Хлориди містяться у більшості природних вод. Їх високий вміст вказує на забруднення побутовими або промисловими стоками. Висока концентрація хлорид-іонів у воді погіршує смак напоїв.

Визначення вмісту хлорид-іонів грунтується на їх властивості утворювати з іонами срібла у нейтральному або лужному середовищі практично нерозчинний у воді білий осад і полягає у титруванні хлорид-·іонів розчином AgNO₃ у присутності·ндикатора - хромата калія.

Без розведення аналізують воду з вмістом хлорид-іонів 10-100 мг/ дм³ На перебіг аналізу негативно впливають ортофосфати (>25 мг/ дм³) та іони заліза (>10 мг/ дм³), мутність води, наявн·ість у ній забарвлених речовин, сульфід-і· сульфат-іонів. Бромід- і·йодид-і·они взаємодіють з нітратом срібла аналогічно, однак характерний для них вміст у природн·й воді·і не вносить суттєвої похибки у результати аналізу.

Прилади і реактиви: конічні колби; піпетки на 50, 25, 10, 5 і 1 см³; мірний циліндр; індикаторний папірець; 0.05 н. розчин AgNO₃; 1 н. розчин NaOH; 1 н. розчин H₂SO₄; 5%-й розчин K₂CrO₄.

Порядок виконання роботи

У конічну колбу відбирають піпеткою 100 см³ води (при необхідності додають 1 н. розчин NaOH або 1 н. розчин Н₂SO₄ до pH 6-10) і вносять 1 см³ 5%-о розчину K₂CrO₄. Пробу титрують при безперервному пермішуванн· 0.05 н. розчином AgNO₃ до зміни лимонно-жовтого забарвлення на оранжеве. Титрування доцільно вести у присутності іншої перетитрованої проби.

Вміст хлорид-іонів (у мг-екв/дм³) розраховують за формулою

С_Cl^- = V₁ · N₁ · 1000 / V, (25)

де V₁ - об'єм розчину AgNO₃, витрачений на титрування, см³;

N₁ - нормальність розчину AgNO₃, г-екв/ дм³;

Vі- об'єм досліджуваної води, взятої на аналіз, см³.

При розведенні досліджуваної води дистильованою аналогічно виконують контрольний дослід, а від величини V₁ віднімають поправку на вміст хлорид-іонів в об'ємі дистильованої води, доданої до досліджуваної.

Визначення вмісту сульфат-іонів

Висока концентрація сульфат-іонів у воді вказує на її забруднення промисловими викидами та негативно впливає на смак води.

Визначення вмісту сульфат-іонів грунтується на їх властивості·осаджуватися хлоридом барію. Надлишок іонів барію визначають комплексонометрично, а кількість прореагованого хлориду барію перераховують на вміст сульфат-іонів.

Прилади і реактиви: водяна баня; термостійкі конічні колби; пі·петки на 50 і 5 см³; градуйована піпетка на 1 см³; 0.1 н. розчин трилону Б; 0.1 н. розчин HCl; 0.1 н. розчин NaOH; 10%-й розчин ВаСl₂; аміачний буферний розчин; 0.5%-й розчин хромогену чорного; 0.1%-й розчин метилового червоного.

Порядок виконання роботи

У термостійку конічну колбу відбирають піпеткою 50 см³ досліджуваної води, додають 1-2 краплини розчину метилового червоного і підкислюють воду 0.1 н. розчином HCl до появи яскраво-червоного забарвлення. Одержаний розчин кип'ятять 3-5 хв. До киплячого розчину з бюретки додають точно 2 см³ 10%-го розчину ВаCl₂, що містить іони магнію, присутність яких необхідна для чіткішого визначення точки еквівалентності, кип'ятять 10-15 с і охолоджують 10-15 хв. Частина іонів барію витрачається на зв'язування сульфат-іонів.

Через 10-15 хв реакційну суміш нейтралізують 0.1 н. розчином NaOH, до появи жовтого забарвлення, додають до неї 5 см³ аміачного буферного розчину, 7-8 краплин розчину хромогену чорного і титрують надлишок іонів барію 0.1 н. розчином трилону Б (V₃) до появи синього або зелено-синього забарвлення.

Окремо визначають об'єм трилону Б (V₁), витрачений на титрування 2 см³ 10%-го розчину ВаСl₂. Для цього в іншу колбу в·дбирають піпеткою 50 см³ дистильованої води, і додають з бюретки 2 см³ 10%-го розчину ВаСl₂, 5 см³ амічно-буферного розчину, 7-8 краплин хромогену чорного і титрують сум·ш 0.1 н. розчином трилону Б.

Об'єм розчину трилону Б (V₂), витрачений на зв'язування іонів кальцію і магнію в аналізованій пробі розраховують за результатами комплексонометричного аналізу їх вмісту з врахуванням взятого об'єму проби (50 см³).

Вміст сульфат-іонів (у мг-екв/дм3) розраховують за формулою

С_SO4(^2-₎ = (V₁ + V₂ - V₃) · N · 1000 / V, (26)

де N- нормальність розчину трилону Б, мг-екв/дм³;

V -об'єм досліджуваної води, взятий на аналіз, см³.

Розрахунок вмсту іонів-натрію і калію

Основна частина мінеральних солей, розчинених у природних водах належить до сильних електролітів і повністю дисоційована на іони. Тому сума еквівалентів катіонів завжди дорівнює сумі еквівалентів аніонів. Деякі розходження можливі лише за рахунок неточності виконання аналіз·в або неврахування всіх іонів.

За рівністю суми катіонів і аніонів у досліджуваній воді розраховують вміст іонів калію і натрію, аналітичне визначення яких є трудомістким. Для розрахунку використовують результати аналізів, виражені у мг-екв/дм³:

С_К⁺_,Na⁺ = (C_НСО3^-+C_Сl^-+C_SO4^2-) - (C_Ca²⁺+C_Mg²⁺) (27)

У перерахунку на натрій ця кількість (у мг/л) становить

Х_Na(+) = С_К+,Na+ ·23 (28)

де 23- еквівалентна маса натрію, г/г-екв.

За результатами аналізів складають таблицю катіоно-аніонного складу мінеральних домішок води (табл.15).

Таблиця 15

Катіоно-аніонний склад мінеральних домі шок води