Менеджмент у фармації. Кадровий менеджмент, сучасні теорії менеджменту

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Менеджмент у фармації. Кадровий менеджмент, сучасні теорії менеджменту

Менеджмент – це процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, які необхідні для формування та досягнення цілей організації.

Менеджмент – управління установою, колективом або людьми.

Золоте правило мен-ту(Файоль): за кодну функцію має бути лише один відповідальний.

Кадровий менеджмент або менеджмент людських ресурсів займається пошуком працівників, набором персоналу тощо.

Завдання кадрового менеджменту – задовільнити потребу організації у кваліфікованих кадрах і ефективно використовувати їх, враховуючи можливості самореалізації кожного працівника в рамках даної організації.

У першій половині ХХ століття отримали розвиток чотири школи управлінської думки. Хронологічно вони можуть бути подані так:

•школа наукового управління;

•адміністративна (класична) школа;

•школа людських стосунків;

•школа науки управління або кількісна школа.

Наприкінці 70-х рр.ХХ ст. Було розроблено теорію Z Вільямом Оучі, яка моделює ідеальну систему:

-Довгострокова робота на підприємстві

-Індивідуальна відповідальність

-Стратегічні управлінські рішення прийняті за принципом консенсусу

-Неформальний контроль із застосуванням строгих методів

-Постійне профільоване підвищення кваліфікації працівників

-Особлива увага до працівника, до його особистих проблем.

Фармацевтична опіка при відпуску ЛЗ для вагітних

Фарм. опіка – комплексна програма взаємодії провізора та пацієнта (провізора та лікаря) протягом усього періоду медикаментозної терапії, починаючи з моменту відпуску ліків до повного припинення їх дії.

Навіть широко використовувані і дозволені при вагітності медикаментозні препарати можуть викликати різні ускладнення у плода та новонародженого. При призначення будь-якого лікування під час вагітності слід мати на увазі, що всі ліки призначаються тільки за показаннями. При цьому необхідно вибирати лікарські засоби з доведеною переносимістю, віддаючи перевагу якомусь одному препарату, а не комбінованого лікування.

Застосування медикаментів може сприяти таких ускладнень вагітності, як: самовільний викидень; передчасні пологи; мертвонародження; вроджені аномалії; церебральний параліч; затримка розумового розвитку або поведінкові порушення та ін Лікарські засоби, що не викликають органічних уражень плода, можуть сприяти розвитку у нього алергічних реакцій. Крім того, негативний вплив лікарських препаратів може виявлятися тільки після народження дитини або в більш пізні терміни

3 критичні періоди:

1. Перший тиждень.

2. 4-8 тиждень (дифер. органів)

3. 28-32 тижні.

Вагітність значною мірою впливає на інгаляційний (↑) і ректальний (↓)шляхи всмоктування

Категорично не можна застосовувати під час вагітності барбітурати, варфарин (дефекти), доксициклін, тетрациклін (кістки),фторхінолони (хрящі),сульфаніламіди (вади), аміноглікозиди ( нефротох, глухота), глюкокортикоїди (вов. паща).

Порівняно безпечні пеніциліни, клотримазол, ністатин, еритроміцин, метоклопрамід, полівітамінні комп, препарати заліза.

Маркетинг у фармації. Фармацевтичний ринок ЛЗ і методи його вивчення

Маркетинг — ринкова концепція управління виробничо-збутовою і

науково-технічною діяльністю підприємства, спрямована на вивчення ринку

і економічної кон'юнктури, конкретних запитів споживачів і орієнтація на

них товарів і послуг, що виробляються.

Принципи маркетингу. Основним принципом маркетингу є орієнтація кінцевих

результатів виробництва на реальні вимоги і побажання споживачів.

. Вивчення фарм. ринку здійснюється з двох позицій: з позиції його особливостей, потреб і можливостей і з позиції його ємкості, ступеня насиченості, стану

конкуренції, вірогідності появи товарів-аналогів і товарів-замінників

тощо. Перевага тієї чи іншої позиції приводить або до маркетингу,

орієнтованого на продукт, або до маркетингу, орієнтованого на споживача.

Маркетинг, орієнтований на продукт, використовується, коли діяльність

підприємства спрямована на створення нового товару або вдосконалення

того, що випускається. Головне завдання в цьому випадку зводиться до

спонукання споживачів купувати нові або вдосконалені товари.

Маркетинг, орієнтований на споживача, використовується, якщо діяльність

підприємства спрямована на задоволення потреб, що йдуть безпосередньо

від ринку. Тут головне завдання маркетингу — вивчення потенційних

потреб, пошук ринкової ніші.

Вивчення фармацевтичного ринку

1. Дослідження ринку лікарських засобів

2. Визначення ємкості товарного ринку

3. Сегментація ринку

4.Дослідження споживачів і типології споживання лікарських засобів

5. Визначення потреби в лікарських засобах

6. Дослідження попиту і пропозиції лікарських засобів

Груп препаратів вибору

- діуретики (подагра, ЦД, гіпокаліємія, імпотенція)

- Б-блокатори (↑ глюкози, імпот, бронх астма, брадикард)

- антагоністи Са ( набряки, хв. нирок і печінки)

- інгібітори АПФ ( суий кашель, набряк Квінке, гіперкаліємія, глюкокорт)

- сартани

Препарати 2 лінії:

-L-адреноблокатори( доксазозин, кардура),( аденома, ЦД)

- алкалоїди раувольфії (адельфан)

- клонідин (при гіперт. кризах), метилдопа(вагітність),

- прямі інгібітори реніну : расі лес

Лікування ЦД1Т

1.Дієта

2.ЛЗ замісної терапії

* традиційна (корот. інс 2/3 перед снід, 1/3 перед вечер)

*інтенсивна (щоденний підбір дози на основі вимір глюкози)

ПД: абсцеси, затвердіння, алерг. р-ї, гіпоглікем. кома

Препарати iнсулiнурозподiляються на групи згiдно з тривалістю дiї:

· iнсулiни ультракороткої дiї (аналоги iнсулiну);

· iнсулiни короткої дiї;

· iнсулiни середньої тривалостiдiї;

· iнсулiни тривалої дiї.

Лікування ЦД2Т

1. Пероральні гіпоглікемічні ЛЗ

2. Дієта

3. Фіз активність

Починати з бігуанідів

* Пох. сульфанілсечовини: стим. Б-клітини острівців Ланг.

ПР: гіпоглікемія, зб. маси, алерг. р,резистентність

*метиглітиніди:репаглініт МД і ПР аналог

*бігуаніди: стим. синтез ендог. і-ну, посил. лі полізу, підв чутл. клітин до дії інс( метформін, сіофор) ПД: дизбактеріоз,метал присмак

* Тіазолідиндіони: підв. чутл клітин (розіглітазон) ПД: зб. маси,ураж. печінки, серц недост.

*інгібітори Л-глюкозидази: забезп пригн. розпаду до оліго- і моносах: акарбоза ПД: метеоризм, нудота, діарея

Види БАДів

Нутрицевтики - есенціальні біологічно активні речовини, які застосовуються для корекції хімічного складу раціону людини.

Парафармацевтики - біологічно активні речовини, які володіють певною фармакологічною активністю та застосовуються для підтримки у фізіологічних межах функціональної активності органів та систем, профілактики патологічних станів та допоміжної терапії.

Еубіотики (пробіотики) - біологічно активні добавки, які містять живі мікроорганізми та нормалізують мікрофлору кишківника

40. Контроль якості лікарських засобів в умовах аптеки. Функції уповноваженої особи

Вхідний контроль якості лікарських засобів в аптеках (Наказ № 436 від 20.01.2001р) здійснює особа, відповідальна за якість лікарських засобів, які надходять в аптеку (уповноважена особа).

Уповноважена особа – це особа, призначена керівником суб’єкта господарської діяльності на відповідну посаду фармацевтичного закладу, на яку покладено здійснення вхідного контролю якості лікарських засобів, що підлягають оптовій та роздрібній реалізації.

НАКАЗ

№ 44 від 16.03.1993 р.

Про організацію зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення

В приміщеннях зберігання лікарських засобів розміщуються окремо:

- в суворій відповідності з токсикологічними групами: список А (отруйні та наркотичні речовини); список Б (сільнодіючі речовини) та загальний список.

Лікарські засоби списків А і Б повинні зберігатися згідно з діючими наказами;

- у відповідності з фармакологічними групами;

- в залежності від способу вживання (внутрішнє, зовнішнє);

- лікарські засоби «ангро» відповідно з агрегатним станом (рідкі окремо від сипучих, газоподібних і інших);

- у відповідності з фізико-хімічними властивостями лікарських засобів і впливу різних факторів зовнішнього середовища

- з врахуванням установлених термінів придатності для лікарських засобів;

- з врахуванням характеру різних лікарських форм.

3.5. Вироби медичного призначення слід зберігати окремо за групами:

- гумові вироби;

- вироби з пластмас;

- перев’язочні засоби та допоміжні матеріали;

- вироби медичної техніки

Всі лікарські засоби в залежності від фізичних та фізико-хімічних властивостей, дії на них різноманітних факторів зовнішнього середовища розподіляються на такі:

- які вимагають захисту від світла:антибіотики, галенові препарати, рослинна лікарська сировина, органопрепарати зберігати в тарі з світлозахисних матеріалів у темному приміщенні або в шафах, пофарбованих усередені чорноб фарбою і з щільно підігнаними дверцями або в щільно збитих ящиках з щільно припасовоною кришкою.;

- які вимагають захисту від дії вологи:гігроскопічні речовини та препарати (наприклад, ацетат калію, сухі екстракти, ЛРС, гідролізуючі речовини, солі алкалоїдів, глікозиди, антибіотики, ферменти,. зберігати в проолодному місці, в щільно запакованій тарі з матеріалів, що непроникливі для парів води,залитою зверху парафіном. ;

- які вимагають захисту від випаровування:спиртові найстойки, рідкі спиртові концентрати, густі екстракти,ефірні масла, розчини аміаку,.зберігати в прохолодному місці, в герметично укупореній тарі з непроникливою для летких речовин матеріалів скла;

- які вимагають захисту від дії підвищеної температури:бактерійні препарати, антибіотики;гормональні препарати;вітаміни та вітамінні препарати ;мазі на жировій основі та інші речовини.зберігати при кімнатній температурі (18-20 град.С, прохолодній (12-15 град.С температурі) ;

- які вимагають захисту від пониженої температури;

- які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищи;

- пахучі, барвні;

- дезінфікуючі засоби.

-Лікарська рослинна сировина повинна зберігатися в сухому, доре вентильованому приміщенні, в чистій сухій, без сторонніх запахів та однородній для кожної партії сировині тарі, в аптеках — скляній, металічній, в ящиках з кришкою, на складах (базах) в паках, мішках паперових багатошарових або тканинних, ящиках.

Оптимальні умови для зберігання лікарської рослинної сировини температура (18-20 град.С ), вологість повітря — (30-40 %).

Лікарську рослинну сировину, яка містить ефірні масла,зберігають ізольовано в добре запакованій тарі.

Отруйну та сильнодіючу лікарську рослинну сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі під замком.

Плазмозаміщуючі та дезинтоксикаційні розчини зберігають ізольовано при температурі в межах від 0С в захищеному від світла місці

Нові ЛФ

Мікродраже (Microdragee) — гранули розміром 30-50 мкм, покриті плівкою, яка здатна подовжити тривалість дії лікарської речовини. Наявність або відсутність оболонки, що покриває мікродраже, визначає різний час вивільнення з них діючих лікарських речовин. Мікродраже можуть бути багатокомпонентними, коли кожен з компонентів цієї лікарської форми вивільнюється в різних ділянках травного каналу.

Мікрокапсули — нові лікарські форми, які мають розмір від 5-.до 5000 мкм. Вони заповнюються твердими, рідкими або газоподібними речовинами. Мікрокапсули можуть бути виготовлені в формі таблеток, порошків або суспензії з наданням їм певного забарвлення. До нових лікарських форм належать такі лікарські форми на желатиновій основі: пастилки, цукерки, .

. Ректиолі — це еластичні пластмасові балончики місткістю 2-5 мл. Після зняття ковпачка з клістирної трубки ректиолі в пряму кишку(вводять) лікарську речовину, яка там всмоктується і потрапляє у кров нижніх гемороїдальних вен нижньої порожнистої вени (тому вони обминають печінку). Всмоктування ліків, що вводяться в пряму кишку, відбувається швидше, ніж при введенні їх через рот. Отже, ректально доцільно вводити ліки при захворюванні шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, а також ліки, які мають неприємний смак та запах.

Олівці лікарські (Stilus medicinales) — тверда лікарська форма, що являє собою циліндричні палички завтовшки 4-8 мм та завдовжки до 10 см з загостреним або закругленим кінцем. Застосовуються олівці для спинення кровотечі при дрібних травмах (порізах) шкіри та для інших цілей.

Глосета (glossetta )або лінгвета — невелика таблетка, призначена для сублінг-вального застосування. Вони легко розчиняються, а звільнена активна речовина швидко (всмоктується) крізь слизову оболонку.

Спансули — це капсули для приймання всередину, які містять у собі мікро-драже лікарських речовин з різною тривалістю дії. У спансулі може бути три, чотири і навіть більше п'яти типів мікро-драже з різною тривалістю вивільнення і абсорбування (всмоктування) діючих речовин.