Мотивація навчальної діяльності
Україна…
Країна смутку і сліз, країна боротьби й надії, країна волелюбного й сильного народу…
Я хочу, щоб ви зацікавилися історичним минулим нашого народу і зрозуміли, що народ – велика сила, а особливо тоді, коли він захищає рідну землю. Давайте перенесемося подумки в минуле його вірних синів і дочок, які гідно протистояли тим, хто порушив їхнє мирне і злагоджене життя.
2. Робота групи істориків.
Повідомлення про історичну основу твору, жанр твору.
2.2. Вправа «знайди помилку». Відтворити послідовність тексту із застосуванням самоперевірки та оцінювання учнями. Завдання й відповіді спроектовані на мультимедійному екрані.
1. Розмова Захара Беркута з Тугаром Вовком.
2. Проведення копної ради.
3. Громадський суд над Тугаром Вовком.
4. Розповідь Максимом легенди.
5. Прохання Максима до Т. Вовка одружитися з Мирославою.
6. Полювання Т. Вовка на ведмедів.
7. Боротьба Мирослави з ведмедицею.
3. Розв’язання проблемних питань методом «Мозковий штурм».
- Чому твір називається «Захар Беркут»?
- Що вам відомо про беркута-птаха, як прізвище цього героя пов’язане з назвою птаха?
4. Евристична бесіда (опрацювання І розділу).
- Про що розповідається в І розділі повісті? Як ми сформулюємо тему?
- Яким чином Т. Вовк з’явився на Тухольщині?
- Чи легкими були лови на звіра?
- Що, на ваш погляд, відчувала Мирослава, залишившись сам на сам із ведмедицею?
- Як би ви повели себе у цій ситуації?
- Чому Т. Вовку важко було привселюдно дякувати Максиму за порятунок доньки?
- Про що свідчить самохарактеристика Т. Вовка: «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, та все ще дам раду тухольському медведеві!?»
- Яку відповідь дав Максим? (підтвердити відповідь текстом: «Дурна звірюка…»). Про що вона свідчить?
5. Звіт групи фольклористів. Презентація зібраних прислів’їв про дружбу.
v З добрим поживеш - добро переймеш, а з лихим зійдешся - того й наберешся.
v Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
v З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
v Хто до кого пристає, таким і стає.
v Вірний приятель - то найбільший скарб.
v В пригоді пізнавай приятеля.
v Друга шукай, а найдеш - тримай.
v Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.
v В лиху годину узнаєш вірну людину.
v Друзі пізнаються в біді.
v Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
v Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
v Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, - хоч зимуй!
v Що хата має, тим і приймає.
v Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.
6. Звіт групи літературознавців Повідомлення про повість як жанр, знайомство із словничком діалектизмів.
Словник діалектизмів
v Дорічне - щорічне.
v «Сторож – назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним.
v Стрій – одяг.
v Голосити – повідомити.
v Збурення – зруйнування.
v Скиміти – щеміти, боліти.
v Трембіта –музичний духовий інструмент.
v Боєва хоругов – бойовий прапор.
v Чепіргатий – зубчатий.
v Кітловина – котловина.
v Засіка – штучна перешкода з повалених дров.
v Вивіз – дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями.
v Опір – назва річки.
v Копний майдан – майдан для громадських зібрань.
v Кармазиновий – малинового кольору.
v Ломи – повалені вітром дерева.
v Бегетіти – тривожно ревіти.
v Тама – гребля, загата.
v Чінгісхан – (1155-1227) – монгольський полководець – завойовник; відзначався своєю жорстокістю.
v Ратище – спис.
v Обалити – повалити.
v Смерди – селяни.
v Бовдури – густі клуби диму.
v Ховзький – слизький.
v Дідицтво – володіння, маєток.
v Туратися – звернути увагу, чіпати.
v Милевий знак – стовп, що показує милі.
v Перхати – пурхати.
v Прецінь – одначе, все ж таки.
v Трафити – потрапити.
v Пристати – погодитися.
v Лучник – стрілець із лука.
v Зелемень – назва гори.
Рефлексія
7.1. Метод «Мікрофон»
- які почуття викликав цей розділ?
- яке ставлення до Максима?
- а що ви дізналися про Мирославу?
- учні, а хто з вас бував у Карпатах? Хто мав змогу помилуватися їх красою?
8. Звіт групи художників. Демонстрація малюнків «Природа Карпат».
ММ3
Дата: 2016-10-02, просмотров: 319.