ВСТУП
З набуттям України незалежності велике значення набувають роботи пов'язані з розпаюванням і приватизацією земель колишньої колективної власності.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам,
сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі державних сільськогосподарських підприємств.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При розпаюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількістю осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.
Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадиться відповідною районною державною адміністрацією.
У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі, згідно розробленого проекту розпаювання, в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Велику питому вагу при розпаюванні земель займає топографо геодезичні роботи.
Саме проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності є темою даної дипломної роботи.
Характеристика об’єкту дослідження
СТВОРЕННЯ ПЛАНОВИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ
3.1. Основні положення з побудови геодезичної мережі.
Для правильної організації і постановки топографо-геодезичних робіт у різних частинах великої території земної поверхні і для зведення результатів зйомок місцевості в єдине ціле, ці роботи засновують на геодезичних пунктах з надійно визначеними координатами в загальній для них системі. Сукупність таких геодезичних пунктів називають геодезичною мережею.
Геодезична мережа підрозділяється на державну мережу, що забезпечує поширення системи координат на територію держави і є вихідної для побудови інших геодезичних мереж; мережа згущення, створювану в розвиток мережі більш високого порядку і знімальну мережу, створюваний для виробництва топографічних зйомок.
Така східчаста побудова геодезичних мереж полягає в тому, що спочатку будується висока по точності мережа на великій території з пунктами, розташованими на значній відстані один від одного, а на основі цих пунктів будується наступна ступінь нижче по точності, але з більш частішим розташуванням пунктів і т.д.
Єдина геодезична мережа забезпечує можливість проведення топографо-геодезичних робіт у різних частинах території незалежно за часом і зведення результатів цих робіт у єдине ціле, а також забезпечує надійний контроль усіх геодезичних вимірів і рівномірний розподіл неминучих погрішностей вимірів по всій території.
Державні геодезичні мережі підрозділяють на планові і висотні. Планова мережа розвивається методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їхніми сполученнями, висотна - методом геометричного нівелювання. Планову державну геодезичну мережу України поділяють на 1, 2, 3 класи, що розрізняються між собою довжиною сторін і точністю кутових і лінійних вимірів.
Геодезична мережа згущення розвивається на основі пунктів геодезичної мережі більш точної ступіні. На територіях сільськогосподарських підприємств, населених пунктів, будівельних об'єктів і ін. створюється геодезична мережа згущення спеціального призначення. Планові мережі згущення підрозділяють на 4 клас, 1 і 2 розряди і створюють методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їх сполученнями. Висотні (нівелірні) мережі розвиваються методом геометричного нівелювання III й IV класів і додатком ходів технічного нівелювання.
Пункти мереж згущення, як і пункти державних геодезичних мереж, закріплюють на місцевості постійними знаками.
Наступною ступінню мережі згущення є знімальна мережа, що відрізняється меншою точністю (у 2-3 рази) і великою кількістю геодезичних пунктів (точок) на одиницю площі (у 3-10 рази). Знімальна мережа використовується не тільки для топографічних зйомок, але і для інших робіт, наприклад, - перенесення на місцевість проектів міжгосподарського і внутрішньогосподарського землевпорядження, меліоративних систем, відводів земельних ділянок і ін.
На території колективних господарств та інших землекористувачів пунктами знімальної мережі можуть служити межові знаки по границях землекористування з відомими координатами. Визначення положення пунктів знімальних мереж виконують прокладанням теодолітних чи ходів побудовою мікро тріангуляції, прямими, зворотними і комбінованими засічками, або графічними методами при мензульній зйомці. Висоти цих пунктів визначають геометричним чи тригонометричним нівелюванням.
Вибір методу створення знімальних мереж залежить від топографічних, техніко-економічних умов місцевості й ін.
ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ
Планові геодезичні мережі, які функціонують нині на території України (державні, мережі згущення, спеціальні мережі), створювалися такими основними методами: тріангуляції, полігонометрії і трилатерації.
Тріангуляція — побудова на місцевості у вигляді мережі трикутників, у кожному з яких вимірюються три кути (рис. 2.1). Крім того, в деяких трикутниках вимірюються сторони, які називаються базисними. Базисних сторін в мережі має бути не менше двох. На основі першої з використанням теореми синусів обчислюються довжини усіх інших сторін. Друга та наступна базисні сторони служать для контролю обчислень. На кінцях базисних сторін виконують астрономічні спостереження, з яких знаходять координати вихідних пунктів та азимути (а потім дирекційні кути) базисних сторін. Дирекційні кути інших сторін знаходять з обчислень. На основі довжин сторін і їх дирекційних кутів знаходять приростки координат по кожній стороні і координати усіх пунктів тріангуляції.
Рис.3.1. Мережа тріангуляції
Полігонометрія — побудова на місцевості у вигляді системи ламаних ліній, у яких вимірюються сторони і кути при вершинах (рис. 2.2). Полігонометричні ходи опираються на вихідні сторони АВ і CD. На початку А і в кінці С ходу виконують астрономічні спостереження, з яких визначають координати цих пунктів та азимути, а потім дирекційні кути вихідних сторін АВ і CD.
Рис. 3.2. Мережа полігонометрії
Основні технічні характеристики державних мереж полігонометрії, побудованих згідно з "Основними положеннями 1954-1961 pp."
Таблиця 2
Назва показника | Клас полігонометрії | |||
1 | 2 | 3 | 4 | |
Довжина ходу, км Довжина сторони, км Сер. кв. помилка вимірювання кутів Відносна помилка вимірювання сторін Кількість сторін в ході, не більше | 200 20-25 0."4 1:300000 - | За спеціально розробленою програмою 1" 1:250000 - | - не менше 3 1."5 1:200000 3 | 10 0.25-2 2" - 15 |
3.3. Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
В зв'язку з науково-технічним прогресом, який відбувається у світі, і новими завданнями, які ставляться перед геодезичною галуззю України, державна геодезична мережа, підлягає оновленню та модернізації. 8 червня 1998р. постановою Кабінету Міністрів України затверджені "Основні положення створення державної геодезичної мережі України". В 1999 році Головним Управлінням Геодезії Картографії та Кадастру при Кабінеті Міністрів України видана "Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500"
Згідно з цими документами, планова геодезична мережа України складається з державної мережі (астрономо-геодезична мережа 1 класу, геодезична мережа 2 класу, геодезична мережа 3 класу), мережі згущення (4 класу, 1 і 2 розрядів) та знімальної мережі.
Перш ніж давати характеристику цих мереж, розглянемо питання їх щільності.
Класифікація теодолітів
Прообразом кутомірних приладів була астролябія, винайдена ще до нашої ери. її винахід приписується Гіппарху (180-125 pp. до н.е.). У першому столітті Птолемей (90-160 pp.) запропонував пристрій для вимірювання вертикальних кутів, що отримав назву "лінійки Птолемея".
Слово "теодоліт" вперше застосовано Леонардом Діггсом (1510-1552 р.) під час опису однієї з конструкцій кутомірного приладу. Перший теодоліт, що має риси сучасного теодоліта, був побудований у 1730 р. англійським механіком Джоном Сіссоном. В сучасних теодолітах широко застосовується компенсатор вертикального круга, індекс якого встановлюється автоматично, вперше введений фірмою Асканія в 1957 р. На основі детального аналізу роботи спостерігача вдосконалена схема розміщення установочних пристроїв теодоліта.
Удосконалена конструкція закріпних та навідних пристроїв значно полегшує роботу спостерігача. Розроблені зорові труби з прямим зображенням. У 80-х роках з'явились перші електронні теодоліти.
Класифікація теодолітів проводиться за такими основними ознаками:
- за призначенням і сферою застосування;
- за будовою;
- за точністю.
За призначенням і сферою застосування розрізняють астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, авто колімаційні та спеціальні теодоліти.
За конструкцією теодоліти діляться на прості і повторні, механічні, оптичні та електронні.
Простим називають теодоліт, лімб якого має тільки закріпний гвинт або пристрій для повороту і закріплення його у різних положеннях. Перестановка лімба у нове положення дозволяє виміряти один і той самий кут на різних частинах лімба, що забезпечує надійний контроль і виключення деяких похибок вимірювань.
Повторним називається теодоліт, у якого лімб і алідада мають незалежне обертання, при цьому лімб і алідада мають закріпні і навідні гвинти. Теодоліт дозволяє декількома послідовними обертаннями лімба і алідади відкласти на лімбі величину вимірюваного кута, що підвищує точність кутових вимірювань. Повторні теодоліти мають спеціальну повторну систему вертикальних осей лімба і алідади.
Механічні теодоліти мають металеві відлікові круги, оптичні - скляні лімби. В електронних теодолітах застосовуються, так звані, кодові диски як відлікові пристрої.
За точністю теодоліти діляться на:
- високоточні теодоліти - для вимірювання горизонтальних кутів з середньою квадратичною похибкою від 0.5" до 1.0". До цієї групи відносяться теодоліти серії ТІ, призначені для вимірювання горизонтальних кутів і зенітних віддалей в тріангуляції і полігонометрії 2 класу, а також при виконанні вимірювань в інженерній геодезії;
- точні теодоліти - для вимірювання горизонтальних кутів з середньою квадратичною похибкою від 2" до 10"; до цієї групи теодолітів відносяться теодоліти серії Т2 (ЗТ2) і Т5 (ЗТ5КП); теодоліти серії Т2 призначені для вимірювання кутів і зенітних віддалей в тріангуляції і полігонометрії З і 4 класів, а також для виконання кутових вимірювань в інженерній геодезії; теодоліт серії Т5 використовується при створенні геодезичних мереж 1 і 2 розрядів, при виконанні інженерно - геодезичних вишукувань;
- технічні теодоліти - для вимірювання горизонтальних кутів з середньою квадратичною похибкою більше 10", в цю групу входять теодоліти серії Т15, ТЗО, Т60, які призначені для кутових вимірювань при створенні зйомочних мереж, під час топографічних зйомок місцевості, при виконанні вишукувань і маркшейдерських робіт.
В курсі геодезії, що вивчається студентами першого курсу, переважно будуть розглядатися питання, зв'язані з технічними теодолітами серії ТЗО. Основні технічні характеристики теодолітів серії ТЗО наведені в таблиці 7
Спосіб полярних координат.
Цей спосіб дуже широко застосовується, особливо при розмічувальних роботах з пунктів полігонометрії. Точку С знаходять на місцевості за кутом β і відкладеним вздовж цього напрямку проектним відрізком l.
Точність відкладання відрізка буде залежати від тих помилок які властиві лінійним вимірюванням. Помилка включає помилки власне вимірювань кута, вплив бокової рефракції, помилки самого приладу. На точності розмітки буде впливати і помилка центрування теодоліта
Нехай визначемо необхідну точність побудови кута і ліній d, якщо Ма=2см, d=50м.
md=m =
mβ=
Спосіб лінійних засічок.
Цей спосіб застосовується для точок розташованих близько від опорних, тобто, коли вирахувані віддалі не перевищують довжини мірного приладу. При цьому можуть використовуватись не тільки пункти геодезичної основи, але і створні точки розташовані на твердих сторонах.
КОШТОРИС
Таблиця 9
№ п/пр | Назва процесів | Категорія складності | Одиниця виміру | Обсяг робіт | № таблиці пункту ЗУКР та ЗКР 2001р. | Розцінка | Вартість | |||
1 | Рекогностування п.п. 4 класу | III | пункт | 3 | ТГР т.1.4 | 27,76 | 83,28 | |||
2 | Централізоване виготовлення центрів | ІІІ | центр | 3 | ТГР т.1.10 | 92,92 | 278,76 | |||
3 | Закладання центрів | III | центр | 3 | ТГР т.1.13 | 99,55 | 298,65 | |||
4 | Кутові лінійні вимірювання п.п. 4 класу | III | пункт | 3 | ТГР т.1.19 | 117,92 | 353,76 | |||
5 | Камеральна обробка полігонометричних ходів | III | пункт | 3 | ТГР т.5.6 | 10,31 | 30,93 | |||
6 | Розробка проектної документації з відведенням земель для організації території земельних часток (паї) |
| господарство | 1 | ЗКРП т.3.9 | 1516,00 | 1516,00 | |||
7 | Розробка проектної документації території земельних часток (паї) | господарство | 1 | ЗКРП т.3.10 | 786,00 | 786,00 | ||||
8 | Перенесення у натуру на місцевості проектної організації території земельних часток (паї)
| ІІІ | господарство | 1 | ЗКРП т.5.8 К. 3.7,10 | 657,00 | 5239,5 | |||
9 | Уведення земельно-кадастрової інформації на магнітні носії | Квартал | 10 | ЗКРП т.6.1 П.21 | 17,00 | 170 | ||||
10 | Складання державних актів на право власності на землю | Об’єкт | 352 | ЗКРП т.5.5 К.3.7 | 226,80 | 7983,4 | ||||
Всього
|
16740,74 | |||||||||
ПДВ
|
3294 | |||||||||
Таблиця 10
Норма згідно з № табл. | Назва процесу | Категорія складності | Одиниця виміру | Трудові затрати (бригадо-дні) | Обсяг робіт | ||||
В натуральних показниках | В трудови показниках | ||||||||
За нормами Qнормам | Згідно з прогнозу Qпрогноз | ||||||||
ТГР т.1.4 | Рекогностування п.п. 4 класу | пункт | 3 | 0.075 | 3 | 0.225 | 0.15 | ||
ТГР т.1.10 | Централізоване виготовлення центрів | центр | 3 | 0.17 | 3 | 0.51 | 0.3 | ||
ТГР т.1.13 | Закладання центрів | центр | 3 | 0.28 | 3 | 0.84 | 0.58 | ||
ТГР т.1.19 | Кутові лінійні вимірювання п.п. 4 класу | пункт | 3 | 0.24 | 3 | 0.72 | 0.5 | ||
ТГР т.5.6 | Камеральна обробка полігонометричних ходів | пункт | 3 | 0.14 | 3 | 2.14 | 1.92 | ||
ЗКРП т.3.9 | Розробка проектної документації з відведенням земель для організації території земельних часток (паї) | господарство | 1 | 25.3 | 1 | 25.3 | 17.7 | ||
ЗКРП т.3.10 | Розробка проектної документації території земельних часток (паї) | господарство | 1 | 13.1 | 1 | 13.1 | 9.2 | ||
ЗКРП т.5.8 К. 3.7,10 | Перенесення у натуру на місцевості проектної організації території земельних часток (паї)
| господарство | 1 | 10.7 | 1 | 10.7 | 7.5 | ||
ЗКРП т.6.1 П.21 | Уведення земельно-кадастрової інформації на магнітні носії | Квартал | 10 | 1 | 10 | 17 | 15.3 | ||
ЗКРП т.5.5 К.3.7 | Складання державних актів на право власності на землю | Об’єкт | 352 | 4.2 | 352 | 14.78 | 10.34 | ||
Висновок
В даному дипломному проекті я проводив топографо-геодезичні та землевпорядні роботи при розпаюванні земель населеного пункту села Дружне Красилівського району Хмельницької області.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам,
сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі державних сільськогосподарських підприємств.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
В цій роботі я описав, фізико-географічну характеристику району, а також топографо-геодезичну вивченість. Також проглянув та охарактеризував проект геодезичної мережі для розпаювання земель Дружнівської сільської ради. Розробляв проект оцінки точності планово-геодезичної мережі полігонометричним методом. По ходу вивчав методику визначення площі земельних ділянок. Розробив кошторис і виконав підрахунок обсягу робіт, які необхідно було виконати на об'єкті згідно з технологічною схемою робіт.
Таким чином основне завдання дипломного проекту, яке передімною ставилося, я розкрив в топографо-геодезчних та землевпорядних роботах при розпаюванню земель населеного пункту.
Бібліографічний список
1. Конституція України. Верховна Рада України. 28.06.1996 р. Київ
2. Земельний кодекс України. Верховна Рада України. 25.10.2001 р. Київ.
3. Р.М. Тартачинський Основи інженерної геодезії, / (Навчальний посібник), Львів, 1999р.
4. Могильний С.Г., Войтенко С.П., Геодезія, /ч.1, Чернігів,2002р.
5. Лісевич М.П., Конспект лекцій геодезії / Коломия, 2004р.
6. "Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів" (ГКНТА — 2.01, 02-01-93), ГУГК і К, Київ, 1994.
7. Веклин Б.Ф., Методичка по охороні праці, / Коломия,2003р.
8. Инсрукция по топографической съемке в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. / Москва: Недра, 1985р.
9. Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від травня 1999 р. № 43.
ВСТУП
З набуттям України незалежності велике значення набувають роботи пов'язані з розпаюванням і приватизацією земель колишньої колективної власності.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам,
сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі державних сільськогосподарських підприємств.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При розпаюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількістю осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.
Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадиться відповідною районною державною адміністрацією.
У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі, згідно розробленого проекту розпаювання, в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Велику питому вагу при розпаюванні земель займає топографо геодезичні роботи.
Саме проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності є темою даної дипломної роботи.
Характеристика об’єкту дослідження
Дата: 2019-12-22, просмотров: 387.