Колискові пісні 5 клас
Урок № 5
НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. «ОЙ ТИ, КОТЕ, КОТОЧОК», «ОЙ НУ, ЛЮЛІ, ДИТЯ, СПАТЬ»
Мета: ознайомити учнів з колисковими народними піснями, особливостями цього жанру, охарактеризувати ці пісні; вміти коментувати їхній зміст; пояснювати лексичні особливості; розвивати навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати шанобливе ставлення до батьків, народної творчості, почуття любові до довкілля; прищеплювати пунктуальність, інтерес до наслідків своєї праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: тексти пісень (збірники, підручники), музичний запис М. Лисенка «Колискова пісня», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
Які народні пісні вам подобаються? Чим саме?
Як пісня впливає на внутрішній стан людини? Чи може вона змінити ваш настрій?
На ваш погляд, народна пісня — це вид мистецтва? Власні думки обґрунтуйте.
Чому народні пісні пов’язані зі звичаями, обрядами, святами людей?
Чи правильно говорять, що пісня допомагає людині жити? Вмотивуйте власні міркування.
III. Перевірка домашнього завдання
1. Огляд художньої композиції «Моє улюблене народне свято». Учнівський коментар щодо цього.
2. Міні-конкурс на краще виконання напам’ять щедрівок і колядок.
IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
V. Основний зміст уроку
Нічого кращого немає, як тая мати
молодая з своїм дитяточком малим.
Т. Шевченко
1. Теорія літератури
Колискова пісня — ліричний пісенний твір, який виконується матір’ю (рідше батьком чи іншим членом родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.
2. Колискова пісня в житті людини
2.1. Провідні мотиви колискових пісень.
Колискові пісні — один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає коріннями міфологічного періоду творчості. В минулому подібні пісні виконувались, не тільки, щоб приспати дитину, а як і замовляння, з метою привернути до неї або відвернути від неї певні духовні сили, оберегти від зла, сприяти її здоров’ю і швидкому зросту.
Незважаючи на безліч нюансів почуттів і думок, висловлюваних у колискових піснях, а також на широкий простір для імпровізації, все ж набір їх мотивів дуже обмежений. Найстійкіший з усіх мотивів, який з’являється в переважній більшості творів — закликання чи запрошення сну до дитини. У деяких колискових уявлення про засинання дещо змінене: дитина засинає не від самої присутності Сну чи Дрімоти, а від «спання», яке Сон носить із собою в рукаві і яке насилає на дитину, щоб вона заснула. Сон і Дрімота — міфічні істоти, які уподібнюються до людей: ходять, розмовляють між собою, розподіляють обов’язки («Ти будеш колисати, а я буду присипляти»).
Поруч із цими міфічними істотами з’являється уособлення злої, негативної сили в образі Бабая. Також у колискових з’являються образи птахів (голуба, зозулі та ін.): «Ой люлі-люлі, прилетіли гулі…», «Люлі-люлечка, прилетіла зозулечка». Їхня поява у колискових співвідноситься із сюжетами про присипляння дитини надворі.
Хоча більшість колискових передбачає їх виконання мамою дитини, зустрічаються також тексти пісень, які немовляті співає батько. Це явище не дуже поширене й зустрічається переважно в Закарпатській Україні. Особливо цікаві твори, в яких батько звертається до свого малого сина з побажанням йому скоро вирости і стати у всьому подібним до батька.
2.2. Поетика жанру колискових пісень, їхні лексичні особливості.
Колискові пісні — жанр, який має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначенням і пов’язані особливості поетики жанру. Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то в колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, в них немає складних поетичних прийомів і тропів. З художньо-поетичних засобів зустрічаються епітети («золотенькі бильця», «шовкові вервечки», «пухові подушечки», «хата
тепленька»). Це чи не єдиний троп, що широко використовується в колискових для увиразнення їх змісту. Рідко зустрічаються порівняння («білий, як лілея»; «очка, як тернина»). Всі інші засоби спрямовані на створення специфічної звуко-ритмічної оболонки твору, яка навіває дитині сон. Основним її виразником є мелодія, яка відрізняється від інших ліричних пісень одноманітністю і монотонністю, оскільки має на меті вплинути на стан і настрій дитини, щоб її заколисати.
Прослуховування мелодії М. Лисенка «Колискова пісня».
Що ви відчуваєте під час сприйняття цієї мелодії?
Чи згадуються вам дошкільні роки?
Ефект заколисування підсилюється гойданням дитини в колисці, але також і специфічними формальними засобами самого тексту колискової.
Першорядну роль тут відіграє одноманітний ритм, що досягається багатьма засобами. 3. Аналіз програмових колискових пісень
3.1. «Ой ти, коте, коточок».
3.1.1. Виразне читання твору.
3.1.2. Особливість спрямованості колисанки.
У багатьох колисанках мотив присипання пов’язаний з ще однією напівміфічною істотою — котом. Кіт у слов’янських культах займає вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі, стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається). Крім того, очевидно, здавна була помічена здатність кота швидко засинати, спати більшу частину доби. З цим був пов’язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як туди клали дитину.
Текстів, де кіт бере участь у заколисуванні дитини, дуже багато, у багатьох варіантах і різних поєднаннях. Подекуди чітко простежується віра в те, що кіт є оберегом для дитини.
3.1.3. Тема: оспівування колискової малечі зі всілякими побажаннями: бути розумним, міцним здоров’ям, щасливим.
3.1.4. Ідея: віра матері у щасливе майбутнє своєї дитини.
3.1.5. Основна думка: для матері її дитина — найцінніше в житті, їй вона бажає всіляких благ.
3.1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:
Що являє собою кіт як свійська тварина?
З яких квітів дівчата будуть плести вінок? (Рута, м’ята, хрещатий барвінок, запашний васильок)
Яке значення має сон у житті людини, зокрема для малят?
Що означають три квіточки, які мати принесе дитині? (Зріст, сон, здоров’я)
Чому мати турбується, щоб у її дитини було здорове серце?
Як цей твір пов’язаний з усною народною творчістю?
А чи співала вам мати колискову? Про що саме?
3.1.7. Художні особливості твору.
Звертання: «Ой ти, коте, коточок!», «Ой, спи, дитя, до обіда»
Милозвучність мови підсилюється шляхом використання здрібніло-пестливих форм; «віночок», «м’ятоньки», «барвіночку», «Василечку», «квіточки», «колисоньку», «головоньку», «кісточки», «сердечко», «говорушки», «ходусеньки», «ладусеньки».
Повтори: «ой щоб…»
Епітети: «запашний василечок», «добрий розум».
3.2. «Ой ну, люлі, дитя, спать».
3.2.1. Виразне читання твору.
3.2.2. Спрямованість твору.
Центральним є образ матері. Він сповнений мріями, думками про майбутню долю дитини. У пісні виливаються почуття жінки, її ставлення до дочки чи сина в паралельному зіставленні з її власною долею, роздумами про житття.
3.2.3. Тема: співання матір’ю колискової як вияв любові до своєї дитини і бажання бачити її щасливою, здоровою.
3.2.4. Ідея: уславлення материнської турботи, щирості, піклування за милим дитинчам.
3.2.5. Основна думка: головним для матері є, щоб її дитинча:
Щастя-долю мало
І добрую годину.
3.2.6. Обговорення змісту твору за питаннями:
Чому матір, присипаючи дитину, бажає їй щасливої долі?
Чи можна вважати, що жінка доглядає дитину у скрутний час? (Мати бажає своїй дитині доброї години)
Про що свідчать три вижаті жінкою квітки?
Що символізує червоний квіт?
Для чого людині, особливо малим дітям, необхідно спати?
Завдання. Спитайте у своєї мами, чи співала вона вам колискової і якої саме. Підготуйтеся її проспівати.
3.2.7. Художні особливості пісні.
Порівняння: «як квіт червоніло».
Звертання: «ой ну, люлі, дитя, спать».
Епітет: «добра година».
VI. Розв’язування тестових завдань та робота за картками
VII. Підсумок уроку
Чуттєвий зв’язок, що від дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає правильне відображення у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі, лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину, тому м’якесенькими лапками підступає до мальовничої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту; і реальні котик, голуби, ластівочки, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють, як люди, що цілком відповідає дитячому первісному світосприйманню; ці пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять дитину з побутовими речами і з моральними цінностями, заохочуючи до працелюбності, порядку, доброти і справедливості.
VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
IX. Домашнє завдання
Підготувати інформацію про створення національного гімну та його значення для держави.
Партіотична лірика. 7 клас
Тема: І. Франко. Ще одна незабутня зустріч із великою людиною, цікавою особистістю. «Захар Беркут». Історична основа твору. Патріотичний мотив, його зв’язок із розгортанням сюжету.
Мета: поглибити знання учнів про І. Франка, класика, людину надзвичайної працьовитості, розкрити історичну основу твору «Захар Беркут», ідейний зміст;
розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, уміння виразно читати, логічно мислити, зіставляти, робити висновки;
виховувати інтерес до історичного минулого, пошану до творчості Каменяра, почуття патріотизму.
Учні повинні знати: основні факти життя і творчості письменника, ідейний зміст твору «Захар Беркут», жанр твору.
Учні повинні вміти: виразно читати, працювати з текстом, аналізувати прочитане, виділяти головне, висловлювати думку, аргументувати її.
Обладнання: портрет І. Франка, бібліотечка його творів, підручник, листи самооцінки, міні-посібник «Інтерактивні технології», словнички літературознавчих термінів, мультимедійний екран, макет дерева пізнання, стікери у формі листочків, аркуші А4, маркери.
Компетентності:пізнавальна, соціальна, мовна, комунікативна.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Вид уроку: інтерактивний.
Методи й прийоми: «Мозковий штурм», «Прес», «Мікрофон», «Асоціативний кущ», рольова гра «Інтерв’ю з письменником», метод шести капелюхів, метод прогнозування, вправа «Знайди помилку», робота в парах, групах.
Епіграф
Велика й різнобічна постать українського
генія – наша національна гордість.
М. Коцюбинський
Забудеш рідний край — твоє всохне коріння.
П. Тичина
Перебіг уроку
ММ1
І. Оргмомент.
ІІІ. Оголошення теми.
Рефлексія
2.1. Метод «Мікрофон»
- що вразило в біографії?
- яким постав у Ваших очах письменник?
2.2. Підведення підсумків учителем:
І. Франка вважають найталановитішим письменником не тільки у всій Україні, а може, і в Європі. Увесь його доробок навряд чи вміститься у ста томах. Людина з великої літери, титан праці! А тепер звернімося до епіграфа.
Словник діалектизмів
v Дорічне - щорічне.
v «Сторож – назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним.
v Стрій – одяг.
v Голосити – повідомити.
v Збурення – зруйнування.
v Скиміти – щеміти, боліти.
v Трембіта –музичний духовий інструмент.
v Боєва хоругов – бойовий прапор.
v Чепіргатий – зубчатий.
v Кітловина – котловина.
v Засіка – штучна перешкода з повалених дров.
v Вивіз – дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями.
v Опір – назва річки.
v Копний майдан – майдан для громадських зібрань.
v Кармазиновий – малинового кольору.
v Ломи – повалені вітром дерева.
v Бегетіти – тривожно ревіти.
v Тама – гребля, загата.
v Чінгісхан – (1155-1227) – монгольський полководець – завойовник; відзначався своєю жорстокістю.
v Ратище – спис.
v Обалити – повалити.
v Смерди – селяни.
v Бовдури – густі клуби диму.
v Ховзький – слизький.
v Дідицтво – володіння, маєток.
v Туратися – звернути увагу, чіпати.
v Милевий знак – стовп, що показує милі.
v Перхати – пурхати.
v Прецінь – одначе, все ж таки.
v Трафити – потрапити.
v Пристати – погодитися.
v Лучник – стрілець із лука.
v Зелемень – назва гори.
Рефлексія
7.1. Метод «Мікрофон»
- які почуття викликав цей розділ?
- яке ставлення до Максима?
- а що ви дізналися про Мирославу?
- учні, а хто з вас бував у Карпатах? Хто мав змогу помилуватися їх красою?
8. Звіт групи художників. Демонстрація малюнків «Природа Карпат».
ММ3
Завдання для груп
Група журналістів: приміряти білий капелюх, зібравши детальну й необхідну інформацію щодо факту.
Група істориків: приміряти жовтий капелюх, дослідивши можливі успіхи й позитивні сторони, переваги.
Група літературознавців: приміряти чорний капелюх, давши критичну оцінку.
Група фольклористів: приміряти червоний капелюх, почуття та емоції, що викликає цей факт.
Група художників: приміряти зелений капелюх, назвавши нові можливості та креативні ідеї.
Учитель залишається під синім капелюхом, керуючи цим процесом, підсумовуючи результати.
2. 2. Характеристика образів
ü Створення асоціативних малюнків до образів (усно), демонстрування групою художників образів у малюнках:
Захар Беркут – 
Тугар Вовк – 
Мирослава – 
Максим – 
ü Вправа «Закінчи логічний ряд». Підібрати слова, що характеризують героїв (усно):
Захар Беркут: розумний…
Тугар Вовк: пихатий…
Максим: сміливий…
Мирослава: чесна…
ü Складання сенкенів (1 група – Захар Беркут, 2 група – Максим,…)
Народна балада.9 клас
Т. Шевченко. «Причинна», «Лілея». умовність у баладах, тривога за жіночу долю
Мета: закріпити знання школярів про баладу як літературний жанр; розкрити на прикладі програмових творів образи жінок, їх долю; дослідити доцільність застосування елементів фольклору, звичаїв, обрядів для сприйняття ідейного змісту «Причинни», «Лілеї»; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно читати поетичні твори, коментувати їх ідейно-художній зміст, грамотно висловлювати власні думки і робити висновки; виховувати почуття пошани до творчості Кобзаря, волелюбність, доброту, щирість, вірність у почуттях.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок поета раннього періоду творчості, учнівські малюнки до змісту програмових творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис творів.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Виставка учнівських малюнків до творів «Причинна», «Лілея». Школярі демонструють свої роботи, стисло коментуючи їх зміст.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Вікторина «Життєва доля Т. Шевченка»
Завдання: розташуйте факти з життя Тараса Григоровича у хронологічній послідовності.
2. «Мозкова атака»
- Фольклор — це... (Усна народна творчість)
-Балада — жанр... (Ліроепічної поезії фантастичної, історикогероїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом)
- Ознаки балади... (Зображення однієї події з життя головного героя. Висока емоційність. Нетривалий час події. Невеличка кількість дійових осіб. Стислість, малий обсяг. Віршова форма)
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
Владна над люблячим тільки любов!
Й.-В. Гете
Любов — це краса, це сумна в’язниця,
Бог від якої заховав ключі.
П. Сорокін
1. Вступне слово вчителя
2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна»
2.1. Виразне читання, прослуховування прологу поезії в аудіозаписі.
2.2. Історія написання та джерела.
Поетичний твір належить до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Баладу було написано у 1837 році, надруковано в альманасі «Ластівка» (1840). Автор влучно застосовував у творі елементи фольклору (наявність фантастичного, народних звичаїв та повір’їв, пісень, мовних засобів фольклорної поетики). Використав традиції написання балад своїх попередників
у цьому напрямі як в російській (В. Жуковського «Людмила», «Кассандра», «Світлана»), так і в українській літературі (П. Гулак-Артемовський «Рибалка», Л. Боровиковського «Маруся»,
твори А. Метлинського).
2.3. Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих.
2.4. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття.
2.5. Основна думка: людина, яка здатна сильно й істинно проявляти кохання, відданість, вірність, приречена на трагічний кінець.
2.6. Жанр: романтична балада.
Автор, реформуючи цей жанр, змінює традиційну ідейно-тематичну структуру твору: поряд із елементами фантастичного зображено реальних людей, їх реальні дії. Значно розширені межі поетики твору, більше використано засобів художньої виразності. Тому припускають, що «Причинна» за жанровою специфікою дуже близька до соціально-побутової поеми.
2.7. Віршування твору.
«Причинна» близька до народних пісень із погляду ритміки вірша. Поет вільно володіє коломийковим ритмом (4 + 4 + 6 складів з цезурою (паузою) після восьмого складу: В таку добу під горою, / Біля того гаю...), силабічним і тонічним віршем. При зміні настрою і характеру розповіді він змінює і ритмічну структуру вірша. Чотиристопний ямб на початку балади «Реве та стогне...») змінюється далі коломийковим розміром («В таку добу під горою…»), а потім амфібрахієм («Така її доля...»), потім знову ямбом, коломийковим ритмом і т. д. поет глибоко і тонко відчував залежність мелодійності поезії від її змісту.
2.8. Особливості назви твору.
Причинна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», в даному разі — ворожкою.
2.9. Сюжет «Причинної».
Сюжет твору простий, дуже близький до народної творчості. Молода дівчина покохала козака, а той поїхав на чужину й довго не вертався. На її думку, хлопець загинув. Але героїня-сирота настільки сильно переживає цю розлуку й чекання, що стає «причинною», втрачає розум. Винними в цьому вважаються «злі люди» (ворожка, яка зачарувала дівчину, щоб та менше тужила. Дівчина, зачарована, уночі гуляє берегом Дніпра («Реве та стогне Дніпр широкий») і оплакує смерть свого коханого. У сюжет твору майстерно вплетені психологізовані пейзажні картини. Природа наче ілюструє, відгукується на зміни настрою героїні балади. Із води виходять на місяці погрітись русалоньки — то нехрещені діти
і дівчата. Вони побачили сновиду, яка на дубі виглядала коханого, почекали, коли та спуститься і залоскотали її насмерть. Аж на світанку повертається коханий козак, він бачить під дубом дівчину свою мертву й вбиває себе. Люди їх знаходять і ховають.
2.10. Композиція.
Експозиція: пролог, знайомство з дівчиною, яка під впливом ворожіння стала причинною.
Зав’язка: очікування героїнею коханого козака, що обіцяв повернутися до неї з походу.
Кульмінація: смерть героїв.
Розв’язка: епілог (поховання закоханих).
2.11. Художні особливості твору.
У баладі виявилося багатство поетичної мови Т. Шевченка, різноманітність художніх засобів, зокрема ритміки вірша. Для зображення у творі явищ дійсності автор широко використав народнопісенні засоби, зокрема епітети фольклорного походження: «синє море», «біле тіло», «козаченько молоденький», «біле личко», «гай темний», «Дніпро широкий», «чисте поле», «дуб кучерявий» та ін. Зустрічаються також фольклорного походження пестливі назви: «козаченько», «русалонька», «слізоньки», «дівчинонька» та порівняння: «з уст — ні пари», «кругом, як в усі, все мовчить». Все це свідчить про те, що поет широко і творчо використав скарби живої розмовної української мови.
2.12. Новаторство твору.
Новим у жанрі балади були ліричні відступи, у яких Т. Шевченко виявив своє ставлення до героїв твору, до зображуваних подій. Українська поезія до митця не зазнала такої безпосередності почуттів, щирості, непідробленості, такого яскравого вираження народних уявлень. Поет не тільки співчуває скривдженим, але й заступається за них, викликає глибоке співчуття до них у читачів.
2.13. Фантастичне поруч із реальним.
У баладі «Причинна» є явища реальні та фантастичні. Твір споріднюється не з фантастикою поетів-романтиків, відірваною від життя, а з фантастикою фольклорною, народною, яку так майстерно ще до Шевченка використовував у своїй творчості М. Гоголь. Так, з води серед ночі виходять русалки — і тут потрібна не вітряна ніч, а навпаки, спокійна, місячна, така, яка буває в «русалчин тиждень», коли літо вступає у свої права, а земля і вода набувають найбільшої сили і все навкруги — гаї, луки, поля — буйно зеленіє. За народною уявою, русалки — це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися. Утоплениці-русалки на віки вічні відійшли від буденного земного буття й переселилися в таємничу сферу, на дно глибоких рік і озер, у казкові палати, що чудом збудовані з прозорого кришталю. Місяць і зорі викликають русалок з води. З тихим плескотом хвиль, розгортаючи своїми блідими руками густе латаття, вони виходять на берег. Русалки не мають на собі одягу, вони голі, у них біле й знекровлене тіло, довге хвилясте волосся, зелене, як трава,
стан високий і гнучкий, а очі палкі й сині, як морська глибінь. На голові у кожної русалки — вінок з осоки, і тільки в старшої, царівни, вінок з водяних лілій. Вийшовши з води, русалки сідають на березі, розчісують своє довге волосся або беруться за руки і водять дивовижні, з таємничим шепотом, хороводи. Іноді русалки вилазять на дерева й гойдаються на гіллі, як на гойдалці, співаючи пісень. Русалчині пісні небезпечні: хто почує їх, той, як зачарований, підійде близько до русалок, а русалки тоді заманять його до себе, візьмуть у своє коло, будуть бавитися з ним, а потім залоскочуть і затягнуть у річку, на дно. З дерев русалки найбільше люблять клен і дуб. Гойдаючись на гіллі, русалки часом розважаються, вони розмотують на деревах нитки, що їх крадуть у тих жінок, котрі заснули без молитви.
Серед русалок є й лоскотниці — це душі дівчат, що померли зимою, вони з’являються на полях і до смерті залоскочуть дівчат і хлопців, якщо ті потраплять до них. Також вважають, що русалки — померлі нехрещені діти, іноді цих істот називають «дніпровими дівчатами».
2.14. Робота в малих групах. Характеристика образу героїні твору.
2.14.1. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики причинної.
нещасна сирота, страждаюча;
здатність до щирого кохання;
вірність у своїх почуттях;
терпимість до приниження;
причинна;
красуня.
2.14.2. Бесіда за питаннями:
- Хто є головна героїня балади? Яким було її сирітське життя?
-Що спонукало дівчину звернутися до ворожки? Як ці відвідини вплинули на самопочуття героїні?
- Яких страждань і принижень зазнала дівчина від людей?
-Чому молодиця вірить у повернення коханого? Як це її характеризує?
- Чим пояснити бажання причинної влізти на дерево?
- Через що гине героїня? Чим можна було їй допомогти?
- Як сам автор ставиться до дівчини? Про що це свідчить?
2.15. Опрацювання ідейно-художнього змісту втору. Бесіда за питаннями:
_ Яке значення має пролог для сприйняття змісту твору? Відповідь обґрунтуйте.
_ Як Т. Шевченко характеризує русалок? (Може, вийшла русалонька / Матері шукати, / А може, жде козаченька, / Щоб залоскотати)
_ Чим зумовлено блукання дівчини темної ночі? (То дівчина ходить, / Й сама не зна (бо причинна), / Що такеє робить)
_ Яких змін зазнала героїня після відвідування ворожки? (Щоб менше скучала, / Щоб, бач, ходя опівночі, / Спала й виглядала / Козаченька молодого, / Що торік покинув)
_ З якої причини, на думку дівчини, не повертався її коханий? (Орел вийняв карі очі… Біле тіло вовки з’їли)
_ Як автор характеризує сирітське життя героїні? (Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, / Одна, як пташка в далекім краю. / Пошли ж ти їй долю,— вона молоденька)
_ Для чого дівчині потрібні орлині крила?(За синім би морем милого знайшла; / Живого б любила, другу б задушила, / А до неживого у яму б лягла)
_ За яких обставин дівчина залізла на дерево, а потім спустилася до землі?
2.16. «Мікрофон»: хто ж винен у смерті молодят?
3. Робота над баладою Т. Шевченка «Лілея» (25 липня 1846 р., Київ)
3.1. Виразне читання твору, коментування його змісту.
3.2. Історія написання.
1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.
3.3. Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність.
3.4. Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу.
3.5. Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?
3.6. Жанр: балада.
3.7. Композиція.
Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту. Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..».
Експозиція: За що мене, як росла, / Люде не любили?
Зав’язка: Я не знала, що байстря я.
Кульмінація: Я умерла / Зимою під тином, / А весною процвіла / Цвітом при долині...
Розв’язка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?
3.8. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:
_ У який час відбувалися події, відтворені в баладі?
_ Чому Т. Шевченко поезію починає з риторичного запитання, намагаючись тим самим заінтригувати читача?
_ За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх?
_ Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (Царівною називають, / Очей не спускають / З мого цвіту? Дивуються / Не знають, де діти!)
_ Чому згадка Лілії про своє минуле життя змусила її розплакатися перед Королевим цвітом?
_ Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще булла людиною?
_ Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки?
_ Хто такі байстрюки?
_ Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи.
_ Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину?
_ Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (Будинок спалили... / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси /
Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Та й ще реготались. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали)
_ Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея?
_ Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта?
_ Чого не може вибачити квітка народу? Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті?
_ Як коханий квітки сприймав її горе?
_ Чому Лілея виявилася невмирущою? Що цим хотів довести письменник?
3.9. «Мікрофон»: стисло вмотивуйте, чи можна ототожнити смерть і воскресіння Лілеї й Ісуса Христа?
3.9. Робота в малих групах.
Завдання: дібрати матеріал до характеристики образу Лілеї.
VI. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування за програмовими творами Т. Шевченка «Лілея»
2. Робота на картках
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
ІХ. Домашнє завданняДібрати історичний матеріал про Коліївщину, опрацювати ідейно-художній зміст розділів твору «Гайдамаки» Т. Шевченка — «Інтродукція», «Галайда», «Конфедерати», «Титар», «Свято в Чигирині», «Треті півні».
Родинно-побутові пісні. 9 клас
Мета: дослідити процес виникнення фольклору, ознайомити школярів з родинно-побутовими піснями, особливостями їх складання та проаналізувати програмові твори; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, вміння грамотно висловлювати власні думки, наводячи переконливі аргументи, приклади з життя; виховувати почуття поваги до давньої культурної спадщини свого народу, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання: бібліотечка з творами народних пісень, звукозапис їх виконання (музика М. Лисенка), дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
- Що вам відомо про пісню як жанр народної творчості?
- Хто були творцями пісень, з якою метою вони складалися?
- У чому полягають особливості написання пісень? Яким чином вони розповсюджувалися?
- Як пісня пов’язана з життям народу? Чому її вважають бездонною душею українського народу, його славою?
- Які пісні ви полюбляєте? Хто є їх виконавцями?
- Хто такі кобзарі? Назвіть з них відомі вам.
- Визначте народні пісні, які найчастіше виконуються по радіо, телебаченню? В чому їх популярність?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
ІV. Основний зміст уроку
О пісне, засвіти нам наші дні,
Перед тобою всі ми безборонні,
Ми вічні учні. Мудрості навчи,
Як світ оцей від бід оборонити.
О мамо-пісне, ми назавжди діти,
Втішай-бо наші білі і плачі.
Л. Скирта
Українські народні пісні будуть покладені в основу літератури майбутнього.
Юліуш Словацький
1. Вступне слово вчителя
Українська пісня — одне з найцінніших надбань українського народу. Коли вона звучить, серце не може залишитися байдужим і холодним, бо в ній стільки тремтячої щирості, ніжності, відвертої довіри.
Наша країна надзвичайно багата і щедра на пісні, які виникли в сиву давнину. Вони відображають характер, звичаї, вірування, боротьбу за кращу долю, за визволення від поневолювачів та загарбників. У ній відтворились доброта, щирість, душевність, весела вдача українців, їх мрії, надії, сподівання. Сьогодні ми докладно познайомимося з особливостями родинно-побутових пісень, тобто пісень про кохання, сімейне життя.
2. Багатство і розмаїття українського фольклору
2.1. Фольклор
2.2. Художні прийоми фольклору
2.3. Процес виникнення фольклору.
2.4. Специфічні ознаки фольклору:
2.5. Фольклор та література.
3. Особливості родинно-побутових пісень
3.1. Види родинно-побутових пісень.
3.2. Ідейно-тематичний зміст родинно-побутового циклу пісень (загальна характеристика).
Вони охоплювали найважливіші події і явища з родинного життя селян, з винятковою повнотою відображали їхню психологію, погляди, мораль. У них немає чітко виражених «трудових сюжетів», розповідей про важку працю, але зображення подій ведеться на фоні трудового життя, що надає їм життєвої правдивості.
Найбільшу частину українських побутових пісень становлять пісні про кохання, в яких відтворено багатогранність людського життя, розкрито світ людських переживань.
Пісні про кохання відбили високі моральні якості трудової молоді. Щирість, довіра, взаємоповага, радість кохання, гіркота вимушеної розлуки, туга за коханою, зрада — ось основні мотиви, що проймають ці пісні.
Головними персонажами пісень про кохання є хлопець і дівчина, а характер стосунків між ними, їхні почуття і переживання визначили зміст творів.
Характерною рисою пісень про кохання є їх драматизм. Він найчастіше визначався суспільними умовами — перешкодою взятии шлюб через майнову нерівність.
Пісні про родинне життя досить різноманітні за тематикою. Найбільше уваги в них відводилось розкриттю взаємин між чоловіком і жінкою та стосункам з іншими членами родини. Важкі умови життя заміжньої жінки зумовлювались насамперед тим, що її видавали заміж силоміць за нелюбого, до чужої сім’їОсобливо тяжкою була доля жінки з чоловіком-п’яницею.Пияцтво було особливо згубним для бідних селян. Воно призводило до остаточного розорення сім’ї.
У піснях відображено тему видання дівчини за старого, але багатого. Чоловік їй осоружний, багатство немиле. Тільки одруження з милим може принести щастя — такий лейтмотив багатьох пісень.
Доля матері, особливо матері-вдови, є однією з найпоширеніших тем у родинно-побутових піснях. У них проникливо, з великим співчуттям до вдови змальовувались її життєві незгоди. Нікому зорати ниву, посіяти, зібрати хліб, нічим годувати малих дітей. Нікому допомогти вдові в біді, нікому пораду дати.
Отже, в родинно-побутових піснях народ оспівує головним чином родинне життя — радості й печалі, події й розчарування, взаємовідносини жінки й чоловіка, дівчини й парубка тощо. Впродовж багатьох століть пісня правдиво розповідає про долю українського народу.
4. Теорія літератури
4.1. Поняття про поетику народної пісні.
Пісенне слово в характерних поетичних образах передає і узагальнює людський досвід.
Мові української народної пісні властиві особлива поетичність, м’який ліризм.
Окрім музичного багатства, народна поезія українська має такі художні засоби: народнопоетичні паралелізми, глибокі й точні порівняння, яскраві епітети, добірні слова живої народної мови, зменшувально-пестливі форми.
Отже, поетика народної пісні — це сукупність художніх засобів, за допомогою яких яскраво відображуються події, явища у творі.
4.2. Поетика (гр. poietike — творче мистецтво) — наука про систему засобів і способів вираження думки в літературних творах. Одна з найстаріших галузей літературознавства.
5. Аналізування програмових соціально-побутових пісень
5.1. «Місяць на небі, зіроньки сяють».
5.1.1. Виразне читання твору або прослуховування його виконання у грамзаписі.
5.1.2. Тема: оспівування палкого кохання козака до дівчини.
5.1.3. Ідея: возвеличення щирого почуття, яке не розлучить героїв за будь-яких обставин.
5.1.4. Основна думка: Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов.
5.1.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.1.6. Художні особливості твору.
Метафори: «серденько мре», «очі вкоротили вік», «очі навчились заводить людей».
Епітет: «пісня люба... мила», «очі дівочі темні... ясні».
Повтори: «...очі, очі, очі...».
Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день».
Звертання: «Ви ж мені, очі...».
5.1.7. Опрацювання ідейно-художнього змісту пісні. Бесіда за питаннями:
• Хто такі козаки? Яких видатних вата<
Дата: 2016-10-02, просмотров: 454.
