У банківській системі Російської Федерації контроль діяльності кредитних організацій з боку податкових установ, підрозділів Центрального Банку Російської Федерації виробляється, насамперед, на підставі обов'язкової звітності, що представляється цим органам. Виконання вимог повноти й вірогідності звітних даних, а також своєчасності їхнього подання в органи нагляду є завданнями першочергової важливості для будь-якої банківської установи. Порушення банком кожного з перерахованих вимог може викликати штрафні санкції й інші міри покарання аж до відкликання ліцензії на право здійснення банківської діяльності.

Рішення завдання підготовки звітності супроводжується в кожній кредитній установі обробкою величезного обсягу інформації й займає багато часу.

Асоціацію російських банків (АРБ) турбує тенденція постійного росту обсягів бухгалтерської й фінансової звітності, що представляється банками в територіальні установи Банку Росії. В АРБ надходять листа, у яких банки заявляють про значне збільшення звітності, що вимагає додаткових витрат і створює складності в роботі. Значна частина представляються в ЦБ РФ форм звітності перевантажена більшою кількістю даних. Деякі із цих форм містять по кілька десятків показників, що ускладнює й роботу банків, і територіальних установ Банку Росії. Як приклад можна привести додатка 1,3,15 до Інструкції 17 ЦБ РФ «Про складання фінансової звітності», які містять більше 250 показників. Деякі з них, особливо по грошовому обігу, явно застаріли й представляються більше за традицією, чим по необхідності. Наприклад, по касових оборотах представляються відомості по номенклатурі, що застосовувалася в системі Держбанку СРСР для складання касових планів.

Значно розширена звітність по періодах діяльності, що становить: щоденна - 9 звітів, п'ятиденна - 3, щодекадна -5, щотижнева -3, щомісячна -35, щоквартальна - 19, піврічна -1, щорічна -7, нерегулярна основа - 6 (Додаток 8 - кількість звітів по строках подання). В окремі дні банки представляють до 63 звітів, значна частина показників яких утримується в балансі комерційних банків, тому немає потреби представляти їх в окремих формах.

Найчастіше йде дублювання показників, що є, імовірно, результатом не скоординованих розробок деякими департаментами. Було б доцільно розглянути питання про більше ретельну координацію обсягів і складу звітності.

У ряді випадків представляється отчетность, що, є фактично розрахунком різних показників, тим самим на банки покладають додаткові функції, що не випливають зі ст.56 ФЗ «ПРО ЦБ РФ»

Малі банки душать непомірно високі податки, громіздка звітність. Але ж це в першу чергу позначається на їхній дієздатності, відбивається на зниженні прибутковості, веде до нездатності купувати дорогі технології, модернізуючи своє виробництво, брати участь у соціальних програмах.

Щодня тільки звітності роздруковується 50 і більше сторінок. Малі банки не можуть містити апарат для складання бухгалтерської й статистичної звітності, як, наприклад, Ощадбанк і інші великі банки.

Підготовка звітності ускладнюється частими змінами інструкцій, що регламентують їхній випуск.

Що стосується многофилиальных банків, то для них складається ще більш убрана ситуація. Кредитні організації, що мають філії піддаються додатковому контролю, як більше піддані регіональному страновым ризикам, а також ризику втрати керованості. Відповідальність за підготовку зведеної звітності кредитної установи покладає на головну контору банку. Додатково цілий ряд форм розраховується по кожному з філій і представляються в територіальні установи Банку Росії за місцем перебування філій. Таким чином, завдання підготовки обов'язкової звітності многофилиального банку на порядок складніше, ніж у банку унітарного: обсяг оброблюваною Головною конторою інформації й час, затрачуваний на випуск звітності, зростають пропорційно кількості філій банку. Якщо ж у філіях кредитної організації відсутній досить кваліфікований персонал, то на Головну контору лягає й завдання випуску звітів по кожному з філій.

Однак це ще не всі труднощі, які доводиться переборювати многофилиальным банкам. Особлива робота, по обсязі й складності переважаюча безпосередньо підготовку звітів, полягає в зборі з філій інформації, необхідної для випуску зведеної (консолідованої) звітності

Останнім часом Банк Росії ужив заходів по скороченню обсягів фінансової звітності комерційних банків. У той же час уведений ряд нових форм звітності, найчастіше слабко автоматизируемых і потребуючих для свого складання збору нових даних. ЦБ РФ вважає за необхідне в найкоротший термін провести роботи зі здійснення номенклатури й обсягів банківської звітності.

Види звітності

Звітність організацій класифікують по видах, періодичності складання й ступеня узагальнення звітних даних.

По обсязі відомостей, що втримуються у звітах, розрізняють внутрішню й зовнішню звітність.

Внутрішня звітність необхідна для одержання інформації про яку-небудь ділянку діяльності, і складання її викликане потребами самого підприємства.

Зовнішня звітність необхідна для одержання інформації зовнішніх користувачів:

· власників (учасників, засновників) - відповідно до установчих документів;

· територіальним органам статистики по місцю їхньої реєстрації;

· органу державної податкової інспекції;

· іншим органам виконавчої влади, банкам і іншим користувачам (представляється відповідно до законодавства Російської Федерації).

Організації зобов'язані становити звітність на основі даних всіх видів обліку: статистичного, оперативного й бухгалтерського (синтетичного й аналітичного).

Статистична звітність являє собою систему економічних показників діяльності банку. Вона складається на основі статистичної обробки даних за певні періоди часу й містить необхідним образом згруповані дані про кредитні, розрахунково-касові, валютні й інші операції банку.

Для розробки й подання статистичних звітів передбачені стандартні бланки статистичних звітних форм, що мають свою умовну позначку. Приведемо приклад деяких діючих у цей час форм банківської статистичної звітності:

· Форма №0409215 "Звіт про залишки коштів на балансових рахунках № 20202, 20206, 20207, 20208, 20209 (щоденний);

· Форма №0409201 "Звіт про касові обороти установ Банку Росії й кредитних організацій (оперативний - п'ятиденна);

· Форма №0409603 "Відомості про відкриті кореспондентські рахунки й залишки засобів на них" (щомісячна).

Повний перелік звітності, що представляється кредитними організаціями в ЦБ РФ, наведений у Додатках № 1-7.

Оперативна звітність характеризується стислістю й швидкістю одержання облікових даних. Оперативний облік призначений для швидкого й оперативного відбиття чинених господарських процесів безпосередньо в ході їхнього здійснення. Служить він для повсякденного поточного керівництва й керування підприємством і ведеться без застосування якої-небудь системи. Дані оперативного обліку, як правило, не документуються.

Бухгалтерська звітність комерційного банку також розробляється відповідно до затверджених форм. Основою бухгалтерської звітності є дані аналітичного й синтетичного обліку.

По періодичності складання виділяють поточну й річну звітність. Поточна звітність ділиться на щоденну, п'ятиденну, декадну, місячну, квартальну й піврічну звітність. До неї ставляться наступні форми:

· Баланс (щоденна, місячна, квартальна);

· Форма № 0409101 "Оборотна відомість по рахунках бухгалтерського обліку кредитної організації" (місячна) – Додаток № 1;

· Форма № 0409110 "Розшифровки окремих балансових рахунків" для розрахунку економічних нормативів (місячна, квартальна) – Додаток № 2;

· Форма № 0409102 "Звіт про прибутки й збитки кредитної організації" (квартальна) – Додаток № 3;

· Форми №0409136-0409142,0409147 "Розрахунок регулювання розміру обов'язкових резервів, що підлягають депонуванню в ЦБ РФ, і інша інформація, що представляється для регулювання обов'язкових резервів" (щомісячна);

· Форма № 0409115 "Розрахунок резерву на можливі втрати по позичках" (щомісячна) -додаток № 4;

· Форма №0409135 "Розшифровки окремих балансових рахунків для розрахунку обов'язкових нормативів" (щомісячна) - Додаток № 5.

Окремо варто виділити форми річного бухгалтерського звіту:

· Форма № 101 "Бухгалтерський баланс у формі оборотної відомості";

· Форма № 102 "Звіт про прибутки й збитки";

· Форма № 126 "дані про використання прибутку й фондів, створюваних із прибутку – Додаток № 6;

· Форма № 115 "Розрахунок резерву на можливі втрати по позичках";

· Звіт про стан внутрішнього контролю в банку;

· Пояснювальна записка.

Основним законодавчим документом про склад річної звітності комерційних банків є щорічно публикуемые Вказівки Банку Росії про склад, структуру й порядок підготовки цієї звітності.

По ступені узагальнення даних звітність ділиться на первинну й зведену.

Первинна звітність складається самою кредитною організацією, а зведена - вищестоящими організаціями. За основу зведеної звітності беруться дані первинної звітності.