Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
«Слово о полку Ігореві»
Ця давньоукраїнська героїчна поема ХІІ ст., вершинне явище національної епічної традиції й самого орнаментального стилю письменства Київської Русі, тісно пов’язана з попередньою і сучасною художньою словесністю та має вельми значну літературну історію в часи наступні. Неповторна, найвідоміша пам'ятка давніх українців – того ж значення й подекуди звучання, що й епос французів «Пісня про Роланда», німців «Пісня про Нібелунгів», англійців «Беовульф», іспанців «Пісня про мого Сіда», грузинів «Витязь у тигровій шкурі», вірмен «Давид Сасунський», киргизів «Манас», японців «Повість про дім Тайра» тощо. Водночас «Слово о полку Ігореві» багатьма ланками сполучене з книжною і народною словесністю з найдавнішої княжої доби, зокрема традицією дружинної творчості. Поема вплинула на інші писання (скажімо, фактичну вторинною є одна з перших пам'яток російської літератури «Задонщина» - наслідування «Слова…»). Яку ж найзагальнішу стислу характеристику можна дати художній словесності Київської Русі попередньої доби – тому грунтові, мистецьки вже не одноразово опрацьованому, на якому зросла наша визначна пам'ятка ?
По-перше, українське художнє слово з давніх – давен функціонувало в фольклорній і власне літературній системах. Вони не були замкненими, а активно взаємодіяли. Завдяки цьому давньоукраїнське письменство є, наприклад, і свого роду документом «буття фольклору», присутньому в ньому тією чи іншою мірою. У «Слові…», зокрема знайдемо компоненти голосів і заклять природних сил, міфофольклорні образи, символіку і тропи народнопоетичного типу.
По – друге, публікації й дослідження останніх десятиліть в Україні суттєво збагатили уявлення про її художню словесність. У галузі літератури в обіг увійшла найдавніша пам'ятка – «Вересова книга». Вона, можливо, потребує додаткових доказів своєї справжності, але в ХХ й ХІХ століттях із цього погляду скептично оцінювали й «Слово…». «Вересова книга», ця українська «Одіссея», випалена староукраїнським письмом («до кирилицею») на дубових дощечках. Ця збірка епічних творів – літопис далеких предків, найповніше відображення української первісної міфології. Ще давніше є «Рукопис Войнича» - пам'ятка на пергаменті , що є посланням оріян хозарам. Присвячений полеміці з приводу язичницької віри праукраїнців рукопис показує давність української мови, її лексики. Тож маємо підстави віднести початки давньоукраїнської літератури ще в дохристиянські часи.
Вам слово, літописці й віщуни,
Часів далеких непідкупні свідки.
Вам вигадок не взяти анізвідки
В бувальщинах нових старовини.
Обмани і облуди нам доволі,
Хвали пустої і лихої долі!
Пройдемося сторінками сторіч.
За фальш та кривду –
Плата головами.
Тож розповідь про Ігореву січ
Почнемо, братія, щирими словами
М.Ю.Брайчевський
Світова література знає не так уже багато творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. Саме до таких пам'яток належить безсмертне «Слово о полку Ігореві» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу поетична пісня – заклик, що лине з глибини сивих віків й відлунює в наших серцях.
Земля і держава предків наших – Русь – у часи свого розквіту була великою й сильною, забудованою незліченними містами, населеною працелюбним людом – хліборобами – ратаями, ремісниками, рибалками, мисливцями. На сторожі їхньої мирної праці стояли мужні воїни.
Через війни, пожежі, стихійні лиха, з багатьох інших причин давніх літописів дійшло до нас небагато. Від ХІ до Х Уст. Жоден з них, на жаль, не зберігся у первісному вигляді. Вони відомі тільки в уривках у складі пізніше написаних зводів. Але й крупиці письмових творів, що дійшли до нас крізь віки, свідчать про високу культуру Русі ХІІ ст., про наявність кількох літературних шкіл, про багатогранність жанрів. Твори Климента Смолятича, Кирила Туровського, Києво-Печерський патерик, повість об убієнні Андрія Боголюбського, повість Петра Бориславина про Володимира Галицького, моленіє Данила Заточника, твори Володимира Мономаха та інших авторів, відомих і безіменних, - всі вони чудові за формою й змістом. Літописи велися в кожному місці, в кожному монастирі. Літописці працювали майже у кожного князя й навіть в простій церкві.
У першій половині ХІ ст.. за часів Ярослава Мудрого в політичному житті Русі розпочався процес дроблення. Особливої гостроти він набув, коли Чернігівське князівство закріпилося за Олегом Святославичем онуком Ярослава Мудрого – та його нащадками. Саме Олега автор «Слова…» називає Олегом Гориславичем, вказуючи, що від нього й таких як він князів «сеяшется и растяшеть уособицями» руська земля. Приблизно в цей самий час відокремилось і Галицьке князівство, закріпившись за «Ростиславичами».
Вже багато років дослідники цієї видатної пам’ятки намагаються розгадати його таємниці. Одна з них – це авторство «Слова…».
Друга таємниця твору в часі його написання. Існує гіпотеза, що текст епосу датується 1185 – 1187 рр. Цілий ряд дослідників датує його 1186 рік. Єдиний відомий нам текст «Слова…» був у складі збірника, що зберігся в бібліотеці вже закритого Спасо-Ярославського монастиря.
Ідея національно – визвольної боротьби так гостро не ставилась в жодній слов'янській літературі. В кожний історичний період вона червоною ниткою проходила через усю світову літературу. Починаючи саме зі «Слова о полку Ігоревім»
Урок №1
Тема. Давньоруська література, перлина українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів». Історична основа твору.
Мета. Ознайомити школярів з давньоруською перлиною українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів», з'ясувати історичну основу твору, ідейно – тематичне спрямування; розвивати увагу, спостережливість, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладати свої думки, виважено їх обґрунтовувати; формувати кругозір, світогляд школярів; викликати в учнів гордість за славне минуле рідного краю, високий рівень давньої культури; прищеплювати повагу до творців героїчного епосу.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Теорія літератури. Історична основа твору, гіпотези авторства.
Обладнання. Міні-виставка «Видатні пам’ятки давньоруської літератури», текст «Слова…», учнівські малюнки до твору, історичні матеріали, дидактичний матеріал (тестові завдання).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.
Дайте визначення літопису як літературному жанру. В чому було призначення літописців ?
Пригадайте важливі історичні події часів Київської Русі?
Дата: 2019-07-30, просмотров: 207.