Змішування та одночасне використання ЕМ – препаратів із пестицидами не допускається. Повторний обробіток вже протруєного пестицидами посівного матеріалу забороняється. Використання ЕМ препаратів і пестицидів повинно бути розмежовано у часі на 7-10 діб, але не менше 4-5 діб. Не можна обробляти саджанці або розсаду ЕМ- препаратами раніш, ніж через 3-14 діб після висадки у грунт. ЕМ можуть і через наявність пошкоджень кореневої системи, визнати рослину як об’єкт для харчування й ферментувати її.

Особливості використання.ЕМ – препарати можна змішувати та одночасно використовувати з регуляторами росту природного походження, деякими біологічними препаратами та добривами, при концентрації останніх до 1,5% у робочому розчині.

Література

1. Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Венедіктов О.М. Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві – Вінниця: ФОП Данилюк В.Г., 2011. – 432 с.

2. Землеробство з основами ґрунтознавства, агрохімії та агроекології: Посіб. М.Я. Бомба, Г.Т. Періг, С.М. Рижук та ін.. – К.: Урожай., 2003. – 400с.

3. Екологічні проблеми землеробства. І.Д. Примак, Ю.П. Манько, Н.М. Рідей та інші. За ред. І.Д. Примака – К.: Центр учбової літератури, 2010.-456с

Запитання для самоперевірки

1. Історія заснування ЕМ технологій?

2. Охарактеризувати групи мікроорганізмів, які входять до складу ЕМ - препарату?

3. Особливості застосування препарату ЕМ-1.

4. Назвати основні препаративні форми які використовуються в тваринництві та рослинництві.

-

Практична робота № 11

Тема: Поняття про пестициди та визначення залишкової токсичності ґрунту

Мета: ознайомити студентів із класифікацією пестицидів, строками, способами, ефективного їх застосування. методами визначення залишкової забрудненості грунту пестицидами, відбору проб для аналізів, рівнем небезпечності пестицидів для навколишнього середовища.

Теоретичні відомості

Хімізація сільськогосподарського виробництва пов'язана з використанням мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослий. Невдалий підбір мінеральних добрив та отрутохімікатів, надмірне внесення їх призводять до забруднення всіх сфер навколишнього середовища.

Пестициди - це отрутохімікати, що використовуються для захисту посівів культурних рослин та знищення шкідників.

Пестициди поділяються на три основні групи:

- інсектициди й акарициди;

- фунгіциди;

- гербіциди.

Для боротьби з бур'янами використовують гербіциди. За характером дії на рослину їх поділяють на дві групи:

1. Суцільної дії - знищують бур'яни різних систематичних груп (однодольні й дводольні);

2. Вибіркової (селективної) дії - вони знищують лише певні групи бур'янів, для інших є нешкідливими.

За механізмом дії на рослину гербіциди поділяються на контактні і системні.

Гербіциди контактної дії пошкоджують лише ту частину рослини, на яку вони нанесені.

Гербіциди системної дії переміщуються по судинній системі рослини і уражають всі її органи.

Залежно від того, як проникають гербіциди в рослини, вони поділяються на три групи:

1. Гербіциди, що проникають через листки та інші надземні органи.

2. Гербіциди кореневої дії, що проникають лише через кореневі волоски.

3. Гербіциди, що надходять в рослину через листки та корені.

Згідно з рекомендаціями (вони подані в інструкції до препарату), гербіциди вносять у ґрунт перед сівбою, після сівби до появи сходів культурних рослин; післясходове обприскування озимих і ярих зернових, льону, кукурудзи та інших культур; після збирання врожаю для знищення злісних бур'янів, що залишилися.

Інсектициди й акарициди - це препарати для боротьби зі шкідливими кома­хами й кліщами.

Фунгіциди - хімічні препарати для боротьби з паразитичними грибами.

Зооциди і ратициди - препарати для боротьби з гризунами.

Крім того, існує кілька груп препаратів, що специфічно діють безпосередньо на рослини:

- дефоліанти (речовини, що зумовлюють обпадання листя);

- десиканти (речовини, що зумовлюють висихання рослин на корені);

- ретарданти (речовини, що стримують ріст рослин і призводять до вкорочення стебел і пагонів);

- гербіциди (загальна назва хімічних сполук, що використовується для знищення усіх видів мікроорганізмів);

- регулятори росту (хімічні сполуки, що впливають на процеси росту і розвитку рослин, комах);

- синергісти (речовии, що посилюють дію пестицидів).

Для швидкого розпізнавання пестицидів використовують: 1) сигнальні слова: «Обережно!» - низька токсичність, «Небезпечно для життя!» - висока небезпечність, «Отрута! Небезпечно для життя! » - надто токсичний пестицид;

2) сигнальні кольорові смуги: чорна – інсектициди,акарициди, нематоциди; зелена – фунгіциди для обробки вегетуючих зелених рослин; синя – протруйники; жовта – родентициди; біла – дефоліанти, десиканти; червона – гербіциди.

Залежно від фізичних властивостей препаратів, особливостей біології окремих шкідників, збудників хвороб і бур'янів, а також господарсько-економічних вимог пестициди використовуються за допомогою різних способів: обприскування, обпилювання, протруювання, токсикації, отруєних принад, фумігації, аерозолів.

Обприскування– найпоширеніший спосіб нанесення на поверхню, що обробляється пестицидом у вигляді розчинів, емульсій та суспензій. Перевага його полягає в тому, що при малих витратах діючої речовини на одиницю площі можна забезпечити рівномірний розподіл рідини й покриття поверхні. Ефективність обприскування певною мірою залежить від метеорологічних умов. До недоліків цього способу слід віднести великі витрати води у деяких випадках, складність приготування робочих розчинів, дотримання заданої норми витрат рідини і препарату.

Обпилюванняполягає у безпосередньому нанесенні на поверхню рослин, комах дрібномелених пилоподібних препаратів за допомогою спеціальної наземної чи авіаційної апаратури. Перевага цього способу полягає в його простоті застосування, високій продуктивності та незалежності від наявності води. Основними недоліками обпилювання є велика витрата препарату, сильне запилення повітря робочої зони, менш рівномірне розподілення пестицидів на поверхні, гірше утримування на ній.

Протруюваннязастосовують для знищення зовнішньої або внутрішньої інфекції збудників хвороб рослин, а також для захисту насіння та сходів від грунтових шкідників. Протруювання насінного матеріалу є обов’язковим технологічним заходом при вирощувані с.г. культур. Залежно від культури, вологості, препаративної форми, властивостей та токсичної дії протруйників застосовують сухе, напівсухе, мокре й протруювання зі зволоженням.

Токсикація рослин.Останнім часом у хімічному захисті набув широкого застосування метод токсикації рослин шляхом передпосівної обробки насіння пестицидами або припосівного внесення у формі гранул у грунт.

Отруєні принадивикористовують в захисті від шкідників та шкідливих гризунів. Суть полягає в обробці кормового продукту отруйними речовинами, як правило, інсектицидами кишкової дії. Кормовий продукт визначається залежно від шкідника і пори року. Отруєні принади бувають: сухі, вологі, напівсухі.

Фумігація –використання пестицидів, що виділяють отруйні гази й пару. Фумігацію застосовують для знезараження різних приміщень від шкідників запасів, грунту, насіння та інших рослинних продуктів.

Переваги цього способу полягають у можливості знищення шкідливих організмів, що живуть у малодоступних місцях (щілини складських приміщень, грунт, зерно), високій ефективності знищення шкідників.

Аерозольні обробки передбачають використання пестицидів у вигляді диму (суміш повітря з твердими часточками) або туману ( суміш повітря з дрібними краплями рідини) для захисту садів від шкідників, дезінфекції сховищ, складів, теплиць.

Перевагою аерозолів є те, що пестицидний туман або дим добре проникають в об’єкти й рівномірно розподіляються в них. Цей спосіб характеризується високою продуктивністю та економічною ефективністю.

Токсичність пестицидів характеризують середньою летальною дозою (ЛД₅₀), яка викликає загибель 50% піддослідних тварин при однократному попаданні їх у шлунково-кишковий тракт.

У світовій практиці, як критерій небезпечності пестицидів для людей, використовується допустима добова доза (ДДД). Вона характеризує біологічну активність речовин з урахуванням токсичності, здатності викликати побічні ефекти, а також порівняльну чутливість людини і лабораторних тварин. Її визна­чають за формулою:

Дф = Д1+Д2 + Д3.../ М

Д1 Д2 Д3 - це добові дози пестициду; М - маса людини.

Залежно від величини летальної дози ЛД₅₀, пестициди поділяються на:

1. Сильнодіючі (ЛД₅₀ менше 50 мг/кг маси тварини);

2. Високотоксичні (ЛД₅₀ - 50 - 200 мг/кг);

3. Середньоотруйні (ЛД₅₀ - 200 - 1000 мг/кг);

4. Слабоотруйні (ЛД₅₀ - більше 1 г/кг).