Одеський національний медичний університет
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Одеський національний медичний університет

 

 

Затверджую

Проректор з науково-педагогічної роботи

Професор Ю.І.Бажора

„ ” ___________ 2010 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

З внутрішньої медицини

Спеціальність 7.110104"Лікувальна справа"

7.110104 “Педіатрія”

7.110105 “Медико-профілактична справа”

Факультет медичний

Кафедра внутрішньої медицини № 1 з курсом серцево-судинної патології

Нормативні дані

Структура навчальної дисципліни Курс Семестр Кількість годин, з них  
Всього (годин/ кредитів) Аудиторних СРС Підсумковий модульний контроль
Лекцій Практичних занять
Модуль 1 IV 7-8 255 / 8,5 7-8

Робочу програму склали: зав. кафедрою - д.мед.н., Карпенко Ю.І.

завуч кафедри - доц. Павловська К.М.

на підставі тимчасової програми з внутрішньої медицини, Київ, 2008 р.

 

 

Програму обговорено на методичному засіданні кафедри 31 серпня 2010 р., пр. 1

Завідувач кафедри д.мед.н. Карпенко Ю.І.

 

Програму ухвалено на засіданні предметної циклової методичної комісії з терапевтичних дисциплін « « 2010 р. Протокол №

 

Голова предметної циклової методичної комісії проф. Юрлов В.М.

 

Програму перезатверджено на засіданні Центральної координаційно-методичній Ради університету 11 листопада 2010 р. Протокол № 2.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з внутрішньої медицини для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей "Лікувальна справа" 7.110104, "Педіатрія" 7.110104, "Медико-профілактична справа" 7.110105 напряму підготовки 1101 "Медицина" у відповідності з діючими нормативними документами.

Згідно навчального плану підготовка лікарів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» вивчення навчальної дисципліни «Внутрішня медицина» здійснюється на IV-V-VI курсах (7-8; 9-10; 11-12 семестрах). Навчання за вищевказаними спеціальностями здійснюється впродовж 6 років, з них перші 5 років – за єдиним навчальним планом (загально-лікарська підготовка), а на 6 курсі має місце профілізація відповідно до напряму підготовки.

 

Програма складена на підставі наступних нормативних документів:

- освітньо-кваліфікаційних характеристика (ОКХ) та освітньо-професійних програмам (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України № 239 від 16.04.03 р. “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 - Медицина”;

- рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України № 152 від 24.03.2004 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України № 492 від 12.10.2004 р. “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказу МОЗ України № 148 від 31.01.03 р. “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

- наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 р. «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»

- наказу МОЗ України № 414 від 2007 р. «Про зміни до наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 р. »

Внутрішня медицина як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується безпосередньо на вивченні студентами пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики інших клінічних дисциплін (педіатрії, загальної хірургії), а також інших базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, біоорганічної та біологічної хімії, гістології, цитології та ембріології, анатомії людини, патоморфології, фізіології та патофізіології, мікробіології, вірусології та імунології, радіології) й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає фундамент для засвоєння студентами знань з профільних клінічних професійно-практичних дисциплін.

в) формує уміння застосовувати знання з патології внутрішніх органів у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини;

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ № МОЗ України від 2007 р. ), дисципліна «внутрішня медицина» (33 кредити за спеціальністю “Лікувальна справа”, 24 кредити - за спеціальністю “Педіатрія” та “Медико-профілактична справа”) вивчається студентами на IV-V-VІ курсах.

На IV курсі для вивчення дисципліни виділено Модуль 1 - 255 год. (8,5 кредитів), у тому числі 50 годин лекцій, 150 годин практичних занять та 55 годин - самостійна робота студентів (СРС).

Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія,кардіологія, загальні питання, гематологія)

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Основи внутрішньої медицини

(ендокринологія, кардіологія, загальні питання, гематологія)

Всього годин: 255 /8,5 кредитів (лекції – 50, практичні заняття – 150, СРС – 55)

Кінцеві цілі модуля

Студенти повинні:

· Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів з області ендокринології, кардіології, загальних питань, гематології.

· Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з області ендокринології, кардіології, загальних питань, гематології.

· Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з області ендокринології, кардіології, загальних питань, гематології.

· Продемонструвати здібність проводити медичний огляд та фізикальне обстеження відповідно ведучим скаргам пацієнта та історії захворювання.

· Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.

· Скласти та обґрунтувати список з 20 показань для направлення пацієнта у відділення невідкладної допомоги або прямої госпіталізації.

· Написати направлення на госпіталізацію по 10 найбільш частим медичним проблемам з ендокринології, кардіології, загальних питань, гематології.

· Написати 10 виписок зі стаціонару.

· Продемонструвати здібність оцінки стану здоров’я дорослих та застосування відповідних рекомендацій по профілактиці.

· Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаційних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в клиніці внутрішньої медицини.

· Показати здібність обґрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби.

· Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні пацієнтів.

 

 

Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже лікуються) з наступними захворюваннями:

· Кардіоваскулярні хвороби (артеріальна гіпертензія, ІХС, вади серця, кардіоміопатії, аритмії, гостра та хронічна серцева недостатність) - 10

· Ендокринологія (цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, захворювання наднирників, ожиріння) - 5

· Превентивне лікування та підтримка здоров’я – 4

· Лікування геріатричних пацієнтів – 2

· Гематологія (анемія, лейкози) – 2

 

Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні не менше, ніж 2/3 госпіталізованих пацієнтів. Якщо немає можливості отримати доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють учбову історію хвороби з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії визначається асистентом/доцентом (завучем кафедри) на основі щотижневого перегляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях.

Щоденні звіти щодо прийому/огляду пацієнтів студентами зберігаються та щотижнево надаються асистенту/доценту для контролю необхідного числа оглядів пацієнтів та відображення набору пацієнтів з найчастішими внутрішніми захворюваннями без зайвої повторюємості.

Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять. Асистенти слідкують за тим, щоби кожен студент отримав необхідну компетенцію в слідуючих областях: фізікальне обстеження та розпитування хворого, усна доповідь, заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення).

Окрім того, асистенти слідкують за активністю студентів для того, щоби бути впевненими в тому, що ті опанували практичними навичками.

 

Класифікація гіпоталамо-гіпофізарних захворювань. Акромегалія. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика та диференційна діагностика. Лікування. Хвороба Іценка-Кушинга. Етіологія і патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика та диференційна діагностика. Лікування. Синдром гіперпролактинемії. Класифікація. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика, диференційна діагностика. Лікування. Гіпопітуітаризм. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і диференційна діагностика. Лікування. Нецукровий діабет. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика та диференційна діагностика. Лікування. Причини низько- та високорослості. Гіпопітуітаризм з переважною соматотропною недостатністю (гіпофізарний нанізм). Класифікація. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і диференційна діагностика. Лікування. Гіпофізарний гігантизм. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і диференційна діагностика. Лікування. Ожиріння. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Ожиріння у дітей та підлітків.

Статеві залози у чоловіків та жінок. Гормони. Природжені порушення статевого диференціювання. Агенезія гонад. Синдром Шерешевського-Тернера. Синдром гермафродитизму. Крипторхізм. Синдром моно- та анорхізму. Синдром Клайнфельтера. Порушення статевого розвитку у хлопчиків та дівчаток. Клімакс у жінок та чоловіків.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ФОРМИ КОНТРОЛЮ

Оцінювання –це один із завершальних етапів навчальної діяльності та визначення успішності навчання. Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок.

Поточну навчальну діяльність студентів контролюють на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Застосовуються такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тестовий контроль, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок, зокрема - уміння правильно проводити курацію хворого, призначати та трактувати результати лабораторного та інструментального обстеження, обґрунтовувати діагноз на підставі аналізу клінічних та допоміжних методів обстеження.

При оцінюванні засвоєння теми студенту виставляються оцінка за 4-бальною (традиційною) шкалою з використанням прийнятих у ВНЗ та затверджених цикловою медичною комісією критеріїв оцінювання. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Оцінка „відмінно”виставляється, якщо студент знає зміст заняття та лекційний матеріал в повному обсязі, даючи вичерпні відповіді та викладаючи матеріал без помилок та неточностей, вільно вирішує задачі та виконує практичні навички різного ступеня складності.

Оцінка „добре” виставляється, якщо студент знає зміст заняття та лекційний матеріал майже в повному обсязі, даючи правильні, але не вичерпні відповіді на запитання. Без значних помилок вирішує задачі та виконує практичні навички .

Оцінка „задовільно” виставляється, якщо студент знає зміст заняття та лекційний матеріал не в повному обсязі. Викладає матеріал не систематично, але правильно відповідає на уточнюючи запитання. З помилками вирішує задачі та виконує практичні навички.

Оцінка „незадовільно” виставляється, якщо студент не володіє змістом заняття та лекційного матеріалу, зі значними помилками вирішує задачі й виконує практичні навички.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за поточну навчальну діяльність – 116 балів (31 занять х 4) + 4 бали за індивідуальну роботу = 120 балів.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Одеський національний медичний університет

 

 

Затверджую

Дата: 2016-10-02, просмотров: 162.