Гвинтові циліндричні пружини розтягу та стиску мають такі основні геометричні параметри (рис. 2.2 а, б):
Рис. 2.2 Гвинтові циліндричні пружини розтягу та стиску
d— діаметр витків (дроту) пружини;
D— середній діаметр пружини;
Dз = D + d — зовнішній діаметр пружини;
С = D/d — індекс пружини;
h — крок витків у ненавантаженій пружині (h = d — для пружини розтягу, рис.2.2, a);
α — кут підйому витків (tg α = h/( D);
H0 — довжина (висота) ненавантаженої пружини;
Hp — довжина робочої частини ненавантаженої пружини;
і = Нр/h — кількість робочих витків;
L — довжина дроту для виготовлення пружини.
Податливість циліндричних пружин пропорційна їхньому індексу С. Для збільшення податливості індекс С беруть якомога більшим; практичне застосування мають пружини з індексом С = 4...12. Залежно від діаметра витків рекомендують такі значення індексу C циліндричних пружин:
Таблиця 2.1 Рекомендовані значення індексу С.
d, мм | <2‚5 | 3—5 | 6—12 |
С | 5—12 | 4—10 | 4—9 |
Збільшуючи індекс пружини певної жорсткості, можна зменшити довжину пружини через збільшення її діаметра, а зменшуючи індекс, можна зменшити діаметр через збільшення довжини пружини.
Для розрахунку на міцність розглянемо силові фактори, що діють у перерізі витка, навантаженого силою F пружини (рис. 2.3).
Рис. 2.3 Навантаження витків пружини стиску.
За умовою рівноваги нижньої частини пружини визначаємо, що у довільному перерізі витка діють крутний момент Т = 0‚5FD та поперечна сила F, які спричинюють відповідно кручення та зріз витка. Нехтуючи кутом підйому витків α, який для більшості пружин менший ніж 10—12°, а також напруженнями зрізу від поперечної сили, напруження кручення витків визначають за виразом:
τ = TK/WP = 8FD/(πd3 ), (2.1)
де K — коефіцієнт, що враховує кривину витків; Wp = πd3/16 — полярний момент опору перерізу витка. Коефіцієнт K беруть залежно від індексу С пружини із співвідношення
K=1 + 1‚4/С. (2.2)
Умову міцності витків пружини на основі виразу (2.2) записують у вигляді
τ = 8FDК/(πd3) < [τ]. (2.3)
Потрібний діаметр дроту пружини із умови (2.3) визначають за формулою
. (2.4)
Якщо в умові (2.3) врахувати, що D/d = С, то формулу для визначення діаметра дроту пружини можна записати у вигляді
(2.5)
Добуте значення d округлюють до значення у стандартному ряду діаметрів дроту для виготовлення пружин.
Діаметр дроту пружини дає змогу визначити середній та зовнішній
діаметри пружини:
D = Сd; D3 = D + d.
Осьову пружну деформацію пружини (розтяг або стиск) під дією навантаження F можна дістати як добуток кута закручування витків θ пружини та середнього радіуса пружини 0‚5D:
λ =0‚5Dθ = 0‚5DТπDі/(GIр) = 0,25FπD3i/(GIp),
де і — кількість робочих витків пружини; G — модуль пружності при зсуві матеріалу пружини (для сталі G = 8 104 МПа); Ip = πd4/32 — полярний момент інерції перерізу витка пружини.
Виражаючи Ip через d та враховуючи, що D/d = С, вираз для осьової пружної деформації пружини можна записати у вигляді
λ = 8FD3i/(Gd4) = 8FС3i/(Gd). (2.6)
Відношення навантаження F до осьової пружної деформації λ пружини називається жорсткістю k пружини. Із виразу (2.6)
k = Gd4/(8D3і) = Gd/(8С3i). (2.7)
Вираз (2.6) дає змогу визначити потрібну кількість робочих витків пружини, якщо відоме значення λ:
і = Gd4λ/(8FD3) = Gdλ/(8FС3). (2.8)
Рис. 2.4 Робочі характеристики пружин розтягу та стиску
Для пружин розтягу (рис.2.2, а), виготовлених із щільним (закритим) навиванням витків, початковий натяг (притискання сусідніх витків)
F0 =(0,2...0,3)Fгp. Граничне навантаження для пружин розтягу та стиску беруть Fгp = (1,1... 1,2) Fmax.
Подальший розрахунок пружини розтягу полягає у визначенні з умови міцності діаметра дроту d за максимальним навантаженням Fmах і середнього D та зовнішнього Dз діаметрів пружини. Потім знаходять потрібну кількість робочих витків і за формулою (2.8), беручи максимальне розрахункове навантаження Fmах та деформацію λmах .
Решту розмірів пружин обчислюють за такими формулами:
1. Для пружин розтягу
довжина робочої частини ненавантаженої пружини (див. рис.2.2.а) Hp = іd повна кількість витків І0 = І + (1...2);
довжина ненавантаженої пружини H0 = і0d + 2hв,
де hв =(0.5...1)D — висота одного вушка; довжина пружини при максимальному розрахунковому навантажені F mах
H=H0 + λmax = H0 + (Fmax - F0)/k = H0 + 8С3 і(Fmax – F0)/(Gd);
довжина дроту для виготовлення пружини
L = πDi/соsα + 2lв,
де lв — довжина дроту для одного вушка.
2. Для пружин стиску
загальна кількість витків і0 = i + (1,5...2), де кількість крайніх щільно навитих витків становить 1,5—2;
мінімальний зазор між витками при максимальному розрахунковому навантаженні Fmax — ∆ = (0,1...0,2) λmax/i, крок витків ненавантаженої пружини h = λmax/i + d + ∆;
довжина пружини, стиснутої до дотику витків, Hгp = (i0 — 0,5) d; довжина ненавантаженої пружини H0 = Hгp + і (h — d); довжина дроту для виготовлення пружини L = πDі0/cos α.
При великій кількості витків довгі пружини стиску під навантаженням можуть втрачати поздовжню стійкість. Тому рекомендують при H0/D > 3 встановлювати пружини стиску на оправках або у відповідних трубках.
Дата: 2019-07-24, просмотров: 475.