Визначення витрати робочої рідини, тиску та інших параметрів процесу обприскування
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Хвилинну витрату розчину пестициду визначають за відомими конструктивними параметрами обприскувача ,поставленими вимогами щодо норми витрати робочої рідини та в залежності від швидкості руху агрегату на оброблюваній ділянці.

Хвилинну витрату робочої рідини визначають за формулою:

(3.1)

де Vm – швидкість руху агрегату, км/год;

Bp– робоча ширина захвату, м;

Q – задана норма витрати робочої рідини, л/га.

Оскільки швидкість руху агрегату залежить від вибраного режиму (передачі) на агрегатованому тракторі, тому розрахунок витрати необхідно провести для декількох швидкостей руху. Це дасть змогу швидко визначити передачу, на якій треба рухатись.

Так, наприклад, для швидкості руху 6 км/год цей показник буде:

л/хв.

Аналогічно проводяться розрахунки для інших швидкостей руху і на основі отриманих даних будується ліва частина номограми (Рис.3.1). З формули видно, що залежність Qв=f(Q) є лінійною, а тому для побудови графіків необхідно знайти лише одну точку, іншою буде точка 0.

Для визначення марки розпилюю чого наконечника та величини тиску підведення розчину пестициду необхідно провести дослідження залежності Qв=f(P). Розпилювачі відрізняються за формою та розміром вихідного отвору. Для спрощення розрахунків та проведення аналізу приймаємо всі розпилювачі з круглим отвором та з площею поперечного перерізу кратною 0.5 мм. Це дасть змогу визначити загальну закономірність процесу розпилення. При необхідності визначення для розпилювача з конкретною площею поперечного перерізу дії виконуються аналогічні або ж просто підбирається найбільш приближений варіант до необхідного.

Витрата робочої рідини одним розпилювачем визначається із виразу:

, (3.2)

де 0,06 – коефіцієнт розмірності;

- коефіцієнт витрати(для польових і деяких садових наконечників становить 0,41, а для садових тангенціальних та розпилювачів низького тиску і уніфікованих марки УН – 0,27);

S – січення вихідного отвору наконечника, м;

g – прискорення вільного падіння (g=9,81 м/с2);

P – тиск при вході рідини в розпилюючий наконечник, м.

Так для отвору розпилювача 1 мм2 при тиску робочої рідини при вході в розпилювач матимемо:

, л/хв.

Перевід тиску із кПа в м. Водяного стовпа здійснюються за формулою:

, (3.3)

де PкПатиск в одиницях виміру кПа.

Тоді значення тиску,що використовувалось у попередній формулі:

м.

Оскільки на штанзі встановлено 36 розпилювачів( за конструкцією обприскувача ОП-2000-2-08), то загальна витрата всіма розпилювачами становитиме:

, л/хв; (3.1.4)

л/хв.

 

Таблиця 3.1

Для даного випадку отримано такі результати:

P, кПа
Qp, л/хв 12.24 15,19 17,53 19,62 21,49 23,22 24,80 26,32 27,72

За цими даними побудовано криву Qв=f(P). Для інших значень січень отворів розрахунки проводяться аналогічно.

Номограма, що зображена на рис 3.3 є кінцевою метою проведених вище розрахунків. За допомогою цієї побудови можна отримати цілий ряд важливих показників та параметрів процесу обприскування. Наприклад для заданого процесу необхідно провести обприскування зернової культури з нормою виливу 350 л/га. З лівої частини номограми на осі абсцис знаходимо значення 350 та відзначаємо можливе відхилення від норми, що передбачено агротехнічними вимогами – 5%. Матимемо діапазон 350±17.5 л/га. Через найбільше та найменше значення проводимо вертикальні прямі до перетину із лінією Qв=f(Q) при вибраній швидкості руху агрегату (рис. 3.1). Отримано дві точки, які проектуючи на вісь ординат покажуть величину виливу рідини всіма наконечниками. Проектуючи їх на криві, що зображені в правій частині номограми, легко бачити, які розпилювачі необхідно встановити розпилювачі на штангу, щоб забезпечити витрату робочого матеріалу. В даному випадку це можливо здійснити при встановленні наконечників з площами січення 3мм2;3,5мм2;4мм2. Допустимі межі коливання тиску в системі визначаємо, проектуючи отримані точки на вісь тиску. Отримані значення будуть потрібні при подальших розрахунках напірної комунікації і становлять вони 371 – 453,6 кПа.

Дана номограма має дуже важливе значення при необхідності швидкого підбору номера розпилювача, визначення швидкості руху агрегату та встановлення тиску в системі. Ці графіки мають велике практичне значення, оскільки спрощують та пришвидшують регулювання та підготовку обприскувача до роботи.

 

Визначення втрат тиску

Будь-яка рідина, що рухається по трубопроводу зазнає тертя зі стінками оточуючого поверхні. Внаслідок цього тертя виникає сила, що протидіє її переміщенню. На подолання цієї сили необхідна додаткова затрата енергії. У випадку руху рідини по трубопроводу це викликає падіння початкового тиску. Крім вище перелічених обставин втрати тиску виникають ще й при наявності місцевих опорів у трубопроводі. Ці опори виникають внаслідок наявності різноманітних перешкод рухові рідини (різкі чи плавні повороти труби, зварні шви, крани, засувки, фільтруючі сітки і т. д. Тож при проектуванні будь-якої напірної системи необхідно враховувати втрати тиску адже вони можуть бути значно вищими за встановлені межі.

При розрахунку процесу обприскування гідравлічний розрахунок системи трубопроводів є обов’язковим через те, що якість розпилу робочого розчину залежить від величини тиску його на вході в розпилюючі органи. А оскільки підведення рідини до кожного розпилювача окремо є нераціональною витратою матеріалів і збільшення затрат енергії, то треба визначити оптимальний шлях зменшення провідних матеріалів, затрат та зайвої ваги агрегату.

Наступний етап розрахунку обприскувача полягає у виборі раціонального використання того тиску робочої рідини, що створюється насосом обприскувача та зменшення втрат при забезпеченні доброї якості розпилу.

Розглянемо перший випадок підведення розчину пестициду до штанги обприскувача та конструкції штанги. Штанга в вибраному вигляді являє собою суцільну трубу, на якій вмонтовані 36 розпилювачів (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема обприскувача для гідравлічного розрахунку.

1 – штанга; 2 – регулятор тиску; 3 – з’єднувальний трубопровід.

Загальна формула для визначення втрат тиску має вигляд:

, м, (3.5)

де: - втрати тиску по довжині, м,

- місцеві втрати тиску, м.

Витрати тиску по довжині трубопроводу:

, (3.6)

де - коефіцієнт гідравлічного тертя,

, (3.7)

причому:

, (3.8)

де - кінематична в’язкість води ( =0,0115 10-4 м2/с)

l – довжина трубопроводу, на якому визначається втрата напору, м,

d – діаметр трубопроводу, м,

Vсередня швидкість потоку ( визначається за вибраною витратою рідини з номограми 3.1), м/с.

; (3.9)

тоді:

м/с.

Число Рейнольда:

;

м, (128,3 кПа).

Витрати тиску від місцевих опорів:

, (3.10)

де - сумарний коефіцієнт місцевого опору,

, (3.11)

- коефіцієнт місцевого опору на всіх видів.

На розглядуваній ділянці існують такі опора з відповідними коефіцієнтами місцевого опору:

Вхід в трубу – 0,4;

Різке розширення потоку – 1;

Різке звуження потоку – 0,3;

Поворот потоку на 90° - 0,3;

Різке розширення потоку – 1.

Тоді витрата тиску на ділянці становитиме:

,

м, (39,5 кПа).

Витрата тиску на ділянці:

H=12,7+3,9=16,6 м,

Або 16,6 10,133=168,2 кПа.

Для зручності та швидкості ведення подальших розрахунків треба графічно відтворити залежність для тих діаметрів трубопроводів, що будуть використовуватись. Для цього проведено розрахунки за формулами (3.7) та (3.8). На основі цих розрахунків( аналогічно до вище наведеного прикладу) побудовано три графіки для діаметрів 3/4'; 1'; 1 1/4' рис 3.2.

Наступним етапом є визначення витрати тиску під час проходження рідини по штанзі. За формулою (3.9) визначаємо швидкість руху рідини враховуючи те, що хвилинна витрата при проходження кожного розпилювача падає рівно на таку величину, на яку працює розпилювач. Один розпилювач в вибраному випадку розраховується з виразу (3.4):

м3/с.

За вище наведеним прикладом знаходимо витрату тиску для ділянки штанги, що відповідає відстані між двома сусідніми розпилювачами. Потім визначається швидкість між двома наступними розпилювачами з врахуванням зменшення швидкості, адже частина розчину вилилась через один наконечник. Матимемо:

Швидкість потоку:

м/с.

Коефіцієнт гідравлічного тертя отриманий з графіка – 0,02

Тоді:

м, (1,62 кПа),

Витрати тиску від місцевих опору який спричиняє місце приєднання розпилюючого наконечника до штанги:

м, (0,2 кПа).

Також необхідно врахувати втрати тиску при проходженні потоку безпосередньо в розпилювачі:

м/с,

м, (0,02 кПа).

Значення витрати тиску від місцевих опорів дуже мала і нею можна умовно знехтувати при подальших розрахунках. Настільки мале значення спричинене тим, що швидкість переміщення рідини теж є малою. таким чином загальні втрати тиску будуть рівними hl. Втрати тиску при проходженні рідини безпосередньо через комплектний розпилювач будуть ще мізернішими, адже швидкість там досить мала. Тому у всіх наступних розрахунках ці величини не беремо до уваги але слід пам’ятати, що вони є.

Для наступної умовної ділянки штанги(відрізок між сусідніми розпилювачами) аналогічно знаходимо втрати тиску аж до останнього наконечника. На основі отриманих даних будується залежність P=f(l). Причому падіння тиску до штанги відкладемо по осі тиску бо вони не залежать від довжини штанги. Таким чином видно, що значення падіння величини тиску від регулятора до останнього розпилюючого наконечника значно перевищує попередньо визначені межі коливання тиску, які обумовлені агротехнічними вимогами щодо відхилення норми розпилу робочої рідини. Висновок з цього чіткий - використання суцільної штанги з одностороннім підведенням робочої рідини є при всіх інших сталих умовах неможливим через надмірні відхилення у роботі розпилювача(нестабільність норми внесення, нерівномірність розпилу наконечниками і т. д.).

Розглянемо конструкцію розпилювача, що показана на рисунку 3.2

Рис 3.2. Схема обприскувача з поділом штанги на дві рівних частини.

Порядок розрахунку вказують формули 3.5 – 3.11. втрати тиску у з’єднувальному трубопроводі довжиною 4 м. Розрахунок проводиться для однієї половини штанги, а для іншої він буде ідентичним.

Швидкість руху рідини:

м/с.

Коефіцієнт гідравлічного тертя з графіка рис. 3.2 для швидкості 2,5 м/с та діаметру трубопроводу становить 0,022. Тоді:

м.

Витрати тиску від місцевих опорів:

,

м.

Витрата тиску на ділянці:

H=1,51+0,99=2,5 м, (25,33 кПа).

Аналогічно до вище наведеного прикладу знаходимо витрату тиску для ділянки штанги, що відповідає відстані між двома сусідніми розпилювачами. Потім визначається швидкість між двома наступними розпилювачами з врахуванням зменшення швидкості, адже частина розчину вилилась через один наконечник.

Швидкість потоку:

м/с.

Коефіцієнт гідравлічного тертя отриманий з графіка – 0,023

Тоді:

м, (0,46 кПа),

Як вже попередньо було підтверджено, що при малій швидкості місцеві витрати тиску є настільки малими, що ними можне знехтувати, що й робимо. Таким чином між першим та другим розпилюючим наконечником тиск падає на 0,46 кПа. Наступні ділянки штангу прораховуємо таким же чином. Графік ,що зображає цю схему зображений на рис. 3.3 під номером 2. Як видно цей варіант задовольняє агротехнічні вимоги з невеликим запасом. Оскільки умови руху та проведення процесу не є постійними, то бажано було б забезпечити найменше відхилення від номінального значення.

Розглянемо та проведемо розрахунок технологічної схеми обприскувача, що зображена на рис. 3.1.3 і яка найбільш правдиво відображає дійсну схему обприскувача ОП-2000-2-08.

Рис. 3.3 Технологічна схема обприскувача:

1 – кінцеві секції штанги; 2 – проміжні секції; 3 – центральна секція; 4 – з’єднувальні трубопроводи; 5 – регулятор тиску.

Розглянемо спочатку кінцеву секцію та підведення до неї робочої рідини.

Порядок розрахунку є аналогічним до попередніх випадків і початок визначення втрат тиску слід виконувати із з’єднувального трубопроводу. Так швидкість руху рідини в ньому становитиме:

(3.12)

де n – кількість вмонтованих розпилювачів на штанзі.

м/с.

Коефіцієнт гідравлічного тертя вибираємо з графіка, приведеного на рис. 3.2 для швидкості 1,26 м/с та діаметру трубопроводу 0,01905м становить 0,026. Тоді:

м, (6,69 кПа).

Витрати тиску від місцевих опорів:

,

м, (2,46 кПа).

Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:

м, (9,12 кПа).

Втрату тиску для ділянки кінцевої секції штанги, що відповідає відстані між двома сусідніми розпилювачами обчислюється за формулами 3.9 – 3.11. Між наступними двома наконечниками швидкість руху рідини зменшиться бо витрата рідини зменшилась на величину розпилу одного наконечника - м/с. Тож втрати тиску вже будуть визначатись за зменшеною швидкістю.

Швидкість потоку:

м/с.

Коефіцієнт гідравлічного тертя отриманий з графіка – 0,0295.

Тоді:

м, (0,193 кПа),

Попередньо було підтверджено, що при малій швидкості місцеві витрати тиску є настільки малими, що ними можне знехтувати, що й робимо. Таким чином між першим та другим розпилюючим наконечником тиск падає на 0,193 кПа. Наступні ділянки штангу прораховуємо таким же чином. Графік, що зображає цю схему зображений на рис. 3.3 під номером 3.

На наступному етапі проробимо ті ж операції для ділянки штанги, яка відокремлена від інших, і підведення розчину пестицидів здійснюється від розподільника за допомогою з’єднувального трубопроводу.

Швидкість потоку за формулою (3.12)

м/с.

Коефіцієнт гідравлічного тертя вибираємо з графіка, приведеного на рис. 3.2 для швидкості 1,68 м/с та діаметру трубопроводу 0,01905м становить 0,0245. Тоді:

м, (5,67 кПа).

Витрати тиску від місцевих опорів:

,

м, (4,36 кПа).

Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:

м, (10 кПа).

Втрату тиску для ділянки проміжної секції штанги, що відповідає відстані між двома сусідніми розпилювачами відповідно.

Швидкість потоку:

м/с.

Коефіцієнт гідравлічного тертя отриманий з графіка – 0,0265,тому:

м, (0,2 кПа),

Таким же чином визначено втрати тиску при подальшому русі розчину по в штанзі.

Відповідно до конструкції проміжна секція штанги з’єднана з центральною перемичкою, що є гнучким рукавом довжиною 0,8 м. Тому необхідно додатково порахувати падіння тиску в ньому. Для цього знайдемо та :

Швидкість руху рідини в рукаві:

м/с.

Тоді можна знайти:

м, (0,2 кПа).

Витрати тиску від місцевих опорів:

,

м, (1 кПа).

Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:

м, (1,21 кПа).

Ця величина втрат тиску на графіку рис3.3 (3) буде мати вигляд похилої прямої, що сполучає 15-ий та 16-ий розпилювачі і має більший ухил ніж крива, що зображає втрати тиску по довжині в проміжній секції. Наступна частина кривої відображає падіння тиску під час проходження рідини центральною секцією штанги.

Від регулятора тиску відводиться ще й третя вітка штанги, яка включає з’єднувальний трубопровід, проміжну секцію, з’єднувальний рукав та кінцеву секцію. Визначені втрати тиску будуть такими.

Для з’єднувального трубопроводу:

м/с.

Коефіцієнт гідравлічного тертя вибираємо з графіка, приведеного на рис. 3.2 для швидкості 1,26 м/с та діаметру трубопроводу 0,01905м становить 0,023. Тоді:

м, (11,1 кПа).

Витрати тиску від місцевих опорів:

,

м, (6,9 кПа).

Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:

м, (119,4 кПа).

Аналогічно до другого випадку, розглянутого вище визначаються втрати тиску на з’єднувальному рукаві між 27-м та 28-м розпилювачами. Довжина його така ж сама і становить 0,8 м.

Швидкість руху рідини в рукаві:

м/с.

Тоді можна знайти:

м, (0,07 кПа).

Витрати тиску від місцевих опорів:

,

м, (2,3 кПа).

Витрата тиску на ділянці трубопроводу підведення робочої рідини:

м, (3,04 кПа).

Втрати тиску в кінцевій секції визначаються так само, як і в попередніх випадках. Результатами всіх розрахунків є графік, що зображений на рис 3.3 і є залежністю:

,

де - довжина штанги обприскувача, м;

- тиск рідини , причому вище розраховані втрати тиску мають одиниці виміру не м., а кПа.

Дана побудова чітко відображає вплив конструкції та технологічного виконання обприскувача на якість виконуваного процесу. Так у першому випадку зменшення тиску робочої рідини в комунікаціях та штанзі обприскувача значно перевищують допустимі межі, що визначені згідно агротехнічних вимог. Ці межі наведені в пункті 3.1 і становлять (371 – 453,6) кПа. Тому перше виконання технологічної схеми обприскувача є неможливим з огляду на неякісний розпил робочої рідини, нерівномірність, надмірні затрати енергії і т. д. Другий варіант є близький до граничного, тому слід звернути увагу на шляхи зменшення втрат тиску, а відповідно і енергії.

Третій приклад є найбільш досконалим і ефективним як з точки зору якості розпилу, втрат і інших технологічних показників, так і з точки зору конструктивного вирішення, адже дана конструкція дозволяє легко за допомогою двох лише гідро циліндрів, що монтуються на штанзі приводити її в транспортне положення.

 

Дата: 2016-10-02, просмотров: 466.