи то уклін, чи слова вітання, чи лагідна усмішка, спільним в них є те, що привітання означає: «Ти менi – приємна людина. Знай, я тебе поважаю. Я тобi бажаю всього найкращого: здоров’я, миру, радостi, щастя». Ось що означають простi слова «Доброго ранку!», «Доброго дня!», «Ми радi вас вiтати!» і т.п. Чарiвнi слова завжди промовляються з посмiшкою.

Українською мовою		Російською мовою
привіта́ ння поведі́нка вчи́нки зверта́тися до́ брий ра́ нок здра́ стуйте дя́кую		приве́ тствие поведе́ ние посту́пки обраща́ ться до́ брое у́тро здра́ вствуйте спаси́ бо

Як вітаються люди у нашій місцевості?

* * *

Кому «ти», а кому – «Ви»?

Щодня ви спiлкуєтесь зi своїми батьками, сусiдами, друзями.

Кому iз них ви кажете «Ви», а кому – «ти»? Здавна на Донеччині до батькiв звертались на «Ви», i це було виявом шанобливого ставлення до них. На «Ви» звертались до iнших старших членiв родини, до дорослих людей. Навiть дорослi, якi незнайомi один з одним, говорять один одному «Ви». Тiльки до своїх ровесникiв ви можете звернутись на ти.

Українською мовою		Російською мовою
екра́ н не́бо пое́ т весе́ лка ре́ чення		экра́ н не́ бо поэ́ т ра́ дуга предложе́ ние

 

 

Зверни увагу!

* * *

ЗДРАСТУЙТЕ

Лісовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок в лісовій глушині. Раптом син побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.

– Тату, куди йде бабуся? – запитав син.

– Побачити, зустріти чи провести, – відповів батько.

– Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй здрастуйте, – сказав батько.

– Навіщо їй казати це слово? – здивувався син. – Ми ж зовсім незнайомі.

– А ось зустрінемося, скажем їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого. Ось і бабуся.

– Здрастуйте, – сказав син.

– Здрастуйте, – сказав тато.

– Здрастуйте, – сказала бабуся і усміхнулася.

І син із здивуванням побачив: все кругом змінилось. Сонце за-світило яскравіше. По верхів'ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки – до цього їх не було чути. На душі у хлопчика стало радісно.

– Чому це так? – запитав син.

– Тому, що ми сказали людині здрастуй, і вона усміхнулася.

Василь Сухомлинський

· Що означає слово «здрастуйте»?

· Чому все так змінилося для хлопчика після того, як він привітався з бабусею?

Як ти розумієш прислів’я?

v Ніщо не дається так дешево і ніщо не цінується так дорого, як ввічливість.

v Слова щирого вітання дорожчі за частування.

* * *

Гра «Віднови слова».

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Запитай у дорослих, чи живуть у нашому краї тварини-герої казки.

РУКАВИЧКА

(казка)

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:

– Тут я буду жити!

Коли це жабка плигає та й питає:

– А хто-хто в цій рукавичці?

– Мишка-шкряботушка. А ти хто?

– Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:

– А хто-хто в цій рукавичці?

– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

– А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

– Іди!

От уже їх троє.

Коли це біжить лисичка – та до рукавички:

– А хто-хто в цій рукавичці живе?

– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А тих то?

– Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!

– Та йди!

Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик – та й собі до рукавички, питається:

– А хто-хто в цій рукавичці живе?

– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик      та лисичка- сестричка. А тих то?

– Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!

– Та вже йди!

Уліз і той. Уже їх п'ятеро.

Де не взявся – біжить кабан.

– Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

 

– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

– Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

– Оце лихо! Хто не набреде – та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?

– Та вже влізу, – пустіть!

– Та що вже з тобою робити, – йди!

Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь – та й собі до рукавички, реве й питається:

– А хто-хто в цій рукавичці живе?

– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

– Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

– Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

– Та якось будемо.

– Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, – семеро стало. Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.

Коли це дід оглядівся, – нема рукавички. Він тоді назад – шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить – лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»

Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички, – так усі й порозбігалися лісом.

Прийшов дід та й забрав рукавичку.

 

СИНИ ФЕЇ ВВIЧЛИВОСТI

(казка)

· Послухайте казку-загадку і відгадайте, як звали синів феї Ввiчливостi.

У феї Ввiчливостi було троє синiв. Перший син прокидався разом зi сходом сонця, будив пташок, i тi своїм спiвом сповiщали, що настав ранок. Люди вставали, снiдали i готувалися до трудового дня. А як сонце висушувало росу, на змiну першому братовi до дiла брався середущий

 

брат. Вiн працював для ввiчливих людей весь день, аж доки сонце не ховалось за обрiй. Тодi естафету пiдхоплював старший син. Вiн зустрiчав перехожих на вечiрнiх вулицях, дарував приязнi слова i усмiшки. Матуся гордилася своїми синами, тому що вони дарували радiсть людям, без них не обходилась жодна чемна людина.

· Хто iз вас, дiти, здогадався, як звали синiв? (Добрий ранок, Добрий день, Добрий вечiр)

* * *

РУХАНКА

· Привіт, усім, привіт! (Плескаємо в долоні)

· Будемо знайомі! (Стаємо в коло і беремося за руки)

· Привіт, усім, привіт! (Підходимо до середини з витягнутими руками)

· Життя таке чудове! (Піднімаємо руки, плескаємо і стаємо в коло)

* * *

АБЕТКА ВВІЧЛИВОСТІ

· До смаку усім сніданок з привітанням «Добрий ранок!»

· Щиро скажеш ти : «Привіт!» – усміхнеться цілий світ.

· Слово «дякую», мій друже, свідчить, що ти ґречний дуже.

· «Вибачте» – магічне слово, – скрасить ввічливу розмову.

· Якщо дружиш ти з «будь ласка», то життя, неначе казка.

· Щоб призначити побачення, кажем друзям: «До побачення!»

· Ну, а щоб зустрітись завтра, ми прощаємось: «До завтра!»

· «На добраніч!» у розмові сни дарує кольорові.

· Всім за ці слова сердечні будуть люди щиро вдячні.

* * *

Вивчи вірш і розіграй за ролями.

ОЛЕНКА МАЛЕНЬКА

– Оленко маленька, Чому ти раденька?

– Бо в мене весела рідня.

– Чому в тебе очі Такі голубенькі?

– На небо дивлюся щодня.

– Чому це у квітах У тебе сукенька?

– В квітник я ходжу по росі.

Павло Воронько

* * *

ПРИВІТАЙСЯ З УЧИТЕЛЕМ

Чемні учні мають встати, Знає, певно, кожен з вас, Вчителя щоб привітати, Коли той зайшов у клас. Привітається учитель – Можете сідати,

Щоб урок цікавий знов Разом починати!

 

Звуки [е], [йе] та буква є на їх позначення

Які ти знаєш пори року? Впізнай їх за описом.

Сніжна, сувора, холодна, біла – . Тепла, привітна, зелена, молода –    . Веселе, сонячне, квітуче, спекотне –                             . Щедра, золота, багата, барвиста – .

· Яка зараз пора року?

Українською мовою		Російською мовою
по́ ри ро́ ку о́ сінь, восени́ осі́ннє ли́стя місяці ве́ресень, жо́ втень листопа́ д		времена́ го́ да о́ сень, о́ сенью осе́нние ли́стья ме́сяцы сентя́брь, октя́брь ноя́брь

* * *

* * *

Гра «Мовна догадка».

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Я ХОЧУ СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО...

(оповідання)

Катерина Іванівна повела своїх першачків у поле. Був тихий ранок ранньої осені. Далеко в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від того в степу було сумно.

Катерина Іванівна сказала дітям:

— Сьогодні ми будемо складати твір про осінь, небо, про перелітних птахів. Кожен із вас нехай скаже, яке зараз небо.

Дивіться, діти, уважно. Вибирайте в нашій мові красиві точні слова.

Діти притихли. Вони дивились на небо й думали. Через хвилину почулося:

— Небо синє-синє...

— Небо голубе...

— Небо чисте...

— Небо блакитне...

І все. Діти знов і знов повторювали ті самі слова: синє, голубе, чисте, блакитне.

Трохи збоку стояла маленька синьоока Валя й мовчала.

— А ти чого мовчиш, Валю?

— Я хочу сказати своє слово.

— Ну, яке ж твоє слово про небо?

— Небо ласкаве... – тихо сказала Валя й сумно усміхнулась.

Діти притихли. І в цю мить вони побачили те, чого не бачили досі.

— Небо сумне...

— Небо тривожне...

— Небо журливе...

— Небо студене...

Небо грало, тремтіло, дихало, усміхалось, як жива істота, і діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.

Василь Сухомлинський

 

· Яким діти побачили небо в степу?

· Що нового побачили діти після слів Валі?

· Як ти розумієш слова: «Небо ласкаве, сумне, тривожне, журливе»?

· Чи бачив ти колись небо, яке тебе здивувало, налякало, приголомшило? Розкажи.

ДІДУСЬ ОКСЕНИК

Хто в садочку не шанує Дідуся Оксеника!

Він пасіці працює, А які дідусь готує

З вишнями вареники! Наготує, не минає: Прийде, осміхається.

– Цю макітру, - починає,

– Я відняв у зайця. Всіх по черзі обнесе:

– Ось медок, вареники… Як нам дякувать за все Дідові Оксенику?

Намалюєм дідуся

Всі гуртом – і дяка вся! Руки, ноги, плечі, груди, Борода неголена…

Наш дідусь напевне буде Дуже задоволений!

Подивіться, друзі, й ви: Дід Оксеник, мов живий!...

Кость Михеїв

· Яким ти уявив діда Оксеника?

· Що можна сказати про ставлення дідуся до дітей? А як діти ставляться до дідуся? Чому діти вирішили намалювати його?

· Постав три запитання, на які можна відповісти, лише прочитавши текст. Чому автор поставив у кінці вірша три крапки? Що він хотів цим сказати? Підготуй розповідь про свого дідуся.

 

 

* * *

ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО ...

Літо краснеє минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна... шкода волі!

Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають:

«І нащо зима та люта? – Все вони питають. –

Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати!

У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти!

Сніг з морозом поморозив Всі на полі квіти...

Десь зима та не скінчиться!» – Нарікають діти.

Ждіте, ждіте, любі діти! Літо знов прилине.

Прийде мила годинонька, Як зима та згине;

І заквітне наше поле, І зазеленіє, –

Знов його весна прекрасна Квіточками вкриє.

 

 

· Чому діти нудяться?

Лариса Косач-Квітка

· Які зимові розваги ти можеш запропонувати дітям, щоб їм не було сумно?

 

· Як ти розумієш слова «рідний дім»?

· Що для тебе слова «мій дім»? Розкажи.

* * *

Кожна жива істота має свій дім.

Гра «Запрошення у гості».

Запроси до себе у гості товаришів. Познайом гостей зі своїм житлом, своєю кімнатою. Будь привітним господарем. Продумай розваги, які ти запропонуєш товаришам.

 

 

Запиши каліграфічно.

Прочитай.

Шануй и бережи хліб!

* * *

* * *

Здавна у нашого народу існує звичай: усіх, хто приходить із добром, на знак поваги й

дружби зустрічати хлібом-сіллю. Приймаючи хліб на рушнику, його цілують як святиню.

Василь Скуратівський

· Пригадайте, де ви бачили, коли подають хліб на рушнику?

* * *

Цікаво знати!

Обері́г – найдревніший предмет, який захищає людей від негараздів. Він може принести удачу, попередити про небезпеку, поліпшити стан здоров'я. Через це обереги відомі ще з давніх-давен.

Вишитий рушник, колиска, сорочка, писанка, віночок, береза, лелека – це обереги нашого дому. Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.

· Підготуйся та розкажи про обереги твоєї родини, твого дому.

* * *

Назви квіти. Які з них вважають оберегом у нашому краї?

Цікаво знати!

* * *

На свято Маковія (14 серпня) плід маку у букеті з духмяними чорнобривцями та волошками освячували в церкві і вважали його оберегом від нечистої сили.

 

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Українською мовою		Російською мовою
ви́рій клопота́тися		тё́плые края́ беспоко́иться

* * * ЛАСТІВКА

Ти знов защебетала У мене під вікном, Із вирію вернувшись, Клопочешся з гніздом. А там же вічне літо Цвіте як божий рай, – Чого ж вернулась знову Ти в мій журливий край?

– Хоч літо там і сяє, Любіше тут мені: Така квітчасто-пишна Країна по весні. Така квітчасто-люба, Що й в тім краю-раю Все бачу я хатинку, Де се гніздечко в'ю. Борис Грінченко

· Прочитай, як ластівка сповістила про свій приліт?

· Чому ластівка залишила вічне літо і повернулася додому?

· Намалюй, якою ластівка побачила країну, повернувшись додому.

 

* * *

Звукосполучення [й'і] та буква ї на його позначення

· Знайди слова з буквою ї.

· Визнач її позицію та назви, які звуки вона позначає.

* * *

Запиши каліграфічно.

Зверни увагу!

* * *

Буква ї завжди позначає два звуки – [йі].

Наприклад, їжак – [йіжáк]; заїзд – [зáйізд].

* * *

· Якщо ви були уважними, то з легкістю скажете, який        звук зустрічається в кожному слові-відгадці.

· Робота по варіантах. Запиши слова і поділи їх на склади. Варіант 1 – поїзд, їжачок.

Варіант 2 – лілеї, пір’їна

· З кожним словом-відгадкою склади одне речення.

* * *

· Як одним словом назвати слова-відгадки?

* * *

Як ти розумієш такий вислів:

«Знати про їжу людина повинна не менше, ніж про математику або про свою рідну мову».

Наші предки, мешканці степу, шанували хліб. За столом хліб із житнього та пшеничного борошна займав найголовніше місце.

· А чи знаєш ти, які страви можна виготовити з борошна?

Любили, люблять і сьогодні у нашому краю вареники, млинці, галушки. Вареники ліпили у формі місяця. Саме через таку форму вареникам приписували в давнину магічні властивості. Вони є обов’язковою стравою на Святий вечір. Популярними у нас були і каші: пшоняна, гречана, кукурудзяна.

Серед рідких страв поширені були борщ та юшка, а також капусняк, зелений борщ. З м’ясних продуктів використовували свинину і птицю, важливе місце у харчуванні посідала риба. Для приготування солодких страв використовували мед, фрукти, мак, горіхи. Серед випічки – паски, шулики, пироги, пампушки, пиріжки. Протягом віків люди накопичували знання про способи приготування різних страв. Так і виникла наука про мистецтво приготування їжі – кулінарія.

 

* * *

Переклади російською мовою.

· Розкажи, який посуд для чого використовують?

* * *

З давніх-давен на Донеччині було розвинуто гончарство.

Запам’ятай ці правила

* * *

1. Входь до їдальні організовано.

2. Не штовхайся, не кричи, дотримуйся порядку.

3. Перед їжею завжди мий руки.

4. Не розмовляй під час їжі.

5. Не відсувай свою брудну тарілку в бік сусіда.

6. Прибери за собою посуд.

7. Скажи «спасибі» тим, хто тебе нагодував.

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

ЯК ЇЖАЧОК ГОТУВАВСЯ ДО ЗИМИ

(казка)

В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо.

Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде.

Почав Їжачок готуватися до зими. Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше.

Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку.

Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку.

Тепло і затишно Їжачкові, а одному так сумно. Захотілось йому знайти товариша. Пішов в ліс, зустрів Зайчика. Але не хоче Зайчик іти в хатинку Їжачка. І сіра Мишка не хоче, і Ховрашок. Тому, що у них свої нірки є.

Зустрів Їжачок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на стеблі, тремтить від холоду.

– Іди до мене жити! – запросив звірок його.

Пострибав Цвіркун до Їжачка. Взимку Їжачок Цвіркунові казки розповідав, а Цвіркун пісні співав.

ЗАЙЧИК І ГОРОБИНА

(казка)

Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив зайчик червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди – високо. Просить зайчик: «Дай мені, горобино, одне ґроно ягідок». А горобина й каже: «Попроси вітра, він і відірве». Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер, гойдає, трусить горобину. Відірвалося ґроно червоних ягід, упало на сніг. Їсть зайчик ягоди, дякує вітрові.

Василь Сухомлинський

· Чим сподобалися вам казки?

· Чого вони нас вчать?

· Як пов’язане прислів’я «Де дружно, там і хлібно» із змістом казок.

 

Завжди твердий звук [ч] та буква ч на його позначення

· Послухай ще раз склади з буквою ч.

· Зверни увагу на вимову звука [ч] в українській мові.

· Чи відрізняється вона від російської? Повтори ці склади.

* * *

Визнач позицію звука [ч] у словах: чапля, піч, калач, чайник, черевички, ручка, булочка, чоботи. Уважно послухай вимову звука [ч] в кожній з цих позицій.

Гра «Майстер-шеф».

Майбутні кухарі отримали завдання: зварити борщ. Від вас потрібна допомога: назвіть продукти, необхідні для приготування борщу. Скористайтеся малюнком. Якщо чогось не вистачає, добавте. Якщо знаєте якісь секретні інгредієнти (компоненти) до цієї страви, поділіться. Від вас залежить перемога.

Доскажи.

* * *

Підбери на кожну літеру слова «зима» позитивні характеристики учнів.

Зразок:   З – зібраний, .

И – , .

М – , .

А – , .

· На яку літеру не змогли дібрати слів? Чому?

· Доберіть характеристики, де б ця літера містилася всередині слова. Запишіть слова, поділивши їх на склади.

* * *

Запиши каліграфічно.

* * *

Українською мовою		Російською мовою
зима́ хуртови́на, завірю́ ха лід, кри́га наме́ти, кучугу́ри і́ній, сніжи́нки буру́льки снігу́р, сини́ця горобе́ць ковзани́		зима́ мете́ль лёд сугро́ бы и́ней, снежи́нки сосу́льки снеги́рь, сини́ца воробе́й коньки́

· Чи любиш ти зиму? Поясни свою відповідь, користуйся словами із словничка.

 

ЧИСТОМОВКА-ДОБАВЛЯНОЧКА

Ма-ма-ма – ось настала . Оз-оз-оз – на дворі . Ло-ло-ло – снігу . Ій-ій-ій – на деревах .

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Прочитай виразно.

ЗИМОВА ПІСЕНЬКА

Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком. Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком; Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде як мара.

День і ніч стоятиме, Вовка проганятиме Від свого двора. Гляне ясне сонечко В весняне віконечко, Бабу припече; Де й мороз той дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече! Леонід Глібов

* * * Народна мудрість.

У нас на Донбасі кажуть:

1. Зорі яскраві – на гарну погоду, тьмяні – на дощ або сніг.

2. Дружно розцвірінькалися горобці - на потепління.

3. Ворона сидить уранці на верховітті і каркає – на завірюху.

4. Сніг на полях – зерно в засіках.

5. Якщо січень сухий, морозяний – буде сухе спекотне літо.

6. Кіт шкрябає підлогу – на вітер і завірюху, лежить черевцем догори – на відлигу.

7. Кіт згорнувся в клубочок і вткнувся носом у лапки – на мороз.

· Підбери вдома народні прикмети про зиму, які можуть знадобитися тобі і твоїм близьким у житті.

 

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

СКОРОМОВКА

Щітка щітці говорила:

«Я щоранку щось робила». Щітка щітці відказала:

«Ти щоранку міцно спала».

* * *

Інсценізація скоромовки.

У лузі журавлик щипав собі щавлик.

Купіть йому горщик – він зварить вам борщик.

· Прочитай, правильно вимовляючи звуки.

* * *

Гра «Злови звуки».

Правила гри: І ряд плескає в долоні, якщо звуки [шч] вимовляємо на початку слова; II ряд – в середині; III ряд – у кінці слова. Стережіться пасток: слів без заданих звуків!

Слова для гри: до́ щечка, щаве́ль, ми́шка, ща́ стя, ще́лепа, сі́чень, я́щірка, щит, лящ, я́щик, ти́хше, борщ, плющ.

* * * КАЗКА

Одного разу звуки вийшли на берег річки зустрічати ранок. Навколо було гарно й тихо. Тоненький серп місяця стомлено скотився за гору. Одна за одною згасали зірки на небі. Легенький вітерець пробіг по верхівках очерету. Очерет здригнувся і зашумів: ш-ш-ш. А всі маленькі мешканці, що жили в очереті, – черепашки, каченятка, рачки – йому відповіли: ч-ч-ч-ч-ч. Це означало: дай нам ще трошки поспати. І всі почули, як навколо лунало: ш-ч-ш-ч-ш-ч-ш-ч-ш-ч, почали переглядатися між собою, а дехто почав закривати вуха. Воно й справді неприємно слухати будь-які сварки. Невідомо, чим би все це скінчилося, якби не Сонечко. Воно, як завжди, піднялося над лісом своєчасно без ніяких нагадувань. Перші сонячні промінчики погладили все і всіх, хто зустрічав його з високо піднятою головою. Потім вони заглянули вниз на землю і приголубили кожну травинку, кожну билинку, кожну тваринку.

А звукам [шч], які ледве не посварилися між собою, Сонечко сказало:

— Вам не сваритися між собою треба, а об’єднатися. Заживете спокійно, а Азбука отримає нову букву.

Тут Сонечко своїми промінцями щільно обняло два звуки [шч], зв’язало стрічкою і бантик опустило. З’явилася широка, гарна, впевнена в собі буква Щ («ща»).

Така щирість і щедрість Сонечка викликали щасливі посмішки у всіх, кому пощастило це спостерігати. А що робилося навколо! Щавель у лузі зазеленів. Кущі загойдали пташині гніздечка. Щиглик щебетав без відпочинку. Щука залишила у спокої карасиків. Щогла міцно тримала на собі парус і щодуху несла маленький човен уперед, до щастя. Щенята

 

намагалися залізти на щабель, щоб краще роздивитися, що сталося, хоч лазити зовсім не вміли. Усі щітки взялися до роботи, змели сміття, всі щепочки до купи. А щуплий щур злякався і поклявся нікого і нічого не чіпати. Щербатий місяць теж хотів піднятися, щоб глянути, що діється навколо, та не зміг: старенький був уже.

І навіть вітрище ущух у кущах. Не свище вітрище – зачах.

І з того часу гарна буква Щ («ща») завжди стоїть на місці, де звучать поряд, разом звуки [шч]. Отже, два звуки позначає буква Щ («ща») – [шч].

Олексій Катрич

 

Які ще бувають щітки? Для чого вони потрібні?

Щоб бути охайним, учень повинен подружитися зі щітками. Щодня чистити зуби зубною щіткою, шкільний одяг чистити щіткою для одягу. Для взуття також треба мати спеціальну щітку. Ще є щітки для підмітання

підлоги, чистки килимів. Всі вони допомагають нам дотримуватись правил гігієни, підтримувати чистоту. А чистота – запорука здоров’я.

· Порахуй! Скільки слів з буквою щ зустрілося в тексті?

* * *

Зверни увагу!

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

МАМИНІ РУКИ

Підняли мене з колиски Рідні руки мами, Берегли від горя – лиха Днями і ночами.

Вчили на землі стояти І ходити вчили,

А коли бувало важко – Додавали сили.

Працьовиті та невтомні, Ласкою зігріті.

Руки мамині для мене Найсвятіші в світі.

Степан Жупанин

· Прочитай, якими словами автор характеризує мамині руки?

· Прочитай речення, в якому розкривається головна думка вірша.

· Як ти «зберігаєш» здоров’я своєї матусі?

· Самостійно вдома підбери прислів’я про матусю.

 

М’який знак (ь)

Доскажи.

Різні букви зустрічав. Кожна з них , від А до Я, Промовля своє ім’я. Безголосих букв нема,

Лиш одна із них німа. Здогадався, певно, всяк – Звуть цю букву .

· Згадай, яку особливість має буква «м’який знак» в російській мові?

* * *

Прочитай вірш.

Знак цей дивний, безголосий, але користь він приносить. Хто сердитий і твердий, зробить добрим знак м’який.

Там, де колосився лан, пронеслась красуня – лань. В тих краях, де росте рис, проживає хитра рись.

Добувають в шахті сіль і везуть до міст і сіл. Букву цю не пропускай і писати не забувай.

· Зроби звуковий аналіз слів: рис – рись, лан – лань.

· Порівняй останній звук у кожній парі та зроби висновок.

Утвори слова. Визнач позицію м’якого знаку. Зроби висновок. Зверни увагу! М’який знак уживається для позначення ки  м’якості приголосних у кінці слова: кінь, сіль; у середині слова: батько, ненька. При переносі слова знак пом’якшення (ь) не можна відривати від попередньої букви: бать-ко, донь-ка.

* * *

пень день куль

тіль

маль

Запиши каліграфічно.

* * *

Роздивись малюнки.

· В назвах яких тварин є м’який знак? Запиши ці слова.

· Поміркуй, яке слово тут зайве? Обґрунтуй свою думку.

* * *

Українською мовою		Російською мовою
цап ка́ чка цуценя́ пі́вень кошеня́ інди́к ягня́ лоша́		козё́л у́тка щено́к пету́х котё́нок индю́ к ягнё́нок жеребё́нок

* * *

Прочитай вірш.

ПЕРЕПЛУТАНКА

Засобакали гавки Закицькали нявки, Зажабали кваки Закачкали кряки, Закізкали меки, Забаранали беки. За зірки сховалося небо Перестав усе як треба. Тетяна Лисенко

· Перестав усе як треба. Про яких свійських тварин іде мова?

* * * Продовж за зразком:

у собаки – цуценя, у кішки – , у качки – , у кози – , у

вівці – , у кобили – , у гуски – .

 

 

Чи знаєш ти?

* * *

У Донецькій Народній Республіці розвинуте тваринництво. Це галузь сільського господарства, що займається розведенням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами. В Амросієвському районі та місті Торез працюють свиноферми. В Донецьку, Шахтарську та Єнакієвому – птахофабрики.

* * *

ЦАП ТА БАРАН

(українська народна казка)

Був собі чоловік та жінка, мали вони Цапа й Барана. І були ті Цап та Баран великі приятелі – куди Цап, туди й Баран: Цап на город на капусту – і Баран туди, Цап у сад – і Баран за ним.

— Ох, жінко, – каже чоловік, – проженімо ми цього Барана й Цапа, а то за ними ні сад, ні город не вдержиться.

— А забирайтесь, Цапе й Баране, собі з Богом, щоб вас не було у мене в дворі!

Скоро Цап та Баран теє зачули, зараз із двору майнули. Пошили собі торбу та й пішли.

Ідуть та й ідуть. А посеред поля лежить вовча голова. От Баран дужий, та не сміливий, а Цап сміливий, та не дужий:

— Бери, Баране, голову, бо ти дужий!

— Ох, бери ти, Цапе, бо ти сміливий! Узяли вдвох і вкинули в торбу.

Ідуть та й ідуть, коли бачать – у полі горить вогонь.

— Ходімо й ми туди, там переночуємо, щоб нас вовки не з'їли!

Приходять туди, аж то три вовки кашу варять. Нічого робити.

Вітаються:

— А, здорово, молодці!

— Здорові! Здорові!.. – зраділи вовки. – Ще каша не кипить – м'ясо буде з вас.

Ох, Цап злякавсь, а Баран вже давно злякавсь. Цап і надумавсь:

— А подай лишень, Баране, оту вовчу голову! Баран і несе.

— Та не цю, а подай більшу! – каже Цап. Баран знову цупить ту ж саму.

— Та подай ще більшу!

Тут уже вовки злякались; стали вони думати-гадати, як         звідси втікати: «Бо це, – кажуть, – такі молодці, що з ними й голови збудешся,

– бач, одну по одній вовчі голови тягають!» Один вовк і починає:

— Славна, братці, компанія, і каша гарно кипить, та нічим долить, – піду я по воду.

Як пішов вовк по воду: «Хай вам абищо, з вашою компанією!» А другий став його дожидати, думати-гадати, як би й собі відти драла дати:

— Е, вражий син: пішов та й сидить, нічим каші долить; ось візьму я ломаку та прижену його, як собаку!

Як побіг, так і той не вернувся. А третій сидів-сидів:

— Ось піду лишень я, так я їх прижену!

Як побіг, так і той рад, що втік. То тоді Цап і каже до Барана:

 

— Ох, нум, брате, скоріше хапатись, щоб нам оцю кашу поїсти та з куреня убратись.

Поїли швиденько, та тільки їх і бачили. А тим часом роздумав перший вовк:

— Е, чи не сором нам трьом та Цапа й Барана боятись? Ось ходімо, ми їх поїмо, вражих синів!

Прийшли, аж ті добре справлялись, давно вже од казана убрались, як побігли та на дуба й забрались. Стали вовки думати-Гадати, як би Цапа та Барана догнати. Йшли, йшли і найшли їх па дубі. Цап сміліший,

– ізліз аж на верх, а Баран несміливий — то нижче.

— От лягай, – кажуть вовки першому вовкові, – ти старинці, то й ворожи, як нам їх добувати.

Ліг вовк догори ногами й почав ворожити. Баран на гіллі Сидить та так дрижить! – не втримавсь, як упаде, та на вовка! Цап – сміливий, не став роздумувати, як закричить:

— Подай мені ворожбита!

Вовки як схопилися, так аж пил по дорозі закурився.

А Цап та Баран з дуба безпечно позлазили, пішли в поле, зробили собі курінь та й живуть там.

Словник: відсіля – звідси, п’ятами накивати – втекти, курінь – легка будівля, сторожка.

· Що зробили Цап та Баран, коли хазяї вигнали їх з двору?

· Як Цап та Баран перехитрили хижаків?

· Як вовки хотіли врятуватися?

· Намалюй малюнок до казки (за бажанням).

* * *

Перевір себе!

Утвори слова.

Даль – (ме) даль руль – (пат) руль роль – (па) роль

рись – (бо) рись мідь – (вед) мідь вісь – (по) віс

Збери прислів’я.

Писати, не язиком	не просять.
Як сіно косять, то дощів	ореться.
Добре там живеться, де гуртом сіється і	чесати.

Доскажи.

Порівняй правопис в російській та українській мовах:

лён – льон. Зроби звуко-буквений аналіз цих слів.

 

Зверни увагу!

В українській мові для позначення м’якості приголосного перед о пишеться буквосполучення ьо: всього, сьогодні, сьомий, трьох. Не можна при переносі розривати буквосполучення ьо: польо-вий, бадьо-рий.

* * *

Це цікаво знати!

Льон – трав’яниста рослина з волокнистим стеблом і багатим на олію насінням. Він цвіте блакитними квітками. Льон є унікальним джерелом мікроелементів, вітамінів, повноцінного рослинного білка і клітковини. З цієї рослини готують різні лікарські засоби. Вживання льону в їжу допоможе знизити рівень холестерину в крові. Насіння льону використовується як противокашлевий і відхаркувальний засіб.

* * *

Запиши каліграфічно.

СКОРОМОВКА

Зелен, зелен льон у полі, Буде Лялі з льону Льоля. Білим, білим білована, мов лілея мальована.

* * *

Який мальовничий Донецький степ! Кольоровий килим степових квітів простирається навкруги. Синьоокі волошки, польові маки, біленькі ромашки утворюють чудові візерунки.

Чи знаєш ти, що на кордоні з Ростовською областю Росії за 20 км від узбережжя Азовського моря знаходиться заповідник Хомутовський степ? Територія заповідника є ділянкою хвилястої Приазовської рівнини, що поступово знижується до річки Грузький Єланчик, на лівому березі якої простягнулися заповідні землі.

· Якщо хочеш більше дізнатись про рослини цього       заповідника, звернись до батьків, або до додаткової літератури.

* * *

Українською мовою		Російською мовою
волошки конвалія кульбаба ожина полуниця суниця троянда кавун гарбуз яблука гладіолуси помідори груші огірки сливи морква		васильки ландыш одуванчик ежевика клубника земляника роза арбуз тыква яблоки гладиолусы помидоры груши огурцы сливы морковь

* * *

Відгадай.

* * *

Порівняй останній звук у назві цієї тварини в українській та російській мовах.

* * *

ВЕДМІДЬ І МИШКА

Посміявся ведмідь із такої помічниці і відпустив її. Тут прибігла мишка, перегризла петлі й звільнила ведмедя. Спіймав якось ведмідь маленьку мишку. Почала вона його просити:

– Відпусти мене. Я тобі у пригоді стану. Ось одного разу заплутався ведмідь у сітях. Рвався, рвався – ніяк не вирветься.

За Костянтином Ушинським

 

Словничок:

Лісосмуга – смуга лісових насаджень.

Ожеледь – тонкий шар льоду на землі, деревах.

 

Прочитай вірш виразно.

КРИХТА ХЛІБА

З лісосмуг, де свищуть сніговиці, Де не стало корму і тепла, Перебрались лагідні синиці

У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози Стукають синиці у вікно,

З горобцями ділять на дорозі Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці І почав нарешті відчувать,

Що для когось крихта – це дрібниця, А для пташки – жить чи замерзать.

Анатолій Качан

 

* * *

СИНИЧКИ НА СНІГУ

Синиці голодом намлілись – така зима, така зима!..

Оце б у вирій полетіти,

так батьківщини ж там нема.

 

 

Ліна Костенко

 

· Знайди і прочитай рядки, що найкраще передають           бідування пташок.

· Як зрозуміти останні рядки віршів?

· Продовж речення: «Вчасна допомога особливо цінна тому, що …».

 

Зміна приголосних [г], [к], [х] перед і

Розгадай ребус

* * *

Як ти розумієш прислів’я?

v Кожна людина по справі пізнається.

v Не місце прикрашає людину, а людина місце.

· Як ти розумієш поняття «справжня людина»?

· За якими рисами можна пізнати справжню людину?

· Чи довелося тобі в житті зустрітися зі справжньою людиною?

 

Прочитай прислів’я.

Гостя запрошуй на поро і.

Хто у кожу і, тому зима не страшна. Що на умі, те й на язи                  і.

Лихе по людях ходить, а не по лу і.

· Які приголосні звуки чергуються у словах?

· Для чого необхідно вивчати чергування приголосних звуків?

 

 

 

Відгадай.

Апостроф

· Яке головне завдання лікаря?

· Чому здоров’я вважають найціннішим скарбом людини?

* * *

Розгляньте на звукову модель слова [здоровйа]. Спробуйте записати це слово українською мовою. Яка проблема виникла?
Чуємо: [здоровйа] [бйе] [пйе] [вйун] [мйач] [соловйі]	Пишемо: здоров’я б'є п'є в'юн м'яч солов'ї

Зверни увагу!

* * *

Апостроф (') ставиться після букв б, п, в, м, ф, та р, що позначають тверді приголосні, перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки: я – [йа], ю – [йу ], є – [йе], ї – [йі]. Наприклад: м'со – [мйасо].

* * *

Запиши каліграфічно.

Прочитай, доповнюючи текст словами із довідки.

ЛІКАРІ

У кімнатах будинку світло й чисто. Тут люди ходять у білих халатах. У багатьох на обличчі марлеві . Це лікарі. Вони лікують дітей і дорослих. лікаря – допомогти вам одужати, якщо ви захворіли. Може, ви й не  прізвища лікаря, але завжди вдячні йому за допомогу.

Слова для довідок: запам'ятали, п'ятиповерховий,                 обов'язок, пов'язки.

· Перевір написання апострофа у вставлених словах за правилом.

· А чи знаєш ти, які фахівці працюють у дитячій поліклініці?

* * *

УМІЙ ПОЧЕКАТИ

Жили собі брат і сестра – півник та курочка. Побіг півник у садок та й почав клювати зеленісіньку смородину, а курочка й каже йому:

– Не їж, півнику! Почекай, поки смородина достигне.

Півник не послухався, клював та й клював, і наклювався так, що насилу додому дійшов.

– Ох! – кричить півник. – Лишенько моє!

Боляче мені, сестричко, боляче!

Напоїла курочка півника м’ятою, приклала гірчичник, – і пройшло.

Видужав півник і пішов у поле; бігав, стрибав, зогрівся, спітнів і побіг до ручаю пити холодну воду, а курочка йому гукає:

– Не пий, братику, почекай, поки прохолонеш!

Не послухався півник, напився холодної води, і тут почала його трусити лихоманка; насилу рочка додому його довела. Побігла курочка до лікаря, прописав лікар півникові гірких ліків, і довго пролежав півник у ліжку.

Поки хворів півник, вже й зима настала. Видужав півник і бачить, що річка льодом укрилася.

Схотілося півникові на ковзанах поковзатись, а курочка й каже йому:

– Ой, почекай, півнику! Дай річці зовсім замерзнути, тепер ще лід дуже тонкий, втопишся.

Не послухався півник сестри: покотився по льоду; лід проломився, а півник – шубовсть у воду! Тільки того півника й бачили.

Костянтин Ушинський

· Яке речення виражає головну думку казки?

· Чого навчає казка?

 

 

 

Перевір себе!

* * *

Відгадай.

· Вимов слово-відгадку. Яку особливість має його звуковимова?

* * *

Зверни увагу!

Подовжені м'які приголосні звуки на письмі позначаються двома однаковими буквами. Наприклад: завдання, стаття, гілля.

Слова з подвоєними буквами можна переносити так: знан-ня, зна-ння, жит-тя, жи-ття.

* * *

Гра «Добери слово»

Прочитай прислів’я.

v Знання людині, що крила пташині.

v Ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки ллють.

v Життя прожити – не поле перейти.

v Яке коріння, таке й насіння.

· Спробуй пояснити зміст прислів’їв.

· Знайди слова з подвоєними приголосними та згадай          правило, вивчене на уроці.

· Самостійно добери до кожного прислів’я схоже за змістом.

Звуки [г]-[ґ] та букви г, ґ на їх позначення

Доскажи.

· Що ти знаєш про калину? Які властивості має калина?

· Чи знаєш ти, як називається гілка калини з ягодами? Правильно вона називається – [ґ]роно.

* * *

Зверни увагу!

В українській мові є звук [г], якого немає в російській літературній мові: гуси, голуб, груша, огірок, вигляд, шпигун, поріг. Та звук [ґ], аналогічний російському [г], наявний в обмеженій кількості слів (у тому числі й запозичених): ґанок, ґава, ґудзик, ґрунт, аґрус та ін.

* * *

Запиши каліграфічно.

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Українською мовою		Російською мовою
змія́ камі́ння щора́ нку майбу́тнього віднови́тися виногра́дар розгні́ватися замахну́вся ку́холь відто́ді		змея́ ка́ мни ка́ ждое у́тро бу́дущего возобнови́ться виногра́дарь разгне́ваться замахну́лся кру́жка с тех пор

ВИНОГРАДАР І ЗМІЯ

(болгарська народна казка)

Один чоловік мав гарний виноградник. Біля виноградника лежала купа каміння, де жила велика змія. Якось виноградар побачив змію і надумав зробити їй добро. Узяв кухоль свіжого молока, приніс, поставив біля каміння і став оддалік – хотів побачити, що буде. Змія вилізла, випила молоко і впустила в кухоль один золотий. Виноградар узяв кухоль із золотим і пішов собі. Відтоді щоранку носив він змії молоко і забирав по одному золотому. Так дружили вони багато років.

Якось виноградар покликав сина, майбутнього господаря, і розповів йому про змію, що її годував молоком. Почав і син носити молоко й забирати золоті. Одного разу він подумав: «У тій купі має бути багато золотих; краще вбити змію, розрити купу й забрати золоті, а не носити молоко та годувати ту змію».

Отаке надумавши, він узяв палицю і поніс змії молоко. Коли змія молоко випила, хлопець замахнувся і щосили вдарив її, але убити не зміг, відбив тільки шматок хвоста. Змія розгнівалась і вкусила хлопця. Він розпух і ледве дійшов додому. Батько спитав його, що сталося. Син розповів усе, як було, і через кілька днів помер.

Минуло багато часу, і якось прийшов виноградар до тієї самої купи каміння. Вилізла і змія. Виноградар їй каже:

— Давай знову дружити, як раніше дружили. А змія йому відповіла:

 

— Чоловіче, не може відновитися колишня дружба. Поки ти бачиш синову могилу, а я – свого відбитого хвоста, ми не можемо стати друзями. Коли щось робиш, думай і про наслідки.

· Складіть продовження казки.

 

Вибери прислів’я, яке найбільш влучно передає головну думку казки:

v Коли щось робиш, думай і про наслідки.

v Від доброго слова і лід розмерзає.

v Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

 

 

 

Це цікаво знати!

* * *

А чи знаєш ти, що розміри змії весь час змінюються? Вона росте, але шкіра її, на відміну від людської, не встигає розтягуватися. І саме тому змія міняє шкіру, обдираючи її об гілки. Під старою шкірою вже виблискує нова.

 

 

 

Перевір себе!

* * *

Робота з фразеологізмами. Прочитай вислови:

v Ґав ловити – марно витрачати час;

v Може гори перевернути – може виконати неможливу роботу, зробити дуже багато.

Дж, дз та їх позначення

Прочитай виразно.

Що з весною настає? Сніг у полі розтає. А чому то так буває? Сонце його пригріває. Що ж синіє на землі?

Ніжні проліски малі. А що пнеться з-під листа? То травичка вироста. А над полем що бринить? Любий жайворон дзвенить. Катерина Перелісна

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Послухай вірш.

БЕЗПОРЯДКИ В ЛІСІ

Крiт сидiв, листа писав: – В лiсi непорядки, Вуж ногами потоптав У синицi грядки. Рак на дерево забравсь, Тьохкає щосили.

Заєць в лісі обідрав, У лисицi крила, Ще й злiтає в небеса Пастися щоночi… Бачив крiт, про що писав, Все на власнi очi. Кость Михеїв

· Про що писав листа кріт? А чи може це бути правдою?

· З якою інтонацією треба читати вірш? Чому?

· Як пов’язаний зміст прислів’я із змістом вірша?

v Вір своїм очам, а не чужим речам.

* * *

Відгадай загадку. Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі.

Послухай вірш. СОВА Iз дупла сова оката Закричала зайченятам: – Досить, досить пустувати! Вдень усi повиннi спати!

Це цікаво знати!

* * *

· У світі існує більше 420 видів сов.

· Сови не здатні рухати очима (на відміну від людини).

· Сови бачать світ тільки в чорно-білому кольорі.

· Голова сови може повертатися на 270°.

· Більшість видів сов є нічними птахами, але є деякі які полюють як вдень, так і вночі.

· Зір і слух сови в 4 рази краще ніж у кішки.

· Сови не збираються зграями, вони є одинаками.

· Сови приносять користь сільському господарству       поїдаючи гризунів, тому всі види сов знаходяться по охороною.

· Сови здатні виловити до 1000 гризунів на рік (ці гризуни за цей рік знищили б 500 кг зерна, якби не сови).

* * *

Перевір себе!

Прочитай вірш.

* * *

Як ти розумієш зміст цих при прислів'їв?

v Та земля мила, де мати народила.

v Кожному мила своя сторона.

v Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя.

v Де рідний край, там і рай.

v Де не є добро, а вдома краще.

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Прочитай уважно вірші.

ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА…

Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться качаточка Помеж осокою. А качечка випливає З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. Тече вода край города. Вода ставом стала. Прийшло дівча воду брати, Брало, заспівало. Тарас Шевченко

ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ…

Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа

І защебетала. Почула дівчина, І в білій свитині З біленької хати Вийшла погуляти У гай на долин. Тарас Шевченко

* * *

Вибери правильну відповідь.

Чекаючи на автобус, трамвай або тролейбус, ти:

· вийдеш на проїжджу частину вулиці;

· будеш чекати на зупинці;

· підійдеш до узбіччя дороги.

Під час посадки у транспорт:

· зайдеш спокійно, дотримуючись черги;

· забіжиш поза чергою;

· відштовхнеш літніх людей і зайдеш.

Під час виходу з транспортного засобу:

· самовільно відчиниш двері;

· обережно, не штовхаючись, вийдеш;

· вийдеш на проїжджу частину дороги.

Якщо відходить автобус, а ти не встигаєш до нього сісти, то:

· голосно закричиш;

· швидко побіжиш;

· будеш чекати наступного.

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Українською мовою		Російською мовою
пу́стощі ма́ впочки розгойда́тися впра́ вний ви́рушити бо́ цман па́ луба		баловство́ обезья́нки раскача́ться ло́ вкий отпра́виться бо́ цман па́ луба

ЯШКА І МАШКА

Наш пароплав ішов теплими південними морями. Якось ми зупинилися біля берегів Африки. До нас на човні підплив темношкірий чоловік. Він продав морякам двох мавпочок.

Руденькі мавпочки були завбільшки як кішки. Їх узяли на мотузочки й потягли на пароплав. Звірята впиралися, вищали, мотали головами, дриґали лапками, махали хвостами – не хотіли залишати хазяїна. Тоді сивий боцман узяв їх на руки й поніс на палубу.

Пароплав рушив у далеку путь. Мавпочки швидко звикли до нового місця. Незабаром вони стали улюбленцями команди. Моряки назвали їх Яшкою і Машкою.

Яшка любив чіплятися хвостом за перекладини і, звисаючи головою вниз, розгойдуватися, ніби вправний фізкультурник.

Машка раз у раз під час сніданку плигала на стіл, хапала грудку цукру й миттю зникала. Але моряки любили мавпочок і прощали їм усілякі пустощі.

Микола Трублаїні

 

· Які види транспорту згадуються у тексті?

· Прочитайте, як поводилися мавпочки на кораблі.

* * *

Перевір себе!

Дзвінкі приголосні

Розгадай ребус.

* * *

Розглянь малюнки. Згадай, які бувають магазини.

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

ЯК НАТАЛКА ХИТРИНКУ КУПИЛА

Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком. Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки.

Ішла повз базар Наталочка. Побачила – Лисиця хитринки продає. Підійшла і вибрала собі таку хитринку: маленька дерев'яна дівчинка приклала руку до голови, скривилася й жалібно пищить: «Ой, голова болить».

Купила Наталя хитринку, принесла додому. Треба готувати уроки, але ж не хочеться.

— У мене голова болить, – скаржиться Наталя мамі, – не буду уроків вчити.

— Добре, полеж, Наталочко.

Лягла дівчинка в ліжко й одразу ж забула про головний біль, каже мамі:

— Мамо, я піду покатаюсь на ковзанах.

— Але ж у тебе голова болить, – здивувалась мама.

Наталочка почервоніла від сорому. «Віднесу на базар хитринку, віддам Лисиці, не треба мені її хитрощів», – подумала вона. Пішла на базар. Засунула руку у кишеню, а маленької дерев'яної дівчинки нема.

«Де ж вона поділася?» – дивується Наталя.

Так і не зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка. Розповіла про все мамі. Мама й каже:

— Злякалася тебе хитринка. Хитрощі не люблять совісті.

— А де ж моя совість? У чому вона?

— У тому, що тобі стало соромно.

Василь Сухомлинський

· Знайди слова, в яких головна думка твору.

· А ти коли-небудь «купував» хитринки?

* * *

Перевір себе!

Якщо є, то які саме?

* * *

Відгадай загадки.

Скоромовки

Ніс Прокіп пиріг через поріг, Став на горіх – упав на поріг.	Ножичку, ножичку, Виріж нам ложечку, Ріж, ріж, ріж хутчіш, Бо збіжить наш куліш.
Ходить квочка коло кілочка водить діточок коло квіточок.	Чуки, чуки, сухарики! Кортять Насті сухарики. Хрумкає Настя сухарі хрумчасті.

Роздивись малюнки.

Прочитай вірш.

* * *

ГОЛОВНА ПРОФЕСІЯ

Спитай у тата і у мами, Які професії у них. Професій різних є чимало, Сповна їх вистачить на всіх! Та є одна поміж професій, Якої вчаться у житті. Вона для кожного найперша, Якої вчитимешся й ти!

Учитель, лікар та геолог, Письменник, слюсар чи кресляр – Всі називають головною Одну професію – школяр! Бо всім відомо, що без школи, Без знань, що мусиш там набудь, Не станеш у житті ніколи Тим, ким в дитинстві мрієш будь! Анатолій Костецький

· Чи згоден ти з тим, що найголовніша професія – школяр.

Станеш дорослим, і будуть турботи Їх ти не бійся, вчись жити в тім , сину, Тільки робота, корисна робота – Зробить із тебе велику людину!

Олег Стаднік

 

 

 

 

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Очуняв – пришёл в себя.

Ченці – монахи.

Притьмом – очень быстро.

ПРОФЕСІЯ РЯТІВНИК

Собаки сенбернари прославилися тим, що врятували багатьох людей від замерзання. Назва породи походить від назви монастиря Сен-Бернар, який було збудовано на одному з перевалів Альпійських гір. Ченці цього монастиря розводили собак і навчали їх рятувати замерзлих подорожніх. Якщо сенбернар

знаходив заметеного снігом мандрівника, то стрімголов мчав у монастир і приводив із собою монахів.

Один собака за кличкою Барі навіть увійшов в історію. Йому поставили пам’ятник. За дванадцять років служби в монастирі він урятував сорок чоловік. Якось Барі знайшов змерзлу дитину. Він відчув, що вже пізно бігти до монахів. Собака почав лизати дитину гарячим язиком і зігрів настільки, що дитина очуняла. Ласкою цей величезний пес переконав дитинча сісти йому на спину й притьмом помчав до монастиря. За цей випадок і поставили пам’ятник відважному собаці.

Олексій Губко

 

· Які почуття у тебе виникли під час читання тексту?

· Ці почуття пов’язані з собакою-рятівником, чи взагалі з професією рятівника?

 

Перевір себе!

* * *

Розкажи про професії членів твоєї родини.

Розгадай ребус.

· Добери слова, близькі за значенням до слова дозвілля. Чи можна до цих слів віднести слово розваги? Поясни свою думку.

· Який вид відпочинку любиш ти?

* * *

Жодна дитяча гра не обходиться без лічилок.

ЛІЧИЛКИ

Із добірної пшенички ми спекли вам палянички, будем ними частувати тих, хто любить працювати!	Ясне сонце випливає, коту спинку пригріває. Кіт воркоче, кіт воркоче, ніби щось сказати хоче. Няв!
Котилася торба з високого горба. А в тій торбі – хліб-паляниця. Кому доведеться, той буде жмуриться!	Стоїть верба над потоком, похилилась трохи боком, похилилась до води, ти – лови!

* * *

КОЛЬОРОВА КІМНАТА

Усі діти стають у коло, а один учасник – ведучий стає в центр. Ведучий в центрі кола називає будь-який колір на свій розсуд. Решта гравців, які стоять у колі, розбігаються по всій кімнаті. Їх завдання швидше за всіх знайти в кімнаті предмет такого ж кольору, який загадав ведучий. Перемагає той, хто швидше за всіх знайде предмет потрібного кольору. Він стає ведучим у наступному турі.

ЯК ЗМІНИЛОСЯ СЛОВО?

Діти сідають або стають у коло. Перший гравець придумує яке- небудь випадкове слово, наприклад, «олівець». Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього. Другий гравець повинен придумати інше слово, пов'язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «точилка». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч. Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово. Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов'язаних з ним слів, які придумали учасники.

Де ще можна провести вільний час?

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Придивляється – присматривается.

Настовбурчивши – оттопырив.

Краснопірка – краснопёрка.

Звідкілясь – откуда-то.

Навшпиньки – на цыпочках.

 

ЖИВА КАЗКА

Якось дідусь Микола сказав Сергійкові: «Ходи над річкою тихо, як

ходить сонечко, і ти побачиш живу казку...». І ось Сергійко на зеленому березі. Тихо присідає у траву, пильно придивляється і уважно прислухається.

Раптом у воді щось булькнуло, і над поверхнею, втікаючи, застрибала маленька краснопірка. За нею гнався смугастий окунь,

настовбурчивши колючки свого плавця. В цю мить біла лілія підставила рибці зелений листочок, схожий на долоню. Краснопірка вистрибнула на нього і завмерла, а окунь стрілою промчав мимо. «Ква-а-ах!» – зітхнула полегшено жаба.

Краснопірка почала підстрибувати на листочку. «Танцює!» – вирішив зелений коник, гойдаючись над водою на тонкій травинці. Він дістав свою жовту скрипочку. «Ті-лі-лінь, ве-се-лінь», – зазвучала ніжна пісенька. Почувши її, звідкілясь узялися метушливі пуголовки, жук- водолюб виринув з глибин, навіть жук-вертячка застиг, заслухався.

Стомилася рибка танцювати, чемно вклонилася товариству і пірнула у воду. Тут і скрипочка затихла. Артистам аплодували прозорокрилі бабки, схожі на вертольоти.

Сергійко теж хотів зааплодувати, але згадав дідусеву пораду ходити над річкою тихо, як ходить сонечко. Закотивши холоші, хлопчик навшпиньки перейшов неглибокою протокою до маленького острівця. Раптом біля куща він побачив видру. Вона тільки-но вийшла з води.

«Тихо!.. Починається ще одна жива казка», – радісно прошепотів сам до себе Сергійко.

Правду дідусь казав: ходити над річкою треба тихо.

Василь Струтинський

· Як ти думаєш, чому рибалка для багатьох людей – найулюбленіший вид дозвілля і розваги?

ЧОМУ ТИМКО ПОДРЯПАНИЙ?

— Чому це ти подряпаний? Юрко Тимка пита.

Тимко йому відказує:

— Та я ж купав кота!

— А я от не подряпаний, Хоч теж купав свого...

— Еге, ти ж не викручував І не сушив його!

Грицько Бойко

* * *

ТАРАСИКОВА ЗНАХІДКА

Тарасик будував фортецю. Вивів мури, вежу. Далі взявся копати рів.

І раптом наткнувся на щось тверде.

Тарасик з цікавістю розгріб землю і дістав іржаву                  гострозубу залізячку.

— А дивіться-но, дідусю, що я знайшов! – кинувся він до діда Овсія, що клопотався в садку.

— Ця залізячка, – сказав дід, – осколок від снаряда, бодай йому!..

— Від справжнісінького снаряда?

— Авжеж. Ще з війни лишився. – Дід покрутив у руках осколка, трохи помовчав, ніби згадував щось. – Ех, війна, війна! – зітхнув він. – Скільки вона людям горя накоїла!.. Та хоч фашисти і були до зубів озброєні, ми їх все одно здолали...

Дід підкинув осколка на долоні, а тоді розмахнувся і         шпурнув якнайдалі в густу кропиву.

— Це щоб ти, Тарасику, об нього ногу не наколов, – сказав він і пошкутильгав у садок до яблунь.

Тарасик дивився йому вслід. Одна нога в діда була дерев'яна.

Василь Чухліб

 

Розгадай ребус.

Прочитай прислів’я.

Нема в світі дорожчого, як родина.

v Як розумієш подане прислів’я?

* * * Склади асоціативний кущ.

Без сім’ї немає такий і я. Мати однією рукою б’є, буде тобі скрізь гарненько. Яблуко від яблуні недалеко відкотиться. Які мамка й татко, а другою гладить. Яка сім’я, щастя на землі. Шануй батька й неньку, таке й дитятко.

* * * Збери прислів’я або приказку.

· Який висновок можна зробити на основі прочитаних прислів’їв та приказок?

* * *

ЧИТАЄМО З НАСОЛОДОЮ

Послухай оповідання.

СІМ’Я У НАС ОДНА

Левко завжди допомагав мамі. Він і посуд мив після обіду, і в кімнаті прибирав. Але якось на хлопчика напала лінь. І день, і другий минув, – Левко не допомагає мамі.

Тут і неділя прийшла. Батько каже за обідом:

— Погано наша сім’я працювала. Не підемо сьогодні нікуди. От тільки шкода маму. Весь тиждень у полі та вдома працювала. І сестричку Таню шкода. Хороші оцінки принесла – п’ятірки. Та і я теж цілий тиждень працював на фабриці.

Левко почервонів увесь та й говорить:

— Ну, й ідіть самі! А я з кицькою залишуся.

— Та ні вже, куди ми підемо, – відповідає батько.

— Адже сім’я у нас одна. Всі один за одного відповідаємо.

Валентина Осєєва

* * *

ТЕТЯНКА УСМІХАЄТЬСЯ

У Тимка велика радість: є у нього сестричка Тетянка.

Мама не відходить від колиски, усміхається до Тетянки, а вона все спить або ж плаче. Коли починає плакати, мама бере її на руки.

Тимкові хочеться, щоб Тетянка подивилася на нього. Він схиляється над сестричкою, показує їй ведмедика, а та мовби й не бачить нічого.

— Чому вона не хоче дивитися на мене? – дивується Тимко.

— Вона ще маленька, — відповідає мама, – ось як усміхнеться – тоді вже й на тебе подивиться, й на ведмедика.

Тимко щоранку підходить до Тетянки, як вона прокидається, жде, чи не усміхнеться сьогодні сестричка.

І ось одного ранку вона усміхнулася. Тимко радісно скрикнув:

— Мамо, Тетянка усміхається!

Мама прибігла, схилилася над малою, а вона до неї усміхається.

— Біжи, Тимку, в поле до тата, скажи йому, що Тетянка усміхається.

Побіг Тимко в поле до тата. А тато пшеницю сіє. Біжить Тимко, рукою махає. Зупинив тато сівалку, чекає Тимка. Занепокоївся.

— Тату, Тетянка усміхається! – кричить Тимко.

Тої ж миті у тата звеселіли очі. Він усміхнувся, обняв Тимка й поцілував.

І всі люди, що працювали з татом у полі, теж усміхнулись.

Василь Сухомлинський

· Які почуття пережив хлопчик, спостерігаючи за немовлям?

· Чому вони змінювались?

· Згадай випадок зі свого життя, який примусив всіх членів твоєї родини посміхатися.

 

КОЛИСКОВІ ПІСНІ

Ой люлі, ой люлі, Налетіли гулі. Сіли на воротях В червоних чоботях. Сіли та й раденькі, Що спить мій маленький, Що спить і не чує, Де гуля ночує.

Ходить котик по горі, Носить сон у рукаві. Усім дітям продає, А Марійці не дає. Тиха нічка теплесенька, А дитина малесенька. А-а-а, люлі, Дитиночка спати, а бабуся буде колихати.

· Вивчи колискову пісню напам’ять.

* * * НАЙГАРНІША МАМА

Випало Совеня із гнізда та й повзає. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого-некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись:

— Хто ти такий, де ти взявся?

— Я Совеня, – відповідає мале. – Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.

— Хто ж твоя мама? — питає Соловей.

— Моя мама Сова, – гордо відповідає Совеня.

— Яка ж вона? — питає Дятел.

— Моя мама найгарніша.

— Розкажи, яка ж вона, – питає Дрізд.

— У неї голова, вуха й очі такі, як у мене, – відповідає з гордістю Совеня.

— Ха-ха-ха! – зареготали Соловей, Дятел і Дрізд. – Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама потвора.

— Неправда! – закричало Совеня. – Мама в мене найгарніша.

Почула його крик Сова, прилетіла потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда. Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була найгарніша.

Василь Сухомлинський

 

· Чому матуся для кожної дитини завжди найгарніша?

 

Розгадай ребус.

* * *

ЧИСТОМОВКА

Ли-ли-ли – гратись в жмурки почали. Ло-ло-ло – діло в нас на лад пішло. Ти-ти-ти – скрізь буду я всіх шукати. Ду-ду-ду – швидко я дітей знайду.

Ла-ла-ла – радість гра нам принесла. Ем-ем-ем – відпочинем й знов почнем.

* * *

КВОЧКА

(народна гра)

У цю гру діти люблять грати найбільше – напровесні, коли вперше випускають квочку з курчатами надвір. Забивають в землю кілочок, прив'язують мотузок, до кілочка; по вибору хтось із дітей стає за квочку і, взявшись за кінець мотузка, під приспів:

Ходить квочка Коло кілочка, Водить діток, Дрібних квіток.

Діти – квіти: "Квок", – ходить кружка.

Після слів: "Діти-квіти: "Квок" – усі розбігаються хто куди, а квочка, квокчучи, ловить їх та збирає докупи.

ДОЩИК

(народна гра)

Школярі обирають ведучого-кашовара. Він з горщиком та дерев'яною ложкою стає в центрі, ходить по колу і "варить" кашу, "вимішує" її ложкою. Діти, взявшись за руки, ходять навколо нього і речитативом промовляють:

Іди, іди, дощику, Зварим тобі борщику У новому горщику.

Тобі каша, а нам - борщ. Щоб густіший ішов дощ.

Учні  зупиняються, а  кашовар,

заплющивши очі, обертається, піднявши руки з горщиком догори. Потім прямує до дітей. Комусь із них вручає горщик, не відкриваючи очей. Кому випаде, той стає кашоваром, веде гру далі.

Коли гра набридає, школярі зі словами: Дощику, дощику, перестань!

 

Ми. поїдем на баштан, Та візьмемо диньку, Усім по шматочку,

А тобі – ціленьку! – підстрибуючи на одній нозі розбігаються.

ГУСИ-ЛЕБЕДІ

(народна гра)

Хід гри в тому, що на одному боці майданчика намічають місце                     для

«пташника», де живуть «гуси», а на протилежному – «поле», де вони пасуться. Між «полем» і «пташником» – місце для «вовка», «вовче лігво». Одну дитину обирають «вовком», він сидить у

«лігві», а «гуси» – у «пташнику». Ведучий починає гру словами: «Гуси- лебеді, в поле!». Діти вибігають на майданчик, махають руками, як гуси крилами. Через деякий час ведучий кличе: «Гуси-лебеді, додому, сірий вовк під горою!». Діти зупиняються і хором запитують: «Що він там робить?» Ведучий відповідає: «Гусей скубе.» «Яких?» – знову запитують діти. «Сіреньких і біленьких. Тікайте швидше додому!»

«Гуси» біжать у «пташник», а «вовк» вибігає з «лігва» і ловить їх. Спійманих відводить у «лігво». Після двох виходів «гусей» у поле обирають нового «вовка». Гра повторюється.

Вказівки до гри. Гуси можуть вилітати в «поле» і повертатись до

«пташника» тільки після слів ведучого. Спійманим вважається той, до кого доторкнувся «вовк». Після закінчення гри ведучий називає дітей, яких «вовк» жодного разу не спіймав.

 

КІТ ОПАНАС

(народна гра)

Когось одного обирають за «кота Опанаса». Котові зав'язують хустиною очі, стають довкола й приказують:

— Гей ти, коте Опанасе, Не впіймаєш нас ні разу! Ну ж лови всіх без упину, Не скидаючи хустину.

Опанас із зав'язаними очима намагається упійма­ти кого-небудь. Хто попався – сам стає котом Опанасом.

 

ЛИСИЧКИ І СТОРОЖІ

(народна гра)

У лисичок і сторожів гратися просто, а все одно ве­село.

Двох дітей обирають за сторожів. Сторожам теж зав'язують хустинами очі. Сторожі стають один про­ти одного на відстані кроку, щоб вартувати курник. Усі інші діти – «лисички».

Кожна з лисичок має не­помітно прокрастися між сторожів. Саме тоді, як во­на прокрадається, її подружки відвертають увагу сторожів, здіймаючи неймовірний лемент. Яку ли­сичку впіймали – стає за сторожа.

 

РИБА-КИТ

(народна гра)

Ви, мабуть, знаєте, що Англія – морська країна і що її з усіх боків обступає вода. Англійці люблять і добре знають море. Тим-то і складають про нього різні казки, легенди, примовки, пісеньки. Багато і їхніх ігор пов'язано з морем. От хоч би й І гуртова гра «Риба-кит». Тут і набігаєшся досхочу, й нарегочешся. Спробуйте лишень.

У просторій кімнаті поставте в кружок стільці,! сядьте на них і грайтеся. Кімната – це «море». А кожен, хто сидить на стільці, – яка- небудь морська «рибка»: оселедець, пікша, окунь, тріска... Тільки бідолаха «кит» без місця. Плаває кит між рибок і одну по одній за собою кличе. Невдовзі вже цілий табунець за ним увива­ється.

Аж тут кит гукає: «На морі буря!»

Всі бігцем до своїх стільців. А хто проґавив місце – за кита стає.

ВЕСЕЛА ДУЕЛЬ

(народна гра)

У Франції, як і в деяких інших країнах, свого часу була мода носити шпагу. Кожен навчався володій нею із самого малечку, сказати б, водночас із ложкою. Проте від ложки нікому не було ніякої кривди. А от шпага багато лиха коїла. Як спалахне де суперечка — зразу хапалися за шпаги. Починалась дуель, що нерідко кінчалася зовсім невесело.

Пізніше мода на шпагу минула. А дуель тепер мас місце хіба що у спортивних іграх та дитячих забавках. От хоча б і в цій.

 

На підлозі купками кладуть горіхи, яблука чи кар­топлини. В кожній купці їх має бути порівну. Далі беруть по ложці і починають змагатися. Хто найшвидше перевантажить ложкою купку к кошик чи відерце, той і переміг. Тільки ж не беріться допомагати собі вільною рукою, бо тоді гра стає зовсім не цікава.

 

ВОДОНОСИ

(народна гра)

Італія – спекотна південна країна. І як немає тут довго дощу, все на ланах висихає і гине.

Італійці навчилися боротись із засухою ще в давню давнину. Вони рили канали, зрошували виноградни­ки й поля. Хтозна- скільки літ працює в Італії й

водо­гін. Ну, а в дітей навіть деякі ігри не обходяться без води. От хоч би й «Водоноси».

Станьте двома вервечками. Перед кожною вервечкою поставте відерце з водою та ківшик, а кроків за двадцять від них – по пляшці. Щойно пролунає сигнал починати гру, ті, хто стоять у вервечках перши­ми, зачерпують ківшиками воду і мчать кожен до сво­єї пляшки. Вилив воду у пляшку – і якнайшвидше вертайся назад, щоб передати ківшик товаришеві. Котрий гурток наповнить свою пляшку раніше, той і переміг.

Ще веселіше проходить гра, як воду до пляшок но­сити не ківшиками, а в блюдцях.

 

Перевір себе!

* * *

Дізнайся у тата та мами, бабусі та дідуся, у які ігри вони грали у дитинстві.

Відгадай загадку.

· Що ти уявляєш, коли чуєш слово літо?

* * *

Літні місяці.

Послухай вірші.

ЧЕРВЕНЬ

Той, хто бачив, як розкішні Маки вогняно цвітуть, Як в садах дозріли вишні, Аж гілки додолу гнуть, Той, хто в пору косовиці На узліссі поміж трав

Соковиті полуниці В повні кошики збирав, Той розкаже сам, напевно, Чом це здавна між людей У народі зветься червнем Перший літній місяць цей. Наталя Забіла

ЛИПЕНЬ

Липа, липа зацвіла! – Засурмила всім бджола Гей, злітайтеся, подружки, У гайок на край села.

Там уже не видно віт, А лише пахучий цвіт.

А ТРЕТІЙ МІСЯЦЬ ЛІТА…

Руки в нього пахнуть полем, Сонцем, житечком доспілим, Бо багато, як ніколи, На жнивах у нього діла.

Там, де ниви урожайні, Де дорідний колос гнеться, Він жнивує на комбайні, Хоч і досі серпнем зветься. Тамара Коломієць

Пошукова робота в групах.

ЩЕДРЕ ЛІТО

Літня спека, грози, грім, Літо, ти прекрасне всім! Скільки в тебе є скарбів: В лісі – ягід та грибів;

У садках – смачна малина, Аґрус, яблука, ожина.

Фрукти й зелень соковита – Це смачні дарунки літа.

Тетяна Корольова

· Прислухайся до ароматів літа. Чим пахне ця пора року?

· Які запахи літа подобаються тобі понад усе?

· Як ти вважаєш, чому літо називають «смачним»?

· Які літні «дари» подобаються тобі?

· А ти знаєш, що вони ще й корисні? Чим?

* * *

Заплющте очі. Уявіть, що ви сидите на лісовій галявині, навкруги багато красивих квітів, стиглих ягід, біжить маленький струмочок, ви затихаєте і чуєте…

Що ж ви почули?

– Правильно, діти, це птахи.

ЛАСТІВКА З ПЕРЕБИТИМ КРИЛОМ

Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів’яче гніздо, що приліпилося до стіни старої повітки. Розвалилося гніздечко, повипадали пташенята. Вони вже вбралися в пір’ячко, але ще не вміли літати. В’ється ластівка над дітками, кличе їх під кущ заховатися.

 

Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивались докупи і ждали маму.

Ось уже четверо діток навчились літати й порозлітались. А одне сидить і не може здійнятись. У нього перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилось.

До осені жило поранене пташеня під кущем. Його доглядала мати. А коли настав час відлітати в теплий край, ластівки зібралися чималим табунцем, сіли на кущ, і довго чулось тривожне попискування.

Відлетіли пташки в теплий край. Зосталась молода ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс додому. Вона довірливо притулилась до мене. Я посадив її на віконце. Ластівка дивилась в синє небо. Мені здалося, що в неї на очах тремтять сльози.

Василь Сухомлинський

· Як ти думаєш, що буде з пораненою ластівочкою навесні?

* * *

ГУСІНЬ

Тільки гусінь волохату Ми не пустимо у хату, Бо вона у нашім лісі

Робить шкоду – просто жах: З’їла листя усе чисто

На маленьких деревцях.

Наталя Забіла

НАРОДЖЕННЯ МЕТЕЛИКА

Гусінь – справжня ненажера. Нищить листя на деревах І капусту на городі, Всім рослинам дуже шкодить. Поки спала, щось змінилось – В неї крильця появились. Тісно з крильцями у хатці, Треба швидше вибиратись.

Як наїлась – заховалась, В довгу нитку замоталась. Вийшов кокон, наче хатка. Можна в ньому зимувати. Гусінь довго-довго спала, Аж весна надворі стала. І з’явивсь на білий світ Незвичайний диво – цвіт: Не на ніжці виростає, А над квітами літає! Гусінь, де взяла ти крила? Я би теж такі хотіла Наталя Забіла

Літо – час відпусток і канікул, мандрів і чарівних зустрічей. Час вирушати в дорогу – пізнавати рідний край.

Знайомі все краї

І рідні все картини

* * *

НАШ МАЛЬОВНИЧИЙ СТЕП

За вас, степи-поля мої, Рідніш нема країни!

Микола Чернявський

 

* * *

Прочитай виразно вірш.

ТЕРИКОНИ

Немов шоломи Богатирів, Незвичні гори Хтось в небо звів. То насипали Не дні – роки

Породу з шахти Трудівники. А терикони Такі у нас, Що з них нам видно Увесь Донбас! Грицько Бойко

· Які почуття автора ти відчуваєш у цих рядках?

* * * Літо – не за горами.

Відпочивай, набирайся сил, оздоровлюйся!

ЗМІСТ

УРОК 1. РІДНИЙ КРАЙ.................................................................................................................. 5

Звуки мовлення. Алфавіт........................................................................................................... 5

УРОК 2. РІДНА ШКОЛА................................................................................................................. 7

Склад. Наголос.............................................................................................................................. 7

УРОК 3. НАШ КЛАС..................................................................................................................... 10

Звуки [о], [а] та букви на їх позначення................................................................................. 10

УРОК 4. НАВЧАЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ.......................................................................................... 14

Загадки......................................................................................................................................... 14

УРОК 5. НА УРОЦІ........................................................................................................................ 19

Звук [и] та буква и на його позначення................................................................................. 19

УРОК 6. ПЕРЕРВА....................................................................................................................... 24

Чергові по класу......................................................................................................................... 24

УРОК 7. ЗНАЙОМСТВО. ЗВЕРТАННЯ................................................................................... 27

Звук [і] та буква і на його позначення.................................................................................... 27

УРОК 8. МОЇ ДРУЗІ....................................................................................................................... 31

Пом’якшена вимова приголосних [ж’], [ш’] перед і............................................................ 31

УРОК 9. ПРИВІТАННЯ................................................................................................................ 34

Звук [е] та буква е на його позначення................................................................................. 34

УРОК 10-11. ПОРИ РОКУ. ОСІНЬ............................................................................................. 43

Звуки [е], [йе] та буква є на їх позначення............................................................................ 43

УРОК 12. МІЙ ДІМ. ОБЕРЕГИ.................................................................................................... 53

УРОК 13. ПОСУД ТА ЇЖА............................................................................................................ 56

Звукосполучення [й'і] та буква ї на його позначення........................................................ 56

УРОК 14. У ЇДАЛЬНІ..................................................................................................................... 60

Звук [й']. Буквосполучення йо................................................................................................. 60

УРОК 15. ТРАДИЦІЙНА ЇЖА...................................................................................................... 64

Завжди твердий звук [ч]  та буква ч на його позначення................................................. 64

УРОК 16. ПОРИ РОКУ. ЗИМА.................................................................................................... 67

УРОК 17. ГІГІЄНА.......................................................................................................................... 71

Звук [шч] та буква щ на його позначення............................................................................. 71

УРОК 18. СВІЙСЬКі ТВАРИНИ................................................................................................ 75

М’який знак (ь)............................................................................................................................. 75

УРОК 19. РОСЛИНИ.................................................................................................................... 80

М’який знак (ь). М’яка вимова приголосних перед о........................................................ 80

УРОК 20. ДИКІ ТВАРИНИ.......................................................................................................... 84

Звуки [ц], [ц’] та буква ц на їх позначення............................................................................. 84

УРОК 21. ЛЮДИНА. ЧАСТИНИ ТІЛА...................................................................................... 87

Зміна приголосних [г], [к], [х] перед і...................................................................................... 87

УРОК 22. ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ. У ЛІКАРЯ........................................................................... 90

Апостроф...................................................................................................................................... 90

УРОК 23. ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ...................................................................................................... 94

УРОК 24. ОБЕРЕГИ..................................................................................................................... 97

Звуки [г]-[ґ] та букви г, ґ на їх позначення............................................................................. 97

УРОК 25. ПОРИ РОКУ. ВЕСНА............................................................................................... 101

Звуки [дж], [дз] [дз’] та буквосполучення дж, дз та їх позначення................................ 101

УРОК 26. МІСТО, СЕЛО............................................................................................................ 104

УРОК 27. ТРАНСПОРТ............................................................................................................. 107

УРОК 28. МАГАЗИНИ................................................................................................................ 110

Дзвінкі приголосні.................................................................................................................... 110

УРОК 29. ПОШТА. АЛФАВІТ. ЗАГАДКИ. СКОРОМОВКИ.............................................. 113

УРОК 30. ПРОФЕСІЇ. ПРОФЕСІЇ ТА ЗАНЯТТЯ ЧЛЕНІВ МОЄЇ СІМ'Ї........................... 117

УРОК 31-32. ДОЗВІЛЛЯ. СВІТ РОЗВАГ............................................................................... 120

УРОК 33. МОЯ РОДИНА. ЯК МИ ДОПОМАГАЄМО ОДИН ОДНОМУ............................ 126

УРОК 34. ІГРИ НАРОДІВ СВІТУ............................................................................................. 130

УРОК 35. ПОРИ РОКУ. ЛІТО.................................................................................................... 135

Навчальний посібник

Українська мова

Та літературне читання

Клас

Українська мова

Та літературне читання

Навчальний посібник

Клас

Донецьк 2017

ББК 74.26 я7

У 45

Укла да чі :

Рекомендовано Міністерством освіти та науки Донецької Народної Республіки (наказ № 823 від 11.08.2017р.)

Грабова Г.С., завідувач відділу початкової освіти ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО»

Сєдова Н.М., Калафат О.В., Поліщук О.М., методисти відділу початкової освіти ДОЗ ДПО

«Донецький РІДПО»

У підготовці матеріалів брала участь творча група вчителів початкових класів міст: Донецька, Макіївки, Харцизька, Єнакієвого (наказ МОН ДНР від 01.11.2016р. №1137 додаток №2 ).

На ук ов о - мет оди чн а ред акц і я :

Полякова Л.П., міністр освіти і науки Донецької Народної Республіки, доктор наук з державного управління, професор, член-кореспондент Російської академії природознавства

Чернишов О.І., ректор ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО», кандидат педагогічних наук, доцент, академік Міжнародної академії наук педагогічної освіти

Рец ен зен т и :

Комов О.В.,  викладач-методист державного професійного освітнього закладу

«Донецький педагогічний коледж», кандидат філологічних наук

Кухаренко Л.Л., заступник директора державного професійного освітнього закладу

«Шахтарський педагогічний коледж»

Аліфанова І.А., учитель початкових класів МОУ «Школа № 4 міста Докучаєвська».

Андросова І.Ф., учитель початкових класів ЗОШ с. Малоорловка управління освіти адміністрації м. Шахтарська

Кон с уль т ан ти :

Сімонова І.В., заступник міністра освіти і науки Донецької Народної Республіки

Зарицька В.Г., проректор з науково-педагогічної роботи ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО», кандидат філологічних наук, доцент

 

 

У45             Українська мова та літературне читання. 2 клас : Навчальний посібник. / Укл. Грабова Г.С., Сєдова Н.М., Калафат О.В. Поліщук О.М. та ін. – ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО». – Донецьк : Витоки, 2017. – 144 с.

 

Навчальний посібник «Українська мова і літературне читання 2 клас» розроблено відповідно до Державного освітнього стандарту початкової загальної освіти, Програми початкової загальної освіти

«Українська мова та літературне читання. 2-4 клас» на 2017-2018 навчальний рік.

Посібник розраховано на реалізацію основної змістовної лінії Програми курсу «Українська мова і літературне читання» – мовленнєвої і розвиток комунікативної компетенції молодших школярів.

Виховний потенціал змістовного матеріалу посібника дозволяє формувати в учнів основи громадянської ідентичності, почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ та його історію; оволодівати духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу Донецької Народної Республіки; виховувати у дітей допитливість, активність та зацікавленість у пізнанні навколишнього світу.

 

© ДОЗ ДПО «Донецький РІДПО», 2017

 

Юний друже!

Запрошуємо тебе продовжити чарівну подорож стежинами української мови. Сподіваємося, тобі цікаво пізнавати світ. А наш посібник допоможе в цьому. З ним ти будеш:

 

v вчитися та вправлятися:

розмовляти та спілкуватися українською мовою;

v збагачувати:

свій словник через знайомство із новими оповіданнями та віршами, казками та загадками, піснями та приказками;

v пізнавати:

наш рідний славний край – Донбас, щоб стати його справжнім громадянином.

 

Пам’ ятай!

Бажання та старанність, уважність та організованість, співпраця з товаришами та дорослими – твої вірні помічники!

 

УМОВНІ ПОЗНАЧКИ

Згадай

Словник

Поміркуй

Щоденник краєзнавця

Завдання для допитливих

Мовленнєва розминка

Звуки мовлення. Алфавіт

Українською мовою		Російською мовою
алфаві́т, абе́ тка мо́ ва, мо́ влення каза́ ти, мо́ вити Батьківщи́ на рі́дний край		алфави́ т язы́ к, речь говори́ ть Ро́ дина родно́ й край

* * *

Послухай вірш та поміркуй.

Чому пташки завжди повертаються до рідного краю?

З чужої чужини, З далекого краю

Пташки прилетіли До нашого гаю.

Борис Грінченко

* * *

Прочитай слова. Назви всі звуки у кожному слові. Які букви для тебе нові?

Рот, губи, зуби, око, вухо, ніс.

 

 

Зверни увагу!

Звуки ми вимовляємо і чуємо. З них утворюються слова. Звуки мовлення на письмі позначаються буквами.

Букви ми бачимо, читаємо, пишемо.