Проба Легаля на ацетон.

Принцип методу. Ацетон і ацетооцтова кислота з нітропрусидом натрію в лужному середовищі утворюють продукти реакції забарвлені в червоний колір. При додаванні крижаної оцтової кислоти утворюється комплексна сіль вишнево-червоного кольору.

Хід роботи. У дві пробірки наливають по 0,5 мл сечі: в першу - здорової людини (контроль), в другу - хворого на цукровий діабет. В обидві пробірки додають по 0,5 мл розчину їдкого натрію і по 5-7 крапель нітропрусиду натрію. Спостерігають за появою червоного забарвлення в другій пробірці (сеча хворого). Підкислюють розчин декількома краплями концентрованої оцтової кислоти. Червоне забарвлення набуває вишневого відтінку. Реакція Легаля малоспецифічна. Креатинін сечі при взаємодії з нітропрусидом натрію утворює аналогічне забарвлення, але в такому разі при додаванні концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється у вишневий колір.

5. Якісне визначення жовчних пігментів (проба Розіна).

Принцип роботи. Під дією йоду білірубін сечі окислюється в білівердин.

Хід роботи. В пробірку наливають 4-5 мл сечі і обережно по стінках пробірки нашаровують розчин йоду. Поява на межі рідин зеленого кільця свідчить про наявність білірубіну.

6. Якісне визначення кров'яних пігментів (бензидинова проба).

Бензидинова проба на гем гемоглобіну.

Принцип методу. Гемоглобін складається з 4-ох субодиниць, кожна з яких містить білок глобін і простетичну групу - гем, який надає крові червоного забарвлення. Виявлення гемінової групи грунтується на її здатності окислювати бензидин за допомогою перекису водню, утворюючи сполуку синього кольору, що поступово може переходоти в червоний. Ця дуже чутлива реакція використовується для виявлення навіть мінімальних кількостей крові в біологічних рідинах і широко застосовується в клінічній та судовій медицині.

Хід роботи. В пробірку вміщують 5 крапель 1% розчину крові, 5 крапель розчину бензидину, 2-3 краплі пероксиду водню і спостерігають за появою синього забарвлення.

7.Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга).

Принцип методу. Фенілпіровиноградна кислота утворює з іонами трьохвалентного заліза комплексну сполуку, забарвлену в синьо-зелений колір.

Хід роботи. До 2 мл свіжовідфільтрованої сечі наливають 8-10 крапель 10 % розчину FeCl_3. При наявності в сечі фенілпіровиноградної кислоти через 30 - 60 секунд з'являється синьо-зелене забарвлення, яке поступово блідне і вицвітає через 5 - 30 хвилин в залежності від концентрації фенілпіровиноградної кислоти в сечі.

Цю пробу можна робити на фільтрувальному папері і на дитячій пеленці: смужку фільтрувального паперу змочують сечею, висушують на повітрі і наносять краплю 10% розчину хлорного заліза. Позитивна проба дає синьо-зелене забарвлення. Аналогічну пробу проробляють з сухою або мокрою пеленкою.

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Заняття № 27(23)

Тема: Загальний аналіз сечі.

Актуальність: Дослідження біохімічного складу біологічних рідин, зокрема сечі, має важливе значення для діагностики і корекції патологічних станів.

Навчальні цілі

Знати: Біохімічний склад сечі за умов норми та порушення його при захворюваннях різних органів.

Вміти: визначати фізико-хімічні властивості і біохімічні компоненти сечі та інтерпретувати одержані результати.

Самостійна позааудиторна робота

І. В зошитах для протоколів:

1. Дайте тлумачення понять: „поліурія”, „олігурія”, „анурія”, „гіперстенурія”, „гіпостенурія”,

„ ізостенурія”, „аміноацидурія”.

2. Охарактеризуйте аналіз сечі при наступних захворюваннях: цукровий діабет, нецукровий діабет, ревматизмі, ураженні паренхіми печінки, діареї, м'язовій дистрофії, нефритах.

ІІ. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу: контрольна робота „Загальний аналіз сечі”.

Контрольні питання

1. Фізико-хімічні властивості сечі за умов норми та при патології.

2. Біохімічний склад сечі за умов норми та при патології.

3. Методи досліджень фізико-хімічних властивостей і біохімічного складу сечі.

4. Клініко-діагностичне значення загального аналізу сечі.

Самостійна аудиторна робота

Кожен студент самостійно проводить аналіз сечі і оформляє протокол за схемою:

Загальний аналіз сечі№ :

І. Фізико-хімічні властивості:

1. колір-
2. прозорість-
3. реакція сечі –

(визначають за допомогою лакмусового паперу).

ІІ. Визначення наявності білку, цукру, кетонових тіл, кров'яних пігментів, жовчних пігментів, фенілпіровиноградної кислоти (див. попередній протокол).

1. Визначення білка (з сульфосаліциловою кислотою).

Результат -

1. Визначення глюкози (реакції Тромера, Фелінга).

Результат –

1. Визначення кетонових тіл (проба Легаля).

Результат –

1. Кількісне визначення глюкози (за методом Альтгаузена).

Результат –

5. Визначення жовчних пігментів (проба Розіна).

Результат –

6. Визначення кров'яних пігментів (бензидинова проба).

Результат -

7. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга).

Результат-

Висновок

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

4.Скляров О.Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 28(24)