1. Робота над текстом ІІ, ІІІ розділів.
Вибіркове читання з елементом бесіди.
- про що розповідається в ІІ розділі?
- знайти місце в ІІ розділі, де розповідається про те, як Тугар Вовк і Максим зустріли закличників?
- про який устрій життя тухольців розповідається в уривку?
- яким постає Тугар Вовк? (метод «Прес»)?
- зачитати легенду про сторожа й пояснити, чому мешканці села пишалися кам’яною брамою?
- яке враження справила ця легенда на Мирославу й Тугара Вовка?
- а яке враження справив на вас ІІ розділ?
- про що розповідається в ІІІ розділі?
- знайти опис копних зборів тухольців і пояснити про що вони свідчать?
- чи можна їх назвати місцем самоврядування?
- чому в запросинах підкреслювалася повага до кожного громадянина Тухлі?
- чи є подібні звичаї повчальними, похвальними в наш час? Чому?
- чого ми можемо навчитися в тухольської громади?
- чим була громада для Захара Беркута? До чого він закликає посланців? Про що свідчить закінчення копи?
Перегляд епізоду кінофільму (на 33-37 хвилинах) про прихід Тугара Вовка на віче (режисер Леонід Осика, сценарист Дмитро Павличко).
Ким і у яких словах висловлена ідея епізоду?
2. Робота в групах.
2.1. Метод «Шість капелюхів мислення».Питання для обговорення «Звичаї тухольської громади й сьогодення».
Завдання для груп
Група журналістів: приміряти білий капелюх, зібравши детальну й необхідну інформацію щодо факту.
Група істориків: приміряти жовтий капелюх, дослідивши можливі успіхи й позитивні сторони, переваги.
Група літературознавців: приміряти чорний капелюх, давши критичну оцінку.
Група фольклористів: приміряти червоний капелюх, почуття та емоції, що викликає цей факт.
Група художників: приміряти зелений капелюх, назвавши нові можливості та креативні ідеї.
Учитель залишається під синім капелюхом, керуючи цим процесом, підсумовуючи результати.
2. 2. Характеристика образів
ü Створення асоціативних малюнків до образів (усно), демонстрування групою художників образів у малюнках:
Захар Беркут – 
Тугар Вовк – 
Мирослава – 
Максим – 
ü Вправа «Закінчи логічний ряд». Підібрати слова, що характеризують героїв (усно):
Захар Беркут: розумний…
Тугар Вовк: пихатий…
Максим: сміливий…
Мирослава: чесна…
ü Складання сенкенів (1 група – Захар Беркут, 2 група – Максим,…)
Інтерактивна вправа «Запозич рису».
- Кожна людина має і позитивні, і негативні якості. І кожна людина намагається позбутися своїх недоліків. Яку найголовнішу рису будь-якого героя ви хотіли б мати у своєму характері? Свою рису помістіть на дереві пізнання (учні розміщають стікери-листочки з рисою, яку б вони хотіли наслідувати, коментуючи свій вибір).
Передбачення кінцівки твору.
4.1.Питання: Як ви гадаєте, чиммає закінчитися повість?
4.2.Читання промови Захара Беркута, її коментар.
VІ. Підсумки уроку: висновки експертів, самооцінка учнями на листах успіху, заключне слово вчителя.
VІІ. Д/з: прочитати твір до кінця, виділити уривок, який припав до серця, обґрунтувати свій вибір;
Пригодницько-романтична повість.8 клас
Народна балада.9 клас
Т. Шевченко. «Причинна», «Лілея». умовність у баладах, тривога за жіночу долю
Мета: закріпити знання школярів про баладу як літературний жанр; розкрити на прикладі програмових творів образи жінок, їх долю; дослідити доцільність застосування елементів фольклору, звичаїв, обрядів для сприйняття ідейного змісту «Причинни», «Лілеї»; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно читати поетичні твори, коментувати їх ідейно-художній зміст, грамотно висловлювати власні думки і робити висновки; виховувати почуття пошани до творчості Кобзаря, волелюбність, доброту, щирість, вірність у почуттях.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок поета раннього періоду творчості, учнівські малюнки до змісту програмових творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис творів.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Виставка учнівських малюнків до творів «Причинна», «Лілея». Школярі демонструють свої роботи, стисло коментуючи їх зміст.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Вікторина «Життєва доля Т. Шевченка»
Завдання: розташуйте факти з життя Тараса Григоровича у хронологічній послідовності.
2. «Мозкова атака»
- Фольклор — це... (Усна народна творчість)
-Балада — жанр... (Ліроепічної поезії фантастичної, історикогероїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом)
- Ознаки балади... (Зображення однієї події з життя головного героя. Висока емоційність. Нетривалий час події. Невеличка кількість дійових осіб. Стислість, малий обсяг. Віршова форма)
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
Владна над люблячим тільки любов!
Й.-В. Гете
Любов — це краса, це сумна в’язниця,
Бог від якої заховав ключі.
П. Сорокін
1. Вступне слово вчителя
2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна»
2.1. Виразне читання, прослуховування прологу поезії в аудіозаписі.
2.2. Історія написання та джерела.
Поетичний твір належить до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Баладу було написано у 1837 році, надруковано в альманасі «Ластівка» (1840). Автор влучно застосовував у творі елементи фольклору (наявність фантастичного, народних звичаїв та повір’їв, пісень, мовних засобів фольклорної поетики). Використав традиції написання балад своїх попередників
у цьому напрямі як в російській (В. Жуковського «Людмила», «Кассандра», «Світлана»), так і в українській літературі (П. Гулак-Артемовський «Рибалка», Л. Боровиковського «Маруся»,
твори А. Метлинського).
2.3. Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих.
2.4. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття.
2.5. Основна думка: людина, яка здатна сильно й істинно проявляти кохання, відданість, вірність, приречена на трагічний кінець.
2.6. Жанр: романтична балада.
Автор, реформуючи цей жанр, змінює традиційну ідейно-тематичну структуру твору: поряд із елементами фантастичного зображено реальних людей, їх реальні дії. Значно розширені межі поетики твору, більше використано засобів художньої виразності. Тому припускають, що «Причинна» за жанровою специфікою дуже близька до соціально-побутової поеми.
2.7. Віршування твору.
«Причинна» близька до народних пісень із погляду ритміки вірша. Поет вільно володіє коломийковим ритмом (4 + 4 + 6 складів з цезурою (паузою) після восьмого складу: В таку добу під горою, / Біля того гаю...), силабічним і тонічним віршем. При зміні настрою і характеру розповіді він змінює і ритмічну структуру вірша. Чотиристопний ямб на початку балади «Реве та стогне...») змінюється далі коломийковим розміром («В таку добу під горою…»), а потім амфібрахієм («Така її доля...»), потім знову ямбом, коломийковим ритмом і т. д. поет глибоко і тонко відчував залежність мелодійності поезії від її змісту.
2.8. Особливості назви твору.
Причинна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», в даному разі — ворожкою.
2.9. Сюжет «Причинної».
Сюжет твору простий, дуже близький до народної творчості. Молода дівчина покохала козака, а той поїхав на чужину й довго не вертався. На її думку, хлопець загинув. Але героїня-сирота настільки сильно переживає цю розлуку й чекання, що стає «причинною», втрачає розум. Винними в цьому вважаються «злі люди» (ворожка, яка зачарувала дівчину, щоб та менше тужила. Дівчина, зачарована, уночі гуляє берегом Дніпра («Реве та стогне Дніпр широкий») і оплакує смерть свого коханого. У сюжет твору майстерно вплетені психологізовані пейзажні картини. Природа наче ілюструє, відгукується на зміни настрою героїні балади. Із води виходять на місяці погрітись русалоньки — то нехрещені діти
і дівчата. Вони побачили сновиду, яка на дубі виглядала коханого, почекали, коли та спуститься і залоскотали її насмерть. Аж на світанку повертається коханий козак, він бачить під дубом дівчину свою мертву й вбиває себе. Люди їх знаходять і ховають.
2.10. Композиція.
Експозиція: пролог, знайомство з дівчиною, яка під впливом ворожіння стала причинною.
Зав’язка: очікування героїнею коханого козака, що обіцяв повернутися до неї з походу.
Кульмінація: смерть героїв.
Розв’язка: епілог (поховання закоханих).
2.11. Художні особливості твору.
У баладі виявилося багатство поетичної мови Т. Шевченка, різноманітність художніх засобів, зокрема ритміки вірша. Для зображення у творі явищ дійсності автор широко використав народнопісенні засоби, зокрема епітети фольклорного походження: «синє море», «біле тіло», «козаченько молоденький», «біле личко», «гай темний», «Дніпро широкий», «чисте поле», «дуб кучерявий» та ін. Зустрічаються також фольклорного походження пестливі назви: «козаченько», «русалонька», «слізоньки», «дівчинонька» та порівняння: «з уст — ні пари», «кругом, як в усі, все мовчить». Все це свідчить про те, що поет широко і творчо використав скарби живої розмовної української мови.
2.12. Новаторство твору.
Новим у жанрі балади були ліричні відступи, у яких Т. Шевченко виявив своє ставлення до героїв твору, до зображуваних подій. Українська поезія до митця не зазнала такої безпосередності почуттів, щирості, непідробленості, такого яскравого вираження народних уявлень. Поет не тільки співчуває скривдженим, але й заступається за них, викликає глибоке співчуття до них у читачів.
2.13. Фантастичне поруч із реальним.
У баладі «Причинна» є явища реальні та фантастичні. Твір споріднюється не з фантастикою поетів-романтиків, відірваною від життя, а з фантастикою фольклорною, народною, яку так майстерно ще до Шевченка використовував у своїй творчості М. Гоголь. Так, з води серед ночі виходять русалки — і тут потрібна не вітряна ніч, а навпаки, спокійна, місячна, така, яка буває в «русалчин тиждень», коли літо вступає у свої права, а земля і вода набувають найбільшої сили і все навкруги — гаї, луки, поля — буйно зеленіє. За народною уявою, русалки — це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися. Утоплениці-русалки на віки вічні відійшли від буденного земного буття й переселилися в таємничу сферу, на дно глибоких рік і озер, у казкові палати, що чудом збудовані з прозорого кришталю. Місяць і зорі викликають русалок з води. З тихим плескотом хвиль, розгортаючи своїми блідими руками густе латаття, вони виходять на берег. Русалки не мають на собі одягу, вони голі, у них біле й знекровлене тіло, довге хвилясте волосся, зелене, як трава,
стан високий і гнучкий, а очі палкі й сині, як морська глибінь. На голові у кожної русалки — вінок з осоки, і тільки в старшої, царівни, вінок з водяних лілій. Вийшовши з води, русалки сідають на березі, розчісують своє довге волосся або беруться за руки і водять дивовижні, з таємничим шепотом, хороводи. Іноді русалки вилазять на дерева й гойдаються на гіллі, як на гойдалці, співаючи пісень. Русалчині пісні небезпечні: хто почує їх, той, як зачарований, підійде близько до русалок, а русалки тоді заманять його до себе, візьмуть у своє коло, будуть бавитися з ним, а потім залоскочуть і затягнуть у річку, на дно. З дерев русалки найбільше люблять клен і дуб. Гойдаючись на гіллі, русалки часом розважаються, вони розмотують на деревах нитки, що їх крадуть у тих жінок, котрі заснули без молитви.
Серед русалок є й лоскотниці — це душі дівчат, що померли зимою, вони з’являються на полях і до смерті залоскочуть дівчат і хлопців, якщо ті потраплять до них. Також вважають, що русалки — померлі нехрещені діти, іноді цих істот називають «дніпровими дівчатами».
2.14. Робота в малих групах. Характеристика образу героїні твору.
2.14.1. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики причинної.
нещасна сирота, страждаюча;
здатність до щирого кохання;
вірність у своїх почуттях;
терпимість до приниження;
причинна;
красуня.
2.14.2. Бесіда за питаннями:
- Хто є головна героїня балади? Яким було її сирітське життя?
-Що спонукало дівчину звернутися до ворожки? Як ці відвідини вплинули на самопочуття героїні?
- Яких страждань і принижень зазнала дівчина від людей?
-Чому молодиця вірить у повернення коханого? Як це її характеризує?
- Чим пояснити бажання причинної влізти на дерево?
- Через що гине героїня? Чим можна було їй допомогти?
- Як сам автор ставиться до дівчини? Про що це свідчить?
2.15. Опрацювання ідейно-художнього змісту втору. Бесіда за питаннями:
_ Яке значення має пролог для сприйняття змісту твору? Відповідь обґрунтуйте.
_ Як Т. Шевченко характеризує русалок? (Може, вийшла русалонька / Матері шукати, / А може, жде козаченька, / Щоб залоскотати)
_ Чим зумовлено блукання дівчини темної ночі? (То дівчина ходить, / Й сама не зна (бо причинна), / Що такеє робить)
_ Яких змін зазнала героїня після відвідування ворожки? (Щоб менше скучала, / Щоб, бач, ходя опівночі, / Спала й виглядала / Козаченька молодого, / Що торік покинув)
_ З якої причини, на думку дівчини, не повертався її коханий? (Орел вийняв карі очі… Біле тіло вовки з’їли)
_ Як автор характеризує сирітське життя героїні? (Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, / Одна, як пташка в далекім краю. / Пошли ж ти їй долю,— вона молоденька)
_ Для чого дівчині потрібні орлині крила?(За синім би морем милого знайшла; / Живого б любила, другу б задушила, / А до неживого у яму б лягла)
_ За яких обставин дівчина залізла на дерево, а потім спустилася до землі?
2.16. «Мікрофон»: хто ж винен у смерті молодят?
3. Робота над баладою Т. Шевченка «Лілея» (25 липня 1846 р., Київ)
3.1. Виразне читання твору, коментування його змісту.
3.2. Історія написання.
1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.
3.3. Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність.
3.4. Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу.
3.5. Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?
3.6. Жанр: балада.
3.7. Композиція.
Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту. Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..».
Експозиція: За що мене, як росла, / Люде не любили?
Зав’язка: Я не знала, що байстря я.
Кульмінація: Я умерла / Зимою під тином, / А весною процвіла / Цвітом при долині...
Розв’язка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?
3.8. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:
_ У який час відбувалися події, відтворені в баладі?
_ Чому Т. Шевченко поезію починає з риторичного запитання, намагаючись тим самим заінтригувати читача?
_ За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх?
_ Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (Царівною називають, / Очей не спускають / З мого цвіту? Дивуються / Не знають, де діти!)
_ Чому згадка Лілії про своє минуле життя змусила її розплакатися перед Королевим цвітом?
_ Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще булла людиною?
_ Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки?
_ Хто такі байстрюки?
_ Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи.
_ Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину?
_ Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (Будинок спалили... / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси /
Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Та й ще реготались. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали)
_ Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея?
_ Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта?
_ Чого не може вибачити квітка народу? Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті?
_ Як коханий квітки сприймав її горе?
_ Чому Лілея виявилася невмирущою? Що цим хотів довести письменник?
3.9. «Мікрофон»: стисло вмотивуйте, чи можна ототожнити смерть і воскресіння Лілеї й Ісуса Христа?
3.9. Робота в малих групах.
Завдання: дібрати матеріал до характеристики образу Лілеї.
VI. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування за програмовими творами Т. Шевченка «Лілея»
2. Робота на картках
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
ІХ. Домашнє завданняДібрати історичний матеріал про Коліївщину, опрацювати ідейно-художній зміст розділів твору «Гайдамаки» Т. Шевченка — «Інтродукція», «Галайда», «Конфедерати», «Титар», «Свято в Чигирині», «Треті півні».
Дата: 2016-10-02, просмотров: 196.
