Факультет Кафедра
Механіки та сільськогосподарських
Енергетики машин
Сільськогосподарські та меліоративні машини
(Розрахунковий курс)
М Е Т О Д И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
Д О В И К О Н А Н Н Я К У Р С О В О Ї Р О Б О Т И
“Обґрунтування технологічних регулювань та розрахунок
технологічних, конструктивних і енергетичних показників
роботи сільськогосподарської машини (знаряддя)”
для студентів напряму підготовки 6.100102 “Процеси, машини та обладнання
агропромислового виробництва”
ЛЬВІВ 2014
Рекомендовано до друку
| |
Протокол № 8 від 13.03.2014р.
Укладачі: к.т.н., доцент О.М. Крупич,
асистент С.І. Левко.
Відповідальний за випуск: к.т.н., доцент Я.В. Семен.
Рецензент: к.т.н., доцент О.С. Миронюк
Видається в авторській редакції
ã Львівський національний аграрний університет, 2014
ЗМІСТ
| |
1. Організація курсового проектування..................................................... 5
2. Вибір завдання........................................................................................ 6
3. Структура курсової роботи.................................................................... 6
4. Характеристика змісту розділів розрахунково-пояснювальної записки 7
5. Рекомендації щодо оформлення і захисту курсової роботи................. 9
6.Приклад виконання курсової роботи (фрагмент).................................. 11
Бібліографічний список............................................................................... 45
Додаток А. Варіанти індивідуального завдання курсової роботи........... 46
Додаток Б. Зразок оформлення титульного аркуша до курсової роботи 50
Додаток В. Зразок оформлення завдання на курсову роботу.................. 51
Додаток Д. Зразок оформлення реферату................................................. 52
Додаток Е. Зразок оформлення аркушу 1 графічної частини ................. 53
Додаток Ж. Зразок оформлення аркушу 2 графічної частини................. 54
Додаток 3. Шкала оцінювання етапів виконання курсової роботи........... 55
МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота виконується з метою закріплення й систематизації отриманих знань під час вивчення дисципліни “ Сільськогосподарські та меліоративні машини” і загально-технічних дисциплін навчального плану, а також здобуття нових знань та вмінь з самостійного розв’язування інженерно-технологічних задач, наладці, регулювання й ефективного використання сільськогосподарської техніки в умовах сучасного землеробства.
Робота базується на сучасних технологіях виробництва сільськогосподарської продукції в галузі рослинництва. Вона передбачає аналіз вказаної за індивідуальним завданням технологічної операції та вибір конкретної наявних машини (знаряддя) для її виконання, обґрунтування діапазонів технологічних регулювань та технологічну наладку машини (знаряддя) до роботи; техніку безпеки під час роботи; розрахунок технологічних, кінематичних та енергетичних показників роботи с.-г. машини.
Передбачається проведення пошуку літературних та науково-методичних способів та засобів для виконання заданої операції, розрахунок технологічних, кінематичних та енергетичних показників роботи сільськогосподарської машини (знарядь).
ВИБІР ЗАВДАННЯ
Завдання для курсової роботи з предмета “Сільськогосподарські та меліоративні машини” підібрано таким чином, щоб студенти під час її виконання оперували більшою частиною знань і умінь, одержаних у процесі навчання. Саме тому курсова робота може виконуватися студентами за типовим чи індивідуальним завданням.
Типова тема має таке формулювання: “Обґрунтування технологічних регулювань та розрахунок технологічних, конструктивних і енергетичних показників роботи … (певної, визначеної завданням) сільськогосподарської машини (знаряддя)”.
Назву сільськогосподарської машини чи знаряддя для типової теми курсової роботи студент визначає за двома останніми цифрами номера залікової книжки (дод. А), а марку машини вибирає самостійно.
За достатньої мотивації необхідності заміни типової теми, студенту видається погоджене з керівником курсової роботи індивідуальне завдання з удосконалення робочих органів та розрахунку основних технологічних, конструктивних, енергетичних параметрів удосконаленої машини чи знаряддя і відповідно формується тема курсової роботи.
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота включає розрахунково-пояснювальну записку, обсягом 20 … 30 сторінок формату А4 (297 ´ 210) і два аркуші креслень формату А1 (594 ´ 841).
Розрахунково-пояснювальна записка курсової роботи формується у такій послідовності:
· титульна сторінка (дод. Б);
· завдання на курсову роботу (дод. В);
· реферат (дод. Д);
· зміст;
· вступ;
· обґрунтування (вибір) марки сільськогосподарської машини (знаряддя) – 1 … 3 стор.;
· обґрунтування діапазонів технологічних регулювань вибраної машини (знаряддя) – 5 … 10 стор.;
· розрахунок технологічних, кінематичних, енергетичних показників роботи машини (знаряддя) – 12 … 20 стор.;
· висновки;
· бібліографічний список;
· додатки (за наявності).
Два аркуші графічної частини містять зображення принципової схеми робочого процесу машини, схему технологічних регулювань робочих органів та графічну інтерпретацію розрахунків технологічних, кінематичних і енергетичних показників роботи машини (знаряддя).
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ
У додатки можна виносити комп’ютерні програми, схеми, малюнки, проміжні розрахунки, таблиці тощо. У тексті обов’язково робити посилання, що такий-то матеріал наведено у додатку А чи Б, які мають назву по суті наведеної у ньому інформації. Додатки нумеруються послідовно літерами української абетки, за винятком літер г, ґ, є, і, ї, й, о, ч, ь.
КУРСОВОЇ РОБОТИ
Оформлення курсової роботи здійснюється за вимогами Стандарту підприємства [13].
Текстова частина курсової роботи виконується на аркушах з одного боку, без виправлень. Текст друкується на друкарських машинках через два інтервали на папері стандартного формату або на комп’ютері з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з міжрядковим інтервалом 1,5, або пишеться акуратно від руки чорним, синім або фіолетовим чорнилом. Бланки титульного аркуша і завдання записки заповнюються стандартним креслярським шрифтом.
Текст необхідно розміщувати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве, верхнє і нижнє – не менше 20 мм; праве – не менше 10 мм.
Зміст тексту поділяється на розділи, підрозділи, пункти. Кожний розділ починається з нового аркуша, а підрозділи і пункти записуються з абзацу.
Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами. Вступ і висновки не нумеруються.
Сторінки текстової частини нумеруються арабськими цифрами. Номер ставиться у правому верхньому куті аркуша, без крапки в кінці. Перші п’ять сторінок не нумеруються (титульний аркуш, завдання, реферат, зміст та перша сторінка вступу), нумерація починається з шостої сторінки, на якій проставляють цифру 6.
Захист курсової роботи здійснюється в зазначений у завданні термін. За тиждень до вказаної дати студенти здають завершену роботу ведучому викладачу на рецензію і, у випадку позитивного відзиву та виправлення зауважень, захищають роботу.
Визначення втрат тиску
Будь-яка рідина, що рухається по трубопроводу зазнає тертя зі стінками оточуючого поверхні. Внаслідок цього тертя виникає сила, що протидіє її переміщенню. На подолання цієї сили необхідна додаткова затрата енергії. У випадку руху рідини по трубопроводу це викликає падіння початкового тиску. Крім вище перелічених обставин втрати тиску виникають ще й при наявності місцевих опорів у трубопроводі. Ці опори виникають внаслідок наявності різноманітних перешкод рухові рідини (різкі чи плавні повороти труби, зварні шви, крани, засувки, фільтруючі сітки і т. д. Тож при проектуванні будь-якої напірної системи необхідно враховувати втрати тиску адже вони можуть бути значно вищими за встановлені межі.
При розрахунку процесу обприскування гідравлічний розрахунок системи трубопроводів є обов’язковим через те, що якість розпилу робочого розчину залежить від величини тиску його на вході в розпилюючі органи. А оскільки підведення рідини до кожного розпилювача окремо є нераціональною витратою матеріалів і збільшення затрат енергії, то треба визначити оптимальний шлях зменшення провідних матеріалів, затрат та зайвої ваги агрегату.
Наступний етап розрахунку обприскувача полягає у виборі раціонального використання того тиску робочої рідини, що створюється насосом обприскувача та зменшення втрат при забезпеченні доброї якості розпилу.
Розглянемо перший випадок підведення розчину пестициду до штанги обприскувача та конструкції штанги. Штанга в вибраному вигляді являє собою суцільну трубу, на якій вмонтовані 36 розпилювачів (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Схема обприскувача для гідравлічного розрахунку.
1 – штанга; 2 – регулятор тиску; 3 – з’єднувальний трубопровід.
Загальна формула для визначення втрат тиску має вигляд:
, м, (3.5)
де: 
- втрати тиску по довжині, м,
- місцеві втрати тиску, м.
Витрати тиску по довжині трубопроводу:
, (3.6)
де 
- коефіцієнт гідравлічного тертя,
, (3.7)
причому:
, (3.8)
де 
- кінематична в’язкість води ( 
=0,0115 
10-4 м2/с)
l – довжина трубопроводу, на якому визначається втрата напору, м,
d – діаметр трубопроводу, м,
V – середня швидкість потоку ( визначається за вибраною витратою рідини з номограми 3.1), м/с.
; (3.9)
тоді:
м/с.
Число Рейнольда:
;
м, (128,3 кПа).
Витрати тиску від місцевих опорів:
, (3.10)
де 
- сумарний коефіцієнт місцевого опору,
, (3.11)
- коефіцієнт місцевого опору на всіх видів.
На розглядуваній ділянці існують такі опора з відповідними коефіцієнтами місцевого опору:
Вхід в трубу – 0,4;
Різке розширення потоку – 1;
Різке звуження потоку – 0,3;
Поворот потоку на 90° - 0,3;
Різке розширення потоку – 1.
Тоді витрата тиску на ділянці становитиме:
,
м, (39,5 кПа).
Витрата тиску на ділянці:
H=12,7+3,9=16,6 м,
Або 16,6 10,133=168,2 кПа.
Для зручності та швидкості ведення подальших розрахунків треба графічно відтворити залежність 
для тих діаметрів трубопроводів, що будуть використовуватись. Для цього проведено розрахунки за формулами (3.7) та (3.8). На основі цих розрахунків( аналогічно до вище наведеного прикладу) побудовано три графіки для діаметрів 3/4'; 1'; 1 1/4' рис 3.2.
Наступним етапом є визначення витрати тиску під час проходження рідини по штанзі. За формулою (3.9) визначаємо швидкість руху рідини враховуючи те, що хвилинна витрата при проходження кожного розпилювача падає рівно на таку величину, на яку працює розпилювач. Один розпилювач в вибраному випадку розраховується з виразу (3.4):
м3/с.
За вище наведеним прикладом знаходимо витрату тиску для ділянки штанги, що відповідає відстані між двома сусідніми розпилювачами. Потім визначається швидкість між двома наступними розпилювачами з врахуванням зменшення швидкості, адже частина розчину вилилась через один наконечник. Матимемо:
Швидкість потоку:
м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя отриманий з графіка – 0,02
Тоді:
м, (1,62 кПа),
Витрати тиску від місцевих опору який спричиняє місце приєднання розпилюючого наконечника до штанги:
м, (0,2 кПа).
Також необхідно врахувати втрати тиску при проходженні потоку безпосередньо в розпилювачі:
м/с,
м, (0,02 кПа).
Значення витрати тиску від місцевих опорів дуже мала і нею можна умовно знехтувати при подальших розрахунках. Настільки мале значення спричинене тим, що швидкість переміщення рідини теж є малою. таким чином загальні втрати тиску будуть рівними hl. Втрати тиску при проходженні рідини безпосередньо через комплектний розпилювач будуть ще мізернішими, адже швидкість там досить мала. Тому у всіх наступних розрахунках ці величини не беремо до уваги але слід пам’ятати, що вони є.
Для наступної умовної ділянки штанги(відрізок між сусідніми розпилювачами) аналогічно знаходимо втрати тиску аж до останнього наконечника. На основі отриманих даних будується залежність P=f(l). Причому падіння тиску до штанги відкладемо по осі тиску бо вони не залежать від довжини штанги. Таким чином видно, що значення падіння величини тиску від регулятора до останнього розпилюючого наконечника значно перевищує попередньо визначені межі коливання тиску, які обумовлені агротехнічними вимогами щодо відхилення норми розпилу робочої рідини. Висновок з цього чіткий - використання суцільної штанги з одностороннім підведенням робочої рідини є при всіх інших сталих умовах неможливим через надмірні відхилення у роботі розпилювача(нестабільність норми внесення, нерівномірність розпилу наконечниками і т. д.).
Розглянемо конструкцію розпилювача, що показана на рисунку 3.2 
Рис 3.2. Схема обприскувача з поділом штанги на дві рівних частини.
Порядок розрахунку вказують формули 3.5 – 3.11. втрати тиску у з’єднувальному трубопроводі довжиною 4 м. Розрахунок проводиться для однієї половини штанги, а для іншої він буде ідентичним.
Швидкість руху рідини:
м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя з графіка рис. 3.2 для швидкості 2,5 м/с та діаметру трубопроводу становить 0,022. Тоді:
м.
Витрати тиску від місцевих опорів:
,
м.
Витрата тиску на ділянці:
H=1,51+0,99=2,5 м, (25,33 кПа).
Аналогічно до вище наведеного прикладу знаходимо витрату тиску для ділянки штанги, що відповідає відстані між двома сусідніми розпилювачами. Потім визначається швидкість між двома наступними розпилювачами з врахуванням зменшення швидкості, адже частина розчину вилилась через один наконечник.
Швидкість потоку:
м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя отриманий з графіка – 0,023
Тоді:
м, (0,46 кПа),
Як вже попередньо було підтверджено, що при малій швидкості місцеві витрати тиску є настільки малими, що ними можне знехтувати, що й робимо. Таким чином між першим та другим розпилюючим наконечником тиск падає на 0,46 кПа. Наступні ділянки штангу прораховуємо таким же чином. Графік ,що зображає цю схему зображений на рис. 3.3 під номером 2. Як видно цей варіант задовольняє агротехнічні вимоги з невеликим запасом. Оскільки умови руху та проведення процесу не є постійними, то бажано було б забезпечити найменше відхилення від номінального значення.
Розглянемо та проведемо розрахунок технологічної схеми обприскувача, що зображена на рис. 3.1.3 і яка найбільш правдиво відображає дійсну схему обприскувача ОП-2000-2-08.
Рис. 3.3 Технологічна схема обприскувача:
1 – кінцеві секції штанги; 2 – проміжні секції; 3 – центральна секція; 4 – з’єднувальні трубопроводи; 5 – регулятор тиску.
Розглянемо спочатку кінцеву секцію та підведення до неї робочої рідини.
Порядок розрахунку є аналогічним до попередніх випадків і початок визначення втрат тиску слід виконувати із з’єднувального трубопроводу. Так швидкість руху рідини в ньому становитиме:
(3.12)
де n – кількість вмонтованих розпилювачів на штанзі.
м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя вибираємо з графіка, приведеного на рис. 3.2 для швидкості 1,26 м/с та діаметру трубопроводу 0,01905м становить 0,026. Тоді:
м, (6,69 кПа).
Витрати тиску від місцевих опорів:
,
м, (2,46 кПа).
Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:
м, (9,12 кПа).
Втрату тиску для ділянки кінцевої секції штанги, що відповідає відстані між двома сусідніми розпилювачами обчислюється за формулами 3.9 – 3.11. Між наступними двома наконечниками швидкість руху рідини зменшиться бо витрата рідини зменшилась на величину розпилу одного наконечника - 
м/с. Тож втрати тиску вже будуть визначатись за зменшеною швидкістю.
Швидкість потоку:
м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя отриманий з графіка – 0,0295.
Тоді:
м, (0,193 кПа),
Попередньо було підтверджено, що при малій швидкості місцеві витрати тиску є настільки малими, що ними можне знехтувати, що й робимо. Таким чином між першим та другим розпилюючим наконечником тиск падає на 0,193 кПа. Наступні ділянки штангу прораховуємо таким же чином. Графік, що зображає цю схему зображений на рис. 3.3 під номером 3.
На наступному етапі проробимо ті ж операції для ділянки штанги, яка відокремлена від інших, і підведення розчину пестицидів здійснюється від розподільника за допомогою з’єднувального трубопроводу.
Швидкість потоку за формулою (3.12)
м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя вибираємо з графіка, приведеного на рис. 3.2 для швидкості 1,68 м/с та діаметру трубопроводу 0,01905м становить 0,0245. Тоді:
м, (5,67 кПа).
Витрати тиску від місцевих опорів:
,
м, (4,36 кПа).
Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:
м, (10 кПа).
Втрату тиску для ділянки проміжної секції штанги, що відповідає відстані між двома сусідніми розпилювачами відповідно.
Швидкість потоку:
м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя отриманий з графіка – 0,0265,тому:
м, (0,2 кПа),
Таким же чином визначено втрати тиску при подальшому русі розчину по в штанзі.
Відповідно до конструкції проміжна секція штанги з’єднана з центральною перемичкою, що є гнучким рукавом довжиною 0,8 м. Тому необхідно додатково порахувати падіння тиску в ньому. Для цього знайдемо 
та 
:
Швидкість руху рідини в рукаві:
м/с.
Тоді можна знайти:
м, (0,2 кПа).
Витрати тиску від місцевих опорів:
,
м, (1 кПа).
Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:
м, (1,21 кПа).
Ця величина втрат тиску на графіку рис3.3 (3) буде мати вигляд похилої прямої, що сполучає 15-ий та 16-ий розпилювачі і має більший ухил ніж крива, що зображає втрати тиску по довжині в проміжній секції. Наступна частина кривої відображає падіння тиску під час проходження рідини центральною секцією штанги.
Від регулятора тиску відводиться ще й третя вітка штанги, яка включає з’єднувальний трубопровід, проміжну секцію, з’єднувальний рукав та кінцеву секцію. Визначені втрати тиску будуть такими.
Для з’єднувального трубопроводу:
м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя вибираємо з графіка, приведеного на рис. 3.2 для швидкості 1,26 м/с та діаметру трубопроводу 0,01905м становить 0,023. Тоді:
м, (11,1 кПа).
Витрати тиску від місцевих опорів:
,
м, (6,9 кПа).
Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:
м, (119,4 кПа).
Аналогічно до другого випадку, розглянутого вище визначаються втрати тиску на з’єднувальному рукаві між 27-м та 28-м розпилювачами. Довжина його така ж сама і становить 0,8 м.
Швидкість руху рідини в рукаві:
м/с.
Тоді можна знайти:
м, (0,07 кПа).
Витрати тиску від місцевих опорів:
,
м, (2,3 кПа).
Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:
м, (3,04 кПа).
Втрати тиску в кінцевій секції визначаються так само, як і в попередніх випадках. Результатами всіх розрахунків є графік, що зображений на рис 3.3 і є залежністю:
,
де 
- довжина штанги обприскувача, м;
- тиск рідини , причому вище розраховані втрати тиску 
мають одиниці виміру не м., а кПа.
Дана побудова чітко відображає вплив конструкції та технологічного виконання обприскувача на якість виконуваного процесу. Так у першому випадку зменшення тиску робочої рідини в комунікаціях та штанзі обприскувача значно перевищують допустимі межі, що визначені згідно агротехнічних вимог. Ці межі наведені в пункті 3.1 і становлять (371 – 453,6) кПа. Тому перше виконання технологічної схеми обприскувача є неможливим з огляду на неякісний розпил робочої рідини, нерівномірність, надмірні затрати енергії і т. д. Другий варіант є близький до граничного, тому слід звернути увагу на шляхи зменшення втрат тиску, а відповідно і енергії.
Третій приклад є найбільш досконалим і ефективним як з точки зору якості розпилу, втрат і інших технологічних показників, так і з точки зору конструктивного вирішення, адже дана конструкція дозволяє легко за допомогою двох лише гідро циліндрів, що монтуються на штанзі приводити її в транспортне положення.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д. Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т. Д. Іщенко та ін.; За ред. Д. Г. Войтюка. – К.: Вища освіта, 2004. – 544 с.
2. Комаристов В. Е. Сельскохозяйственные машины / В. Е. Комаристов, Н. Ф. Дунай. – К.: Вища шк. Главное изд-во, 1987. – 486 с.
3. Летошнев М. Н. Сельскохозяйственные машины. Теория, расчет, проектирование и испытание. – Л.: Гос. изд-во сельхоз. лит-ры, 1955. – 764.
4. Прокопенко С. Ф. Малообемные обпрыскивание с.-х. культур / С. Ф. Прокопенко, В. В. Ченцов – М.: Агропромиздат, 1989. – 61с.
5. Листопад Г. Е. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины / Г. Е. Листопад, Г. К. Демидов, Б. Д. Зонов. – М. : Агропромиздат, 1986. – 688 с.
6. Шамав Г. П. Справочник по машинам для борьбы с вредителями и болезнями с.-х. культур / Г. П. Шамав, П. Г. Хмелев – М.: Колос, 1967. – 144 с.
7. Босой Е. С. Теория, конструкция и расчет сельскохозяйственных машин / Е. С. Босой, О. В. Верняев, И. И. Смирнов – М. : Машиностроение, 1978. – 568 с.
8. Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем. – М. : Наука, 1978. – 356 с.
9. Горячкин В. П. Собрание сочинений в трех томах. Т. 2 – М. : Колос, 1968. – 459 с.
10. Заїка П. М. Теорія сільськогосподарських машин: навч. посібник // Т. 1 : Машини для захисту рослин від шкідників і хвороб, ч. 4. – Х. : ОКО, 2002. – 272 с.
11. Кленин Н. И. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины / Н. И. Кленин, В. А. Сакун – М. : Колос, 1987. – 486 с.
12. Сільськогосподарські машини. Основи теорії та розрахунку: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.М. Барановський, В.М. Булгаков та ін. – К.: Вища освіта, 2005. – 464 с.
13. Турбин Б. Г. Сельскохозяйственные машины. Теория и технологический расчет / Б. Г. Турбин, А. Б. Лурье, С. М. Григорьев – Л. : Машиностроение, 1967. – 583 с.
14. Хайлис Г.А. Основы теории и расчета сельскохозяйственных машин. – К. : Изд-во УСХА, 1992. – 235 с.
Д О Д А Т К И
Додаток А
Варіанти індивідуального завдання
| Варіант | Назва сільськогосподарської машини (знаряддя) | Технологічна операція | Сільськогосподарська культура | Площа під с.-г. культурою, га | Додаткові дані* | |
| Плуг начіпний | Оранка | Зернові | К0=50 кН/м2 | |||
| Картоплекопач елеваторний | Збирання | Картопля | К=4,5 кН/м | |||
| Машина для внесення органічних добрив | Внесення органічних добрив | Картопля | Q=30-60 т/га | |||
| Сівалка вузькорядна | Сівба | Зернові | Q=0,21 т/га | |||
| Жатка зернозбирального комбайна | Скошування зернових | Зернові | Вр=5 м | |||
| Граблі колісно-пальцеві | Ворушіння трави | Однорічні трави | U=6 т/га | |||
| Приставка до зернозбирального комбайна | Збирання кукурудзи | Кукурудза на зерно | U=8 т/га | |||
| Картоплекопач роторний | Збирання | Картопля | К=3,5 кН/м | |||
| Культиватор для суцільного обробітку ґрунту | Культивація | Зернові | К=1,4 кН/м | |||
| Льонобралка | Вибирання | Льон-довгунець | К=0,8 кН/м | |||
| Плуг причіпний | Оранка | Картопля | К0=50 кН/м2 | |||
| Борона дискова | Боронування | Зернові | К=2,2 кН/м | |||
| Обприскувач | Обприскування | Зернові | Q=350 л/га | |||
| Сівалка | Сівба | Кукурудза | Q=34 кг/га | |||
| Жатка зернозбирального комбайна (мотовило, похила камера) | Скошування зернових | Зернові | Вр=4,1 м | |||
| Граблі колісно-роторні | Згрібання трави у валки | Однорічні трави | U=7 т/га | |||
| Різальний апарат гичкозбиральної машини | Збирання гички | Цукрові буряки | U=16 т/га | |||
| Картоплекопач елеваторний | Збирання | Картопля | К=4,5 кН/м | |||
| Проста насіннєочисна машина | Очищення зерна | Зернові | U=3,6 т/га | |||
| Тросовий віброударний струшувач | Знімання плодів | Яблука | U=25 т/га | |||
| Плуг ярусний | Оранка | Цукрові буряки | К0=55 кН/м2 | |||
| Культиватор | Міжрядний обробіток | Картопля | К=1,9 кН/м | |||
| Сівалка | Сівба | Цукрові буряки | К=1,5 кН/м | |||
| Підбирач пальцевий зернозбирального комбайна | Підбирання валків | Гречка | U=2,5 т/га | |||
| Косарка з роторним різальним апаратом | Скошування трав | Багаторічні трави | U=30 т/га | |||
| Льонокомбайн | Вибирання льону-довгунцю | Льон-довгунець | К=3,5 кН/м | |||
| Дискові копачі коренезбиральної машини | Викопування коренеплодів | Цукрові буряки | К=6,5 кН/м | |||
| Продовження дод. А | ||||||
| Картоплекопач-валкоутворювач | Збирання | Картопля | К=4,0 кН/м | |||
| Косарка з сегментно-пальцевим різальним апаратом | Скошування трав | Однорічні Трави | U=18 т/га | |||
| Складна насіннєочисна машина | Очищення зерна | Зернові | U=5,0 т/га | |||
| Плуг оборотний | Оранка | Зернові | К0=50 кН/м2 | |||
| Фреза ґрунтообробна | Поверхневий обробіток | Льон-довгунець | U=18 т/га | |||
| Машина для внесення рідких органічних добрив | Внесення органічних добрив | Кукурудза | Q=400 л/га | |||
| Сівалка | Сівба | Овочі (огірки) | Q=3,5 кг/га | |||
| Підбирач транспортерний зернозбирального комбайна | Підбирання валків | Овес | U=3,0 т/га | |||
| Очистка зернозбирального комбайна | Сепарація | Зернові | U=4,0 т/га | |||
| Спеціальна насіннєочисна машина | Очищення зерна | Зернові | U=3,8 т/га | |||
| Підбирач трести | Підбирання трести | Льон-довгунець | U=20 ц/га | |||
| Картоплекопач елеваторний швидкісний | Збирання | Картопля | К=4,0 кН/м | |||
| Коренезбиральна машина зі шнековим очисником | Збирання коренеплодів | Цукрові буряки | U=40 т/га | |||
| Сівалка | Сівба | Льон-довгунець | Q=1,3 т/га | |||
| Культиватор | Суцільний обробіток | Цукрові буряки | К=1,1 кН/м | |||
| Машина з тарільчастим апаратом для внесення мінеральних добрив | Внесення мінеральних добрив | Льон-довгунець | Q=0,3 т/га | |||
| Плуг чизельний | Оранка | Цукрові буряки | К=8,0 кН/м | |||
| Молотарка зернозбирального комбайна | Обмолочування | Зернові | Q=6,0 т/га | |||
| Косарка-подрібнювач | Скошування з подрібненням | Кукурудза на силос | U=40 т/га | |||
| Коренезбиральна машина з лемешковими копачами | Викопування коренеплодів | Цукрові буряки | К=5,0 кН/м | |||
| Машина для знищення бадилля | Збирання бадилля | Картопля | U=1,2 т/га | |||
| Плуг дисковий | Оранка | Рис | К0=60 кН/м2 | |||
| Повітроочисна машина | Очищення зерна | Зернові | U=4,2 т/га | |||
| Комбінований агрегат | Поверхневий обробіток | Кукурудза | Вр=3,6 м | |||
| Культиватор | Міжрядний обробіток | Цукрові буряки | К=1,5 кН/м | |||
| Машина з відцентровим однодисковим апаратом для внесення мінеральних добрив | Внесення мінеральних добрив | Зернові | Q=0,3 т/га | |||
| Сівалка | Сівба | Льон-довгунець | Q=0,15 т/га | |||
| Продовження дод. А | ||||||
| Культиватор-рослинопідживлювач | Міжрідний обробіток | Кукурудза | К=1,7 кН/м | |||
| Косарка-плющарка | Скошування трав з плющенням | Бобові трави | U=3,2 т/га | |||
| Сівалка вузькорядна | Сівба | Зернові | Q=0,20 т/га | |||
| Комбінований агрегат | Передпосівний обробіток | Цукрові буряки | Вр=2,7 м | |||
| Льонобралка | Вибирання льону | Льон-довгунець | К=1,1 кН/м | |||
| Картоплезбиральний комбайн | Збирання картоплі | Картоплі | К=10,5 кН/м | |||
| Машина для внесення органічних добрив | Внесення добрив | Картопля | Q=0,4-0,6 т/га | |||
| Культиватор | Міжрядний обробіток | Кукурудза | К=1,5 кН/м | |||
| Машина з відцентровим дво-дисковим апаратом для внесення мінеральних добрив | Внесення мінеральних добрив | Льон-довгунець | Q=0,40 т/га | |||
| Картоплесаджалка з ложечково-дисковим садильним апаратом | Садіння | Картопля | К=4,0 кН/м | |||
| Соломотряс зернозбирального комбайна | Сепарація | Зернові | U=4,0 т/га | |||
| Прес-підбирач рулонний | Підбирання з пресуванням | Однорічні трави | U=15 т/га | |||
| Елеватори гичкозбиральної машини | Внутрішньомашинне транспортування гички | Цукрові буряки | U=1,8 т/га | |||
| Тросовий струшувач плодів | Збирання плодів | Яблука | U=15 т/га | |||
| Картоплезбиральний комбайн (підкопувачі, елеватори) | Збирання | Картопля | К=9,0 кН/м | |||
| Сівалка бурякова | Сівба | Цукрові буряки | К=1,3 кН/м | |||
| Плуг напівначіпний | Оранка | Кукурудза | К0=60 кН/м2 | |||
| Проріджувач сходів | Прорідження | Цукрові буряки | К=2,3 кН/м | |||
| Маши< Дата: 2016-10-02, просмотров: 211. 
Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
|