Адаптація персоналу

Адаптація персоналу – процес пристосування знову прийнятого персоналу до традицій і норм колективу дочірньої компанії в іншій країні.

Етапи адаптації:

- «Медовий місяць»( Протягом декількох перших днів або місяців нова культура здається екзотичною і збудливою. Через захоплення роботою в новому середовищі працівник переоцінює простоту пристосування)

- Розчарування(Численні відмінності між новою і старою середовищами накладаються одне на інше. Ці відмінності тільки зростають у міру того, як працівник і його сім'я стикаються з труднощами побуту. Багатьом переїхали працівникам так і не вдається пройти цей етап)

- Адаптація(Згодом працівник починає розуміти принципи нової культури, досконало опановує мовою і пристосовується до повсякденного життя)

- Двукультуріє(У міру того як переїхав працівник набуває впевненості у своїй здатності продуктивно функціонувати у новій культурі, від його занепокоєння не залишається і сліду)

Підготовка персоналу для роботи за кордоном

Розвиток персоналу -це навчання персоналу; підвищення кваліфікації персоналу; перекваліфікація персоналу; планування ділової кар’єри)

Підготовка персоналу для роботи за кордоном:

1. Вивчення особливостей культури кра їни призначення.

2. Культурна асиміляція (міжкультурні зіткнення).

3. Мовна підготовка.

4. Тренінг емоційної чутливості.

5. Правильне розуміння ставлення до роботи.

6. Отримання освіти за кордоном.

Мотивація персоналу

Мотивація персоналу включає персональну мотивацію персоналу; колективне стимулювання; форми участі працівників у прибутку і капіталі; управління трудовою мотивацією.

Мак-Ґреґор сформулював дві теорії, що характеризують різні уявлення керівників про ставлення працівників до роботи: «теорія Х» стверджує, що середній працівник ледачий; «теорія Y» виходить з того, що середній працівник при відповідній підготовці й умовах не тільки бере на себе відповідальність, а й прагне до неї.

«Теорії Z», яка передбачає оптимальне поєднання владної спонуки до праці й індивідуальної зацікавленості працівників у високих результатах.

Теорія мотиваційної гігієни Ф. Ґерцберґа, в основі якої — теза про те, що праця, яка приносить задоволення, сприяє психологічному здоров'ю її виконавців.

Піраміда Маслоу: потреба самоствердження, потреба в повазі до себе, потреба належати до соц.. групи, потреба безпеки, фізіологічні потреби.

Форми стимулювання персоналу поділяються на 4 групи : 1. Основна матеріальна винагорода розглядається як базисна для будь-якої країни і умов праці

2. Компенсації :- різниця прожиткового мінімуму;- надбавка за роботу за кордоном;- надбавка за переселення, транспорт, оренду приміщень;

- надбавка за роботу в складних та небезбечних умовах;- надбавка на навчання дітей, по проведення свят, відпустки.

3. Нематеріальне стимулювання - подяки, нагороди, заохочення, нова робота, дострокове просування, програми загального, спеціального навчання.

4. Змішане стимулювання