Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
В Україні безробіття з’явилося з процесом переходу до ринкової економічної системи, причому домінуючою є прихована його форма. Існують помітні розбіжності між зареєстрованим безробіттям і визначеним за методологією МОП. Це стосується масштабів, і структури безробіття. Вкрай негативною ознакою є постійне зростання тривалості безробіття і збільшення у складі безробітних осіб, що не мають роботи тривалий період. [5, 78]Демографічний аспект. Забезпечення потреб (хоча б елементарних) населення - найголовніший заохочувальний мотив виробництва. Отже, чисельність населення регіону - один із найважливіших факторів формування внутрішнього ринку праці. Іншим важливим фактором є купівельна спроможність населення. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо.
Демографічна політика в Україні скерована на підвищення природного приросту населення за рахунок народжуваності. Для цього матерям, які народжують дитину, надаються допомоги, додаткова відпустка тощо.
Гендерний аспект. Традиційна роль жінки в українському пострадянському суспільстві спирається на особливості гендерного виховання, яке надавало перевагу слухняній поведінці над розвитком лідерства та власних ініціатив у дівчат. Присутність жінок у сфері управління скоріше була обумовлена необхідністю демонстрації жіночої рівності, аніж реальною ситуацією. Майже не змінилася ситуація і сьогодні. [16]
В Україні індекс сегрегації складає майже 30% тільки за галузевою ознакою і згідно деяких оцінок є набагато вищим за професійним розподілом, де фактор рівня оплати праці має більше значення.
В Україні відсутній дієвий механізм забезпечення участі жінки у прийнятті рішень на всіх рівнях. Яскравим прикладом гендерної нерівності є відносна кількість жінок-депутатів у Верховній Раді України: 8%. Таке, гранично низьке його значення призводить до одностатевості політичної влади та виконання нею чоловічої волі, до панування чоловічих цінностей й стандартів для всього суспільства. Слід зауважити, що відчуження жінки від основних важелів управління є логічним результатом попереднього розвитку суспільства.
Якщо українське суспільство прагне на практиці досягти конституційних принципів гендерного рівноправ’я та усунути гендерні деформації в існуючій соціально-економічній моделі розвитку суспільства, необхідно забезпечити жінкам реальну можливість доступу до всіх видів діяльності, рівність прав і можливостей чоловіків і жінок на ринку праці, запобігати жіночому безробіттю шляхом створення нових робочих місць. [17]
Міграція. Регіони України внаслідок об’єктивно існуючих територіальних відмінностей у рівні та спеціалізації господарської діяльності характеризуються певними особливостями організації працересурсного потенціалу та розвитку сфери прикладання праці.
Така ситуація з нелегального працевлаштування українських громадян за межами території України висуває перед суспільством принципово нове розуміння зовнішніх трудових міграцій та вимагає розробки конкретних механізмів з їх регулювання та легалізації.
Такі місцеві особливості, як географічне положення населених пунктів, наявність налагодженого транспортного сполучення з країнами-реципієнтами трудових ресурсів, традиції міграційної поведінки, налагоджені зв’язки з іншими працівниками-мігрантами суттєво впливають на географію поїздок мігрантів, спосіб їх зайнятості за кордоном, інші важливі характеристик зарубіжних поїздок з метою заробітку. [14] Тривалість перебування наших громадян на роботі за кордоном коливається від трьох місяців (сезонні роботи) до декількох років (через неможливість легального перетину кордону у зворотному напрямі).
Одним із шляхів скорочення масштабів і подолання негативних наслідків трудових міграцій є розробка і впровадження цільових програм для повернення працівників-мігрантів, яка б передбачала можливість легалізації зароблених коштів в Україні.
Глобалізація Згідно з офіційними даними, за кордоном працюють майже 34 тисячі громадян України. З них 34,3% - з вищою освітою. За неофіційними даними, за кордоном працюють близько 4 мільйонів чоловік. За різними оцінками, в результаті трудової міграції в 90-і роки Україна втратила 15-20% інтелектуального потенціалу. Наслідки - неможливість створення надалі конкурентних переваг національної економіки і відставання, а згодом і зникнення галузей, які формують економічну безпеку держави.
З іншого боку, на ринок праці в Україні тисне притік мігрантів з нестабільних регіонів Африки і Азії, оскільки їх влаштовують навіть наші мізерні соціальні гарантії. Як наслідок - подальше розширення об'ємів неформальної і "тіньової" зайнятості. [18]
Профспілки України, усвідомлюючи вплив процесів глобалізації на ситуацію усередині країни, активізували свої дії по захисту вітчизняного виробництва, як джерела благополуччя кожного працюючого і членів їх сімей. Вважаємо, що національним і міжнародним профцентрам слід було б створити цілісну систему експертизи проектів з погляду зайнятості і рівня захисту від безробіття, а також регулювання міграційних процесів.
3.2 Рекомендації щодо зменшення впливу соціального аспекту на формування ринку праці в сучасних умовах
Активне зростання відкритості національної економіки та зростання конкурентного тиску, впровадження в Україні міжнародних норм і правил економічного регулювання створюють потребу інтенсивного пристосування вітчизняних підприємств до нових умов господарювання. В короткостроковому періоді таке пристосування відбуватиметься у вигляді "захисної реструктуризації" - зниження поточних витрат за рахунок вивільнення надлишкової робочої сили, відмови від випуску продукції, яка не користується попитом тощо, що обумовлюватиме певне зниження рівня зайнятості.
Водночас у більш тривалій перспективі має відбуватися "стратегічна реструктуризація", яка передбачає зміну загальних поведінкових установок бізнесу, оволодіння новітніми чинниками конкуренції, збільшення інвестицій в заміну застарілих технологій та устаткування, впровадження нових організаційно-управлінських систем тощо. Це, поряд з іншим, призведе до якісного оновлення та зростання попиту на ринку праці - адже саме людський капітал є провідною конкурентною перевагою в умовах постіндустріальної економіки.
В перспективі праця стане одним із найбільш дефіцитних, якщо не найбільш дефіцитним, ресурсом в Україні, що перетворить ринок праці на одне з найбільших джерел економічних і соціально-політичних ризиків для вітчизняної економіки та обумовлює необхідність цілеспрямованої державної політики щодо його реформування.
Провідними напрямками реформування ринку праці повинні стати реструктуризація зайнятості, трансформація оплати праці та удосконалення системи регулювання ринку праці. Саме вирішення цих завдань спроможне забезпечити не лише суттєве підвищення рівня життя широких верств населення, але й формування соціальної структури, подібної до європейських зразків (подолання масштабної бідності, створення численного середнього класу, зменшення рівня розшарування). В цілому акценти державної політики необхідно поступово зміщувати від практики регулювання поточної ситуації, що складається на національному ринку праці, до застосування превентивних заходів і турботи про якість національної робочої сили, насамперед - шляхом усунення інституційної недосконалості вітчизняного ринку праці.
1. В галузі реструктуризації зайнятості:
- розширити практику формування державного замовлення на підготовку фахівців вищими та спеціальними навчальними закладами, з урахуванням прогнозів потреб галузей народного господарства, здійснення відповідної професійної перепідготовки, заохочення децентралізованого фінансування підвищення кваліфікації працівників;
- реформувати систему професійно-технічної освіти з метою надання їй спроможності оперативно реагувати на зміни в кон'юнктурі ринку праці з урахуванням аналізу і прогнозів потреб в робочій силі за професіями. Необхідно забезпечити пряму координацію між ринком праці та ринком освітніх послуг шляхом налагодження системи ефективної співпраці з замовниками підготовки фахівців. Посилити увагу до професійної підготовки та перепідготовки зайнятої робочої сили та безробітних.;
- вдосконалити інструментарій заохочення населення України до самозайнятості та створити комплекс стимулів створення нових робочих місць в приватному секторі економіки, зокрема - податкових інструментів, розширити повноваження місцевих органів влади у заохоченні підприємств до створення нових робочих місць.
2. В галузі оплати праці:
- забезпечити формування єдиної національної ціни праці, здатної забезпечити нормальне відтворення сучасного висококваліфікованого працівника, шляхом формування складної ціни праці на основі суспільного договору, за якого у визначенні меж і формуванні окремих елементів ціни праці беруть участь усі суб'єкти трудового процесу: робітники, підприємці, державні і соціальні інститути;
- переглянути доцільність прив'язки мінімального розміру оплати праці до прожиткового мінімуму, (як того потребує Закон України "Про оплату праці"), оскільки це створює умови для формування вбудованого механізму інфляції;
- відмовитися від практики регулювання оплати праці виключно шляхом підвищення мінімальної заробітної плати, що призводить до того, що в деяких галузях середня зарплатня майже збігається з мінімальною (наприклад, в сільському господарстві). Єдиний шлях до швидкого підвищення трудових доходів - забезпечення умов для сталого економічного зростання.;
- запровадити регульований мінімум погодинної заробітної плати як соціальний стандарт.
3. В галузі регулювання ринку праці:
- впроваджувати гнучкі форми зайнятості з метою вирішення проблем безробіття та пошуку нових джерел робочої сили та оптимізації її використання. [19]
Висновки
Досвід економічних перетворень в Україні засвідчив хронічне відставання структурної перебудови ринку праці. Стихійна лібералізація ринку праці не супроводжувалася послідовною промисловою політикою і політикою зайнятості, а також цілеспрямованим створенням широкої і доступної системи соціальних амортизаторів.
До сьогодні ринок праці України залишається фрагментарним, розбалансованим і малоефективним. Він пристосувався до того, щоб амортизувати чисельні негативні шоки, якими супроводжуються процеси системної трансформації, перш за все, за рахунок зміни ціни праці і її тривалості, і лише в незначній мірі - за рахунок змін в самій зайнятості.
Не сформульовано цілісної концепції політики на ринку праці. Головні зусилля були сконцентровані переважно на регулюванні масштабів офіційного безробіття, яке на сьогодні складає біля 3 % економічно активного населення, в той час як паралельно набували розвитку інші, подекуди приховані негативні процеси:
1. В Україні за останні два роки зросли зайнятість населення на некваліфікованих роботах, в особистому і підсобному господарстві, само зайнятість. Найбільша концентрація робочої сили спостерігається нині в сільському господарстві, проте вона недостатньо сконцентрована в промисловості і будівництві. При цьому Програмою зайнятості населення, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 2005 р. № 744, аграрний сектор й надалі визначався пріоритетною галуззю для створення робочих місць.
2. Постійно зростає рівень старіння робочої сили. Кожний 13-й працюючий громадянин України досяг сьогодні пенсійного віку. Це створює значні перешкоди для формування інноваційної стратегії, підвищення кваліфікації робочої сили відповідно до потреб впровадження нових технологій.
3. Відбувається стрімке скорочення чисельності працездатного контингенту. Очікуване скорочення трудоресурсного потенціалу настільки значне, що не може бути компенсоване за такий короткий проміжок часу ані за рахунок росту продуктивності праці, ні за рахунок винесення виробництва в перенаселені країни з більш дешевою робочою силою. Тому в перспективі праця стане одним із найбільш дефіцитних, якщо не найбільш дефіцитним ресурсом в Україні.
4. Вагомий і ефективний сектор українського ринку праці сформувала робота за кордоном, що в перспективі ще сильніше загострюватиме проблему дефіциту робочої сили.
5. Дефіцит робочої сили вже зараз почав гальмувати розвиток економіки. За три останніх роки число вакансій у промисловості України зросло втричі - при тому, що під час реформ у країні сформувалася нова сфера зайнятості - у дрібному бізнесі й індивідуальній діяльності, що охопила, за різними оцінками, не менше 20 відсотків трудових ресурсів. Кадровий дефіцит спостерігається на кожному другому оборонному підприємстві, що відроджується.
Проблеми, породжені неструктурованим ринком праці, впливають на політичне життя країн, поглиблюють кризові явища в економіці, стримують структурні перетворення, перешкоджають створенню передумов для стабілізації й економічного зростання. Сформована модель українського ринку праці не забезпечила переходу до більш ефективної структури зайнятості, що призводить до зниження випуску кінцевого продукту порівняно з потенційним, викликає значні соціальні витрати, негативно впливає на загальний стан добробуту громадян:
- надмірна диференціація в доходах громадян призводить до посиленого відтворення соціальної нерівності та розшарування;
- відбувається відтворення значної соціальної нерівності;
- високий рівень бідності призводить до маргіналізації суспільства і соціальної девіації;
- зниження загального життєвого рівня в цілому збільшує соціально-економічні витрати держави;
- поширюються міграційні інтенції;
- відбуваються знецінення і декваліфікація робочої сили.
Одна з причин нераціонального використання трудових ресурсів - неадекватність сформованого типу зайнятості (що відповідає в основному потребам індустріального суспільства) імперативам економічного розвитку, пов'язаним з новим рівнем техніки і трудових відносин. Поширилося недовикористання трудового потенціалу; існує серйозна суперечність між досить високим освітнім і професійно-кваліфікаційним потенціалом населення, з одного боку, і примітивізацією структури господарства - з іншого; відбуваються деградація нагромадженого протягом радянського періоду індустріального і наукового потенціалу та відплив кваліфікованих кадрів із національних анклавів високих технологій за кордон. [19]
Список використаних джерел
1. Петюх В.М. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 288 с.
2. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного познания: Учебное пособие. – 2-е изд., испр. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.
3. Сурмин А., Туленков Н. Методология социологического исследования. – К.: МАУП, 2002. – 231 с.
4. Вікіпедія – вільна енциклопедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org. – Заголовок з екрану
5. Лібанова Е.М. Ринок праці: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
6. Комарницький І.Ф., Чернівці, 2006. - 334 с.
7. Прибиткова І. М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних та суспільних факультетів вищих навчальних закладах – К.: "Артек", 1995. – 256 с.
8. Тымкив О. Кадры уходят в небо // Кореспондент. – 2008. - № 37 (326). – С. 30-32.
9. Бироваш М. Кадрам сказали – все! // Кореспондент. – 2008. - № 41 (330). – С. 36-38.
10. Офіційний веб-портал Київської міської влади // Актуальність гендерних питань на сучасному ринку праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=193657
11. Заставний Ф. Українське заробітчанство в зарубіжжі: реалії, проблеми, перспективи // Географія та основи економіки в школі. – 2003. - № 5. - С. 32-35.
12. Запухляк Н. Вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці (на прикладі Івано-Франківської області) // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. – 2005. - № 2. – С. 255-257.
13. Василенко В.М. Оцінка впливу глобалізації на економічне зростання країни // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. – 2004. – №69. – С.35-42.
14. Пирожков С., Малиновская Е., Хомра А. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект: Монография. - К.: НИПМБ, 2003. - 134 с.
15. Заграва Е. Глобалізація і нації. – К.: "Фенікс", 2002. - [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://dialogs.org.ua/dialog.php?id=10&op_id=290#290.
16. Макара О.В. Гендерний аспект розвитку малого та середнього бізнесу в контексті трансформацій на ринку праці України, Інститут економічного прогнозування НАН України.
17. Власенко Н.С., Виноградова Л.Д., Калачева І.В. Тендерна статистика для моніторингу досягнення рівності жінок і чоловіків. - К.: Ін-т держави і права НАНУ, 2000. - 54 с.
18. Романенко Н.Г. старший викладач, Борисенко А.Т. студентка 4 курсу Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського Аспекти впливу глобалізації на ринок праці України, Секція Економічні науки: Управління трудовими ресурсами.
19. Заходи реформування ринку праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/Monitor21/02.htm – Заголовок з екрану.
20. Розпорядження Кабінету Міністрів України. № 724-р від 8 жовтня 2004р. Про схвалення Концепції демографічного розвитку на 2005–2015 роки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=2719&god=2004.
| Види форм | Форми безробіття | |
| природне | вимушене | |
| фрикційне | - безробіття руху; пов’язано з тим, що встановлення рівноваги між пропозицією робочої сили і попитом на неї потребує певного часу, зокрема на пошук робочого місця, яке відповідає вимогам безробітного та його кваліфікації;- головна ознака - короткотривалість: за звичай не перевищує 4-5 тижнів. | |
| інституційне | - безробіття очікування;- пов’язане з державною політикою ринку праці, зайнятості, з системою оподаткування, гарантованим мінімумом оплати праці, системою соціального забезпечення, розмірами і порядком надання допомоги по безробіттю, поінформованості населення щодо наявних вакансій і можливостей;- існує тільки в зареєстрованій формі, оскільки так чи інакше пов’язаний з виплатами соціальної допомоги | |
| технологічне | - формується внаслідок запровадження нових технологій, головним чином на тих виробництвах і операціях, де заміна працівника машиною більш вигідна;- масштаби як правило, нижчі за скорочення попиту на робочу силу внаслідок технологічного прогресу | |
| структурне | - виникає при масштабних структурних зрушеннях економіки, швидкій зміні структури потреби в робочій силі;- є практично неминучим супутником динамічної економіки, воно є досить хворобливим;- його розвиток примушує досить великі соціальні, професійні групи (причому практично повністю) змінювати спосіб життя, часто і місце проживання | |
| регіональне | - обумовлене переважно концентрацією в окремих територіальних одиницях таких галузей економіки, для яких характерне найбільше скорочення потреби в робочій силі | |
Дата: 2019-07-31, просмотров: 273.