Класичні теорії міжнародної торгівлі:

Меркантилізм (Томас Ман)- багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють.

Неомеркантелизм.(Д. Х'юм) заперечує положення меркантилістів про те, що крани можуть до нескінченності збільшувати кількість наявного у них в золота і що це не впливає на їх міжнародну конкурентоспроможність.

Теорія абсолютних переваг. (А.Сміт)- країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, що виробляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам).

Теорія порівняльних переваг. (Д.Рикардо) - якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.

Теорія співвідношення факторів виробництва (теорія Хекшера — Оліна)-кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона має надлишкові фактори виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона відносний дефіцит факторів виробництва.

Сучасні теорії міжнародної торгівлі:

Теорія подібності країн (country similarity theory) (Стефан Линдер ) - торгівля промисловими товарами повинна відбуватися головним чином між країнами з приблизно однаковим доходом на душу населення.

Теорія життєвого циклу продукту (Реймонд Вернон) -міжнародний життєвий цикл продукту складається з трьох стадій: стадії освоєння нового продукту, стадії зрілості та стадії стандартизації продукту.

Теорія глобальної стратегічної конкуренції (Пол Кругман і Келвін Ланкастер) – компанії можуть використовувати такі способи отримання конкурентних переваг: -наявність прав на інтелектуальну власність;-інвестиції в НДДКР;- отримання економії від масштабу або від диверсифікації ; - використання можливостей кривої досвіду.

Теорія конкурентних переваг (М.Портер) - існують чотири властивості (детермінанти) національної конкурентоспроможності: 1)факторні умови;2)рівень попиту; 3) споріднені і підтримуючі галузі; 4)стратегія фірми, її структура та конкуренти. Майкл Портер представляє ці елементи у вигляді вершин ромба.

Міжнародна валютна система

Міжнародна валютна система (international monetary system) - це система правил, відповідно до яких країни оцінюють національну валюту і обмінюють її на валюту інших країн.
Еволюція світової валютної системи

1.Паризька валютна система – 1867-1922р. – етап “Золотого стандарту”Основні валюти обмінювалися на золото за фіксованими золотими стандартами.

2. Генуезька валютна система (1922-1944р.) – етап “Золотодевізного стандарту”Її основа – золото – але паперові банкноти обмінювалися тільки на валюти-девізи (представники), які були забезпечені золотом (валюти Великої Британії, США).

3.Бреттон-Вудська валютна система (1944-1976рр.), м. Бреттон-Вудс – етап “Золотодоларового стандарту”

  Основні принципи:

 - Збереження за золотом функції світових грошей.

 - Використання як світових грошей поряд із золотом американського долара.

- Зобов'язання США обмінювати центральним банкам інших країн пред'явлені долари на золото за офіційним курсом — 35дол. США за тройську унцію золота — (31,1 грама); 1$ = 0,818513 г золота. Сучасна ціна золота – 1800-1900 дол. Під час кризи в періоди падіння курсу валюти зростає попит на золото.

Було створено:МБРР, МВФ

4.Ямайська валютна система (з 1976 р.), м. Кінгстон (Ямайка) – Стандарт СДР

Функції МВС:
• Сприяння розвитку торгівлі товарами між державами;
• Встановлення механізмів співвідношень національних грошових одиниць;
• Поглиблення міжнародної валютно-фінансової інтеграції;
• Здійснення платежів для покриття угод.

Складові елементи МВС
- Міжнародна ліквідність
Сукупність усіх платіжних інструментів, що можуть бути використані у валютних розрахунках:
• золото;
• кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки, депозити);
• міжнародні гроші (СДР, Європейська валютна одиниця (ЕКЮ), євро)
- Валютний курс
Кількісне співвідношення обміну однієї національної одиниці на грошові одиниці інших країн
- Валютні ринки
Система механізмів, функціонування яких забезпечує купівлю-продаж національних грошових одиниць та іноземних валют для обслуговування міжнародних платежів
- Міжнародні валютно-фінансові організації
Забезпечують взаємодію країн під час вирішення міжнародних валютних проблем, сприяють стабілізації валют, створенню системи платежів і розрахунків. Головні організації: Міжнародний валютний фонд, Світовий банк тощо.

Платіжний баланс

Під платіжним балансом розуміють співвідношення платежів країни за кордон та їх надходження з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць).

Платіжний баланс включає:

1) рахунок поточних операцій, який характеризує експорт та імпорт товарів та послуг. Рахунок поточних операцій складається з трьох розділів : а)торговий баланс та баланс послуг, б) поточні доходи (оплата праці робітників та переказ прибутків від інвестицій), в) поточні трансферти (переказ грошей та інших активів).

2) рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій. Цей рахунок складається з двох розділів: а) рахунок операцій з капіталом, б) фінансовий рахунок (прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи).

Рахунок державних резервів,

Рахунок помилок і пропусків

Платіжний баланс ¾ співвідношення між платежами, які здійсненні економічнимисуб ¢ єктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік). Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а при перевищенні платежів над надходженнями ¾ пасивним. При активному сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, що призводить до зростання валютних резервів держави. Пасивне сальдо спричиняє відплив іноземної валюти з країни і призводить до зменшення валютних резервів.

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв¢язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання економіки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання.

За формою складання платіжний баланс визначається як платіжний звіт за певний період часу, в якому відображаються усі економічні ситуації між резидентами і нерезидентами держави. Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис ¾ по кредиту однієї статті та дебету іншої
11.Міжнародні фінансові та валютні ринки

Валюта – грошова одиниця тієї чи іншої країни, яка використовується для виміру вартості товару. Поняття „валюта” застосовується у різних значеннях :

Валюта: національна (валюта країн)- платіжний засіб на території країни, що її випускає (дол.. США, рубль Росії, гривня України, японська єна та ін.); іноземна (валюта іноземних країн) – платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни; колективна міжнародна (СДР (СПЗ)*, ЄВРО), * СДР (СПЗ)- спеціальні права запозичення (валюта МВФ) клірингові валюти (розрахункові валютні одиниці у безготівковій формі). резервна

Конвертованість валюти – спроможність резидентів та нерезидентів вільно, без всяких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах.

Валютним курсом називається співвідношення двох грошових одиниць або ціна грошової одиниці однієї країни, вира­жена в грошовій одиниці іншої країни.

Два види валютних курсів:

фіксований (встановлюється у законодавчому порядку Національним банком як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн); плаваючий (вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції, але межі плавання можуть регулюватись (“валютний коридор”)). Розрізняють незалежне плавання, кероване плавання, “спільне” плавання.

Валютне котирування може бути прямим і оберненим (непрямим). Якщо котирування пряме  100 одиниць іноземної валюти дорівнюють X одиниць національної валюти (1 дол. =8 грн.), а якщо обернене -100 одиниць національної валюти дорівнюють X одиниць іноземної валюти (1грн. =0,125 дол.).

Валютні ринки. — це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

Категорії кліентів міжнародних банків:
• Комерційні клієнти - це клієнти, для яких валютні операції є частиною їх звичайної комерційної діяльності (експорт, імпорт, виплата чи отримання дивідендів і відсотків від іноземних партнерів, покупка або продаж іноземних активів і капіталу). Деякі комерційні клієнти можуть використовувати валютний ринок для хеджування (зниження) ризику, пов'язаного зі змінами валютних курсів.
• Валютні спекулянти - це фізичні або юридичні особи, які займаються валютними спекуляціями (торгівлею іноземної валюти з метою отримання спекулятивного прибутку на різниці у валютних курсах).
• Арбітри - фізичні або юридичні особи, метою яких є отримання прибутку за рахунок невеликої різниці між обмінними курсами іноземної валюти на різних ринках.

Основні види операцій на валютному ринку (Операції на умовах «спот» -валютні операції по спот-курсу з негайною поставкою (2 дні). Форвардні операції  - угоди, які мають бути завершені до певного терміну в майбутньому (через 30,90 або 180днів). На форвардному ринку укладають форвардні валютні контракти, ф'ючерсні контракти, опціонні контракти та своп-контракти. Арбітражні операції. Безризикові операції, які пов'язані з одночасною купівлею цінних паперів і продажем їх на іншому ринку з метою отримання прибутку від різниці цін на цих ринках).

Види арбітражу (Товарний арбітраж – в основі концепція паритету купівельної спроможності – купівля товару на «дешевому» ринку і його продаж на «дорогому». Валютний арбітраж -купівля валюти на «дешевому» ринку і його продаж на «дорогому». Процентний арбітраж - арбітраж, який має місце у випадку, коли різниця між процентними ставками в двох країнах не еквівалентна форвардної знижки (надбавки) до обмінного курсу їх національних валют.
Види валютних арбітражей: Двосторонній арбітраж є отримання прибутку за рахунок різниці в курсах однієї і тієї ж валюти на територіально розділених ринках. Тристорнній арбітраж – це купівля і продаж трьох різних валют з метою отримання прибутку

Теорії паритетів фінансового ринку (Теорія паритету купівельної спроможності валюти  - валютний курс визначається співвідношенням цін на товари у різних країнах.
 Теорія паритету процентних ставок порівнює між собою величину форвардного курсу і рівень процентних ставок по депозитах в країні. «Ефект Фішера» пов'язує процентні ставки з інфляцією в даних країнах.«Міжнародний ефект Фішера» забезпечує реалізацію переходу від процентних ставок до валютних курсів.