Для досягнення необхідного рівня освітлення ВНС суміщується природне і штучне освітлення. Природне освітлення передбачено бічне - через отвори в зовнішніх стінах приміщення. Коефіцієнт природної освітленості % КЕО=1,15. Для штучного освітлення застосовано освітлювальні прилади: лампи розжарювання і газорозрядні лампи. Для поліпшення освітлення безпосередньо на робочих місцях встановлено світильники відображеного світла "люцента". Економічними і сприятливими з гігієнічної точки зору є газорозрядні люмінесцентні лампи низького тиску, а саме лампи денного світла (ЛД) і денного світла з поліпшеною коліропередачею (ЛДУ). На випадок аварії передбачено аварійне освітлення (10 % від робочого), що має автономне джерело живлення.
На ВНС передбачені наступні значення висвітлення:
- при періодичному спостереженні за виробничим процесом - 50 лк;
- для допоміжних приміщень - 6лк
а)здравпункт -200 лк;
б)гардероб - 75 лк;
в)душові - 50 лк;
г)панелі приладів - 300лк.
В проходах аварійне освітлення складає 0,5-1 лк.
4.4 Вентиляція й опалення
Для підтримки необхідної температури повітря в холодний період року в приміщеннях +180С, передбачена тупикова однотрубна система опалювання.
Як опалювальні прилади прийняті регістри із гладких труб.
Вентиляційні установки - пристрої, що забезпечують в приміщенні такий стан повітряного середовища, при якому людина відчуває себе нормально і мікроклімат приміщень не надає несприятливої дії на його здоров'ї. Для забезпечення тим, що вимагається по санітарних нормах якості повітряного середовища є постійна зміна повітря в приміщенні: замість повітря, що видаляється, вводиться свіже, після відповідної обробки повітря.
Проточне повітря в холодний період року підігрівається в повітронагрівачах до внутрішньої температури.
Мікроклімат робочої зони визначається такими параметрами як температура, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, теплове випромінювання, які, виходячи з категорії виконуваних робіт по важкості, характеристиці приміщень, по надлишках явного тепла із урахуванням періодів року (теплий, перехідний, холодний) .
Оптимальні параметри мікроклімату обрані залежно від категорії роботи згідно сезону року, наявності тепло надлишків. Відповідно до вимог Санітарних норм прийняті наступні параметри мікроклімату, зведені в таблицю 7 нормованих величин температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Шум та вібрація
Джерелами шуму й вібрації є насосні агрегати. Шум негативно впливає на здоров'я людини, усилює стомлюваність працюючого, сприяючи тим самим виникненню травм і помилок в роботі, а також зниженню працездатності людини.
Таблиця 7 Санітарні норми мікроклімату
| Період року | Категорія робіт | Температура, 0С | Відносна вологість, % | Швидкість руху, м/с | ||||||
| Оптимальна | Допустима | Оптимальна | Допус-тима на робочих місцях постій-них і непостійних, не більш | Оптимальна | Допу-стима на робо-чих місцях постійних і непостійних | |||||
| Верхня межа | Нижня межа | |||||||||
| На робочих місцях | ||||||||||
| Постійних | Непостійних | Постійних | Непостійних | |||||||
| Холод-ний | Середньої важкості ІІ-б | 17-19 | 21 | 23 | 15 | 13 | 40-60 | 75 | 0,2 | Не більше 0 |
| Теплий | Середньої важкості ІІ-б | 20-22 | 27 | 29 | 16 | 15 | 40-60 | 70 (при250С) | 0,3 | 0,2-0,5 |
Для боротьби із шумом і вібрацією передбачені наступні технічні заходи:
- всі насосні агрегати й силове встаткування встановлені на фундаментах окремо від будівельних конструкцій;
- між насосом і фундаментом передбачені віброізолятори;
- вентилятори встановлені на віброізолюючих пружинах;
-патрубки що всмоктують і напірні патрубки вентиляторів відділені від вентиляційних труб м`якими вставками;
Індивідуальний захист
Працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із забрудненням, з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на роботах, виконуваних в особливих температурних умовах, видаються безкоштовно сертифікований спеціальний одяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту, передбачені типовими галузевими нормами. Видача працівникам спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту по обумовлених нормах проводиться за рахунок засобів працедавця.
Застосування засобів індивідуального захисту працівників забезпечує:
- зниження рівня шкідливих чинників до величини, встановленої діючими санітарними нормами, затвердженими в установленому порядку;
- захист від дії небезпечних або шкідливих виробничих чинників, супутніх прийнятій технології і умовам роботи;
- захист від дії небезпечних або шкідливих виробничих чинників, що виникають при порушенні технологічного процесу.
Вказані вимоги, включені в інструкції з експлуатації і виробництва робіт затверджувані керівником організації.
Обслуговування агрегатів і устаткування з елементами, що обертаються, проводиться робочими, одягненими в спецодяг, жінки працюють в комбінезонах або брюках.
Спецодяг обслуговуючого персоналу, що контактує із стічною рідиною або сміттям, перуть і дезінфікують кожного тижня.
Для проведення робіт на ВНС обслуговуючий персонал отримує такий спецодяг:
- костюм бавовняний;
- рукавиці бавовняні;
- черевики кирзові;
- рукавички гумові;
- взуття спеціальне;
- куртка ватна.
Черговий комплект: рукавички діелектричні -2 пари.
Додатково видаються : чоботи гумові чергові – по 1 парі, плащ прогумлений черговий – по 1 шт.
Для захисту від шуму використовуються заглушки, протиповітряні навушники, маски або тампони зі стерилізованої вати.
5. Організації і планування роботи водопровідного господарства
Планування структури і організація керування системою водопостачання
Структура керування системою водопостачання визначається обсягами водопостачання і приймається структура керування, де на чан стоїть начальник. Будується ця структура на принципах лінійно-функціональної підпорядкованості різних підрозділів.
Основним призначенням водопровідного господарства являється надійне та безперебійне забезпечення населення міста якісною, питною водою, яка відповідає вимогам нормативних документів. Система розподілу води це частина процесу системи водопостачання, основним елементом якої є насосна станція другого підйому та водопровідна мережа міста. Якість питної води в Україні визначається ДСТУ «Вода питна» 2874-82 та Державними санітарними правилами і нормами «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання»
Розглянемо окремо насосну станцію другого підйому як структуру підприємства. Організаційна структура насосної станції другого підйому визначається сукупністю необхідних підрозділів які забезпечують роботу підприємства, що пов'язані між собою і виконують різні функції.
Для визначення необхідної структури керування системою водопостачання за [1] визначається необхідний якісний та кількісний склад робочих в залежності від продуктивності ділянок системи водопостачання.
Продуктивність насосної станції другого підйому:
Q н.с II п = 897,11 л/с=3229,59 м3/добу
Норматив чисельності робочих, в залежності від продуктивності ділянок системи водопостачання приводиться в табл.. 8
Таблиця 8. Якісний та чисельний нормативний склад робочих системи водопостачання робочих
| Вид споруд | Професія | Нормативна чисельність, чол./добу |
| Насосні станції | Машиніст насосних установок | 5,0 |
|
Водопровідна мережа | Слюсар аварійно-відновлювальних робіт | 7,0 |
| Обхідник водопровідної мережі | 7,0 | |
| Допоміжні ділянки Водопровідного господарства | Газоелектрозварювальник | 3,0 |
| Електромонтер по ремонту устаткування | 4,0 | |
| Слюсар | 6,0 | |
| Електромонтер по Обслуговуванню устаткування | 3,0 |
Обрана структура керування системою водопостачання представляється на рис 7., згідно якої основним керівником являється начальник водопровідної системи, якому підпорядковані начальник аварійної ділянки, начальник ділянки експлуатації, ділянки насосних станцій та ділянки очисних споруд. Основним керівником виробничої системи являється майстер, який відповідає за виконання виробничої програми, координує діяльність робочих та регулює хід виробничого процесу.
Планування виробничих зв’язків насосної станції другого підйому
Електроенергією підприємство забезпечується із міста від централізованої системи через заводську понижуючу підстанцію. Фінансові операції: розрахунки з поставщиками обладнання та запасних частин, виплата заробітної плати робітникам підприємства здійснюється централізовано через КП «Водоканал», яке в свою чергу має рахунок в «Металург-банк» Схема виробничих зв’язків системи водопостачання приводиться на рис. 8.
Планування організації виробничого процесу
Виробничі процесі водопостачання тісно пов’язані з життєдіяльністю населення міста. Тому при плануванні виробничого процесу насосної станції передбачається цілодобова робота. Також для ефективної роботи обладнання передбачаються поточні ремонти та огляди , які виконуються за складеним річним графіком. Графік виконання ремонтних робіт наводиться в табл.9
Для скорочення часу ремонтів передбачається вести одночасний ремонт різних видів обладнання, застосовувати технологічний і робочий графік ремонту обладнання, також передбачається для зменшення трудомісткості ремонтів застосовувати вузловий і агрегатний способи заміни деталей, механізацію ремонтних робіт, виконання максимально можливого об’єму робіт до зупинки агрегату на ремонт. Розрахунок річного фонду часу роботи водопровідної системи наводиться в табл. 10
Рисунок 7 – Структура керування системою насосної станції другого підйом
5.4 Планування чисельності працівників
Планування чисельності основних та допоміжних робочих
Вихідними матеріалами для розрахунку чисельності робітників є дані про продуктивність водопровідних споруд та протяжність водопровідних мереж, яка приймається за [1].
Облікова чисельність визначається:
Чоб = Чшт * Коб,
де Ч шт. - штатна чисельність робочих з підміною на вихідні дні, чол.,за табл.11;
Коб - обліковий коефіцієнт, приймається за табл.12
Чоб= 47*1,104= 79 чол.
Таблиця 9. Річний графік поточних ремонтів основного обладнання
| № з\п | Обладнання | Місяці | Кіл-ть днів | ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | Рем. | Ном.ч | ||
| 1 | Насос Д1600-90 | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 6 | 359 | ||||||
| 2 | РЧВ | Х | Х | Х | Х | 4 | 361 | ||||||||
| 3 | Водонапірна башта | Х | Х | 2 | 363 | ||||||||||
| 4 | Трубопроводи | Х | Х | 2 | 363 | ||||||||||
Рис. 8.Схема виробничих зв’язків системи водопостачання
Необхідна чисельність робочих приводиться у табл.11
| 1
| Професія | Розряд | Режим роботи | Потреба в робочих, чол. | ||||||||
| На 1 обладнання | Нормативна, чол./добу | Явочна, чол./зм | штатна | облікова | ||||||||
|
| 1 | 2 | 3 |
| ||||||||
| Основне виробництво | ||||||||||||
| 1 | Машиніст насосних установок | 4 | безперервний а, CD а. а> с CO ю | 1 | 5 | 1 | 2 | 1 | 7 | |||
| Допоміжне виробництво | ||||||||||||
| 1 | Слюсар аварійно-відновлювальних робіт | 5 | безперервний
|
| 7 | 3 | 3 | 1 | 9 | |||
| 2 | Обхідник водопровідної мережі | 3 |
| 7 | 3 | 3 | 1 | 9 | ||||
| 3 | Газоелектрозварювань-ник | 4 |
| 3 | 1 | 1 | 1 | 5 | ||||
| 4 | Електромонтер по ремонту устаткування | 4 |
| 4 | 2 | 1 | 1 | 6 | ||||
| 5 | Слюсар | 5 |
| 5 | 2 | 2 | 1 | 6 | ||||
| 6 | Електромонтер по обслуг-ню устаткування | 4 |
| 3 | 1 | 1 | 1 | 5 | ||||
| Разом |
| 34 | 13 | 13 | 7 | 47 | 43 | |||||
Таблиця 12. Баланс часу роботи одного робочого за рік
| Найменування | Безперервне виробництво 8 - годинна зміна, 4-бригадний графік |
| 1. Число календарних днів | 365 |
| 2. Число вихідних та святкових, днів | 365/4 = 91,25 |
| 3. Номінальний фонд робочого часу, днів | 365-91,25 = 273,75 |
| 4. Тарифна відпустка, дні | 24 |
| 5. Втрати часу в зв'язку з виконанням державних обов'язків | 2 |
| 6. Фактичний час роботи, днів | 273,75 - (24+2) =247,75 |
| 7. Обліковий коефіцієнт | 273,75/247,75=1,104 |
Планування чисельності керівного складу
Чисельність спеціалістів залежить від обсягів виробництва, чисельності робітників та загальної чисельності працюючих на виробництві.
Прийнята чисельність керівного складу наводиться в табл.13
Дата: 2019-12-22, просмотров: 438.
