Приватна власність на засоби праці.
Ринкова форма зв’язків між виробниками.
Конкуренція
Відмінності:
Просте товарного виробництво:
Базується на особистій праці виробниками;
Мета- задоволення особистих потреб виробника та членів його сім’ї;
Виробництво товарів має обмежений характер(стосовно панівного натурального господарства);
Незначні масштаби виробництва, кустарна техніка, переважно ручна праця.
Розвинуте товарне виробництво:
Базується на системі найманої праці;
Мета- отримання прибутку підприємцем;
Товарне виробницто набуває загального панівного характеру. Товаром стає і сама робоча сила;
Великі масштаби виробництва, передова техніка, механізована праця.
Товарне виробництво є основою виникнення і розвитку ринкової економіки.
Ринкова економіка- одна з вершин суспільної цивілізації, геніальний винахід людства, що не має альтернативи в оглядній історичній перспективі.
Білет №14
Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.
Благо-все те, що здатне задовольняти людські потреби, наприклад, плоди природи, продукти праці, послуги,будь-які явища, що задовольняють певні потреби людини, відповідають її інтересам, цілям та прагненням.
Неекономічні блага надаються людині природою, тобто без прикладання її праці,у необмеженій кількості (повітря, морська вода, сонячне тепло).
Економічні блага- це блага економічної (трудової) діяльності людини, які існують в обмеженій кількості.
Класифікація економічних благ:
Матеріальні(особисті,прямі(споживчі),довгострокові(багаторазового використання), теперішні,взаємозамінювані(субститути)).
Нематеріальні(суспільні,непрямі(виробничі),короткострокові(одноразового використання), майбутні, взаємодоповнювальні(комплементарні).
Економічне благо в умовах товарного виробництва набуває форми товару.
Товар- це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну(купівлі-продажу на ринку).
Найважливішими характеристиками товару є споживча вартість і вартість.
Споживча вартість- це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.
Вартість товару- це уречевлена в товарі суспільства праця виробника.
Вартість проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття- мінової вартості.
Мінова вартість є певним кількісним співвідношенням(пропорціжю),в якому товар одного роду обмінюється на товар іншого виду.
У сучасній неокласичній економічній теорії існують деякі інші підходи до характеристики товару та його властивостей,Зокрема введені в науковий обіг такі поняття, як «корисність», «цінність», «рідкість» товару.
У класиків споживча вартість є об’єктивною, абстрактною якістю будь-якого товару або послуги, які виробляються для того, щоб задовольнити людські потреби. Отже, споживча вартість для них- це природна корисність товару взагалі, безвідносно до потреб конкретної людини.
Корисність у неокласиків, на відміну від споживчої вартості, поняття чисто суб’єктивне, індивідуальне для кожної конкретної людини. Вона показує ступінь задоволення або приємності, які отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги.
Цінність. Люди,купуючи ті чи інші товари, тим самим ніби оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Неокласики оцінку ступеня корисності блага індивідом подають як цінність. Цінність має лише те, що є ціннимв очах покупця, чиї суб’єктивні оцінки і є основною для визначення виробленого блага як вартості. Цінність є водночас функцією витрат праці і функцією корисності.
Поєднання вартості й цінності та їхнє суспільне визнання відбивається в ціні. Ціну можна вважати формою грошового вираження вартості і цінності товару. Ціна зумовлює можливість одночасного прояву інтересів виробників і споживачів. Тільки вартість є рушійним мотивом для товаровиробника, так само як цінність- рушійний мотив для споживача.
З позицій неокласичних поглядів,цінність благ залежить також і від їхньої рідкості, тобто від жагучості потреб та запасу(кількості) благ, які здатні ці потреби задовольняти.
Рідкість- характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Більшу цінність мають ті блага, що обмежені, рідкісні порівняно з потребами в них.
Білет№15
Альтернативні теорії вартості, їх еволюція та сучасне трактування. Закон вартості,його суть, функції.
Основні теорії вартості:
Теорія факторів(витрат) виробництва визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво.
Теорія попиту і пропозиції визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну.
Теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє виробництво.
Теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
Однак незважаючи на різноманіття концепцій вартості, розуміння її сутності формувалося під впливом двох найпоширеніших теорій: класичної теорії трудової вартості та маржиналістської теорії граничної корисності. Представники трудової теорії вартості визначали вартість товару за витратами суспільно необхідної праці, теорії граничної корисності- за ступенем корисності речі для споживача.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 255.