(Відпові ді давати лише слова ми «Так» чи «Ні» кожна правильна оцінюється в один бал. Проводити за методикою літературного диктанту.)

1. Боян – це «Соловій години дивньої» (так .)

2. Князь Ігор хоче напитися шоломом води з Волги (ні)

3. «Чорнії тучі з моря йдуть, хотять прикрити чотири сонця» - це гіпербола? (ні)

4. Гзак і Кончак допомогли Ігорю втекти з полону (ні)

5. Всеволод славно загинув у битві з половцями (так)

6. Воїни князя Ігоря - християни( так)

7. Князь Святослав взяв в полон Кобяка (так)

8. Князь Святослав перед звісткою про поразку Ігоря бачив поганий сон (так)

9. Дружину Всеволода звали Глибіна (так)

10. Ярославна хоче чайкою полетіти на Чорне море, щоб побачити свого судженого (ні)

11.  «Землі раді, городи веселі», тому що повернувся Ігор (ні)

12. Головна думка «Слова…» - уславлення краси рідної природи.(ні)

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Жанрова природа твору.

Зв'язок «Слова…» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї співзвучності думкам, прагненням і настроям

народних мас, сповнені закликами до захисту країни, до єдності, до мирної праці, і все це іде від народу, від його гуманізму і патріотизму. У поемі відчувається використання двох фольклорних жанрів: «плачу» і пісенних прославлянь – «слов».

    У «Слові…» зберігається й тісний зв'язок з фактами. Ми виразно бачимо його історичність, документальність. І в той же час ці факти, подані в ліричному сприйняті автора який і не видає свого вимислу за дійсність. Коли автор «Слова…» передає бесіду Ігоря з Дінцем, він не вважає, що ця бесіда мала місце в справжньому житті, природа поетично, а не зовсім реально оживає в «Слові…».

    Епічність «Слова…» особлива: вона перебуває по сусідству з книжними елементами. Авторські міркування, звернення

до слухачів, все це безумовно риси «книжної» природи поеми. Але з нею гармонійно поєднана і інша - фольклорна стихія. Ця стихія знайшла своє зображення в «словах» і особливу в плачах пам’ятки (плач Ярославни, плач матері Ростислава ), в пісенній символіці (князь) -   це сонце. Фольклорними є також і образи вовка, тура, соколів, з кими порівнюються герої «Слова…» .

За всіма ознаками, перед нами – героїчний епос.

Епос – літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідь та опис.

VI. Осмислення матеріалу.

Дати відповідь на поставленні запитання.

1. Як же сам автор називає «Слово…»?

2. Чи є у творі розповідь ? Доведіть свою думку на прикладі з твору.

3. Який жанр поеми?

Робота з текстом.

- Що спільного у «Слові…» з народною піснею? (відповідь підтвердити цитатами з творів.

Повідомлення учнів про переклади «Слова…»

Коротке повідомлення учениці 8-Б класу Кравець Ілони.

    Історія перекладень «Слова…» багата талановитими іменами – цей пам’ятник ніби притягував найкращі поетичні сили країни. Після перекладу І.Сєрякова 1807 році в Харькові було опубліковане віршоване перекладення «Слова…», що його здійснив наш земляк видатний просвітитель, поет, перекладач і архітектор О.О.Паліцен. на України над перекладом «Слова…» ритмічною прозою працював 1809 – 1813 роках В.В.Капніст. протягом минулих двох століть вийшло багато перекладів цього видатного літературного пам’ятника, серед яких твори В.А.Жуковського (1819), Л.Мея (1850), А.Н.Майкова (1870), Н.А.Заболоцького (1946), І.Шкляревського (1980).

Коротек повідомлення учениці 8класу.

    Глибоко знав і любив «Слово…» Тарас Шевченко. 1854 року перебуваючи на заслані, поет звертався до друзів з проханням надіслати йому оригінальний текст славетної пам’ятки, зауважуючи при цьому: «Перевода читати не втну». Він був не задоволений тодішніми перекладами і мріяв зробити свій. Але здійснити цей задум Т.Шевченко міг тільки після заслання і то не повністю – переклав лише два уривки: «Плач Ярославни» та «Битву при Каялі».

УІІ. Закріплення матеріалу.

- Назвіть хто з російський поетів робив переклад «Слова…» ?

- Назвіть перших перекладачів «Слова…» українською мовою.

- Що вам відомо про Шевченка – перекладача?

- У чому полягає основна цінність «Слова…»

VIII. Домашнє завдання.

1. Вивчити напам'ять «Плач Ярославни» у Шевченківському переспіві.

2. Підготуватись до написання твору на тему: «Слово про Ігорів

Урок №5

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. «Слово про похід Ігорів» - велична пам'ятка генію нашого народу ».

Мета : Перевірити знання тексту учнями і їх уміння добирати відповідний матеріал до коротких повідомлень та писати твори; розвивати увагу, логічне мислення, спостережливість, пам'ять, уміння акумулювати здобуті знання, раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір учнів; виховувати любов до праці, до свого краю, вчити шанувати і берегти пам’ятки минулого.

Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.

Теорія літератури. Тип, стиль.

Обладнання . Підручник, учнівські повідомлення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.