Капіталу

Відповідно до Національного нормативу аудиту № 26 „Аудиторський висновок”, результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність.

Метою складання аудиторського висновку є надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо статутного капіталу, що розкривається у звітності господарюючого суб’єкта.

Аудиторський висновок складається на українській мові, вартісні показники виражаються у валюті України. Виправлення в аудиторському висновку не допускаються.

До аудиторського висновку додається бухгалтерська звітність господарюючого суб’єкта, відносно якого проводився аудит. З метою ідентифікації на формі звітності повинен бути підпис аудитора або спеціальний штамп аудиторської фірми.

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, а також можлива відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.

Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли, на думку аудитора, виконано наступні умови:

– аудитор одержав всю інформацію і пояснення, необхідні для досягнення мети аудиту;

– надана інформація достатньою мірою відображає реальний стан справ на підприємстві;

– наявні адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань;

– фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві обліковою політикою, яка відповідає вимогам П(С)БО;

– фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних й не містить суттєвих протиріч;

– фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Якщо аудитор не знайшов порушень або виявив порушення, що не впливають на законність функціонування, не спричиняють збитків державі, засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського висновку. При цьому аудитор має право надати позитивний висновок.

Будь-яка реальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.

Через непевності і незгоди  в деяких ділянках обліку статутного капіталу аудитор  АФ „Аудит-Консалтинг” видає ВАТ „Житомирпиво” умовно-позитивний висновок.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати описання усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Такі причини коротко наводяться в окремому розділі висновку з посиланням на розділ, де висловлюється негативний висновок або дається відмова від висновку.

Якщо аудитор виявив порушення, які впливають на законність функціонування або спричиняють збитки державі, засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського висновку. В цьому випадку аудитор надає час для усунення викритих порушень. Якщо порушення не виправлені, аудитор не має права надати позитивного висновку.

Згідно з Національним нормативом № 26, аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов’язково в ньому мають бути наступні розділи:

– заголовок аудиторського висновку — говориться про те, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Також наводиться повна назва підприємства, яке перевірялося, та час перевірки;

– вступ — міститься інформація про склад фінансової звітності та дату її підготовки. Говориться також про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок;

– масштаб перевірки — цей розділ дає впевненість користувача у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами діючого законодавства та нормами, що регулюють аудиторську практику. Говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості про те, що фінансова звітність не має суттєвих помилок. Під час перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися положеннями Національного нормативу № 11 „Суттєвість та її взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевірки”. Також говориться про те, що аудитор під час перевірки брав до уваги лише суттєві помилки, керуючись принципом вибіркової перевірки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки;

– висновок аудитора про перевірену фінансову звітність — у цьому розділі дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність в усіх суттєвих аспектах;

– дата аудиторського висновку — аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку;

– підпис аудиторського висновку — аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вид проведеного аудиту;

– адреса аудиторської фірми — в аудиторському висновку вказується адреса місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланку аудиторської фірми.

Виходячи з результатів аудиту статутного капіталу, аудитор може видати об’єктивний аудиторський висновок по підтвердженню достовірності статті балансу "Статутний капітал" ВАТ „Житомирпиво” (Додаток 8).

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Статутний капітал виступає невід’ємною складовою частиною будь-якого товариства або підприємства.

При проведенні перевірки аудитор повинен дотримуватися вимог діючого законодавства (закони, положення, нормативи та ін.). При перевірці формування статутного капіталу необхідно враховувати організаційно-правову форму підприємства, що перевіряється. Тому вивчення операцій з капіталом доцільно починати з перевірки юридичного статусу та права здійснення статутних видів діяльності, складу засновників (учасників), структури і управління підприємства, а також фінансових можливостей для досягнення поставлених цілей діяльності.

В ході перевірки аудитору необхідно вивчити наступні питання:

перевірка засновницьких документів щодо формування статутного капіталу;

вивчення законності змін у складі засновників підприємства;

перевірка правильності розрахунків із засновниками;

перевірка наявності та правильності оформлення документів, що підтверджують факти розрахунків із засновниками;

перевірка дотримання строків оплати статутного капіталу;

перевірка обґрунтованості змін величини статутного капіталу;

вивчення рівності сум та узгодженості показників.

Процес аудиторської перевірки та її результати повинні бути документально оформлені. Після завершення перевірки аудитор повинен висловити свою думку у вигляді аудиторського висновку.

Статутний капітал ВАТ „Житомирпиво” поділено на 3848000 простих іменних акцій, номінальною вартістю 25 копійок кожна.

Порядок оцінки вкладів учасників ВАТ „Житомирпиво” у статутний фонд відповідає засновницьким документам. Зміни статутного капіталу у досліджуваному періоді не проводились.

В результаті перевірки обліку операцій з статутним капіталом в ВАТ „Житомирпиво” аудитор видав об’єктивний умовно-позитивний аудиторський висновок по підтвердженню достовірності статті балансу "Статутний капітал" ВАТ „Житомирпиво”.

Визначено, що внутрішній аудит в управлінні ВАТ „Житомирпиво” відсутній або він несистематизований, що обумовлено відсутністю відповідного забезпечення. Для вирішення цієї проблеми запропоновано:

визначення внутрішнього аудиту як відокремленого підрозділу (або посадової особи) в системі управління, і його мети. Відповідно до визначення та мети окреслено завдання з внутрішнього аудиту формування та інших операцій зі статутним капіталом, до яких віднесено: а) правове поле; б) корпоративне поле; в) економічне поле; г) облікове поле;

методичне забезпечення внутрішнього аудиту шляхом: розробки параметричної моделі статутного капіталу як предмету внутрішнього аудиту; структуризації наслідків невиявлення внутрішнім аудитом невідповідностей по операціям зі статутним капіталом; розробки системи попереджуючих тестів внутрішнього аудиту, що дозволяє знизити ризик отримання негативних економічних та правових наслідків для відкритого акціонерного товариства.

За результатами дослідження сучасних програмних продуктів з точки зору оцінки їх придатності для цілей внутрішнього контролю за операціями зі статутним капіталом, визначено необхідні елементи АРМ Головного аудитора ВАТ: 1) структура та зміст нормативно-довідкової бази; 2) склад функціональних задач; 3) класифікатори та система кодування; 4) систему тестів; 5) перелік вихідних форм.