Для підготовки до вимірювання необхідно встановити вимірювач люксметру у горизонтальне положення, перевірити, чи знаходиться стрілка приладу на нульовій поділці шкали, для чого фотоелемент відокремлюють від вимірювача люксметра.

У випадку необхідності за допомогою коректору встановити стрілку приладу на нульову поділку шкали.

Вимірювання освітленості необхідно починати з встановлення на фотоелемент насадок К, Т. Якщо при натисканні правої кнопки стрілка відхилилась менше ніж на 17 поділок, а при натисканні лівої кнопки – менш ніж на 5 поділок, необхідно встановити насадки К, Р. Якщо і в цьому випадку стрілка відхиляється менш ніж на 17 поділок за верхньою шкалою та менш ніж на 5 поділок за нижньою, необхідно замінити насадки на К, М.

Якщо при насадках К, М і натиснутій лівій кнопці стрілка не доходить до п’яти поділок за нижньою шкалою, вимірювання необхідно проводити без насадок, тобто з відкритим фотоелементом.

Розрахунок освітленості показань приладу по відповідній шкалі множать на коефіцієнт перерахунку шкали, вказаний у таблиці 10.1, залежно від насадок, що застосовуються. Наприклад, на фотоелементі встановлені насадки К, Р, натиснута ліва кнопка, стрілка приладу показує 10 поділок за шкалою 0–30. Виміряна освітленість буде складати 10·100=1000 лк.

Визначення параметрів природного освітлення

Світловий потік, який падає на прозоре тіло, поділяється на три частини: світловий потік пропущений, відбитий та поглинутий:

.                      (10.2)

Для якісної оцінки кожної частини світлового потоку використовуються коефіцієнти світлопропускання, відбивання та поглинання:

,                                            (10.3)

,                                             (10.4)

,                                            (10.5)

.                                     (10.6)

Для непрозорих тіл .

Освітленість точок у приміщенні залежить від:

а) величини та розташування прорізів у зовнішніх стінах приміщення. Ця величина характеризується коефіцієнтом скління:

,                                        (10.7)

де S_СКЛ – площа скління, м²;

S_{ПІДЛОГИ} – площа підлоги, м²;

б) коефіцієнту світлопропускання світлових прорізів приміщення:

,                                 (10.8)

де F_ПРОП – пропущений світловий потік;

F_ПАД – падаючий світловий потік;

Е_ПРОП, Е_ПАД – освітленість відповідно від пропущеного та падаючого світла;

в) коефіцієнту відбивання світла внутрішніми поверхнями (стінами і стелею):

,                                  (10.9)

де F_ВІДБ, F_ПАД – відбитий і падаючий світловий потік;

Е_ВІДБ, Е_ПАД – освітленість відповідно від відбитого і падаючого світла.

Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 10.2.

Таблиця 10.2 – Вихідні дані для розрахунку – фактичне значення освітленості, лк

2