Тести систем контролю — це тести, що виконуються для одержання аудиторських доказів щодо відповідності структури та ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього контролю.

Процедури перевірки на суттєвість — це перевірки, що виконуються для одержання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих перекручень у фінансовій звітності; такі процедури бувають двох типів: у вигляді перевірок операцій та залишків по рахунках та проведенні аналітичних процедур.

Аудиторські докази є більш переконуючими, якщо вони отримані з різних джерел або мають різноманітний характер та взаємно підтверджуються.

Основна мета вивчення і оцінки аудитором системи внутрішнього контролю підприємства - підготувати основу для планування аудиту та встановлення термінів проведення і обсягу аудиторських процедур, а також визначення рівня ризику контролю.

Ризик контролю - це ступінь довіри аудитора до внутрішнього контролю підприємства за формуванням економічних показників. Ризик контролю полягає в невиявленні помилок системою внутрішнього контролю підприємства і повністю залежить від діяльності адміністрації підприємства. Чим вище рівень надійності внутрішнього контролю, тим нижче ризик  аудитора. Тому остаточна впевненість щодо величини ризику внутрішнього контролю досягається його тестуванням.

В додатку 4 наведено анкету вивчення стану внутрішнього контролю і системи обліку на ВАТ „Житомирпиво”. За допомогою цієї анкети вивчаються сильні і слабкі сторони внутрішнього контролю. В додатку 5 представлено суб’єкти внутрішнього контролю на підприємстві, їх характеристика і контрольні функції. З даних тестування слідує, що на підприємстві організація і здійснення внутрішнього контролю знаходиться на задовільному рівні, тому ризик контролю має невисокий рівень. Наступним етапом аудиторської перевірки є інвентаризація нематеріальних активів підприємства.

В додатку 6 наводяться результати тестування системи бухгалтерського обліку підприємства. Під час перевірки стану обліку на підприємстві були виявлені несуттєві помилки. Це дає підстави стверджувати, що організація та ведення бухгалтерського обліку загалом відповідають сучасним стандартам.

2.3. Підготовка плану і програми перевірки

Для того, щоб своєчасно і якісно провести аудит статутного капіталу ВАТ „Житомирпиво” чітко планується кожна перевірка. Планування базується на обізнаності щодо діяльності підприємства, на ретельному вивченні особливостей та умов економічного середовища. Планування аудиту полягає у визначенні його стратегії і тактики, складанні загального плану аудиторської перевірки, розробці аудиторської програми і конкретних процедур, оцінці аудиторської перевірки. Аудитор розробляє та документально оформлює загальний план аудиту, визначає в ньому істотність помилок, а потім здійснює аудит за цим планом (Додаток 2).

Для виконання плану аудитор підготовлює в письмовій формі програму аудиторської перевірки. Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та засобом контролю за якістю їх роботи. В програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур співпадають з прийнятими до роботи показниками загального  плану аудиту. Програма аудиту статутного капіталу (Додаток 3) включає наступні об’єкти аудиту:

1. Основні відомості про ВАТ „Житомирпиво”, оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю;

2. Перевірка дотримання положень облікової політики в частині обліку статутного капіталу

3. Інвентаризація майна, внесеного засновниками до статутного капіталу підприємства

4. Перевірка засновницьких документів щодо формування статутного капіталу

5. Перевірка законності змін у складі засновників підприємства

6. Перевірка правильності розрахунків із засновниками

7. Перевірка дотримання строків оплати статутного капіталу

8. Перевірка обґрунтованості змін величини статутного капіталу

9. Перевірка правильності використовуваних форм первинних документов

10. Вивчення рівності сум та узгодженості показників статутного капіталу

11. Узагальнення результатів перевірки.