Джерела адміністративного права.
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Джерела адміністративного права це зовнішні форми відображення адміністративно-правових норм, закріплені в Конституції України, законодавчих актах, урядових постановах, рішеннях державних адміністрацій та інших нормативних актах державних органів.

З огляду на численність джерел адміністративного права доцільно розділити їх на такі види:

1.Конституція України.

2.Адміністративно-правові норми.

3.Постанови Верховної Ради України, які охоплюють адміністративно-правові норми організаційного характеру.

4.Укази й розпорядження Президента України у сфері державного управління.

 

 

5. Нормативні постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, а також затверджені ним положення, статути, правила, інструкції та інші кодифіковані акти.

6.Нормативні постанови прийнято Кабінетом Міністрів України спільно з профспілковими організаціями.

7. Джерелами адміністративного права в міжгалузевому й галузевому масштабах виступають нормативні акти, що їх приймають міністерства, державні комітети і служби України.

8.Нормативні накази керівників міністерств, державнихкомітетів і служб.

До цієї групи слід віднести положення, правила та інші акти, затверджені керівниками згаданих інституцій.

9. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань та організацій (чи акти їхніх колективних органів). Дії норм зазначених актів обмежено конкретним формуванням.

10. Джерелами адміністративного права можуть бути також нормативні актипредставницьких і виконавських органів місцевого самоврядування (на приклад, рішення районної ради народних депутатів, що передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю в недозволеному місці).

11. Акти органів громадських організацій, якщо вони затверджені чи санкціоновані державними органами і містять правила, що регулюють будь-які аспекти адміністративного управління (скажімо, положення про ради громадськості мікрорайону).

Отож,джерелом адміністративного права виступає нормативний акт органу державної влади або управління, який криє в собі адміністративно-правові норми, що регулюють державно управлінську діяльність.

Державні службовці. Законом “Про державну службу”(1993) встановлено сім категорій посад державних службовців, яким відповідають 15 рангів.

Присвоєнний ранг зберігається за державним службовцем у випадках, коли він перейшов на посаду нижчої категорії, або залишив державну службу, а потім повернувся до неї. Позбавлення рангів допускається тільки за вироком суду.

Державне управління одна з головних форм діяльності держави, особливий вид соціального управління в суспільстві.

Державному управлінню притаманні всі основні риси, які характеризують суспільне управління. Це, насамперед, свідоме, цілеспрямоване здійснення впливу на всі сфери суспільства в інтересах людей. У широкому значенні це — діяльність усіх видів державних органів: законодавчих, судових, контрольно-наглядових, виконавчо-розпорядчих з організації суспільного життя.

Форми державного управління. Прийнято розрізняти чотири форми управлінської діяльності:

· видання нормативних актв управління;

· видання індивідуальних (ненормативних, адміністративних) актів управління;

· проведення організаційних заходів;

· здійснення матеріально-технічних заходів.

Функції державного управління:

1. Загальні;

2. Спеціальні;

3. Допоміжні функції.

 

? Питання для самопідготовки:

 

1. Чи встановлює чинне законодавство, зокрема "Закон про державну службу" (1993 р.), обмеження при прийомі на державну службу?

2. Назвіть функцію державного управління, яка забезпечує взаємозв'язок і ефективність всіх інших функцій.

3. Чи може здійснюватись виконавча влада у неправовій формі?

4.В чому полягає відмінність між нормативними і ненормативними актами управління?

5. Чи є проведення організаційних заходів формою управлінської діяльності?

 

@ Тематика рефератів

1.Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність.

2.Адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

3. Адміністративна відповідальність державних службовців в Україні.

4. Державні службовці і корупція в Україні.

 

Нормативні акти :

 

1. Конституція України (Основний закон).-К.,1996.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. //Відом. Верх .Ради Української РСР.1984. Додаток до № 51. (зі змінами і доповненнями станом на 1 червня 1997 р.).

3. Закон України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 р.// Відомості ВР України.-1993.-№9.

4. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р.// Відом. Верх. Ради України.1997.№ 24.

5. Указ Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 р., №1572/99.// Урядовий кур'єр.-1999,17 груд.

6. Указ Президента України "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні" від 22 липня 1998 р.// Офіційний вісник України.-1999, №21.

7. Указ Президента України "Про зміни у структурі державних органів виконавчої влади"// Офіційний вісник України,1999,№ 50.

8. Указ Президента України "Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України" від 12.03.1996 р.// Урядовий кур'єр,1996,№ 58- 59.

9. Закон України "Про державну службу"// Відом. Верх. Ради України.1993. №52.

10. Гражданский кодекс Украины.- Х.: ООО «Одиссей», 2003.-160 с.

 

ã Ватуля Ю.О., 2013

 

Література:

1. Бобир В.І., Демський С.Є., Колодій А.М. Правознавство: Навч. посібник/ за ред. В.В.Копєйчикова.- К.: Юрінком Інтер,1998.

2.Буткевич В.Г. Соотношения внутригосударственного и международного права.-К.,1981.

3. Гражданское право в вопросах и ответах / под ред.Е.О. Харитонова..-Х.: "Одиссей",2001.

4. Загальна теорія держави і права. Навч. посібник./за ред.академіка АПрН України В.В.Копєйчикова.-К.: Юрінком Інтер,1998.

5. Зивс С.Л. Источники права. -М.,1981.

6.Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні.-К.:Ін Юре,1977.

7. Колодій А.М.,Олійник А.Ю. Основи держави і права.К.,1997.

8. Котюк І.М. Основи права. К.,1997.

9. Малахов И.П. Основы уголовного права. Общая часть. Раздел 1.Основания уголовной ответственности. Уч. пособие.- К.:МАУП, 2000.

10. Міхайленко О.Р. Основи держави і права (Правознавство).-К.,1995.

11. Молдован А.М. Судоустрій в Україні.К.,1997.

12. Москаленко Д.В. Основи права. Харків, Дельта, 1998.

13. Настюк М.І. Правознавство.Львів,1995.

14. Осика М.І. Основи права. Підручник. Львів, "Світ", 1998.

15.Правознавство. Навч. посібник./за ред. академіка АПрН України В.В.Копєйчикова.-3-вид.- К.: Юрінком Інтер, 2001.

16.Проблемы теории государственного права.Учебник /под ред.С.С.Алексеева.-М.,1987.

17. Роговський Ю.Д. Основи права. К., МАУП, 1997.

18. Хрестоматія з правознавства. К.: Юрінком,1996.

 

 

Семінарське заняття 6

2 Тема : Цивільне право України.

Мета заняття: Визначити поняття і види норм цивільного права, його принципи та функції.

З'ясувати поняття цивільного правовідношення. Розкрити зміст таких понять як власність, авторське право, угода, успадкування.

План

 

1. Поняття та види норм цивільного права. Види і функції цивільного права.

2.Цивільні правовідносини.

3. Право власності. Право інтелектуальної власності.

4. Договір. Успадкування : поняття і види.

5 Успадкування в Україні.

 

Норма цивільного права — це правило поведінки приватних осіб у сфері цивільного обороту, встановлене їх угодою, актом законодавства або таке, що витікає з положень натурального права.

Джерелами приватного (цивільного) права визнаються: договори, акти цивільного законодавства, звичаї (правила ділового обороту, правила соціального співжиття і т.ін.).

Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому.

Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно - правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин: майнові відносини; особисті немайнові відносини.

На регулювання й розвиток цивільно-правових відносин спрямовані: Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р., Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р., Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р. та ін.

Серед інших нормативних актів, які містять цивільно-правові норми, є укази Президента України (наприклад, Указ Президента України "Про тимчасове Положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні" від 18.09.1992 р.), постанови й розпорядження Уряду України (постанова Кабінету Міністрів України "Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва" від 18.11. 1994 р.), а також положення, інструкції, накази та інші відомчі нормативні акти, які стосуються майнових та особистих немайнових відносин, що приймаються міністерствами й відомствами України.

Центральне місце в системі цивільного законодавства належить Цивільному кодексу України, прийнятому Верховною Радою України 16 січня 2003 року і введеному в дію з 1 січня 2004 р.

Цивільний кодекс України є однією з форм кодифікації цивільного законодавства і являє собою єдиний законодавчий акт, у якому систематизовано цивільно-правові норми. Він складається з шести книг. Всього в Кодексі 90 глав, які об’єднують 1308 статей.

Функції цивільного права.

До основних функцій цивільного права відносять:

· регулятивну ;

· охоронну;

· компенсаційну;

· превентивно-виховну.

Дата: 2016-10-02, просмотров: 166.