За стійкістю пестициди поділяються на:

- дуже стійкі - період розпаду на нетоксичні компоненти більше 2 років;

- стійкі (0,5 - 1 рік);

- помірностійкі (1-6 місяців);

- нестійкі (1 місяць).

Пестициди використовуються у вигляді суспензій, емульсій, аерозолів. Норми і спосіб їх використання передбачені спеціальними інструкціями.

Аналіз результатів спостережень у зонах інтенсивного застосування пестицидів показує, що на продукти харчування припадає 0,7 - 0,9; на воду - 0,1- 0,3; на атмосферне повітря 0,03 - 0,1 сумарної величини забруднення (Дф).

Рівень забруднення біосфери пестицидами оцінюють, порівнюючи величини Дф і ДДД:

ФНП = Дф/ДДД;

ФНП - фактичне навантаження біосфери пестицидом.

При ФНП більше 3 необхідно переглянути умови застосування пестициду.

Згідно із класифікацією забруднення об'єктів навколиш­нього середовища:

1. Дуже небезпечне - ФНП > 10;

2. Небезпечне - ФНП від 10 до 3;

3. Потенційно небезпечне - від 3 до 1;

4. Безпечне ФНП < 1.

Дослідження показали, що у комах-шкідників виробляються стійкість до того чи іншого інсектициду після кількаразового його використання.

Через ланцюг живлення пестициди у зростаючій концентрації акумулюються в організмах кожної його ланки. Частково вони розсіюються в атмосфері, грунті, воді, включаються у біосферний кругообіг (рис. 1).

До роботи з пестицидами допускаються практично здорові особи, які пройшли медичний одяг, спеціальну підготовку та інструктаж із техніки безпеки.

Керівник роботи зобов’язаний ознайомити осіб, які залучаються до роботи з пестицидами, з їхньою характеристикою особливостями дії на організм людини, ознайомити із правилами виробничої й особистої гігієни та заходами надання першої долікарської допомоги.

До роботи з пестицидами не допускаються особи, які не досягли 18 років, вагітні і матері-годувальниці, особи які мають медичні протипоказання (різні види хронічних захворювань). Не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених пестицидами площах діти дошкільного віку.

Тривалість роботи з пестицидами 1 та 2 класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими – 6 годин за добу (і доробкою іншого часу робочого дня на операціях, не пов’язаних із застосуванням пестицидів).

Особи, які виконують роботи, пов’язані з контактом із пестицидами, обов’язково повинні бути забезпечекні засобами індивідуального захисту. Забороняється приймати їжу на робочому місці.

Практичне завдання

Завдання 1. Визначення забрудненості грунту залиш­ками пестициду ме­тодом проростків тест-рослин

Методика виконання

Експеримент полягає у пророщуванні насіння у чистому (контроль) і забрудненому ґрунті при постійній вологості ґрунту 70%, у трьох повторностях. Склянки заповнюють зволоженим грунтом, з розрахунку по 100 г у кожну. Висаджують по 10 штук насіння. Для підтримання вологості ґрунт зволожують. Через 3 доби склянки виставляють на світло. Бажано, щоб тривалість освітлення стано­вила від 10 до 12 годин. Витримують 2 тижні.

Спостереження ведуть щодобово. Відмічають:

- ка який день з'явилися сходи;

- кількість пророслого насіння, за добу;

- за скільки днів проросло все насіння рослини.

Вираховують загальну схожість насіння у відсотках за 2 тижні.

Водночас відзначають зміни у морфології проростків у контролі і досліді. Після закінчення досліду рослину виймають з ґрунту, обережно вимивають корені під проточною водою, щоб не пошкодити їх. Розкладають на папір і проводять виміри (висоти рослини, розміри сім'ядолей, листків, довжини кореня і потужності кореневої системи). Окремо занотовують дані про контроль. Зважують всі рослини контрольного і дослідних варіантів. Дані зано­сять у таблиці і складають підсумковий аналіз.

Визначають фітотоксичнийефект (Fе) за формулою:

Fе = Мк - мх/м0* 100%,

де Мк - маса рослини в контролі; мх - маса рослин в досліджуваному варіанті.

Таблиця 1

Спостереження за проростанням на­сіння

Примітка. Для лабораторних досліджень можна використовувати грунт у який вносять певну визначену кількість гербіциду.

Заняття розбивають на два етапи. Закладання досліду - 2 години; Наступне підсумкове заняття проводять через 2 тижні, після закінчення досліду.

Таблиця 2

Розміри вегетативних органів і маса рослин

Література

1. Городній М.М., Шикула М.К. та інші. Агроекологія. -К.: Вища школа, 1993. - С.Г70 - 185.

2. Кравців Р.Й., Черевко М.В. Екологічні основи фермер­ських господарств. - Л.: ТеРус, 2005. - С. 33; С. 96 - 99.

3. Основи землеробства: Підручник / За ред.. О.Ф.Смаглія. – Житомир: Вид., ДАУ, 2008. -514 с.

Запитання для самоперевірки

І контролю знань

1. Що означає "хімізація сільськогосподарського виробництва"?

2. На які групи поділяють пестициди за використанням?

3. Що таке інсектициди?

4. Яке використання мають гербіциди і в якому вигляді їх використовують ?

5. На які групи поділяються гербіциди за вибірковістю дії?

6. Як діють селективні гербіциди?

7. Як діють гербіциди системної дії?

8. Яким шляхом проникають гербіциди у рослину?

9. На які групи поділяються пестщиди за токсичністю?

10. На які групи поділяються пестициди за стійкістю дорозпаду?

11. Що таке ГДК пестицидів і їх практичне значення?

12. Які показники необхідні для характеристики забрудненості об 'єкту пестицидами.

13. Як визначають фітотоксичний ефект впливу гербіцидів на рослину?

14. Що треба враховувати при використанні пестицидів?

15. Основні правила осіб, які пов’язані роботою з пестицидами.

Практична робота № 12