Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
Імені Володимира Гнатюка
Кафедра рідної мови і
методики її викладання
Дипломна робота
Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах
Виконавець:
студентка ІІІ курсу
групи 32
факультету ПВПК
Медвідь Г.Д.
Наукові керівники:
канд. пед. наук, доц.
Наумчук М.М.;
ас. Яцук О.В.
Тернопіль 2009
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Проблеми мотивації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови в початкових класах
1.1Поняття про мотив та його особливості
1.2 Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку
1.3 Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці
Розділ 2. Лінгво-дидактичні основи вивчення прикметника в початкових класах
2.1 Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах
2.2. Система вивчення прикметника в початкових класах
2.3. Організація ,зміст та перевірка ефективності експериментального дослідження
Висновки
Список використаної літератури.
Додатки
ВСТУП
Ефективність засвоєння школярами знань, умінь і навичок у великій мірі залежить від мотивації навчання. Знаючи навчальні мотиви учнів класу, педагог може намітити, над усуненням яких саме недоліків необхідно наполегливо працювати у найближчий час. Особливо це стосується організації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови у початкових класах.
Формуючи позитивну мотивацію, педагог вчить школярів розуміти суб'єктивну значущість навчання: що може дати вивчення рідної мови для розвитку їх нахилів, здібностей, для професійної орієнтації. Допомагає учням усвідомити, що дає вивчення даного предмету для їх підготовки до спілкування у колективі, для реалізації творчих пошуків (конструювання, раціоналізаторська діяльність, художня творчість). Крім того, формування правильної мотивації у процесі вивчення рідної мови у молодшому шкільному віці створює сприятливі умови для успішного оволодіння програмовим матеріалом з предмету в наступних класах.
А головне, виховує любов до рідної мови.
Проблемам мотивації навчального процесу присвячені численні дослідження вітчизняних та зарубіжних психологів (В.В.Давидов, А.В.Петровський, А.К.Маркова, Д.Б.Ельконін та ін.) Зокрема В.В.Давидов і А.В.Петровський розглядали мотивацію з так званих внутрішніх (потреба в інформації) і зовнішніх (вимоги вчителя) джерел. Й.Лінгарт спробував узагальнити погляди різних дослідників на проблему мотивації навчальної діяльності. А.К.Маркова займалась проблемою мотивації навчання школярів на різних вікових етапах та розкриттям механізмів її формування.
Численні статті і монографії присвячені й проблемам початкового навчання рідної мови. Багато наукових досліджень присвячені проблемам навчання рідної мови, зокрема вивчення граматики у молодших класах (М.Вашуленко, М.Білецька, О.Бєляєв, А.Медушевський та ін.).
Проте слід зазначити, що на сьогодні немає робіт, у яких би досліджувались проблеми мотивації навчальної діяльності молодших школярів на уроках рідної мови в рамках вивчення конкретної граматичної теми.
Це і обумовило вибір теми дипломної роботи.
Об'єктом дослідження виступила навчальна діяльність молодших школярів на уроках рідної мови.
Предметом дослідження - психолого-лінгвістичні основи вивчення прекметника молодшими школярами у початкових класах.
Мета роботи - теоретико-експериментальне дослідження психолого-лінгвістичних основ вивчення прикметника молодшими школярами.
Гіпотеза дослідження: ми передбачили, що ефективне вивчення молодшими школярами прикметника забезпечується формуванням у них позитивної мотивації учіння, використанням у процесі навчання алгоритмів, таблиць, дозуванням міри допомоги школярам.
Для реалізації мети і перевірки гіпотези дослідження необхідно було розв’язати такі завдання:
1) обґрунтувати роль пізнавального інтересу як провідного мотиву навчальної діяльності молодших школярів на уроках рідної мови;
2) охарактеризувати лінгво-дидактичні підходи до вивчення прикметника у початкових класах;
3) експериментально перевірити ефективність запропонованої методики вивчення прикметника у початкових класах.
Для розв'язання поставлених завдань були застосовані такі методи: аналіз і узагальнення наукових джерел, спостереження, тестування, бесіда, методи статистичної обробки експериментальних даних.
Розкриття проблем, що випливають із завдань надає дипломній роботі певного теоретичного значення - поглиблюється розуміння необхідності мотивації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови у початкових класах та лінгво-дидактичних основ вивчення прикметника у початкових класах.
Практична значущість роботи полягає у можливості використання матеріалів дослідження у процесі вивчення теми "Прикметник" у початкових класах загальноосвітньої школи.
Дипломна робота складається з: вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (100 джерел) і 3 додатків.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Самостійна робота.
Замість запропонованих підручником вправ для самостійної роботи (впр. 179), учням ЕГ можуть бути запропоновані наступні творчі завдання.
1. Прочитати текст. Виписати з нього прикметники з іменниками, в душках зазначити число, а в однині рід прикметників.
Цікаві зразки народної вишивки зібрала Олена Пчілка, українська письменниця. Вишивали за волинськими узорами діти О.Пчілки - Леся Українка і Ольга Кривлюк.
Вишивка Полісся зберегла давні узори і народні назви: хміль, лагідний хміль, лапатий хміль, дубові листочки, маленькі яблучка, кучерявий барвінок.
2. До виділених слів добери синоніми і постав їх замість крапок.
Запиши свій текст.
Вони зустрілися і подружилися в "Артеку" чорнявий, високий, тоненький, як лозинка. Ані та ..., ..., ..., наче м'ячик Юрко. Та й характери у них були різні. Юрко пустотливий, а Ані ... . їх ніколи не бачили окремо. Вони ... були ... .
3. До поданих іменників доберіть кілька прикметників так, щоб утворені словосполучення можна було використати у художньому тексті.
Зайчик, лисичка, їжачок, ведмідь, олень. Зразок. Маленький сіренький зайчик.
4. Удоскональ текст, використавши прикметники, подані у дужках. Запиши утворений текст.
Ранок
Ранок після ночі. Зірки пірнули в безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги. (літній, зимовий, ясний; короткої, довгої, темної, холодної; бліді, яскраві; в синю, в темну; похмурого, ясного, безхмарного; сивий, густий, блідий).
Тема: Відмінювання прикметників чоловічого і середнього роду.
Мета: удосконалення умінь вживати відмінкові форми прикметників у овленні.
Обладнання: таблиця, загадка, прислів’я.
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання.
II. Оголошення теми. Актуалізація знань, отриманих на попередньому році.
Самостійна робота.
Учням КГ пропонується виконати вправу 199 з підручника. Учням ЕГ для виконання можуть бути запропоновані наступні творчі завдання:
1. Прочитай текст.
Спиши, вставляючи у слова, поданих у дужках, потрібні відмінкові закінчення. Підкресли прикметники, виділи в них закінчення, визнач відмінок.
Одного (літній) ранку я прокинувся від (ласкавий) (сонячний) проміння. У моє вікно дивилося (вранішній) сонце. На (синій) небі не було жодної хмаринки. Через відчинене вікно до мене долинув мелодійний спів пташок. У порожній кімнаті було тихо і затишно. Лише запах (духмяний) (житній) хліба нагадав мені, що вранці на кухні господарювала мама.
2. Провідміняй подані словосполучення в однині. Виділи однакові закінчення прикметників.
Рідний край, рідне місце, вечірній туман, синє небо.
3. Склади таблицю відмінкових закінчень прикметників чоловічого і середнього роду в однині.
Зразок: Н. (який? яке?)-ий, їй, є, є. Р. (якого?)-ого.
Д…
Тема: Форми давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду.
Мета: вчити дітей розрізняти в реченнях форми прикметників жіночого роду в давальному і місцевому відмінках, правильно вимовляти і писати ці форми, користуючись правилом.
Обладнання: предметні малюнки, картки.
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання.
II. Опрацювання нового матеріалу.
III. Закріплення набутих знань, умінь, навичок.
1. Самостійна робота.
1) Провідміняти словосполучення "червона калина". Порівняти закінчення давального і місцевого відмінків. Згадати кілька речень про калину з вивчених віршів. Записати їх.
2) Постав і запиши словосполучення у давальному і місцевому відмінках. З окремими з них склади речення.
Велика рідня –
Вечірня зірка –
Обідня перерва –
Рідна мова –
Рання зоря –
Літня пора -
Тема: Орудний відмінок прикметників.
Мета: формування в учнів вмінь правильно використовувати форму орудного відмінка в мовленні.
Обладнання: вірші, запис "Пісні про рушник" на сл. А. Малишка.
Хід уроку
І. Актуалізація знань і вмінь, отриманих на попередньому уроці.
II. Новий матеріал.
III. Формування умінь використовувати форму орудного відмінка прикметників в мовленні.
Учням КГ пропонуються завдання з підручника: проговорювання і запис словосполучень (впр. 212), вправляння у вимові прикметників (вправа 213) тощо. Натомість учням ЕГ пропонується виконати творчі завдання типу:
I. Спиши, ставлячи прикметники та іменники, що в душках, у формі орудного відмінка.
Виділи відмінкові закінчення.
1) То була тиха ніч-чарівниця, покривалом (спокійне, широке) простелилась вона над (далеке село).
2) Гори спалахнули (кривавий багрянець).
Тема: Відмінювання прикметників у множиш.
Мета: удосконалювати граматичні уміння учнів, формувати уміння вживати у мовленні відмінкові форми множини прикметників.
Обладнання: мовний матеріал, загадки.
Хід уроку.
І.Актуалізація знань з теми "Прикметник".
II. Новий матеріал.
III. Формування умінь правильно вживати відмінкові форми прикметників множини у мовленні.
В процесі роботи учням ЕГ можна запропонувати творчі завдання типу:
1. Запиши подані словосполучення у множині. Склади і запиши з ними речення.
Пахуча квітка –
Чарівна казка –
Чудовий букет —
Український рушник -Домашнє завдання -
2. До поданих іменників добери відповідні прикметники. Запиши їх у називному, родовому, знахідному і місцевому відмінках множини. Склади і запиши речення з окремими словосполученнями.
Поріг, хата, степ, пісня.
(рідна, батьківський, безмежний, колискова).
Виконання пропонованих завдань сприяє не лише набуванню учнями певних умінь і навичок.
Творча робота сприяє підвищенню зацікавленості учнів, що формує їх пізнавальні інтереси.
Виконувати ці завдання учням пропонується в режимі самостійної роботи, що обумовлено умовами експерименту (учні ЕГ повинні виконувати завдання, що не співпадають із завданнями пропонованими учням КГ).
Проміжний зріз рівня засвоєння знань учнями досліджуваного класу було проведено нами після вивчення теми "Відмінювання прикметників". Як і перший раз, учням для опрацювання були запропоновані картки оперативного контролю (картка №2).
На картці подано 20 прикметників, у якій необхідно визначити відмінки. За кожне правильно провідмінюване слово нараховується 0,5 балів. Максимальна кількість балів — 10.
У процесі кількісного аналізу результатів проведеного оперативного контролю ми знову визначили чотири рівні засвоєння учнями програмового матеріалу: високий, достатній, середній та низький (табл. 2).
Таблиця 2
Показники рівня засвоєння учнями програмового матеріалу з теми "Прикметник" результати проміжного зрізу знань
Порівнюючи дані первинного і проміжного зрізу, можемо сказати, що якщо на початку експерименту всі учні показували, в основному, достатній і середній рівень засвоєння програмового матеріалу, то тепер переважна більшість учнів ЕГ показала високий і достатній рівень засвоєння знань, хоча в ній ще є невстигаючий учень. Показники учнів КГ практично не змінились, їх рівень засвоєння теми так і залишився переважно середнім і достатнім.
На третьому етапі експериментального дослідження (контрольно-оцінному) здійснювалася перевірка рівня засвоєння учнями теми "Прикметник" за допомогою тестів, які охоплювали увесь програмовий матеріал з теми "Прикметник" за початкову школу.
Запропоновані учням тести містили дев'ять письмових завдань, розподілених за трьома рівнями складності, у кожному з яких по два варіанти.
Тестові завдання дозволили нам за короткий час перевірити вивчений матеріал, а також допомогли швидко здійснити контроль за оволодінням учнями основного матеріалу з навчальних тем.
Дані тести нами були запропоновані учням досліджуваного класу в кінці вивчення навчальної теми "Прикметник" перед виконанням підсумкової контрольної роботи.
Кожне тестове завдання І рівня складності оцінювалось 1 балом, II рівня складності - 2 балами, III рівня складності - 3 балами. Для виставлення оцінок за виконання тестів була розроблена наступна шкала (табл. 3).
Таблиця 3
Шкала оцінювання виконання тестових завдань з теми "Прикметник"
| Оцінки | 1-3 (незадовільно) | 4-6 (задовільно) | 7-9 (добре) | 10-12 (відмінно) |
| І рівень складності (загальна кількість балів – 5) | 0-2 | 3-5 | - | |
| ІІ рівень складності (загальна кількість балів – 4) | - | - | 7-9 | - |
| ІІІ рівень складності (загальна кількість балів – 6) | - | - | - | 12-15 |
Нами було розроблено 2 варіанти підсумку всіх тестів для перевірки рівня засвоєння теми "Прикметник" у початковій школі.
Тест №1 Варіант 1.
I рівень складності.
1. Прикметник це ...
а) частина мови;
б) частина слова;
в) частина речення.
2. У Н.в. однини прикметники жіночого роду мають закінчення...
а) - а (-я);
б) - ий (-ій);
в) - є (-є).
3. Від яких іменників можна утворити прикметники з суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-?
а) щастя, весна, осінь;
б) Тернопіль, козак, Україна, Полісся;
в) літо, день, радість.
4. Визначити відмінок прикметників у реченні.
З калинових вуст молодої дівчини злітає задушевна пісня, а) Р.в. і Зн.в.; б)Д.в.іН.в.; в) Р.в. і Н.в.
5. З даних слів скласти прислів'я.
Записати. Підкреслити прикметники.
Короткий, а, борода, довгий, розум.
II рівень складності.
1. Диктант.
Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїми променями. Величаве сонце піднімається, а сніг стає сліпучо білим. Он в степу на білому килимі пурхає синенька пташка.
Рожеве сонечко схилилось до заходу. Сніг став синюватим, мов небо, відбивається у блискучому дзеркалі. А у затінку - він аж фіолетовий. Сонце зайшло. Гасне заграва. І багряний відблиск на снігу згасає.
2. Дібрати заголовок до тексту (Взимку).
ІІІ рівень складності.
1. Скласти художній опис улюбленої квітки, використовуючи в тексті прикметники (4-6 речень).
2. Написати міні-твір - Міркування (2-4 речення), розкривши значення прислів'я: "На годину спізнишся, за рік не доженеш". Варіант 2.
І рівень складності.
1. Прикметник відповідає на питання:
а) Хто? Що?
б) Що робити? Що зробити?
в) Який? Яка? Яке? Які?
2. У Н.в. однини прикметники чоловічого роду мають закінчення:
а) - а (-я);
б) - ий (-ій);
в) - є (-є).
3. Виписати прикметники у Р.в.
а) великого, вечірньої, обідньої, художнього;
б) синьому, рідному, літньому;
в) ранній, веселий.
4. Визначити відмінок прикметників у реченні.
Хлопчик на калиновій сопілці виводить ніжну пісню.
а)О.в.іД.в.; б)М.в. і Зн.в.;
в) Р.в. і Н.в.
5. З даних слів скласти і записати прислів'я. Підкреслити прикметники.
З, великий, іскра, малий, бувати, вогонь.
II рівень складності.
1. Диктант.
Від старого дерев'яного будинку під величними ялинками через ліс пролягала алея. Біля коріння віковічних дерев і навіть на стежинах частенько з'являлись гриби. У дуплі величезної ялинки поселилась маленька руда білочка. Під ялинкою стояла дерев'яна лавочка. Тут любив спочивати дідусь.
Дідусь часто залишав білочці на лаві різні солодощі. Спочатку вона брала їх і миттю зникала. Та згодом білочка перестала боятись дідуся. Вона брала солодощі з його рук і не боялась.
2. Дібрати заголовок до тексту (Білочка).
III рівень складності.
1. Скласти науковий опис будь-якої рослини, використовуючи іменники та прикметники у Родовому відмінку (4-6 речень).
2. Написати твір-мініатюру (2-4 речення), розкривши значення прислів'я:
"Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже".
Для проведення контролю за засвоєнням теми "Прикметник" учням досліджуваного класу було запропоновано виконати тести варіанту №2.
В результаті тестування отримано такі результати (табл. 4).
к бачимо, переважна більшість учнів ЕГ показала високий рівень засвоєння матеріалу (54%), Невстигаючих учнів у групі немає. Показники учнів КГ залишились незмінними.
З метою узагальнення результатів формувального експерименту ми подаємо співвідношення учнів з різним рівнем засвоєння програмового матеріалу у вигляді таблиці та наводимо діаграми динаміки рівня засвоєння програмового матеріалу учнями ЕГ та КГ.
Таблиця 5
Зведені результати формувального експерименту
|
|
Діаграма 4
Динаміка рівня засвоєння програмового матеріалу учнями 4 класу Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. Козівського р-н. (експериментальна група)
Діаграма 5
Висновки
В процесі виконання дипломної роботи нами встановлено, що проблема мотивації навчальної діяльності на уроках рідної мови в початковій школі залишається однією з провідних в психолого-педагогічних дослідженнях. Адже знання, засвоєні у початковій школі, стають основою для наступних етапів засвоєння знань, вмінь і навичок в старших класах, вищих навчальних закладах, а також важливу роль відіграють у професійній діяльності.
Рідна мова є провідним предметом у початковій школі. Саме на її уроках при правильній організації і керівництві вчителя відбувається не просто засвоєння учнями знань, але й розвиток їх мовлення, мислення, формування навчально-пізнавальної мотивації школярів.
Важливим компонентом мотивації навчальної діяльності молодшого школяра є пізнавальний інтерес. Саме вміння вчителя будувати викладання програмового матеріалу так, щоб викликати пізнавальний інтерес учнів, одна з умов формування у них пізнавальної активності. Зацікавлення молодших школярів змістом навчального матеріалу з української мови потребує систематичної інтелектуальної роботи, адже педагог має не тільки викликати спалах позитивних емоцій, а й дбати, щоб він ніколи не згас. При цьому вчитель має дозувати емоційну насиченість матеріалу і наперед прогнозувати, який емоційний відгук він викличе в учнів.
Завдання початкової школи є сформувати певний рівень пізнавальних мотивів - мотиви самоосвіти і складні форми соціальних мотивів, зокрема соціального співробітництва. Найголовніше в тому, що ці мотиви повинні набути особистісного смислу стати дієвими і домінуючими, ввійти в систему цілей школяра, стати емоційно привабливими. Саме на цій основі в молодшого школяра складається потреба в неперервній освіті і активній життєвій позиції. А сформованість мотивації, пізнавального інтересу зокрема, є показником ефективності навчально-виховного процесу.
Сформованість певного рівня пізнавальних мотивів відіграє важливу роль у процесі вивчення частин мови у початкових класах.
Під час роботи над другим (методичним) розділом роботи ми встановили, що метою вивчення частин мови у початкових класах є:
- ознайомлення з такими самостійними частинами мови як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, прислівник і службовою частиною мови прикметником (без вживання термінів "самостійні" і "службові" частини мови);
- усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмету, ознаки чи дії;
- засвоєння форм словозміни передбачених програмою частин мови;
- засвоєння певних орфографічних правил;
- розвиток усного і письмого мовлення учнів;
- з'ясування синтаксичних функцій окремих частин мови.
Методика вивчення частин мови і, зокрема, прикметника, диктуються їх лінгвістичними особливостями. Для прикметника це несамостійність граматичних ознак.
Вивчення прикметника здійснюється поступово протягом усіх 4-х років навчання у початковій школі.
Основними завданнями вивчення прикметника у початкових класах є:
- формування поняття "прикметник" як частини мови, що пов'язана з іменником;
- вироблення навичок правопису родових і відмінкових закінчень. Цими завданнями і зумовлена система роботи над темою
"Прикметник" у початковій школі, яка є цілеспрямованим процесом, що передбачає певну послідовність в знайомленні із граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямованих на формування прикметників у мовленні. Так у 1 класі діти практично знайомляться зі словами, що є ознаками предметів (без вживання терміну "прикметник"). У 2 (3) класі вводиться термін і дається визначення прикметника, вводиться термін "однина-множина", формується поняття змінювання прикметників за родами в однині, усвідомлюється неможливість такого змінювання в множині. В 4 класі школярі вчаться змінювати прикметники за відмінками, практично знайомляться з прикметниками твердої і м'якої групи.
З метою підвищення рівня пізнавального інтересу, який є провідним мотивом навчальної діяльності молодших школярів, під час вивчення прикметників можуть бути використані евристичний та проблемний підходи. Важливе місце належить також традиційному (пояснювально-ілюстративному) підходу до вивчення зазначеної теми.
У роботі над вивченням учнями прикметника значну допомогу вчителю можуть надати різноманітні граматичні таблиці та алгоритми. Можуть використовуватись як готові таблиці, так і складені разом з учнями в процесі роботи над темою.
Використання таблиць та алгоритмів сприятиме стимулюванню пізнавального інтересу молодших школярів, а відтак кращому засвоєнню передбаченого програмою матеріалу.
Результати проведеного дослідження показали, що рівень засвоєння програмованого матеріалу вищий у експериментальній групі, учні ж контрольної групи поступово знижували темп і якість роботи, покладаючись все більше на допомогу вчителя, а не на власні сили.
Отже, проведене дослідження підтвердило важливість стимулювання пізнавального інтересу учнів молодших класів, як провідного мотиву їх пізнавальної діяльності, шляхом надання їм більшої самостійності у процесі роботи над граматичними темами. Самостійна робота сприяє розвитку мислення учнів молодших класів, їх розумових здібностей.
Допомога вчителя повинна носити лише спрямовуючий характер. Учні повинні навчитись розраховувати більше на власні сили, ніж на сторонню допомогу.
Все зазначене доводить, що завдання дослідження виконані. Однак, потребують розгляду питання перспективності вивчення прикметника в середній ланці школи, оскільки саме ця частина мови надає мовленню колоритності, емоційності, виразності, що забезпечить розвиток усного і писемного мовлення школярів на більш високому рівні.
Додаток A
Додаток B
Урок 1.
Тема: Загальне поняття про прикметник (питання, значення, роль у реченні).
Мета: Поглиблювати знання учнів про прикметник, ознайомити з істотними ознаками прикметника (питання, значення) і його роллю в реченні. Розвивати уміння аналізувати, узагальнювати мовні явища. Виховувати любов до рідної мови.
І. Аналіз контрольної роботи. II. Актуалізація контрольних знань учнів. Постановка проблеми.
На дошці запис: Маю плаття..... , ... віти, ... кору, стан .... Як звуся діти?
Учитель читає запис, пояснює запис слова стан і пропонує відгадати, що це. Потім на місці крапок вписує слова зелененьке, гнучкі, ніжні, білу, тоненький. Учні читають загадку і відгадують її.( Маю плаття зелененьке, гнучкі, ніжні віти, , білу кору, стан тоненький... . Як звуся діти?) - Які слова допомогли вам здогадатися, що це берізка?
III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.
IV. Узагальнення знань про прикметник як частину мови, спостереження за істотними ознаками прикметника.
1. Виконання вправи за завданнями підручника.
- Складіть речення зі словом народ, використовуючи дані у вправі прикметники. Підкресліть головні і другорядні члени речення. Якими членами речення є прикметники.
2. Гра "Який? Яка? Які?". Учитель показує малюнки і пропонує описати зображенні на них предмети(кавун, груша, яблуко). На дошці записані слова. які допоможуть це зробити: колір, форма, розмір, смак, запах, маса, матеріал. У зошитах учні роблять записи: кавун (який?) смугастий, круглий, великий, солодкий, соковитий і т.д.
- На які ознаки вказує прикметник ? (на колір, форму, розмір, смак, запах, масу). Доберіть прикметники, вказуючи на ознаки людини (Хлопчик (який?) акуратний, ввічливий, веселий і т.д.
3. Спостереження за роллю прикметника в реченні
- Доберіть заголовок до тексту. Що виражає заголовок тему чи основну думку? Вимовте слово доріжка. Як вимовляється приголосний звук в кінці складу? (Дзвінко). Наведіть приклади слів із дзвінкими приголосними в кінці слова і складу.
4. Вправи за завданнями з підручника.
5. Гра "Хто більше?". Дається завдання: дібрати як найбільше прикметників, які відповідають на питання Який? і в корені слова мають ненаголошений голосний [е] чи [и] який перевіряється наголосом. Перший варіант добирає слова з ненаголошеним [е] , а другий з ненаголошеним [и] (медовий, веселий, весняний, зелений; зимовий, високий, широкий, глибокий).
Урок 2.
Тема : зв'язок прикметників з іменниками.
Мета : формувати уміння встановлювати зв'язок між словами в реченні. Вправлятись у доборі прикметників до іменників. Розширити уявлення про пряме і переносне значення слів. Виховувати естетичні почуття. Розвити увагу і спостережливість.
І. Перевірка домашнього завдання. II. Орфографічна хвилинка. Вправи на закріплення знань і вмінь.
Вставте пропущені букви, доберіть спільнокореневі прикметники.
Ас..альт -...,
Парт..зан -...,
Пш..ниця - ...,
Тр..вога - ..., Абр..кос - ...,
А..томобіль …-
Розберіть за будовою прикметники тривожний, абрикосовий.
III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.
IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1. Вправа - за завданнями підручника.
2. Вправа
Поясніть значення прикметника срібний у сполученнях слів: срібний голос, срібна ложка, срібне волосся, срібний посуд, срібне проміння. Сполучення слів срібний голосок, срібне волосся замініть близькими за значенням, (срібний голосок - дзвінкий голосок, срібне волосся - сиве волосся)
Знайдіть у вірші слова з ненаголошеним [е],[и] , що перевіряються наголосом. Доберіть перевірні слова.
Учні виписують з вірша іменники і зв'язані з ними прикметники, ставлять питання до прикметників, роблять висновки про зв'язок прикметника з іменником.
3. Самостійне опрацювання правила.
4. Узагальнююча бесіда.
- Що ми дізналися про прикметник ? Що потрібно знати, вміти?
5. Вправляння у встановленні зв'язку між іменником і прикметником.
6. Вибірковий диктант.
Ой хвалилась та берізонька:
- па мені кора та білесенька,
- на мені листя та широке,
- на мені гілля та високе.
(Українська народна пісня)
Учитель читає пісню, звертає увагу на поетичний опис берези.
Яку картину ви собі уявили, слухаючи пісню ? Які слова допомогли змалювати красу берізки?
Пісня читається повторно, учні виписують іменники і зв'язані з ними прикметники, ставлять питання до прикметників.
V. Завдання додому. Для сильніших - скласти загадку самостійно, для слабших - дібрати загадку з літературних джерел.
Урок 3.
Тема : вправи на встановлення зв'язку прикметника з іменниками.
Мета : вдосконалення вміння встановлювати зв'язок прикметників з іменниками. Вчити удосконалювати текст, активізувати словниковий запас учнів. Виховувати турботливе ставлення до птахів. Розвивати вміння аналізувати, синтезувати мовні явища.
Обладнання : малюнки із зображенням калини в різні пори року.
І. Перевірка домашнього завдання.
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку. ІІІ. Розвиток вмінь і навичок учнів.
1. До прикметників веселий, ласкавий учні добирають іменники так, щоб у цих сполученнях слів прикметник був вжитий в прямому і переносному значеннях, (веселий хлопчик, веселе сонечко, весела весна, веселий гай, веселі діти; ласкавий промінь, ласкаве сонце, ласкавий погляд, ласкава усмішка, ласкаві очі, ласкава дівчинка.)
Поставте (усно) питання від іменників до прикметників.
2. Вправа
- Поясніть написання слів з апострофом. У першому реченні визначить головні та другорядні члени. Якими членами речення є прикметники?
3. Вправа
- Визначте сполучення іменників з прикметниками. Усно поставте питання до прикметників. Слова снігові, глибокі, чорними розберіть за будовою. Відшукайте в тексті слова з ненаголошеними [е],[и] в корені слів, які перевіряються наголосом. Як перевірити написання цих слів? Придумайте кілька сполучень слів де б іменники були в прямому і переносному значеннях (високі гори - гори зерна, сосновий ліс ліс рук, нічна буря буря оплесків, нові ворота футбольні ворота, грозова хмара -хмара диму).
4. Підготовка до написання твору опису "Калина". Словниково-стилістична робота:
а) Відгадування загадки: "У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду".
Учитель повідомляє, що калина це символічне дерево України. Недарма в народі кажуть: "Без верби і калини нема України". Споконвіку калина була в Україні символом краси, достатку, вірності, працелюбності. Калиною прикрашали весільний коровай. З неї робили колиски, сопілки. Калину в народі знають і як лікарську рослину. Вона оспівана в піснях, віршах і легендах.
б) Розгляд малюнків із зображенням калини. Бесіда на основі зображеного та власних спостережень учнів, добір сполучень іменників з прикметниками: невисокий пишний кущ, запашний білий цвіт, важкі червоні кетяги, кислувато-терпкі ягоди, цілющий сік.
Учні записують ці словосполучення, і звертають увагу на правопис слів.
5. Удосконалення тексту.
- Як називається цей текст? Доведіть що це розповідь. Чи сподобався Вам текст? Які слова в ньому повторюються? Як уникнути цих повторень? Прочитайте слова які зв'язують речення в тексті. (Лелека, птах, він, крилатий пасажир).
6. Гра "Хто більше?" . З прикметниками гострий і чистий учні мають придумати і написати якнайбільше сполучень слів у прямому і переносному значенні, (гострий ніж, гострий слух, гострий біль, гострий перець, гостра шабля; чиста сорочка, чиста совість, чисті руки, чисте небо, чистий аркуш).
Урок 4
Тема: вправи на закріплення знань про зв'язок іменників з прикметниками. Спостереження за влучним вживанням прикметників у тексті.
Мета: закріпити вміння учнів встановлювати зв'язок між іменником і прикметником. Виховувати любов до рідної мови. Розвивати спостережливість.
Тема : Контрольна робота.
Мета: Перевірити і закріпити знання учнів про прикметник як частину мови, зв'язок прикметника з іменником, удосконалювати написання слів з апострофом та власних іменників. Виховувати шанобливе ставлення до старших. Розвивати вміння працювати самостійно.
І. Диктант.
Зернятко.
Маленьке зернятко попало під велику грудку. Придушила його грудка міцно. Але зернятко не злякалося. Цілу зиму лежало воно під грудкою. Не страшні були йому морози.
Та ось прийшла весна. Пригріло сонечко. Стало тепло. З маленького зернятка виріс пагінець. Він уперся в грудку і розколов її. Виставив пагінець свій вершок до сонця і весело сміється.
За О. Моторним.
II. Граматичні завдання.
1 варіант.
А) 3 першого речення виписати сполучення прикметника з іменником, поставити запитання до прикметника.
Б) Придумати речення із сполученням слів рідна мова, підкреслити підмет і присудок.
2 варіант.
А) 3 дев'ятого речення виписати сполучення прикметника з іменником, поставити запитання до прикметника.
Б) Придумати речення із сполученням слів дружна сім'я , підкреслити підмет і присудок.
Тема : Аналіз контрольної роботи.
Мета: проаналізувати помилки учнів, допущені в контрольних роботах. Удосконалювати орфографічні уміння і навички учнів про прикметник і іменник.
Урок 5.
Тема: змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками. Прикметники-синоніми.
Мета: формувати вміння змінювати прикметники за числами. Вдосконалення навичок ставити питання до прикметника, редагувати текст. Виховувати спостережливість, розвивати пізнавальну активність.
Обладнання: Запис на дошці, предметні малюнки, магнітофонний запис, сигнальні картки.
І. Перевірка домашнього завдання.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Учні читають текст і виправляють помилки.
Ось стоїть переді мною легк(і), тендітн(і) пролісок. Його біл(і) запашн (і) голівка схилилася донизу. А поряд ростуть такі ж скромн(ий), ніжн(ий) вісники весни. Це значить прийшила справжн(і) весна.
- Як потрібно змінити слова, щоб текст став зрозумілішим, мав смисл? Прочитайте виправлений текст і доберіть до нього заголовок. Чому добрали саме такий заголовок? Що він виражає тему чи основну думку тексту? Відшукайте в тексті іменники. В якому числі вони стоять? За чим змінюються іменники?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку. IV. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення.
1. Робота з таблицею.
- Поспостерігайте за таблицею, чи змінюються іменники за числами.
Доведіть правильність своєї відповіді, підтверджуючи її прикладами з таблиці. Яка частина слова змінюється? (3акінчення). Які закінчення мають прикметники в однині, в множині? Зіставте свої висновки з правилом.
2. Творення форм однини і множини прикметників.
Учитель показує малюнки, на яких зображено один предмет. Учні дають малюнку назву, добирають прикметник, записують словосполучення, ставлять його у множині. Потім демонструються малюнки, на яких зображено кілька предметів. Учні будують словосполучення іменника з прикметником, ставлять його в однині і записують.
Зразок виконання: новий зошит - нові зошити, ніжні проліски ніжний пролісок.
3. Вправа
- Як називається цей текст? Яка його мета? Змалювати картинку початку весни. Перебудуйте цей текст так щоб його можна було використати на уроках з природознавства. Яка мета перебудованого тексту?(Ознайомити з ознаками березня).
4. Групування прикметників-синонімів: знаменитий, гарна, красива, безкрає, прославлений, безмежне, вродлива, чудова, неосяжна, гожа, безкрайнє, відомий.
- Випишіть близькі за значенням прикметники групами. До кожної з груп доберіть (усно) іменник (шахтар, дівчина, море) і поставте у множині.(шахтар, відомий, знаменитий, прославлений. Шахтарі відомі, знамениті, прославлені. )
5. Спостереження за вживанням прикметників-синонімів у мовленні. У пустелі.
Дуже жаркий день. Жарке сонце нещадно палить землю. Жаркою пустелею йде караван верблюдів.
- Що, на вашу думку, є невдалим у тексті? Як би ви змінили його? Робиться висновок, що прикметники гарячий, жаркий, палючий є
близькими за значенням, але не однаковими. Для точного висловлення думок в нашій мові є багато прикметників-синонімів, які потрібно вміло вживати в множині.
6. Гра "Однина чи множина". На магнітофонну стрічку записані сполучення іменників з прикметниками в однині і множині. Включається запис, у відповідь учні сигналізують картками з надписами "однина" чи "множина".
Урок 6.
Тема: вправи на узгодження прикметника з іменником у різних формах, розширення знань про сполучення слів.
Мета: формувати вміння учнів змінювати прикметники, залежно від зміни іменника. Розширювати, збагачувати словник учнів. Виховувати почуття любові до матері, до прекрасного. Вчити учнів аналізувати, узагальнювати мовні явища.
Обладнання: підручники з читання, картки. І.Перевірка домашнього завдання.
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку. III. Розвиток умінь і навичок учнів.
1. Спостереження за змінюванням прикметників залежно від зміни іменника.
2. Вивчення вправ за завданнями підручника. IV. Підготовка до написання стислого переказу.
Учитель повідомляє, що на наступному уроці учні писатимуть стислий переказ, а сьогодні готуватимуться до цієї роботи.
1. Читання вчителем тексту (у кожного учня на парті є картка з цим текстом.)
2. Бесіда на основі прочитаного тексту, його смисловий аналіз.
3. Знаходження в тексті сполучень іменника з прикметником, визначення числа прикметників.
4. Поділ тексту на частини, добір заголовків. Учитель може використати завдання вміщені у "Збірнику текстів для переказів".
Тема: Урок розвитку зв'язного мовлення. Стислий переказ. Текст "Пробачте, діти...".
Мета: Формувати в учнів уміння стисло переказувати зміст тексту. Закріплювати орфографічні навички. Виховувати чуйність і доброту. Розвивати навички самоконтролю.
- Прочитайте першу частину тексту (1 і 2 абзаци ). Який заголовок ви підібрали до неї? ("Холодний зимовий ранок").
Учні читають кожне речення першої частини тексту, визначають слова, словосполучення й вирази необхідні для розкриття основної думки цієї частини, олівцем підкреслюють їх (холодний ранок, прийшли до школи, на світанку, гріли ноги). Далі будуть два-три речення, які стисло передають зміст першої частини.
- Прочитайте мовчки другу частину тексту (3,4,5 абзаци). Про що в ній розповідається? Який заголовок ви підібрали до цієї частини? ("Захворів учитель"). Як можна двома- трьома реченнями передати зміст цієї частини?
Читання третьої частини тексту (6 і 7 абзаци, заголовок "Пробачте діти"), підкреслення "головних слів" (раптом, ввійшов Іван Петрович, завмерли від несподіванки, пробачте, запізнився). Передача змісту цього абзацу одним-двома реченнями. Аналогічна робота проводиться і над четвертою частиною тексту (7 абзац. Заголовок "Соромно підвести очі").
ІІІ. Усний переказ за планом, добір заголовка.
Наводимо один з варіантів стислого переказу.
Пробачте, діти.
Холодним зимовим ранком діти прийшли до школи і грілися в класі.
Уже почався урок. Але вчителя й досі не було. Він захворів. Директор школи дозволив іти додому.
Діти дуже зраділи, що не буде уроків.
Та раптом до класу зайшов Іван Петрович. Він вибачився за запізнення і подивився на учнів.
Учням було соромно підвести очі.
IV. Орфографічна підготовка.
V. Написання переказу.
Якщо учні не можуть самостійно написати переказ, то вчитель продиктує їм текст, складений усно. Можна записувати текст і в процесі роботи над кожною частиною.
VI. Читання складеного тексту і порівняння його з авторським.
VII. Удосконалення написаного тексту.
Урок 7.
Тема: змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників.
Мета: ознайомлення учнів із змінюванням прикметників за родами. Формувати вміння визначати рід прикметників за родом іменника. Виховувати любов і шану до Т.Г. Шевченка, його творчості. Розвивати аналітико-синтетичні вміння учнів.
Обладнання: таблиці, магнітофонний запис.
І. Аналіз переказу. Робота над помилками.
II. Актуалізація опорних знань учнів. Постановка проблеми.
Учитель може провести цей і наступний етапи уроку в ігровій формі ("Галявина знань"). Для цього на магнітній дошці компонується з трафаретів (фіалка, берізка, сон, сонечко і т. д.) сюжетний малюнок "Весна у лісі". Всі трафарети на магнітах, з тильного боку мають кишеньки із завданнями для учнів.
- Зараз "підемо" з вами на "лісову галявину", (відкривається магнітна дошка). Яка пора року настала? (Весна). З чого це видно? Подивіться на сонечко. Яке воно? (привітне, тепле, усміхнене). Сонечко піднялося вище і все ожило. Які квіти з'явилися? (Сон, фіалка). Яка фіалка? (Пахуча, блакитна, ніжна, радісна.). Який сон? (Соромливий, тихий, волохатий, фіолетовий). Яка берізка? (Ніжна, струнка, білокора, тендітна). Ця галявина не звичайна, а чарівна. Кожна квіточка, деревце і навіть сонечко принесли нам завдання. Учитель запитує завдання сонечка:
- Як правильно сказати? Чому?
Рідн(а,ий) дім, рідн(е,а) мова, рідн(ий,е) слово;
Син(я,є) небо, син(ій,я) фарба, син(є, ій) папір.
ПІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.
IV. Сприймання нового матеріалу, та його усвідомлення.
1. Спостереження над мовним матеріалом.
- Додайте до прикметників закінчення. Чому вони різні?
Запис на дошці:
Папір(який?) біл...
Хустка(яка?) біл...
Молоко(яке ?) біл...
Костюм(який?) син...
Фарба(яка?) син...
Море (яке ?) син...
Робиться висновок, що закінчення прикметників різні, бо різний рід іменників, які з ними зв'язані. Учні порівнюють рід іменників і прикметників.
- Як ви впорались із завданням сонечка?
2. Робота з таблицею
Фіалка хоче, щоб ми попрацювали з підручником.(Наступні завдання можуть "приносити" інші квіти).
Розгляньте таблицю. Що можна сказати про закінчення прикметників в однині? (вони змінюються: чоловічий рід- -ий, -ій; жіночий рід - -а, -я; середній рід - -е, -є). Зверніть увагу на закінчення прикметників у множині (вони не змінюються мають однакове закінчення -і). Зробіть висновок про змінювання прикметників за родами. Порівняйте свої висновки з правилом. Назвіть основу прикметників. Які закінчення мають прикметники з основою на твердий приголосний? (-ий, -а, -е). А з основою на м'який приголосний? (-ій, -я, -є).
3. Виконання вправ за завданнями підручника.
4. Гра "Наш рід". Учитель включає магнітофон із словосполученням іменника і прикметником. У відповідь сигналізує той ряд, що має відповідні карточки: "чол.р.", "жін.р.","сер.р.".
V. Підсумок уроку.
- Чому потрібно говорити рідний, а не рідн(а) дім; рідна ,а не рідн(е) мова; рідне, а не рідн(ий) слово; синє, а не син(я) небо; синя, а не син(ій) фарба; синій, а не син(є) папір.
Урок 8.
Тема: вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. Прикметники-антоніми.
Мета: вдосконалювати вміння визначити рід і число прикметників у зв'язку з іменниками. Виховувати любов до рідної мови, увагу до слова. Розвивати вміння аналізувати, зіставляти мовні явища.
Обладнання: магнітофонний запис, перфокарти.
І. Робота над помилками.
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку. Ш. Формування вмінь і навичок учнів.
1. Робота з перфокартами (визначення роду прикметників у сполученні з іменниками).
На магнітну стрічку записані словосполучення іменника з прикметником (чоловічий і жіночий голос, які чергуються). Перший варіант визначає рід прикметників за чоловічим голосом і робить відповідні позначки в перфокарті, а другий - одночасно робить це з жіночим голосом.
Зразок виконання завдання (за чоловічим голосом):
Словосполучення : героїчний вчинок, заводське подвір'я, весняна ніч.
2. Спостереження за закінченнями прикметників в однині і в множині. Зробіть висновки, як змінюються прикметники за родами і числами.
3. Вправи учні виконують за завданням підручника.
4. Вправа
Чому у мовленні ми нерідко протиставляємо ознаки одного предмета ознакам іншого? Назвіть предмети, які можна протиставити один одному. За якими ознаками ми це робимо? (Зайця і вовка ми протиставляємо за силою, лисичку і зайчика за зовнішнім виглядом, двох людей за ставленням до праці).
5. Складання порівняльного опису лисички і зайчика (усно).
Учитель демонструє малюнки лисички і зайчика. Проводиться усний порівняльний опис цих звірів з використанням прикметників-антонімів. Учні порівнюють окремі частини тіла цих тварин: вуха, носик, очі, лапки, хвостик. Наводимо орієнтовний твір-опис.
Лисичка і зайчик.
Лисичка і зайчик - лісові звірі. Вони зовсім різні. Носик у лисички довгий і тоненький, а в зайчика - короткий і тоненький, як гудзик. У лисички очі хитрі, а в зайчика -лякливі. У лисички маленькі вушка, а у зайчика - великі довгі вуха. Шубка у лисички-сестрички золотиста, а в зайчика влітку сіренька, а взимку біленька. У лисички лапки одинакові, а в зайчика передні коротші, а задні довші. Коли він біжить вниз, то перевертається. Хвостик у лисички довгий і пухнастий, а в зайчика маленький і куций.
- Які прикметники-антоніми використали у творі-описі? Чи можна назвати антонімами такі прикметники: короткий і кругленький, хитрі і ласкаві, золотиста і сіренька, довгий і маленький? Чому не можна? (вони вказують на різні ознаки).
Запис кількох речень під диктовку учителя. Визначення роду і числа прикметників.
Вправа.
Добір словосполучень (довгождана весна, оживає природа, ласкаве проміння, розтав сніг, шкільний сад, весняні роботи, обрізують сухе гілля, білять стовбури дерев, знімають сухе листя, шкідники саду, незабаром оселяться птахи, високий урожай фруктів), складання усної розповіді.
Урок 9.
Тема: повний аналіз прикметника як частини мови.
Мета: вдосконалювати вміння і навички учнів встановлювати зв'язок між іменником і прикметником, визначити рід, число прикметників, формувати образне мовлення. Виховувати любов до прекрасного. Розвивати аналітико-синтетичні вміння.
І. Аналіз творчої роботи.
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку. III. Розвиток умінь і навичок учнів.
1. Вправа відповідно до завдань підручника.
2. Вправа
Як ви розумієте вираз чарівні руки ? Як ще можна сказати про руки працьовитої людини? (золоті, невтомні, роботящі). Яке значення мають ці прикметники?
3. Творче списування.
- Вставте в текст прикметники, які б яскраво, образно характеризували предмети відповідно до того, що намальовано на картині 1.1. Левітана "Весна. Велика вода".
... повідь затопиш... гайок. У... воді, як у дзеркалі, відбиваються дерева. ... промені сонця освітлюють ... берізки, і вони здаються особливо гарними, їх ... віти ніжно вимальовуються на ... небі. Наповнене ... сонцем повітря огортає ... пеленою кожне деревце і надає всьому ... м'якості.
Учитель вивішує ілюстрацію картини, з'ясовує, що автор хотів передати в ній, які почуття викликає художнє полотно. Потім читає текст без прикметників, показує на картині предмети, які треба описати, звертає увагу на те, що зміст буде точнішим, виразнішим, якщо поширити його прикметниками особливо образними.
Після колективної роботи над твором учитель може дати слабшим учням карточки з необхідним лексичним матеріалом, а сильніші працюють самостійно. Наводимо орієнтовний зразок виконання:
Весняна повінь затопила березовий гайок. У чистій, прозорій воді, як у дзеркалі, відбиваються дерева. Золоті промені сонця освітлюють білокорі берізки, і вони виглядають особливо гарними. їх рожеві віти ніжно вимальовуються на фоні блакитного неба. Наповнене весняним сонцем повітря, огортає ніжною пеленою кожне деревце і надає всьому чарівної м’ якості.
У доповненому тексті учні знаходять іменники з прикметниками, ставлять питання до прикметників, визначають їх закінчення, роблять висновки про змінювання прикметників.
4. Гра "Хто швидше". Від іменників, правопис яких потрібно запам'ятати (партизан, автомобіль, електрика, пшениця, черешня, колектив), утворити прикметники і дібрати до них за змістом відповідні іменники.(партизанський загін, автомобільний завод, електрична лампочка, пшеничний хліб, черешневе варення, колективне завдання).
Тема: Контрольна робота.
Мета: Перевірити знання уміння й навички учнів з теми "Прикметник". Закріпити орфографічні уміння й навики учнів. Виховати любов до природи, бережливе ставлення до неї.
І. Диктант. Текст "В степу".
В степу.
Був чудовий липневий день. Блакитне небо дихало над землею теплом. Легкий вітерець доносив з степу пахощі стиглого зерна.
Раптом на горизонті з'явилась хмара. Вона швидко наближалась. У ось летять до землі великі дощові краплинки. Після них зашуміла справжня злива. Між небом і землею снували яскраві блискавки.
Граматичні завдання.
Виписати з тексту по два сполучення іменника з прикметником (в однині та множині). Визначити рід прикметників, що стоять в однині.
Тема: Аналіз контрольної роботи.
Мета: Зробити аналіз помилок, що їх допустили учні в контрольних роботах. Удосконалювати вміння писати грамотно.
Урок 10.
Тема: Вживання прикметників в прямому і в переносному значенні.
Мета: Збагачувати словник учнів образними прикметниками, вправляти в правописі закінчень прикметників в множині. Виховувати любов до рідного слова, мови. Розвивати пізнавальну самостійність учнів.
Тема: Вправи на засвоєння різних форм прикметників у сполученні з іменниками. Спостереження за вживанням прикметників у загадках.
Мета: Закріпити знання учнів про прикметник та його роль в текстах. Вчити складати загадки. Виховувати любов до рідного слова, мови. Розвивати аналітико-синтетичні вміння.
І. Перевірка домашнього завдання.
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку.
- Усі ви любите розгадувати загадки, а сьогодні ми будемо складати загадки самі.
III. Формування умінь і навичок учнів. Розвиток зв'язного мовлення.
1. Відгадайте загадки.
Стоять на лузі дві сестрички, золотенькі очі, біленькі вії. (Ромашки). Я маленький, я вухатий, попелястий, волохатий. Я стрибаю, я тікаю - дуже куций хвостик маю.
Учні загадують загадки, і обґрунтовують відгадки. Учитель звертає їхню увагу на те, що або зовсім не називається предмет, або називається інший, подібний до нього.
2. Виконання вправи за завданнями підручника.
3. Самостійне складання загадки.
Учитель показує малюнок двох берізок. Учні розглядають малюнок, називають головні ознаки цих дерев.
- чим будуть віти, стовбур і листочки? Складемо загадку про дві берізки. Спочатку скажемо де вони стоять, з чим будемо порівнювати, потім назвемо їх ознаки.(стоять у полі дві сестри, коси зелененькі, платтячка біленькі).
Учитель записує на дошці різні варіанти загадок, учні вибирають і записують в зошити той, який їм найбільше сподобався.
4. Виконання вправ за завданнями підручника.
Міністерство освіти і науки України
Дата: 2019-07-31, просмотров: 206.
