Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Привласнення- процес, що виникає у результаті поєднання об’єкта і суб’єкта привласнення, тобто це конкретно- суспільний спосіб оволодіння річчю.

Відчуження- це позбавлення суб’єкта права наволодіння, користування і розпорядження тим чи іншим об’єктом власності.

Система відносин власності

1).Відносини привласнення передбачають повне відчуження об’єкта власності певним суб’єктом від інших суб’єктів, тобто економічні відносини між людьми, які характеризуютьїхнє ставлення до речей( засобів виробництва) як до власних.

Відносини з приводу економічних форм реалізації власності є відображенням корисності чи прибутковості об’єкта власності для суб’єкта власності( одержання прибутку, ренти, процента, зарплати, дивідендів, гонорару).

Відносини з приводу господарського використаня об’єктів власності виникають між власником об’єктів власності та підприємцем з приводу передачі останньому майна на певних умовах для використання з господарською метою.

Суб’єкти власності:

Юридичні особи;

Декілька держав або всі держави планети;

Окрема особа(індивідуум)- людина як носій майнових і немайнових прав та обов’язків;

Держава в особі органів державного управління.

Об’єкти власності:

Засоби виробництва;

Природні ресурси(земля, її надра, ліси, води);

Предмети особистого споживання та домашнього вжитку;

Інтелектуальна власність(твори літератури, мистецтва, досягнення науки і техніки);

Робоча сила;

Культурні та історичні цінності.

Право власності- це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення й використання об’єктів власності.

Основні правочинності права власності:володіння, користування і розпорядження.

Історичні форми власності:

Первіснообщинна- характерні однакові права всіх членів общини на панівний об’єкт власності- землю, а також на засоби праці й результати виробництва.

Рабовласницька характеризується абсолютною концентрацією прав власності рабовласника на засоби виробництва, результати праці й на працівника(раба).

Феодальна передбачає абсолютні права власності феодала на землю й обмежені права на працівника(селянина-кріпака).

Капіталістична- характеризується зосередженням прав власності підприємця на засоби та результати праці і відсутністю власності на найманого робітника,який має особисту свободу.

Типи власності:

Приватна власність-тип власності, коли виключне право на володіння,користування і розпорядження об’єктом власності та отримання доходу належить приватній(фіз.,чи юрид. )особі.

Сучасні форми приватної власності

Індивідуально-трудова характеризується тим,що фіз.особав підприємницькій діяльності одночасно використовує власні засоби виробництва і свою робочу силу.

Одноосібна

Сімейна

З найманою працею

Партнерська є об’єднанням капіталів або майна кількох фіз.. чи юрид.осіб.

Корпоративна(акціонерна)-це капітал,утворений завдяки випуску і продажу акцій. Особливість цієї власності полягає в тому,що вона поєднує риси приватної і суспільної власності.

Суспільна власність означає спільне привласнення засобів виробництва і його результатів. Основною формою індивідуального привласнення стає розподіл доходу, а мірою його розподілу- праця.

Форми суспільної власності:

Державна власність- це система відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядження власністю здійснюють органи(інститути) державної влади.

Вона поділяється на загальнодержавну і муніципальну(комунальну).

Загальнодержана власність-це спільна власність усіх громадян,яка не поділяється на частки і не персоніфікується між окремими учасниками економічного процесу.Муніципальна-це власність,яка перебуває в розпорядженні регіональних державних органів(області,міста,району).

Колективна власність

Кооперативна власність-це об’єднана власність членів окремого кооперативу,створена на добровільних засадах для здійснення спільної діяльності.

Власність трудового колективу-спільна власність,передана державою чи іншим суб’єктому розпорядження колективу підприємства(на умовах викупу чи оренди),яка використовується відповідно до чинного законодавства.

Власність громадських і релігійних об’єднань -створюється за рахунок власних коштів, пожертвувань громадян чи організацій або шляхом передачі державного майна.

Змішана власність поєднує різні форми власності-державно-приватна,державно-кооперативна,державно-колективна,приватно-колективна,комбінована(створюються концерни,трести,холдинги),спільна із залученням іноземного капіталу.

Білет№9 Місце та роль людини в економічній системі.

Людина економічна-головний творчий суб’єкта ринкової економіки, який володіє свободою вибору і приймає економічного раціональні таоптимальні рішенняз урахуванням усіх наявних можливостей і умов,відповідно до своїх особистих інтересів,мети і пріоритетів.