Грошової маси в цілому по країні і регіонам; скорочення витрат на
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Перевезення і збереження грошових знаків. Готівка випускаються в обіг

На основі емісійного дозволу - документа, що дає право НБУ підкріплювати

Оборотну касу за рахунок резервних фондів грошових банкнот і монет.

Білет№20

Інфляція,її сутність, причини, види,економічні і соціальні наслідки та шляхи подолання.

Інфляція- це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Типи інфляцій:

Залежно від переважаючого впливу факторів- інфляція попиту,інфляція пропозиції;

За ступенем прогнозування- очікувана, неочікувана;

За співвідношенням темпів зростання цін на товари- збалансована, незбалансова;

За характером прояву- відкрита,прихована.

За темпами зростання- повзуча, галопуюча, гіперінфляція.

Причини інфляції:

1).порушення пропорцій суспільного виробництва;

2). Надмірна емісія паперових грошей;

3). Дефіцит державного бюджету;

4). Мілітаризація економіки;

5).значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу;

6).недосконалість податкової системи;

7).кризові явища у фінасово-кредитній системі;

8).зовнішньоекономічні фактори;

9).монополізація виробництва;

Стагфляція- це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Економічні наслідки інфляції:

Інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки,посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес.

Капітали переливаються зі сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутку, а також переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого застосування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

Порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Розкриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

Поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод.

Інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно- кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції:

Інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо,тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

Інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

Інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає здійснення тактичних(короткострокових) заходів щодо зниження рівня наявної інфляції та стратегічних(довгострокових) заходів, спрямованих на недопущення інфляції у тривалій перспективі.

До заходів антиінфляційної державної політики належать:

1). Зростання виробництва і насичення ринку товарами;

2). Обмеження емісії грошей;

3). Подолання дефіциту державного бюджету;

4). Стимулювання нагромаджень та інвестицій;

5). Проведення обґрунтованої кредитної політики;

6).розвитку ринку цінних паперів;

7).регулювання валютного курсу;

8).скорочення ставок податків;

Проведення приватизації і стимулювання розвитку середнього й малого бізнесу.

Дефляція- загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес протилежний інфляції.

Білет№21

Сутність ринку та його типи. Суб’єкти та об’єкти ринкових відносин.

Ринок- система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Типи ринків

Нерозвинутий ринок характеризується тим, що ринкові відносини носять випадковий, частіше за все товарний (бартерний) характер. Проте і тут ринок відіграє визначену роль, сприяє диференціації господарюючих суб’єктів, посиленню їх мотивації до розвитку виробництва тих або інших товарів.

Вільному (класичному) ринку притаманні такі риси: необмежене число учасників ринкових відносин і наявність вільної конкуренції між ними; абсолютно вільний доступ до будь-якої господарської діяльності всіх членів суспільства; абсолютна мобільність факторів виробництва; необмежена свобода руху капіталу; наявність у кожного учасника достатньої інформації про ринок (норму прибутку, попит, пропозицію і т. д.).

Вільний ринок — це механізм явно бездефіцитного ринку. Він забезпечує: ефективний розподіл ресурсів у суспільстві; гнучкість і високу адаптивність до умов, що постійно змінюються; свободу вибору і дій ринкових суб’єктів; максимальне використання досягнень НТР; здатність до задоволення різноманітних потреб; підвищення якості товарів і послуг.

Але вільний ринок має певні недоліки. Ринок призводить до диференціації в рівні життя населення. Соціальні наслідки вільного ринку такі: безробіття, руйнування трудового потенціалу окремих груп населення. Із загальнолюдських позицій ринковий розподіл несправедливий, оскільки не забезпечує мінімальний рівень життя всім. Отже, необхідне втручання держави для розв’язання соціальних проблем.

Регульований ринок — це результат цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава прагне якось пом’якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспільства, проте не настільки, щоб звести нанівець мотивацію до творчої, ініціативної праці і розумного ризику в господарській діяльності. Ринок повинен бути регульованим, щоб усунути або якось обмежити негативні його наслідки.

Ринок може регулюватися: за допомогою власного ринкового механізму, елементами якого є конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція та ін.; державою прямо або опосередковано через держзамовлення, податки і т. д.

Ринкові відносини — це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів.
Суб’єктами ринкових відносин є споживачі, виробники і постачальники ресурсів.
Споживачами виступають ті суб’єкти, які мають гроші: підприємці, наймані працівники, дрібні товаровиробники, пенсіонери, учні та студенти. Таким чином, суб’єктом ринкових відносин виступає майже все населення країни. За умов ринкової економіки щоб споживати, потрібно спочатку купити на ринку.
Виробниками продукції виступають підприємства — капіталістичні і прості товаровиробники. Вони виробляють товари і послуги, які мають задовольнити потреби споживачів — покупців.
Постачальниками ресурсів, таких як земля, праця, капітал і підприємницький хист, є власники цих ресурсів





Дата: 2016-10-02, просмотров: 224.