Технології обприскування ґрунтуються на застосуванні різних способів обприскування і виборі режиму роботи машини залежно від конкретних умов виконуваних обробок.

Дистанційне обприскування передбачає внесення розпиленої рідини на об’єкти повітряним потоком, створюваним вентилятором та енергією попутного вітру. Застосовують його переважно для боротьби зі шкідниками та хворобами садових насаджень, виноградників, хмільників, шкілки і садильного матеріалу, маточників, колосових та пасльонових культур.

Штангове обприскування забезпечує рівномірний розподіл робочої рідини на оброблювані об’єкти за мінімального здування її вітром і широко застосовується в усіх зонах країни. Вносити гербіциди рекомендується тільки штанговими обприскувачами.

Стрічкове обприскування застосовується під час обробітку просапних культур, коли отрутохімікати вносять лише в зону рядка і захисну зону, а міжряддя обробляють лише механічними засобами.

Дискретне обприскування застосовують у молодих садах, коли спеціальний пристрій реагує на крону дерева і вмикає подачу рідини.

Стрічкове і дискретне обприскування належить до перспективних технологій, оскільки дають змогу скорочувати в 2 – 4 рази порівняно із суцільним обприскуванням витрату отрутохімікатів.

Для реалізації технологій обприскування комплекс машин охоплює технічні засоби для приготування робочих розчинів, транспортування їх на об’єкти обробок та обприскування.

Спосіб обприскування залежить від об’єкта (шкідників, хвороб, бур’янів), препарату, що застосовується, норми витрати, агротехнічних термінів обробітку, стану оброблюваної культури, затрат праці і засобів, наявності машин для основних та допоміжних операцій. Розрізняють декілька способів обприскування.

Наземне обприскування застосовують при внесенні гербіцидів, обприскування невеликих полів, а також в тих випадках, коли є небезпека знесення рідини, що розпилюється. Наземне обприскування безпечне для оточуючого середовища, має меншу собівартість робіт, його можна суміщати з іншими сільськогосподарськими операціями.

Авіаційне обприскування дозволяє проводити обприскування в стиснуті терміни при високій вологості ґрунту, в фазу колосіння зернових культур і в інших випадках, коли застосування наземних тракторних агрегатів неможливе.

Штангове наземне обприскування вирізняється найбільшою рівномірністю розподілення препарату по ширині захвату (коефіцієнт варіації до 30%) і мінімальним зносом розпалюваної рідини. Його застосовують при обприскуванні всіма видами пестицидів. Проте його продуктивність в порівнянні з іншими способами значно нижча.

Дистанційне обприскування застосовують при обробітку інсектофунгіцидами. Воно передбачає внесення препарату по ширині захоплювання машин повітряним потоком вентилятора і вітром. До переваг цього способу обприскування можна віднести велику ширину захоплювання, високу продуктивність, хорошу маневреність машини, до недоліків – високу нерівномірність розподілення препарату по ширині захоплювання.

За кількістю витрати робочої рідини та її властивостей процес обприскування поділяється на повнооб'ємне, малооб'ємне та ультрамалооб'ємне.

Повнооб´ємне обприскування з витратою робочої рідини на зернових культурах до 2000л/га рекомендується при використанні змочуючи порошків препаратів з великими нормами витрати, а також при грубокраплинному обприскуванні при швидкості вітру 3..5м/с. Воно потребує доволі великих затрат на приготування та транспортування.

Малооб´ємне обприскування-найбільш поширений спосіб обробки авіаційними та наземними дистанційними обприскувачами. Витрата рідини такими обприскувачами становить від 15 до 50 л/га.

Ультрамалооб´ємне обприскування з витратою спеціальних препаратів УМО до 5 л/га дозволяє досягнути високої продуктивності машин і скорочення допоміжних операцій. Однак через складності застосовуваної апаратури цей спосіб знаходиться на стадії впровадження. Норми витрати робочої рідини, як правило, тісно пов’язані із ступенем її подрібнення.

За розміром часток розпиленого матеріалу обприскування буває:

-дрібнокраплинне обприскування з розміром частинок від 50 до 150мкм забезпечує високу технічну ефективність тому, що в даному випадку досягається максимальний ступінь покриття і хороше проникнення краплин в середину листкової поверхні, на нижню сторону листка і т. д. Недоліком такого методу є високе знесення розпиленої рідини вітром.

Дрібнокраплинне обприскування не можна проводити в спекотну пору року через швидке випаровування рідини і при висхідних потоках повітря.

-середньокраплинне обприскування з розміром частинок від 150 до 300 мкм –найбільш застосовуваний спосіб, який забезпечує високу ефективність при роботі.

-грубокраплинне обприскування з діаметром частинок більше 300 мкм рекомендується при внесенні ґрунтових препаратів. В цьому випадку не потрібно високого ступеня покриття, а знесення капель мінімальне. Але при обприскування рослин інсектицидами і, особливо, фунгіцидами через скочування краплин з поверхні листка і недостатньому ступеню покриття, особливо нижніх листків, цей спосіб не забезпечує належної ефективності.

За масштабами проведення операції є:

Суцільне обприскування посівів. Воно передбачує обробку всього поля без врахування розподілення шкідників і бур’янів на його поверхні. При цьому витрачається максимальна кількість препарату.

Локальне обприскування проводять при наявності локального розміщення шкідників, наприклад шкідливої черепашки вздовж лісопосадки. В цьому випадку обробляють певну частину поля, тобто проводять крайові обробітки. При міжрядних обробітках на кукурудзі пестициди вносять лише в рядок посіву і виконують стрічкове обприскування.

Даний спосіб за рахунок значного зниження витрати препаратів дозволяє досягнути високого ефекту.

Обприскування-це один з найважливіших видів хімічного захисту рослин, суть якого полягає в тому, що на оброблювані рослини або ділянки рівномірно наноситься робоча рідина в тонко розпиленому вигляді. Сисні комахи і спори хвороб рослин знищуються безпосередньо від контактної дії на них розпилених частинок отрутохімікату. Комахи-гризуни знищуються, поїдаючи обприснуті рослини.

Широке застосування в сільському господарстві при проведенні обробки польових культур пестицидами має метод дрібно-краплинного мало-об’ємного обприскування концентрованими емульсіями або розчинами.

Перевага малооб´ємного обприскування полягає в значному (два-чотири раз) зменшенні норми витрати рідини порівняно з звичайним обприскуванням. При цьому для забезпечення такої ж токсичної дії необхідно, щоб концентрація розчину була у стільки ж разів більшою, а кількість краплин залишалась однаковою при менших розмірах.

Малооб´ємне обприскування має безсумнівні переваги перед звичайним завдяки значному підвищенні продуктивності машин, скороченню кількості зупинок для заправки обприскувачів рідиною. Проте не завжди можливе використання цього методу.

Обприскування проводять обприскувачами.

Робочий процес обприскування складається з двох фаз:

1) подрібнення струменя рідини до зданого ступеня дисперсності ;

2) транспортування розпиленого отрутохімікату до об’єкта і розподілення його на поверхні об’єкта обробки;

За призначенням обприскувачі поділяються на спеціальні та універсальні

За способом приведення в дію і переміщення під час роботи обприскувачі поділяються на ручні, кінні, кінно-моторні, тракторні, автомобільні, авіаційні. Тракторні обприскувачі бувають причіпні, навісні та напівнавісні.

Залежно від типу розпилюю чого пристрою, що є головним при визначенні типу обприскувача , тракторні обприскувачі поділяються на гідравлічні, вентиляторні, пульверизаційні, та електричні.

В гідравлічних обприскувачах розпилювання рідини здійснюється під тиском при проходженні її через спеціальні наконечники. Польовий варіант гідравлічного обприскувача має штанги певної ширини з розпилюючими наконечниками.

Безсумнівним кроком вперед в розвитку технічних засобів хімічного захисту рослин є вентиляторні обприскувачі.

Розпилюючий пристрій вентиляторного обприскувача складається з розпилюючих наконечників, вентилятора, спеціальних трубопроводів та інших частин, через які надходить повітряний потік від вентилятора.

Розпилення рідини у вентиляторних оприскувачах здійснюється двома способами:

1) розпилюючими наконечниками, в які рідина подається насосом під тиском;

2) розпилюючими наконечниками і частково дією повітряного струменя.

Транспортування розпиленої рідини на оброблювану поверхню здійснюється за рахунок енергії повітряного потоку, створюваного вентилятором.

Пульверизаційні обприскувачі є різновидом вентиляторних. Вони застосовуються при малооб´ємному обприскуванні.

Для одержання кращого присипання розпилених частинок застосовують електростатичне обприскування, суть якого полягає в зарядженні розпилених частинок в полі коронного розряду. Такий вид обприскування застосовується дуже рідко через складність свого проведення та рідкість потреби у ньому хоча й дуже ефективний та перспективний.

Хороші результати в боротьбі з шкідниками та бур’янами на пшениці отримані при використанні вентиляторних обприскувачів, що наносять робочий розчин на посіви культур дистанційно-методом бокового дуття за допомогою вітру. Суть методу полягає в тому, що краплини розпиленої рідини підхоплюються повітряним потоком, що створюється вентилятором під певним кутом до горизонту(15º-25º), направляються на рослини. Робоча ширина захвату такого оприскувача досягає 20-40м і більше. Це дозволяє різко знизити розхід рідини і підвищити продуктивність обприскувачів, що працюють при швидкостях до 10 км/год і швидкості вітру до 8 м/с.

При використанні методу бокового дуття дія гербіцидів найшвидше проявлялась на ділянках, оброблених при нормах внесення технологічного матеріалу 10-25л/га. Нерівномірність відкладення робочої рідини по ширині захоплення оброблюваної смуги пояснюється тим, що змінюється ширина захоплювання, швидкість і напрямок вітру. При віддаленні від сопла обприскувача ефективність гербіцидів знижується, проте в більшості варіантів вона висока навіть на відстані 30-40м. В безвітряну погоду ширина робочого захвату може бути зменшена до 10-15м. Це закономірно – в таку погоду напрямок повітряних потоків нестійкий і розпил частинок робочої рідини по ширині оброблюваної смуги розподіляються в більшій мірі за рахунок енергії повітряного потоку обприскувача.

Метод бокового дуття в боротьбі з шкідниками, хворобами, бур’янами був рекомендований для застосування на польових культурах з витратою робочої рідини 15-50л/га при роботі з водними суспензіями, емульсіями та розчинами та 5-10л/гапри обприскуванні масляними розчинами.