Визначаються наступні витрати води для міста і промислового підприємства:
- на господарсько-питні потреби міста та пожежогасіння;
- на полив вулиць и зелених насаджень;
- на господарсько-питні потреби, технологічні потреби і на прийняття душу на двох промислових підприємствах;
Витрата води на господарсько-питні потреби, полив вулиць і зелених насаджень визначають окремо для кожного району.
Середньодобова витрата води для кожного району, м3/доб.:
Qсут.і = Ni*qi/1000,(2.1)
де qi – питоме водоспоживання на 1-го мешканця, л/доб. ,приймається по [1] в залежності від благоустрою району.
q1 = 230 л/доб,
q2 = 160 л/доб,
q3 = 350 л/доб.
Ni-розрахункова кількість мешканців і-го району, чол. Оскільки витрата господарського – питної води не є постійною і змінюється впродовж року, при проектуванні необхідно визначити розрахункові витрати води для окремих районів в добу найбільшого і найменшого водоспоживання:
де Ксут.макс.і, Ксут.мін..і – відповідно максимальний і мінімальний коефіцієнти добової нерівномірності водоспоживання відповідного району міста згідно [1] приймаємо для всіх районів (kcут.макс. =1,2. Ксут.мін. = 0,9)
Розрахунок по визначенню добових витрат зведений у табл.2.2.
Таблиця 2.2- Добові витрати води на господарсько–питні потреби міста
Добова витрата на поливку вулиць і зелених насаджень визначається по [1], по витраті води з розрахунку на 1-ого мешканця, який приймаємо л/доб.люд. Із загальної витрати води на поливку 40% використовують двірники, 60% - поливальні машини. Розрахунок водоспоживання на поливку вулиць і зелених насаджень зводиться в табл. 2.3
Таблиця 2.3 – Добові витрати води на поливку вулиць та зелених насаджень
Витрата води на промислових підприємствах складається з витрат на господарсько-питні потреби робітників, прийняття душу й виробничі потреби підприємства. Витрата води на господарсько-питні потреби робітників, зайнятих на підприємстві, визначають для кожної зміни, виходячи з кількості працюючої й питомої витрати на один працівника.
На першому підприємстві в гарячих цехах працює 50%робітників, а 50% у холодних.На другому підприємстві в гарячих цехах працює 20%,а холодних-80% робітників. Розрахунки по визначенню витрат на господарсько-питні потреби робітників, зайнятих на підприємстві, представлені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Добові витрати на господарсько-питні потреби робітників
Витрата води на користування душем на промисловому підприємстві визначається за формулою:
Q=0,5*SNi/ni,(2.4)
де 0,5 – годинна витрата води на 1-ну душову сітку, м3; згідно [2]
Ni – кількість робітників в цехах з і-тою санітарною характеристикою виробничого процесу;
ni – розрахункова кількість людей на 1-ну душову сітку для і-той санітарною характеристикою виробничого процесу;
Розрахунки по визначенню витрат води на використання душу на промпідприємствах представлені в табл.2. 5
Таблиця 2.5 – Витрата води на користування душем на промислових пыдприэмствах
Витрати води на виробничі потреби на першому підприємстві Q I = 8000 м3/доб на другому підприємстві Q II= 4000 м3/доб.
Розрахункова витрата на пожежогасіння і кількість одночасних пожеж для житлової забудови прийнято за [1, табл.5] : 35 л/с на одну зовнішню пожежу і 5 л/с на одну внутрішню пожежу при 2-х одночасних пожежах в місті. Розрахункова витрата на пожежогасіння промислових підприємств прийнята15 л/с, що відповідає I, II ступені вогнестійкості споруди промислового підприємства при пожежній небезпечності виробництва на ньому відповідаючих категорії А,Б.
Розрахункова витрата води на пожежогасіння в місті :
Q пож. =2*(40+5)+0,5*15=97,5 л/с. (2.5)
При розрахунковій тривалості гасіння пожежі, яка дорівнює 3 години, об’єм води на потреби пожежогасіння:
W п = 3*3600* Q пож. /1000, (2.6)
W п = 3*3600* 97,5. /1000=1053 м3.
Режим водоспоживання міста
Для визначення режиму водоспоживання води на господарсько-питні потреби кожного району міста визначаємо максимальний коефіцієнт годинної нерівномірності:
, (2.7)
де amax – коефіцієнт, який враховує ступінь благоустрою будівель,режим роботи підприємств та інші місцеві умови. приймається за [1]
amax = 1,2 amax 1 = 1,3 amax 2 =1,4
bmax – коефіцієнт, який враховує чисельність населення в районі приймається за [1]
bmax= 1,184bmax 1 = 1,175 bmax 2 =1,151
Розрахунки представлені в табл. 2.6.
Таблиця 2.6 – Розрахунок коефіцієнтів нерівномірності.
Район | aimax | bimax | Kimax. |
I | 1,2 | 1,184 | 1,65 |
II | 1,3 | 1,175 | 1,4 |
III | 1,4 | 1,151 | 1,5 |
Режим витрати води на полив – рівномірний протягом годин доби, при цьому полив силами двірників планується протягом 4 годин зранку і ввечері, а полив машинами – протягом двох змін - 16 годин. Годинна витрата води на полив визначається за формулою:
Qг.пол.=Qдоб.пол./Тпол (2.8)
де Qдоб.пол – витрата води на полив (силами двірників або машинами), год;
Тпол – тривалість поливу, год.
Для господарсько-питного водоспоживання на виробництві коефіцієнти годинної нерівномірності приймається: для гарячих цехах – 2,5, для холодних – 3.
Вода на використання душу витрачається в необхідній кількості по закінченню відповідної зміни.
Режим витрати води на виробничі потреби приймається рівномірнім на час роботи підприємства.
Всі розрахунки зводяться в табл.2.7.
Дата: 2019-12-22, просмотров: 397.