Знання і розуміння дидактичних і методичних функцій контролю, їх

конкретизація до учбового предмету - математики - дозволяє учителю грамотно, з найменшою витратою часу будувати перевірку, досягати необхідного ефекту.

Вчені-педагоги і методисти виділяють такі функції перевірки: контролююча, навчальна, орієнтуюча (розвиваюча), виховна.

Суть контролюючої функції перевірки полягає учитель з'ясуванні стану знань, умінь і навичок учнів, які передбачаються програмою і відповідають даному етапу навчання, а також наявність уміння застосовувати знання на практиці, наявність навичок, їх формування.

Суть навчальної функції перевірки полягає в удосконаленні знань, умінь та навичок, які перевіряються, їх систематизації, в розвитку мови і логічного мислення, уваги і пам'яті школярів, “технічних прийомів” розумової діяльності. Навчальна функція дозволяє уточнити, поглибити, усвідомити і зміцнити знання, закріпити їх.

Перший раз учитель перевіряє засвоєння нових знань після їх пояснення. Його увага направлена на розуміння і засвоєння головного і суттєвого в матеріалі. На цьому етапі перевірки учитель навчає учнів умінню виділяти суттєве, головне. В процесі перевірки з'ясовується структура учбового матеріалу. Коли діти відповідають, то разом із контролюючою функцією реалізується також і навчальна, тому що, відповідаючи, учні навчаються логічно і послідовно викладати свої знання, доводити і обґрунтовувати сказане.

Багаторазове повертання до вже вивченого матеріалу дозволяє поглибити, розширити, зміцнити знання, відпрацьовувати вміння і навички.

Роль перевірки в розвитку логічного мислення учнів велика. Розвиток логічного мислення включає цілеспрямоване формування загальних розумових дій: порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, аналіз і синтез, вміння виявляти причинно-наслідкові зв'язки. Перевірка знань буде сприяти розвитку логічного мислення в учнів тільки в тому випадку, якщо відповіді на питання, які ставить учитель, вимагатимуть вправ у загальних розумових діях на конкретному матеріалі з урахуванням вікових і психічних особливостей учнів.

У процесі перевірки відкриваються можливості для розвитку “технічних" прийомів розумової діяльності. Наприклад, при підготовці до перевірки знань учні за проханням учителя обдумують план відповіді, а при її здійсненні використовують його. При цьому діти навчаються відділяти суттєве від несуттєвого, тобто систематизувати матеріал, розташовувати його в певній логічній послідовності Певний підбір завдань дозволяє за вибором найбільш раціональних прийомів їх виконання здійснити перевірку вміння застосовувати знання на практиці

Перевірка знань і умінь сприяє розвитку мови учнів. З цією метою при аналізі відповідей учнів можна ставити перед ними питання типу: "Як обчислювали.?", "Поясни, як розв'язували задачу?", "Які властивості дій застосовували при обчисленні?". До домашнього завдання можна включати деякі задачі-питання, які вимагають уміння міркувати, логічно мислити.

Перевірка відкриває можливості для виправлення помилок учнів Аналіз помилок дозволяє виявити їх причини і намітити шляхи їх запобігання й усунення.

Орієнтуюча (розвиваюча) функція перевірки полягає в орієнтації учнів по результатах їх учбової праці, інформації вчителя про досягнення мети навчання окремими учнями і класом в цілому.

Для учнів орієнтуюча функція розкриває досягнення проміжних і кінцевих цілей навчання щодо учбових задач, які визначає контролююча функція.

Для учителя вона показує досягнення окремих учнів і всього класу

Виховна функція перевірки реалізується у вихованні почуття відповідальності в учнів за свою працю, працелюбності, дисципліни праці, таких рис особистості як наполегливість у досягненні мети, сили волі, допитливості, чесності і т.д.;

Для реалізації розглянутих функцій перевірки знань, умінь і навичок необхідно забезпечити об'єктивність, повноту і регулярність перевірки Об'єктивність перевірки - це така її постановка, при якій встановлюються істинні, об'єктивно існуючі знання учнів за питаннями програми.

Перевірка виконує стимулюючу роль, якщо здійснюється регулярно, показує учням достоїнства і недоліки їх знань, відбувається на кожному уроці: всі учні повинні слухати товариша, якого опитують, і висловлювати свої зауваження щодо його відповіді. Стимулом праці с справедлива його оцінка.

У наш час контролююча і оцінююча діяльність учителя частіше розглядається з точки зору навчально виховного процесу, тому що оцінка навчання школяра визначає відношення дітей один до одного, ставлення дитини до вчителя і батьків, створює ту атмосферу комфорту чи дискомфорту, яка встановлює добре чи недобре відношення учня і до школи, і до навчання.

Також не менш важливі інші функції контролю та оцінки. Звісно, що поточний і підсумковий контроль сприяє кращій організації навчального процесу: на основі отриманих за допомогою контролю підсумків учитель може своєчасно змінити зміст і методи роботи, зробити навчання диференційованим і індивідуальним.

Визначення тільки однієї функції перевірки робить її однобічною. Тільки у сполученні контролюючої, навчальної, орієнтуючої і виховної функції виконується призначення перевірки як етапу навчання.