(лекції – 50, практичні заняття – 150, СРС – 55)

Змістові модулі:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб ендокринної системи (74/2,47)

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи кровообігу (117/3,9)

3. Загальні питання внутрішньої медицини (26/0,87)

4. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб крові та кровотворних органів (38/1,27)

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів внутрішньої медицини. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття (орієнтовна тривалість 5 годин) проводять на клінічних базах кафедри. Методика організації клінічних практичних занять з внутрішньої медицина передбачає необхідність:

- зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару;

- оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

- сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

-

Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного модуля надати студенту докладний план його роботи в клініці та забезпечити організацію його реалізації. Цей план повинен включати:

- методи дослідження, які має засвоїти студент (або ознайомитись);

- алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;

- кількість пацієнтів для курації, яку має здійснювати студент протягом циклу;

- доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях.

Курація пацієнта передбачає:

1) з’ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;

2) проведення фізікального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;

3) аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження хворого;

4) формулювання діагнозу хворого;

5) призначення лікування;

6) визначення заходів первинної та вторинної профілактики;

7) доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагноз, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику, оцінку прогнозу та працездатності;

На практичних заняттях студентам рекомендується вести щоденники, у які вносити короткі відомості про хворих, обстеженихпід час практичного заняття, фіксувати формулювання діагнозу, план обстеження хворого та призначене лікування.

СРС та індивідуальна робота студентів складає 30% у навчальному плані. Вона містить:

- опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять,

- роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у лабораторіях та відділеннях (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній патології у позааудиторний час

- засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно переліку)

- індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті, тощо)

- робота в комп`ютерному класі по підготовці до Кроку-2.

Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.

Кафедри внутрішньої медицини мають право здійснювати перерозподіл навчальних годин усередині змістових модулів в межах програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але повинні виконати у цілому обсяг вимог дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямом підготовки та навчальним планом.

Орієнтовний структурний план з дисципліни “Внутрішня медицина”

за спеціальностями:

7.110104"Лікувальна справа"

7.110104 “Педіатрія”

7.110105 “Медико-профілактична справа”

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.; аудиторне навантаження – 70%, СРС – 30%