1. Конституція України.- К.,1996.

2. Семейный кодекс Украины.- Х.: ООО «Одиссей», 2002.- 112 с. (или «Голос Украины», 2002, №38).

3.Постановление Кабинета Министров Украины «О порядке заключения брачного контракта» от 16.06.1993 г.

4.Правознавство. Навч. посібник./за ред. академіка АПрН України В.В.Копєйчикова.-3-вид.- К.: Юрінком Інтер, 2001.-640 с

Семінарське заняття 8

2 Тема : Кримінальне право України.

Мета заняття : Визначити поняття, предмет та систему кримінального права України.Визначити поняття, ознаки та форми кримінальної відповідальності. З'ясувати юридичні підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

Визначити й охарактеризувати поняття злочину. Дати вичерпну відповідь про обставини, що виключають суспільну небезпеку або протиправність діяння.

Вміти чітко визначати поняття покарання, його ознаки, цілі та види. Усвідомити обставини звільнення від покарання.

Визначити поняття правосуддя, його основні ознаки, принципи та завдання. Усвідомити основні завдання та функції Конституційного суду України. Дати характеристику діяльності нотаріату, прокуратури, адвокатури, міліції, Служби безпеки України.(завдання, функції).

План

1. Кримінальне право : поняття, предмет.

2.Кримінальна відповідальність: поняття, ознаки, форми. Звільнення від кримінальної відповідальності.

3. Злочин. Обставини, що виключають суспільну небезпеку або протиправність діяння.

4.Покарання. Звільнення від покарання.

5. Правоохоронна діяльність в Україні: поняття, характеристика.

6.Правосуддя в Україні: ознаки, принципи, завдання. Конституційний суд України.

7.Нотаріат.Прокуратура.Адвокатура в Україні.

9. Міліція. Служба безпеки в Україні.

Поняття "кримінальне право" прийнято розглядати у двох його значеннях:

1) позитивне (об'єктивне) кримінальне право як галузь законодавства, що знаходить свій вияв у цілісному і єдиному законодавчому акті — Кримінальному кодексі України (Кодекс прийнято 5.04.2001.)

2) кримінальне право як галузь юридичної науки про вітчизняний чинний кримінальний закон і судову практику його застосування, про його історію і теорію.

Поняття кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність — це різновид юридичної відповідальності.

Кримінальній відповідальності та покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння.

Це законодавче положення дає підстави розглядати кримінальну відповідальність як кримінально-правовий вид юридичної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності.(ст.ст.44-49 КК).

Звільнення відбувається:

- у зв’язку з дійовим каяттям (ст..45)

- з примиренням винного з потерпілим (ст..46)

- з передачею особи на поруки (ст..47)

- із зміною обстановки (ст..48)

- із закінченням строків давності (ст..49)

Злочин.

Новим Кримінальним кодексом України у визначенні поняття злочину вказано на три його ознаки:

а) суспільну небезпеку;

б) забороненість кримінальним законом;

в) винність.

Згідно Кримінального Кодексу України 2001 р. злочини поділяються на 4 групи:

· невеликої тяжкості або такі, що не становлять великої суспільної небезпеки;

· середньої тяжкості або менш тяжкі;

· тяжкі;

· особливо тяжкі..

В основу такого поділу покладено ступінь суспільної небезпечності (ступінь тяжкості) злочину.

Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння

Критеріємвіднесення тих чи інших діянь до обставин, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння, слід визнати правомірність дій при їх вчиненні, оскільки за наявності вказаних обставин завжди відсутня протиправність діяння, а в більшості випадків відсутня і його суспільна небезпечність.

Кримінальним кодексом України до обставин, що виключають злочинність діяння, віднесенонеобхідну оборону, уявну оборону, крайню необхідність, затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння, пов”язане з ризиком, виконання спец. завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації .

Покарання

Його місце в системі заходів кримінально-правового впливу зумовлене тим, що

а) покарання — це захід кримінально-правового впливу, що застосовується в межах кримінальної відповідальності особи;

б) покарання є основною формою кримінальної відповідальності особи;

в)покарання за своїм змістом є (має бути) найбільш суворою формою кримінальної відповідальності.

Отже, згідно ч.1. ст.50 КК“Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого”.

Водночас не можуть бути цілями покарання спричинення фізичних страждань засудженому чи приниження його людської гідності.

Види покарань (ст.51 КК):

Позбавлення волі. Штраф. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Громадські роботи. Виправні роботи. Службові обмеження для військовослужбовців. Конфіскація майна. Арешт. Обмеження волі. Тримання в дисциплінарному батальоні військовослужбовців. Позбавлення волі на певний строк. Довічне позбавлення волі .

Звільнення від покарання