Рідина, при витіканні з отвору в розпилювачі під тиском, взаємодіє з навколишнім середовищем. В результаті цього робочий потік, створюваний розпилюючим пристроєм, формується із повітря та великої кількості дрібних краплинок рідкого розчину робочої рідини, які перебувають у ньому. Після виходу з розпилювача потік є аналогічним до вільно затопленої струмини: він рівномірно розширюється по мірі віддалення від вихідного отвору, оскільки в нього проникають частинки оточуючого повітря, а швидкість зменшується в певній залежності від відстані; чітко виділяються дві ділянки - початкова та основна.

В початковій ділянці струмини біля виходу з розпилювача швидкість ядра потоку буде постійною та найбільшою: вона визначається тиском в середині розпилюю чого пристрою. На основній ділянці швидкість падає. В напрямку від осі струмини до її границь швидкість також падає, і на границі струмини дорівнює нулю. Епюри швидкостей мають аналогічний характер в різних січеннях труби.

В розпилювачах різних типів різний і боковий кут розширення струмини. Цей кут для кожного струменя є постійним, його значення визначається ступенем турбулентності. В даному випадку для розрахунків приймаємо значення цього кута 50°. Від величини цього кута залежить висота розташування штанги обприскувача над оброблюваним матеріалом. Схема роботи розпилюючи органів наведена на рис. 3.4. Оптимальне обприскування та розподілення робочої рідини по поверхні оброблюваного матеріалу буде забезпечуватись тоді, коли крайні частинки розпиленої рідини від одного розпилювача будуть знаходитись в площині рослин, в точці проекції розпилювача на цю площину. Тобто буде забезпечуватись подвійне перекриття. Саме цей варіант і наведений на рис. 3.4.

Рис 3.3. Схема вільно затопленої струмини

1 – полюс струмини, 2 – ядро потоку, 3 – перехідне січення; I та II - початкова та основна ділянки струмини відповідно; d – діаметр вихідного отвору розпилювача.

Висота H, розташування штанги обчислюється за формулою:

, м (3.13)

де: - відстань між двома сусідніми розпилювачами на штанзі, м.

м.

Отже для найкращого покриття оброблюваних рослин робочим розчином слід встановити штангу на висоті 1,07 м над рівнем тої площини, в якій зосереджена найбільша кількість зеленої маси при обприскуванні пестицидами або над ґрунтом – при внесенні рідких мінеральних добрив.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д. Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т. Д. Іщенко та ін.; За ред. Д. Г. Войтюка. – К.: Вища освіта, 2004. – 544 с.

2. Комаристов В. Е. Сельскохозяйственные машины / В. Е. Комаристов, Н. Ф. Дунай. – К.: Вища шк. Главное изд-во, 1987. – 486 с.

3. Летошнев М. Н. Сельскохозяйственные машины. Теория, расчет, проектирование и испытание. – Л.: Гос. изд-во сельхоз. лит-ры, 1955. – 764.

4. Прокопенко С. Ф. Малообемные обпрыскивание с.-х. культур / С. Ф. Прокопенко, В. В. Ченцов – М.: Агропромиздат, 1989. – 61с.

5. Листопад Г. Е. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины / Г. Е. Листопад, Г. К. Демидов, Б. Д. Зонов. – М. : Агропромиздат, 1986. – 688 с.

6. Шамав Г. П. Справочник по машинам для борьбы с вредителями и болезнями с.-х. культур / Г. П. Шамав, П. Г. Хмелев – М.: Колос, 1967. – 144 с.

7. Босой Е. С. Теория, конструкция и расчет сельскохозяйственных машин / Е. С. Босой, О. В. Верняев, И. И. Смирнов – М. : Машиностроение, 1978. – 568 с.

8. Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем. – М. : Наука, 1978. – 356 с.

9. Горячкин В. П. Собрание сочинений в трех томах. Т. 2 – М. : Колос, 1968. – 459 с.

10. Заїка П. М. Теорія сільськогосподарських машин: навч. посібник // Т. 1 : Машини для захисту рослин від шкідників і хвороб, ч. 4. – Х. : ОКО, 2002. – 272 с.

11. Кленин Н. И. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины / Н. И. Кленин, В. А. Сакун – М. : Колос, 1987. – 486 с.

12. Сільськогосподарські машини. Основи теорії та розрахунку: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.М. Барановський, В.М. Булгаков та ін. – К.: Вища освіта, 2005. – 464 с.

13. Турбин Б. Г. Сельскохозяйственные машины. Теория и технологический расчет / Б. Г. Турбин, А. Б. Лурье, С. М. Григорьев – Л. : Машиностроение, 1967. – 583 с.

14. Хайлис Г.А. Основы теории и расчета сельскохозяйственных машин. – К. : Изд-во УСХА, 1992. – 235 с.

Д О Д А Т К И

Додаток А

Варіанти індивідуального завдання

*Примітка: К₀ - питомий опір грунту;

К – питомий опір с.-г. машини (знаряддя);

Q – норма внесення технологічного матеріалу;

В_р – робоча ширина захвату;

U – урожайність.

Додаток Б

Зразок оформлення титульного аркуша до курсової роботи

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ та продовольства УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ національний АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет Кафедра

механіки та сільськогосподарських
енергетики машин

К У Р С О В А Р О Б О Т А